За винятком людини, найбільшим ворогом вовка є сам вовк. Селяни у багатьох країнах світу нарікають на те, що ці мандрівні хижаки нищать їхню худобу, а подекуди і тероризують людей. У степах на заході Узбекистану вовки за останні півроку поранили близько 20 селян. Двоє із них у лютому померли від ран. Про серйозні проблеми розповідають і жителі бадахшанського регіону Таджикистану.
"Вночі вовки є господарями на селі. По-перше, вони з''їли всіх собак. Тепер вони почали їсти овець і корів. За останні два місяці вони з’їли 150 голів худоби," – каже радіо "Свобода" один із таджицьких селян.
Про збільшення нападів вовків на свійських тварин заговорили також у деяких регіонах України, а саме на півдні і сході (хоча це явище й не таке як масове, як у Середній Азії ). Журналіст Євген Роман з міста Гола Пристань на Херсонщині, який досліджував проблему, помітив, що вовки в Україні дедалі частіше полюють на домашніх собак.
"У прикордонному з нами регіоні Миколаївської області група з трьох-семи вовків, склад її мінявся, майже рік живиться одними собаками". Євген Роман пояснює це тим, що у вовків просто стало менше харчів: "Дикі копитні практично були винищені людиною. Це як і під час законного полювання, і під час бракон''єрства. І не стало овець внаслідок соціально-економічних негараздів" .
Традиційний спосіб, яким держава регулює кількість хижаків – полювання. Так, наприклад, у сусідній Росії, в Оренбурзькій області щороку у березні збільшується кількість вовків, які мігрують туди з Казахстану. Оренбурзькі мисливці отримують за кожного вбитого вовка 1000 рублів. Гроші за вбитих хижаків під час подібних акцій отримують і українські мисливці – по 100 гривень за вовка. Кошти йдуть з бюджету. Екологи вважають, що через часто з''являються дуті цифри хижаків, бо мисливцям просто вигідно завищувати кількість вовків.
Але існує й інший шлях, як громада і природа можуть жити у гармонії. Так, наприклад, у Франції держава платить відшкодування селянам. Розмір компенсації становить до 150 % вартості кожної вбитої вовками тварини. Чи приживеться така практика в Україні? Сергій Федоринчик з екологічної асоціації "Зелений світ" проти того, щоб прямо копіювати західний досвід:
"Буде записано, що це компенсували громадянам за свиню, яку вкрали вовки. Насправді у того громадянина свині не було. А іншому, у якого вовки з"їли, буде заплачено половину . А в третього просто свиня здохла і йому заплатять. Корупція - це системне явище у суспільстві. Тому будь-яке рішення, яке йде на природу в наших умовах, все одно буде спотворене, бо все одно немає захисту від корупції".
Івано-франківський еколог Юрій Васидов вважає, що шлях, як подбати про інтереси і селян, і вовків таки є. Це – страхування. І для цього треба внести зміни до Закону про тваринний світ.
"Шкода, на нашу думку, повинна бути компенсована страховими компаніями. Тоді відпадають випадкові люди, які не оцінювали як всяке майно свою собачку, чи гуску, чи корову. Потім ще до того, як вовк загризе вівцю чи корову вже встановлюється ціна" .
А селяни повинні мати не лише права, але й обов''язки, переконані спостерігачі. Дбати про належну кількість чабанів, міцні огорожі, щоб захищати худобу. Екологи також пропонують створити в Україні Службу диких тварин, за зразком Сполучених Штатів. Ця структура, наприклад, могла б відстежувати становище із вовками і попереджати про небезпеку людей. Вовки і люди рідко товаришують, але у нас немає іншого виходу, як навчитися жити поруч.
