Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 00:20

Який бюджет потрібний Україні на цей 2005-ий рік.


Ірина Халупа Гості: Володимир Майстришин - голова підкомітету, Комітет з питань бюджету; Валерій Асадчев - заступник голови Комітету, Комітет з питань бюджету, фракція Української Народної Партії (телефоном); Олексій Плотніков - доктор економічних наук, професор заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин (телефоном).










Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 23 березня 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Ми продовжуємо свої вечірні програми.

На черзі передача “Вечірня Свобода”.

Вітаємо всіх, хто нас слухає.

Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема на 23 березня: Який бюджет потрібний Україні на цей 2005 рік.

Гості передачі: Володимир Майстришин, голова підкомітету, Комітет з питань бюджету; Олексій Плотніков, доктор економічних наук професор заввідділом Інституту світової економіки і міжнародних відносин (телефоном).

Баталії навколо змін до державного бюджету на поточний рік тривають. Сьогодні фракція "Регіони України" розкритикувала зміни до бюджету на 2005 рік, які пропонує Кабінет Міністрів.

Регіонали вважають, що ухвалення такого бюджету ліквідує пільги і можливо призведе до зростання інфляції. Не подобається фракції те, що пільги для автомобільних, авіабудівної, суднобудівної, вуглевидобувної галузей і військово-промислового комплексу мають бути зліквідовані.

Народні депутати Раїса Богатирьова, Валерій Коновалюк, Віталій Хомутинник і Василь Хара вважають, що такі зміни призведуть до зростання інфляції до 27% та ліквідації соціальних пільг. Юрій Свірко розповість докладніше.

Юрій Свірко

Перший заступник голови бюджетного комітету ВР Валерій Коновалюк, як і всі інші депутати від Фракції “Регіони України”, заявив, що зміни до бюджету схвалювати не можна. Він додав, що при офіційному дефіциті держбюджету цього року 5 млрд. 400 млн. грн. прихований дефіцит перевищує 7 млн. грн..

Валерій Коновалюк

Якщо буде схвалений цей бюджет, то я вам обіцяю, що я назву десь для початку десяток-півтора програм бюджету, за якими сьогодні вже стоять нові можновладці. Ці люди сьогодні представляють нову владу, які вже планують на цих програмах заробляти.

Валерій Коновалюк

Валерій Коновалюк також скритикував збільшення резервного фонду уряду з 250 мільйонів гривень до 600 мільйонів, запитавши, до чого готується Кабінет Міністрів: до природних катастроф чи до виборів 2006 року?

А депутат Василь Потапов, коментуючи запропоновані зміни до бюджету, прямо заявив.

Василь Потапов

Все це викликано виборами, що наближаються. Скажу одне: бажання переплюнути те, що вдалося уряду Януковича за останні 2 роки, особливо в соціальних програмах та особливо останній жест із доплатою мінімальної пенсії, звичайно, призвело до того, що ми маємо сьогодні.

Юрій Свірко

Народний депутат Віталій Хомутинник повідомив, що фінансовий комітет Верховної Ради розглянув цей проект змін до держбюджету та рекомендував направити його на доробку, хоча уряд займає іншу позицію.

Віталій Хомутинник

Вже йде двохтижнева масова піар-кампанія з боку Кабінету Міністрів – наскільки бюджет сприятливий, соціальний, з такими натяками, що якщо народні депутати його не прийматимуть, то ми його на Майдані схвалимо, тому що він архісоціальний.

Юрій Свірко

Депутати фракції “Регіони України” скритикували пропоновану урядом ліквідацію пільг для автомобільних, авіабудівної, суднобудівної, вуглевидобувної галузей і військово-промислового комплексу. Лідер фракції Раїса Богатирьова заявила, що вважає доцільним постатейне прийняття змін до держбюджету-2005, та наголосила.

Раїса Богатирьова

Якщо позиція уряду Януковича була саме так названа в частині доплат до пенсії, в частині підвищення мінімальної зарплати, як соціальний хабар, якщо цю ж логіку сьогодні підтримуючи, то це, фактично, продовження попередньої злочинної влади та застосування тих же засобів у новому народної влади.

Юрій Свірко

Раїса Богатирьова як колишній міністр охорони здоров’я також висловила співчуття прем’єр-міністрові Юлії Тимошенко з приводу того, що в її команді немає командної гри, і кожний міністр виступає із заявами, які суперечать заявам його колег.

Депутат Богатирьова закликала урядовців не поводити себе так, як парламентарі, які мають, за її словами, “360 градусів свободи язика”.

Ірина Халупа

Трохи історії щодо цього бюджету. У грудні 2004 року парламент ухвалив держбюджет на 2005, в якому доходи становили 86,5 млрд. гривень, видатки - 95,5 млрд. Гривень, а дефіцит – трохи більше 8,6 млрд. гривень.

Зміни, які пропонує сьогоднішній уряд, такі. Доходи мають становити 108,2 млрд. грн., витрати – 113,6, а дефіцит – майже 5,5 млрд. грн.

Уряд зокрема хоче збільшити мінімальні пенсії на 17% - з 295 до 332 гривень на місяць. Середні пенсії також повинні збільшитися до 383 на місяць. Мінімальну заробітну плату хочуть збільшити 262 до 332 гривень, а середню заробітну плату в бюджетній сфері підвищити на 57%. Уряд вперше планує збільшити розмір мінімальної зарплати до розміру мінімальної пенсії, тобто до 332 гривень.

Кабмін також пропонує суттєве збільшення інших соціальних виплат. Збільшиться розмір допомоги при народженні дитини до 8,5 тисяч гривень. При цьому 3 тисячі 384 гривні виплачуватимуться одразу після народження дитини. Уряд також пропонує значно збільшити виплати інвалідам з дитинства.

Ці та інші зміни до бюджету мають суттєво підвищити рівень життя українців та забезпечити реалізацію передвиборчої програми Президента Ющенка, а також втілити в життя програму Кабінету Міністрів "Назустріч людям".

Однак сама прем’єр-міністр Юлія Тимошенко скептично оцінює можливість ухвалення змін до бюджету. Ось що вона сказала з цього приводу цими днями.

Юлія Тимошенко

Я знаю, що буде зауваження і пропозиції, які вчора лунали в фінансовому комітеті, що стосується того, щоб не приймати цей документ єдиним пакетом, який буде називатися “Зміни та доповнення до закону про бюджет та інших законів”.

І є такі настрої - вирвати з цього бюджету серце, тобто прибирання всіх податкових преференція та незаконних обробок, розглянути їх окремо, а окремо розглянути видаткову частину.

Ви знаєте, що буде, якщо піти таким шляхом. За видаткову частину з великим задоволенням проголосують, а тіньові схеми всі з великим задоволенням будуть зберігати.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, чи станеться те, за що боїться прем’єр-міністр Юлія Тимошенко? Чи буде вирване серце з цього бюджету?

Володимир Майстришин

Доброго дня, радий вітати Вас та всіх наших радіослухачів. Знаєте, говорити про те, що станеться, не станеться, якщо буде прийнятий бюджет, трохи не коректно, бо ми говоримо не про прийняття бюджету, як такого....

Ірина Халупа

...а про зміни.

Володимир Майстришин

...а про зміни, в першу чергу, про зміни. Тобто сьогодні бюджет діє, але ж, крім самих змін до бюджету, ми говоримо про 67-68 законів, які будуть потерпати змін в разі завтрашнього голосування за нього в цілому.

От Ви зараз в коментарях сказали, що всі бюджетними працюють, і я в тому числі був вирваний з бюджетного комітету...

Ірина Халупа

За що ми вдячні, пане Майстришин...

Володимир Майстришин

І там якраз розглядався мій розділ, далі я мав можливість відлучитися, щоб поговорити у вас в студії. Так от, що я думаю (давайте спочатку з позитиву) дійсно, уряд запропонував гарні зміни, тобто ідеологія змін мені особисто сприйнятна так, щоб в економіці країни всі працювали в рівних умовах.

Я як голова комітету з питань державного боргу та інвестицій можу сказати, що інвестиції йдуть тільки тоді, коли є рівні умови, коли всі рівні перед законом. Тобто ця лінія мною підтримана повністю.

Що стосується інших речей, то тут якраз, знаєте, хотілося б сказати, що є дуже багато зауважень, з них справедливих, тому що сьогодні доповнень та змін до доповнень є запропоновано уряду більше 800. І ми поки що станом на 8.20 год. розглянули 48-му поправку з 800.

Ірина Халупа

Так що ви мабуть і не розглянете всі ті поправки, може навіть голосування завтра і не пройде?

Володимир Майстришин

Давайте я скажу спочатку, що повинно бути. Якщо народний депутат зробив поправку, то бюджетний комітет як профільний з цього питання повинен обов’язково її розглянути та зробити висновок: підтримуємо - не підтримуємо, враховано чи не враховано, частково чи не частково. Тому ми не маємо права виносити в зал без рішення бюджетного комітету.

Але завтра в залі буде голосування наступним чином проходити. Тобто буде внесена відповідна постанова і буде запропоновано голосувати в першому, як я розумію, в другому і в третьому читанні, тобто в кінцевому. Але якщо хоча б один депутат скаже, що він не згоден з тим, що його поправку не врахували, він має право тоді озвучити її на весь зал, і далі депутати мають визначати, підтримати цю поправку чи не підтримати...

Ірина Халупа

Так що тут дуже багато процедурних нюансів?

Володимир Майстришин

Так, головний процедурний нюанс - це те, що зміни до закону про бюджет, на жаль, не можуть вириватися з контексту. Тут я також погоджуюсь з Юлією Володимирівною, яка каже, що якщо вирвати ті чи інші обставити, вкінці кінців бюджет буде мати видатки, але не буде мати доходів.

Тобто якщо є видатки, то повинні бути зміни до законів, які дають відповідні доходи.

Ірина Халупа

Чи реальний цей прогноз, який пані Тимошенко висловила, що може дійти до того, що голосування буде не пакетом, а будуть голосувати різними клаптиками щодо тих змін?

Володимир Майстришин

Якщо говорити про будь-який закон, крім закону про бюджет, то він має право розглядатися у такий спосіб. Якщо буде розриватися такий закон, як зміни до закону про бюджет, то це не має сенсу, тому що ви тільки вирвали, умовно кажучи, статтю, яка сьогодні позбавляє пільг ресурсом десь 250-300 мільйонів, то відповідно ви повинні відразу розглядати іншу статтю, і депутат повинен пропонувати, за рахунок чого він збирається скоротити видаткову частину бюджету, тобто якщо немає доходів, то немає і видатків.

Взагалі, якщо говорити так принципово, давайте для наших радіослухачів пояснимо, що бюджет – це баланс наших можливостей...

Ірина Халупа

Пане Майстришин, мені здається, що оскільки слухачі якраз завжди економлять і рахують всі свої гроші до останньої копі

йки, то вони прекрасно знають, що таке бюджет. Але що таке державний бюджет, то це інша річ? Так що розкажіть.

Володимир Майстришин

Бюджет – це баланс між нашим бажанням, що ми хочемо витратити, і нашими можливостями, що у нас, щоб потратити. Тому якщо ми говоримо, що ми хочемо збільшити видаткову частину бюджету на якусь суму, то ми повинні чітко розуміти, що це, припустимо, та видаткова частина бюджету націлена на збільшення зарплати, пенсії, стипендії і таке інше, то ми повинні сказати, що ми з реальної економіки вилучаємо певну частину грошей.

Ми повинні збільшити податки? Я не думаю, що це всім подобається. Ми повинні розширити базу оподаткування, приміром, брати вже сьогодні податок не тільки за кущі, а брати податок за те, що людина ходить по землі...

Це - що таке розширення бази оподаткування. Тому коли є пропозиція збільшити в декілька разів бюджет, то ми повинні розуміти, що це за рахунок чогось, гроші просто так не беруться.

Ірина Халупа

Пане Плотніков, ось пан Майстришин каже, що бажання і можливості, зокрема, коли йдеться про бюджет, не завжди співпадають.

Таке можна ствердити про багато чого, але давайте подивимося на конкретну фінансову ситуацію, у якій сьогодні знаходиться Україна.

Ті зміни, які пропонує новий уряд, чи це оправдані зміни, чи є гроші, за які ті зміни можна заплатити?

Олексій Плотніков

Я спокійно ставлюся до того, що новий уряд чи взагалі нова влада робить спробу прийняти новий бюджет. Тобто, якщо в державі змінюється керівництво ще й шляхом революції, то цілком зрозуміло, що ті, хто таким чином прийшли до влади, роблять спробу прийняти свій бюджет. Це цілком закономірно, навіть враховуючи світову практику.

Я не хочу зараз чіпати інші країни, але, наприклад, мені дуже подобається досвід Болгарії, де свого часу відбувалася так звана актуалізація бюджету.

Якщо подивитися на те, на що саме спрямований цей бюджет, то я не можу сказати, що він кращий, ніж бюджет попередній. В цілому будь-який бюджет за всі роки незалежності може бути критикований з тієї чим іншої точки зору. В принципі, не було у нас бюджету ідеального. Це знову ж таки зрозуміло.

Якщо чіпати зміни, які пропонуються нинішнім урядом, то тут, з одного боку, це прагнення виконати передвиборчі обіцянки пана Ющенка щодо збільшення зарплати, грошей на народження дитини, і інше, по-друге, все ж таки цей уряд дуже чітко пам’ятає, що восени 2006-го року будуть вибори, і на ці парламентські вибори треба прийти так, щоб електорат все ж таки підтримав, щоб не було в державі розчарування цією новою владою.

Тому, з цієї точки зору, цей бюджет побудований на врахуванні і передвиборчих обіцянок, і врахуванні того, що парламентські вибори не за горами.

А з точки зору якихось об’єктивних економічних реалій, то я не бачу, чим цей бюджет кращий попереднього чи чим він унікальний. В принципі, це стандартний бюджет для стандартних умов економічного розвитку незалежної України.

Ірина Халупа

Що таке ідеальний бюджет?

Ось я жінка. Я знаю, що я маю певну суму грошей для своєї диспозиції кожного місяця чи кожного тижня, і я щаслива, якщо я зможу з тих грошей придбати собі все, що я хочу і ще щось заощадити.

Отже, що таке бюджет на державному рівні? Той сам принцип?

Олексій Плотніков

Ідеальний бюджет, по-перше, коли є можливості для того, щоб хтось вам дав ці гроші як жінці, якісь структури, які працюють...

Ірина Халупа

Якогось чоловіка треба.

Олексій Плотніков

Давайте будемо казати, щоб якийсь чоловік, який займається бізнесом, він платив податки, і ці податки накопичувалися для того, щоб вам було гарно, щоб ви ходили до солярію, щоб ви ходили до крамниці, до масажного салону, тобто, щоб всі ваші побажання були виконані з цієї точки зору.

На рівні держави все ж таки треба, щоб дохідна частина бюджету виконувалася, щоб були в держави нормальні джерела находження до державного бюджету, щоб за рахунок цього можна було б фінансувати витратну частину.

Ось що це ідеальний бюджет.

При тому, звичайно, чим більше бажання у держави розвиватися, чим більше у держави бажання споживати, чим більше бажання у держави розвивати свою бюджетну сферу, тобто ту сферу, яка сама себе не утримує, і до якої потрібні витрати з держбюджету, то тим більше треба, щоб знаходилося таких нормальних сталих доходів держбюджету.

Ірина Халупа

Пане Плотніков, а що вважається нормальним дефіцитом?

Ось бюджет, який був ухвалений наприкінці минулого року, дефіцит там становив трішки більше 8,5 мільярдів гривень. Це, що пропонує уряд сьогодні у цих змінах, дефіцит зменшується.

Що можна вважати нормальним дефіцитом для такої країни, як Україна, з такою економікою, яку вона сьогодні має?

Олексій Плотніков

В принципі, я прихильник того, щоб не доводити мову до дефіциту бюджету. Це в цілому всього бюджету, це не стосовно моделі минулорічного бюджету.

Якщо врахувати, що цей дефіцит не є якимсь абстрактним, він покривається певними запозиченнями, які гарантовано розміщуються на зовнішніх ринках, на внутрішніх (в залежності від того, як він покривається), якщо подивитися на те, що в державі зберігається економічне зростання, що дозволяє сплачувати гроші по цих зовнішніх запозиченнях, тобто цей дефіцит покривається, і казати, що в даному випадку 5 мільярдів краще, ніж 7 чи 8 мільярдів, можливо, це краще, але якщо дефіцит покривається, то в даному випадку це не є дуже принциповим, чи 5 мільярдів дефіцит, чи 8.

В принципі, якщо він покривається, якщо держава спроможна фінансувати покриття цього дефіциту за рахунок певних запозичень, то тут це не є чимось надзвичайним, чи краще один показник чи інший.

Ірина Халупа

Пане Майстришин, серед змін, які пропонуються, є скасування низки пільг і привілеїв для певних галузей промисловості.

Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань М.Томенко нещодавно сказав, що великий ґвалт навколо цього піднімають деякі політики у зв’язку з тим, що ліквідуються чи пропонуються ліквідувати пільги їхні братніх бізнесів.

Чи потрібні ті пільги? Чи вони все ж таки якось стимулюють розвиток тих ділянок? Тут йдеться, здається, про авіабудування, суднобудування і автоіндустрію. Чи, навпаки, непотрібно давати тим ділянкам пільги і привілеї?

Володимир Майстришин

Я хотів би у таку заочну полеміку вступити з паном Плотніковим щодо дефіциту бюджету.

На сьогодні я у таку ж полеміку вступив з прем’єр-міністром на засіданні комітету щодо того, наскільки вони правильно роблять те, що сьогодні не роблять додаткових запозичень? Тобто, це ті закордонні запозичення, які були заплановані на рівні 2,9 мільярди гривень, вони їх вилучають і говорять про те, що запозичення у цьому році для фінансування дефіциту бюджету не будуть брати, а будуть брати тільки для рефінансування.

Тобто, там береться сума 9,5 мільярдів гривень, умовно кажучи, щоб брати у Миколи, щоб віддати Петру, але нарощування цього боргу не відбувається.

У мене запитання: “А наскільки ми на сьогодні правильно робимо, що ми не робимо бюджет розвитку?”

Коли ми на сьогодні всі кошти, які у нас є додаткові, залучаємо тільки для того, щоб профінансувати збільшення зарплати і пенсії, то у мене виникає певне зауваження, що у нас немає стратегічних проблем, які сьогодні треба було профінансувати.

Дивіться, якщо ми знімаємо 2,9 мільярди гривень з запозичень, то ми вимушені сьогодні скоротити ті чи інші програми, в тому числі скорочується і програма видаткової частини для потреб АПК, а це стосується заставних цін, це стосується інтервенційних заходів щодо утримання ціни на зернову продукцію.

Також вона буде скорочена тільки тому, що хтось вирішив, що ми сьогодні брати додаткових запозичень не будемо. Але ж давайте ми згадаємо ці всі буремні місяці, які були на кінець минулого року, тоді нам говорили, що проблем не має, рейтинг наш росте, Україну знають у всьому світі.

Так навпаки, будь ласка скористайтесь цією позицією, виходьте на ринок запозичений, беріть сьогодні дешевий кредити і фінансуйте стратегічні напрямки економіки в той момент, коли найкращою позицією щодо запозичення. Ні цього уряд робити не хоче і заявляє, що він не буде брати боргів і вкінці-кінців в це можна вітати.

Але ще раз повторюю, що від цього хромають певні серйозні програми, які сьогодні уряд скорочує і я, як член фракції “Народної Партії”, яка колись називалась “Аграрною Партією”, ми якраз незадоволені тим, що хвилиночку, ми говорили про те, що було 10% видаткової частини бюджету, якраз на село.

Сьогодні маємо всього 4% видаткової частини бюджету і коштів, які спрямовуються на село. Більше того, з 1-го липня вводиться так звана позбавлення пільги щодо оподаткування податку на додану вартість на село. Я би не хотів забігати на перед, я думаю, що до ранку ще уряд погодиться на певні зміни, тому що це будуть певні проблеми на селі.

А тепер, що стосується Вашого запитання самих пільг. Бачите я тільки сказав, що я за те, щоб їх залишити на селі, ну проблема.

Ірина Халупа

Давайте ті галузі, ті ділянки, де мають бути скорочені – це суднобудівництва вугільна галузь, авіабудівництво і автомобільна галузь?

Володимир Майстришин

І в тому числі пільги скорочуються на село, в тому числі і село.

Ірина Халупа

Що із тих 5-ти ділянок, галузей можна вважати стратегічним?

Володимир Майстришин

Ви знаєте, я спочатку, якщо дозволите сказав би, що стратегічне своє бачення – це є проблема проблематики в першу чергу. Я і озвучив цю позицію, що я застерігаю уряд від таких речей, що стосується повального скорочення пільг і закриття пільг.

Тобто, стратегічно я за, щоб це ми сьогодні скоротили. Але давайте ми, якщо була певна угода, певний закон щодо залучення інвестицій. Зараз в мині говорить голова підкомітету з питань інвестицій. Вже була певна угода щодо залучення інвестицій.

Далі Ви кажете, що 5 років держава буде гарантувати, що сьогодні на цій території буде працювати та чи інша пільга. Відповідно інвестор вкладаючи гроші, він собі планував певний бізнес, умовно кажучи, два-три роки роботи новий уряд, нове бачення прийшло і каже: “ви знаєте нічого не буде, ми нічого робити не будемо це відмовляємо, всі закони назад і все покрили”

В мене запитання. Уряд показує сьогодні 6 мільярдів гривень доходів від того, що це скорочується. Але ніхто сьогодні не показує скільки сьогодні буде судових позовів на цю тематику, тому що завтра інвестор скаже хвилиночку в мене недоотриманий прибуток, який там протягом двох років обчисляться мільярдами. І, будь ласка, знову почнуться, не дай Боже, арешти наших літаків в Канаді, і таке інше, тому що держава в даному випадку образила іноземного інвестора.

В мене пропозиція дуже проста, будь ласка, якщо ви вважаєте, що в тій чи іншій зоні були зловживання підніміть, будь ласка, угоди щодо інвестиційних проектів. Він обіцяв утворити 1000 робочих місць, утворив всього 30. Друге, він обіцяв сплатити до бюджету в нарощуванням своїх податкових там спроможності і сплатити 500 мільйонів, а сплатив всього 2000. Це є привід, щоби це все закрити і інтелігентно, і юридично й витримано.

Ірина Халупа

Так що я зрозуміла, що Ви прихильник пільг пане Майстришин. Давайте таке запитання скільки інвестицій, раз Ви відповідаєте за інвестиції, скільки інвестицій прийшло в Україну завдяки тих пільг, які тепер уряд хоче скасувати? Можете це відповісти?

Володимир Майстришин

Знаєте, я може це відповісти, але просто під рукою цифр немає, мало.

Ірина Халупа

Більш-менш.

Володимир Майстришин

Мало прийшло. Я був на засіданні уряду, коли...

Ірина Халупа

Значить пільги не допомагають?

Володимир Майстришин

Не допомагають. А знаєте в чому сама велика проблема? Ніхто, ніколи необраховував, а точніше не контролював, як використовуються ці пільги. Дивіться, ви заключили певну угоду, затягли там обладнання і кажете: “я буду займатися, наприклад, вирощуванням курчат” і ви плануєте цей певний бізнес, а потім ви собі подумали, я не буду курчата вирощувати я краще там американські ножки візьму і буду продавати, і все. Ось ви посадили в городі двоє курчат і вони у вас там пораються, а ви вже займаєтеся більш рентабельним бізнесом через цю вільну економічну зону втягуєте ці курчата вже порізані, вже готові, і маєте на цьому гарний бізнес.

Хвилиночку, є держава, будь ласка, достаньте угоду, яка є в Міністерстві економіки. Подивіться, він повинен був вирощувати курчат, а де курчата? А курчат нема. Все закривайте його. Відповідним відшкодуванням збитків і таке інше, застосовуйте юридичну практику, а не практику свавілля.

Ірина Халупа

Все ж таки здається уряд має право ліквідувати або створювати нові пільги чи більш сприятливі умови?

Володимир Майстришин

Це не уряд, це ВР. І вся проблема в тому, що це лягає в тому числі на відповідальність ВР, народних депутатів. Тому що тільки народний депутат Майстришин завтра натисненням відповідної кнопки прийме рішення щодо закриття чи до відкриття тієї пільги і буде нести відповідальність разом з урядом за те, що він це зробив.

Ірина Халупа

Пане Плотніков, пільги, які існують сьогодні у бюджетній системі вони допомогли українській економіці чи вони просто зжирали гроші?

Олексій Плотніков

В принципі, я не хочу казати, що вони зжирали гроші. Дійсно це один із таких важелів повинні були б стимулювати національну економіку, але я тут можу погоджуватися з паном Майстришином в тому плані, що будь-які пільги не враховуючи зараз бюджетні взагалі будь-які пільги в суспільстві це можливості для різного роду зловживання.

Якщо відокремити зловживання від того, що дає позитивного ці пільги, якщо там побудувати механізми, які б не дозволяли використовувати пільги, як напрямок зловживань різного роду в тому числі і в даному випадку бюджетних зловживань, то, в принципі, не треба так рішуче по революційному скасовувати ці пільги.

В принципі, вони можуть мати право на існування – це таким чином, наприклад, не треба скасовувати вільну економічну зону, тому що не всі зони працюють, по-перше, взагалі працюють, по-друге, працюють там погано (слово не розбірливе) економічну зону також дають користь державі.

Тобто, в будь-якому випадку, будь-які пільгові напрямки розвитку суспільства і починаючи там від пільг на користування громадським транспортом, і закінчуючи пільгами в оподаткуванні галузей національної економіки – це все ж таки те, що повинна використовуватись в інтересах суспільства і держави, а не лише, як шлях до зловживань чи там якихось...

Ірина Халупа

Ті зміни, які пропонуються чи погрожують вони інфляцію? Ось ми чули на початку програми, що депутат із фракції “Регіони України” вважають, що якщо ці зміни будуть ухвалені, то інфляція зросте на 27%?

Олексій Плотніков

В принципі, я не думаю, що там буде 27%. Якщо подивитися, що зміна економіки прогнозувалася 8%, можливо десь до 10 буде реально в цьому році. Тобто, в принципі, я не думаю, що ті зміни до бюджету, що вони так жорстко пов’язані із зростанням інфляції. Враховуючи те, що 10% інфляції це і так не дуже мало, тобто з цією точки зору, я вважаю, що ні. Там не має такої жорсткої залежності тим більше не збільшиться інфляція до 27%, якщо використовувати зміни до бюджету, які пропонують в даному випадку уряду.

Ірина Халупа

У запалі президентської кампанії представники “Нашої України” звинувачували прем’єр-міністра Януковича, тодішнього і його оточення у тому, що підвищення зарплат, і пенсій призведе до дикої інфляції. Ось тепер ми бачимо, що його партія звинувачує нову владу, тобто “Нашу Україну”, що їхні економічні і бюджетні плани призведуть до того самого. Як Ви думаєте, буде інфляція?

Олексій Плотніков

Саме краще зробити аналіз десь з 1-го січні 200-го року була чи не була інфляція. Давайте все таки попробуємо заспокоїти наше суспільство, що нічого такого страшного може не відбутися, якщо уряд використає ті чи інші інфляційні запобіжники. Дуже простий приклад, якщо ви сьогодні ходите на ринок купляєте відповідні товари, то у вас в кишені є постійно 100 гривень, умовно кажучи, то кількість там 50 чоловік по 100 гривень відповідно певна сума певна кількість товарів.

Якщо у вас завтра буде 200 гривень, то вам єдиний спосіб задовольнити вас це дати збільшену ціну на товари, щоб ви вийшли з такою самою кількістю, але ви просто в номіналі розрахуєтесь за більшою ціною.

Так от дійсно виглядає все так, що у людей з’явиться більше коштів і це може розігріти інфляцію. Але ті запобіжники, які я побачив, якщо їх буду вчасно використовувати, я думаю, що вони можуть запобігти інфляційної розкрути.

Ірина Халупа

На цьому ми змушені завершувати ці програми. Хочу побажати всім українцям великих кишень, щоб в тих кишенях було якомога більше грошей.

Слухайте “Свободу” і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG