Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:37

Киргизька революція може бути останньою в СНД – аналітики.


Марія Щур


Прага, 28 березня 2005 – Киргизька революція, вже третя на пострадянському просторі за останніх півтора року, не була схожа на мирні події в Україні та Грузії, вважають західні оглядачі. Вони також говорять, що не варто очікувати, що виступи в Киргизстані призведуть до зміни влади в інших країнах Центральної Азії.

Владі Аскара Акаєва прийшов кінець. Верховний Суд вирішив анулювати результати парламентських виборів, і киргизька опозиція, здається, спромоглася організувати «народну революцію», але, на думку оглядачів з британської дослідницької компанії «The Economist Intelligence Unit», ситуація в Киргизстані значно відрізняється від подій в Україні, чи Грузії.

По-перше, опозиція в Киргизстані далека від єдності. Вона має кілька лідерів, які навряд чи спроможні дійти згоди. Фелікс Кулов, який нині вийшов на передові позиції влади, не виглядає спроможним ані об’єднати опозицію, ані запропонувати послідовну нову концепцію розвитку країни.

По-друге, хвиля народного гніву, яка «змила» владу Аскара Акаєва, може виявитися значною проблемою і для нової влади. Крім того, британські оглядачі побоюються, що ситуація в країні не буде мирною, адже різні особи в опозиції контролюють народні маси в різних частинах країни.

І по-третє, на відміну від України та Грузії, політичний напрямок нової влади не так чітко окреслений. Ймовірність того, що Фелікс Кулов буде проводити проросійську політику така ж велика, як те, що він може обрати прозахідний курс.

Британські оглядачі також вважають, що киргизька революція на певний час може бути останньою на теренах СНД. Принаймні, лідерам інших країн Центральної Азії вона не загрожуватиме, хоча і посилить бойовий дух їхніх опозицій. Говорячи про можливість зміни влади, британські аналітики звертають увагу на три речі: рівень невдоволення населення, можливість об’єднання та спільних дій опозиції та силу репресивного апарату влади.

На відміну від Киргизстану, де президент Акаєв не зміг чи не схотів придушити народне повстання, в сусідніх Туркменистані та Узбекистані практично немає опозиційних сил, спроможних організувати дії зубожілого населення. Під приводом боротьби з тероризмом узбецька влада поставила опозицію поза законом, і будь-які прояви невдоволення жорстко придушує. У Туркменистані та Узбекистані повністю контролюються засоби масової інформації.

Тим часом у Казахстані, на думку оглядачів, відсутні протестні настрої населення, бо економіка країни швидко розвивається і підвищується рівень життя. Крім того, великі запаси природних ресурсів дозволяють президенту Казахстану Нурсултану Назарбаєву розподіляти їх, контролюючи таким чином регіональних лідерів, лідерів місцевих кланів. Подібною тактикою користується і президент Таджикистану.

Як наслідок, вважають аналітики з британської дослідницької компанії «The Economist Intelligence Unit», лідери Центральної Азії, посилять рівень контролю над суспільством. Поміркований авторитаризм Аскара Акаєва зазнав краху, тож вони намагатимуться не повторювати його помилок. І все ж головний урок подій у Киргизстані, коли опозиція за 48 годин взяла під свій контроль всю територію країни, полягає у тому, що революції виглядають неможливими доти, доки вони не стаються.
XS
SM
MD
LG