Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 16:14

Міжнародна наукова конференція, присвячена науковій спадщині мовознавця Василя Сімовича.


Тарас Марусик

З 10 по 12 березня в Чернівцях проходила міжнародна наукова конференція “Василь Сімович: особистість, науковець, громадянин” до 125-ої річниці від дня народження цього видатного, але призабутого українського філолога і мовознавця, культурного і громадського діяча.

Учасниця цієї конференції, відомий мовознавець і публіцист Лариса Масенко у розмові зі мною зазначила, що це була перша конференція, присвячена науковій спадщині Василя Сімовича.

Надзвичайно важливо те, що організатори конференції – доценти Чернівецького державного університету імени Юрія Федьковича Людмила Ткач та Оксана Івасюк, уклали і видали двотомник його мовознавчих і літературознавчих праць.

Власне, Людмила Ткач, дружина новопризначеного голови облдержадміністрації, та Оксана Івасюк, сестра композитора Володимира Івасюка, стали ініціаторами проведення цього наукового заходу. Крім українських науковців, у конференції взяли участь польські україністи з Кракова Адам Фаловський і Божена Зінкевич-Томанек.

Лариса Масенко

Можна сказати, що це один з найвидатніших українських мовознавців. Його діяльність припадає на першу половину минулого століття. Він написав чимало праць, він багато уваги приділяв правопису, зокрема, і він був у складі делегації з західної України, яка була присутня на конференції правописній у 1927 році в Харкові.

І я навіть думаю, що деякі пропозиції, такі, як написання “ґ”, розрізнення “ґ” і “г”, у власних назвах і в назвах загальних - це була одна з його пропозицій, бо він це відстоював.

Тарас Марусик

Василь Сімович народився 9 березня 1880 року, у той же день, коли й Тарас Шевченко. Лариса Масенко каже, що в цьому, можливо, якийсь знаковий збіг.

Крім правопису, Василь Сімович приділяв багато уваги граматиці і соціолінгвістиці.

Лариса Масенко

Він залишив кілька дуже цікавих таких розвідок соціолінгвістичних. Наприклад: наша товариська мова, дещо про купецьку мову. Багато зробив і для видань. Наприклад, він видав листування Лесі України та Йосипа Маковея, він видав народне видання “Кобзаря” з примітками.

Цей учений ще був видатним громадським діячем. Надзвичайно цікавий та важливий факт з його біографії в тому, що він під час Першої світової війни у 1914-1918 роках працював у таборах полонених українців на території Німеччини та Австрії. Там він провадив велику культурно-освітню роботу під проводом Союзу визволення України.

Тарас Марусик

В університетському музеї Василя Сімовича виставлені листи до нього з Наддніпрянської України, які часто починалися словами: “Наш дорогий учителю! Ми Тобі дуже вдячні”.

Своїм учителем Сімовича вважав інший видатний український мовознавець Юрій Шевельов.

Лариса Масенко

Коли Юрій Шевельов приїхав до Львова у 1943 році, Василь Сімович відразу звернув на нього увагу, як на талановитого мовознавця, він ним опікувався, і під впливом Василя Сімовича Юрій Шевельов написав одну з найвидатніших своїх праць “Внесок Галичини у формування української літературної мови”.

Тому у спогадах його дуже добре згадує Юрій Шевельов, яким було ударом для нього, як несподівано Василь Сімович помер від серцевого нападу 13 березня 1944 року, якраз невдовзі перед приходом невдовзі радянських військ до Львова.

Взагалі дуже цікаві його зв’язки, і, власне ,спільна праця з мовознавцями 20-х років, які тоді працювали на Наддніпрянській Україні. То видно з його статей, як він цим цікавився, і Оленою Курило, і Олексою Синівським, десь вони працювали в одному напрямі.

Тарас Марусик

Завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, відомий соціолінгвіст Лариса Масенко розповіла також, що за Сімовича сперечаються між собою Тернопільщина, де він народився, і Буковина, де він навчався. Мабуть тому його дружина Ізидора Сімович передала його багатий архів до Чернівецького університету.
XS
SM
MD
LG