Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:36

“Листи на Свободу”


Петро Кагуй

Прага, 16 квітня 2005 року

Аудіозапис програми:

Петро Кагуй

В ефірі передача “Листи на Свободу”.

Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.

Вітаю Вас, Шановні слухачі!

Слухачка

Прекрасне гасло у Ющенка: “Багаті допоможуть бідним”. Але в це я не вірю.

Слухач

Місто Кривий Ріг – це заповідник януковичцького і кучминського режиму. Як було так і залишилось. Все теж саме залишилось.

Слухач

Чи на державному рівні вирішиться колись питання про надання воякам УПА статусу учасників Другої світової війни?

Слухач

Невже розумним людям не зрозуміло, що століттями окупанти знищували, як українську мову так і еліту?



Слухач

Невже історія Вас нічому не навчила? Схаменіться, пане Морозе, і станьте на бік свого народу!

Слухач

“Нас разом багато і нас не здолати, Пора прийшла діяти, сестри і брати. Оранжевий колір нас встиг поєднати, Щоб впевнено йти до святої мети.”

Петро Кагуй

Вже цей аудіо-анонс засвідчив, що у сьогоднішній передачі “Листи на Свободу”, йтиметься про широкий спектр різних проблем українського сьогодення. І таких проблем чимало. Свої сподівання на їхнє вирішення багато наших слухачів пов’язують саме із нинішньою владою. Хоча, дехто наголошує, що вирішувати ці проблеми повинна не лише влада, а усе суспільство, усі громадяни. Так у листі Віктора Коваля із Кривого Рогу є такі слова:

“Президент Віктор Ющенко сказав: “Не бійтеся, вставайте з колін!”. І справді, страху в наших громадян ще досить багато”, - зауважує пан Коваль. Він також запропонував організувати у радіопередачах рубрику, яка б допомагала людям стати вільними, здатними захистити себе і свою державу”.

А вже інший наш слухач Савелій Надюк із міста Сміли Черкаської області написав листа із заголовком: “На допомогу народному Президентові”.

“Віктору Ющенку потрібно починати свою президентську діяльність із наведення порядку у державі. Бандитам і ворогам – тюрми! І потрібно, щоб це було не на словах, а на ділі! А то Віктор Андрійович захопився закордонними поїздками і не бачить, що у державі ведеться громадянська війна. Поки що безкровна...

“Наш народний президент захопився демократією... хоче бути святішим від Папи Римського, хоче бути біленьким, пухнастим кошеням. А для глави держави така роль не годиться. Глава держави повинен бути і справедливим, і твердим, щоб совісні громадяни його поважали, а безсовісні боялися. Користуючись такою “м’якосердечністю” Президента, скажімо, вороги Української держави – Наталія Вітренко і Дмитро Корчинський злигались між собою і витирають об президента ноги...”.


А наприкінці свого листа Савелій Надюк із міста Сміли Черкаської області пише: “керувати Центральним Банком і керувати великою державою – це не одне і те ж. Великою державою треба керувати так, щоб вороги тремтіли і не могли спокійно спати...

Я майже вдвічі старший за Віктора Ющенка. Я багато прожив, далеко був, багато бачив, а тому вважаю, що маю право дати деякі поради Віктору Андрійовичу. А вже його справа, прийняти мої поради чи відхилити”,
- зауважує Савелій Надюк.

Слухач

Шановне товариство, коли одного з великих бандитів посадили в тюрму рев піднявся на весь світ, що переслідують опозицію, хоча всі знають, що керівництво так званої теперішньої опозиції – це шайка олігархічних бандитів, хоча вони заслужили на це, бо як вони поводилися з людьми так само мають поводжуватися з ними.

Дякую за увагу.

Петро Кагуй

А зараз пропоную послухати у дикторському читанні короткий фрагмент із листа Ольги Вольбин із міста Яворів, що на Львівщині:

“Прекрасне гасло у Ющенка: “багаті допоможуть бідним”. Але в це я не вірю. Допомагати бідним повинна держава. Й тому президент Ющенко після своїх обіцянок, повинен забрати такі нарахування до пенсій як у Білоконя, в якого пенсія майже 15 тисяч гривень. Та ще у нього велика фінансова допомога, як “погорілому”. А таких в Україні десятки, а може і сотні тисяч, котрі живуть за рахунок бідних і обездолених, обкрадених державою. І це буде справедливо! От тоді, за допомогою держави, багаті допоможуть бідним!

Бажаю владі успіхів! З повагою до Вас, Ольга Вольбин.


Слухач (переклад)

Місто Кривий Ріг – це заповідник януковичцького і кучминського режиму. Як було так і залишилось. Все теж саме залишилось. У вас було таке питання: чого очікували після виборів того не виправдалося.

Так ось, чого я очікував? Я очікував, що нашого мера, батька тіньової економіки на кінець візьмуть під варту і будуть розслідувати його справи. це раз.

А друге, Ющенко обіцяв позбавити характеристику країни як країни з дешевою робочою силою, що являється причиною масового виїзду закордон на заробітки.

А причина тут проста: доля оплати праці в собівартість продукції майже сама низька у світі – 8%, а Ющенко обіцяв зробити майже 30%. Коли це буде не сказав. Ось дві такі причини.

Кривий Ріг – це заповідник януковичського і кучмівського режиму. Якщо спеціально у нас в країні рахується процент тіньового капіталу, сама Тимошенко казала, 40% в тіні, то в Кривому Розі це 80% за моїми підрахунками, якщо не більше.

Коли нашого мера викликав на бесіду Піскун, не знаю для чого, по місту поповзли чутки, що нашого мера на кінець арештували. Всі чекали, що ж буде далі. Десь через тижні два повертається. Кореспонденти пішли до нього зразу інтерв’ю брати і задали питання: “Проти Вас порушена кримінальна справа?” Він розсміявся і сказав: “Ніякої справи не було і не буде”.

Впевненість на тому основана, що він виручав Кучму два рази: раз підчас касетного скандалу і там ще такі були справи у нього. Касетний скандал вони разом з колегою Дубиною, він був віце-прем’єром, директором заводу. Вони організували там мітинг в підтримку Кучми під час касетного скандалу.

Потім другий раз Кучма визвав нашого мера і вручив орден. За що ніхто не знає. Теж, коли його викликали. Думали, що його знову арештують. А він з орденом приїхав. Третій раз його викликають, він з другий орден отримав. Це незрозуміло.

Ось зараз хотіли проти нього референдум по його зняттю. Теж було наметове містечко, маленька така помаранчева революція. Він сміється і каже: “Навіщо нам референдум, навіщо нам гроші тратити, скоро вибори”. Він намагається до виборів дожити, розумієте, в політичному житті.

А чому люди очікували, що його арештують? Тому що в трамвайно-тролейбусних кулуарах ходять такі чутки, що його сім’я за час правління нашого мера придбала десь 20 АЗС, парк легкового таксі, парк автобусів “Карсан”, скільки штук ніхто не знає, але дуже багато, і цілу мережу магазинів. Це все не на нього, а на сім’ю. Сім’я його стала олігархами за час правління.

Це йде з бюджету. Чому з бюджету? На всіх маршрутках нашого міста ніхто ніколи не бачив талонів, повинен водій давати, коли гроші бере з пасажирів. Один раз правда колишній губернатор Дніпропетровська говорив, що буде боротися з корупцією, в першу чергу на транспорті, ось тоді мені перший раз дали талон на маршрутці. Я до сих пір його бережу, якщо дружина не викинула.

Все йде в кишеню. Ділять у мера на столі під час засідань. Так мас-медіа взагалі не пускають, коли йде поділ оцього “общака”. Там божевільні гроші йдуть. До речі, зразу у нас маршрутки були маленькими “Газелі”, а зараз маршрутки такі ходять, що 40-50 чоловік туди влазить.

Так ось розберіться в цій справі.

Слухач

Здрастуйте, радіо “Свобода”!

Я Куликов Юрій, з міста Сніжно Донецької області, звертаюся до Вас з таким проханням.

Колишні функціонери від опозиції, а тепер високі посадовці стояли у період виборчої кампанії у черзі на радіо “Свобода” аби прийняти участь у програмі. Тепер їх від радіо “Свобода” нібито відвернуло.

Я прошу радіо “Свобода” запросити до радіопередачі або пана президента або віце-прем’єра з гуманітарних питань і спробувати задати два питання в прямому ефірі: перше, чи на державному рівні вирішиться колись питання про надання воякам УПА статусу учасників Другої світової війни?

Час минає, до 60-тиріччя перемоги залишилося небагато, а це питання не вирішене. Я вважаю, що вони мають право на цей статус. Пан президент може це вирішити своєю рукою.

Друге питання: чи вирішиться колись на державному рівні тема про увіковічення пам’яті жертв політичних репресій комуністичної партії Радянського Союзу?

Наші високі посадовці, мабуть, знають дорогу хіба що до Аушвіца, до Бабиного Яру. А чи знають вони дороги до Биківні, до Львова, до Золочева, до Брод, до Старобєльська, до Луганська, до Харкова, до Артемівська, Донецької області, де лежать десятки, а може і сотні тисяч закатованих і знищених людей?

Моя сім’я особисто втратила декілька чоловік в 30-ті роки від репресій. Мої звертання зараз до СБУ, до “Меморіалу” не дають мені ніякої відповіді на питання, де заховані мої розстріляні закатовані родичі.

Можливо б, я задав питання нашим чільникам, у кого я можу отримати цю відповідь про місця поховання закатованих чесних моїх родичів, які закатовані у місті Артемівську, Донецької області.

Я бажаю радіо “Свобода” успіхів. Всім співробітникам доброго здоров’я.

До побачення!

Слухач

Невже розумним людям не зрозуміло, що століттями окупанти знищували, як українську мову так і еліту, що не могла боротися проти такого монстра? Нагадуйте кожен раз президенту, депутатам, що вони живуть в Україні і повинні спілкуватися українською мовою. Нехай звернуть увагу на телепередачі, їхню мову. Здається, що живеш в Росії.

Дякую.

Михайло, Збараж.

Петро Кагуй

Тема мовної ситуації в Україні не зникає із послань наших слухачів. Особливо вона загострилася після внесення до Верховної Ради лідером Соціалістичної Партії Олесксандром Морозом законопроекту про надання російській мові в Україні статусу офіційної.

З цього приводу ми отримуємо чимало критичних листів. Ось і цього разу наш слухач зі села Гута-Чугорська Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, який попросив не називати його імені до ефіру, зауважує: “Олександр Мороз щодо мови підіграє Кремлю – що дуже прикро. А от за участь Олександра Мороза у розслідуванні вбивства Гонгадзе – йому велика подяка”.

Вже не вперше мовною ситуацією в Україні переймається Володимир Прийма зі села Куровичі Львівської області:

“Усім відомо, - мовиться у його листі, - що мова це душа народу. А в Україні вже так склалося, що державною мовою можна нехтувати, можна не говорити, робити вигляд, що для певної категорії громадян вона не обов''язкова . Чому, коли слухаєш радіо “Свобода”, чи “Бі-Бі-Сі”, “Голос Америки” та інші україномовні радіостанції, то передачі ведуться виключно українською мовою. А якщо беруть інтерв''ю на іншій мові, то обов''язково здійснюють переклад. То чому такого ж не роблять, українські теле- і радіоканали? Адже 10 стаття Конституції України говорить, що державною мовою в Україні є українська мова.

Отже, дається взнаки багатовікова рабська психологія нашого доморощеного малороса, хохла, який за принципом “чего изволите”, готовий лізти в будь-яку шпаринку, аби “чево не вишло”.


Переходимо до послання Пантелія Вертила з міста Макіївки Донецької області.

“Вельмишановна “Свободо”, дозвольте мені звернутися через радіостанцію до пана Олександра Мороза. Бо не маю його адреси, а стриматися не можу, щоб не висловити свою думку”, - пише Володимир Прийма. Його відкритий лист до Олександра Мороза прозвучить у дикторському читанні:

“Олександре Олександровичу, прочитав я Вашу відповідь на відкритого листа Юрія Гнаткевича з приводу 27 річниці від самоспалення Олекси Гірника.

Мене дуже вразив Ваш погляд на проблему мови. Невже, Ви, така поважна людина, не розумієте, що означає в Україні на практиці офіційна російська мова? Адже вона є і не переставала бути офіційною. І невже Ви такий стан хочете узаконити?

Невже Ви не розумієте, до чого це вже призвело і до чого ще може привести в майбутньому? Невже Вас не болить душа за стан нашої чудової української мови? Чому Ви переймаєтеся чужими мовами, а не українською? Невже чужі Вам дорожчі, ніж наша рідна?

Ви смієтеся, що на пограниччі не володіють українською мовою, а користуються діалектами. А хіба Ви не знаєте, що це пограниччя було під гнітом окупантів, котрі нищили українську мову.

Скажіть, будь-ласка, а ці в лапках “добрі” сусіди, котрим Ви прагнете догодити, що вони зробили для українців на своїх теренах того ж таки пограниччя? Скільки вони відкрили у себе для українців шкіл, видань, радіо і телеканалів українською мовою? Чому ж Ви не переймаєтеся, щоб у тих “добрих” сусідів теж була офіційна українська мова?

Невже історія Вас нічому не навчила? Схаменіться, пане Морозе, і станьте на бік свого народу!

...Ви добре володієте українською мовою, то будь-ласка, докладіть зусиль, щоб і вся Україна заговорила своєю рідною мовою, так як нею володієте Ви!

Чому Ви думаєте, що якщо на сході українцям силою нав’язали російську мову, то вона є їхньою рідною? Невже Ви хочете це узаконити? Подумайте пане Морозе і зупиніться поки не пізно. Згадайте до чого привели соціалістичні ідеї Винниченка і Грушевського!”.


Слухач

Шановні друзі, весь віруючий світ сумує з приводу смерті головного духовного наставника Іоанна Павла ІІ. Це він підняв дух і віру до миру і свободу. Тому з багатомільйонним народом молюсь за нього, за його праведну душу. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як чесна ідеальна постать церкви.

Папі

Покинув нас, пішов у інший світ, Великий геній церкви і народу, Його священний заповіт: Любов, мир людям і свободу.

Кровавий більшовицький лад Не молотом довбав він, а словами Вніс переможний гідний вклад Божественними духовними ділами.

Селив він віру у серцях поневоленого народу, Піднявши нас із небуття до боротьби за щастя і свободу. Тому московське КГБ хотіло знищити тебе, Та Господь Бог душу вберіг і ти від кулі не поліг.

Слова правди по всьому світі ніс Оцей титан Папа Кароль Войтила. Хай пам’ятає польський люд, Що в його серці і всіх жилах Текла кров матері українки, А батьком був поляк Войтила.

Благаємо всі ми Божу Марію Дай йому ласку і царство небесне За те, що в серцях вселив нам надію, Що із руїн Україна воскресла.


Дякую за увагу.

Любомир Бейба, Німеччина.

Слухач

Звучить гімн помаранчевої перемоги і помаранчевий марш у виконанні слухача Івана Андрійовича Трусковського

Петро Кагуй

А на завершення передачі черговий дзвінок від нашого постійного слухача із Вінниці Володимира Осипчука.

Слухач

Шановне радіо “Свобода”!

Безліч завдань стоїть перед Україною: люди чекають змін, покращення життя, справедливої і чесної влади, достойної праці і вчасної оплати за неї, дбають про дітей, ламають голови, як їх вивести в люди, чим нагодувати, в що одягнути, де вони будуть навчатися і працювати і т.д.

Вони з надією дивляться на нашу нову владу і з подивом і обуренням спостерігають за вчорашньою, яка буцімто відійшла, але активно продовжує свою агонію у вигляді супротиву намірам Ющенка та його команди переламати хребет олігархічно-клановій системі та демократичний, європейський, соціально-спрямований напрямок розвитку України.

Про те, що КПУ на чолі із Симоненком протягом усієї незалежності України є по суті антидержавною і антиукраїнською партією не таємниця. Та і самі комуністи ледве скривають свою антиукраїнську сутність.

Окремо хочу поговорити про так звану СДПУ(О). Кримінально-олігархічний клан України взяв цю назву сподіваючись на те, що первоначально есдеки захищали робітничий рух у Європі, але що там очутився перший президент України Л.М.Кравчук не тільки дивує, але і викликає внутрішній протест і зневагу.

Навіщо Леоніду Макаровичу було вступати в СДПУ(О) невідомо. Сьогодні, опинившись в оточенні Шуфрича, Медведчука і Суркіса, вибачте, це непристойно. Цей сірий кардинал Кучми Медведчук робив всі ганебні і чорні справи в Україні останні роки. Це на його совісті, і махінації, і шахрайство і розкрадання.

Кравчук заявляє, що ми на відміну від сьогоднішньої влади не називаємо нікого бандитами. Це було б дуже дивно і смішно, щоб з вуст них ще звучали такі слова: “Що ловіть злодія,” – закричав злодій?

А ще вони, есдеки, пожалілися в ПАРЕ за переслідування членів їх партії якби за політичні мотиви. Які там політичні мотиви? За злочини проти українського народу. Довести в судах, адже як? За останні 10 років Кучма зробив кишенькові суди, і про це знає і Кравчук, його побратими Медведчук і Шуфрич.

Пан Кравчук міг би стати людиною, яка б допомогла здобути незалежність і увійти в історію, але залишився середнім партійним чиновничком часів совєцької України, який опинився в шайці шахраїв і авантюристів і заважає поступу демократичних прогресивних сил до розбудови заможної і української України.

Ще кілька слів про ті партійки, які так, як ті гієни-падальщики, це ПСПУ Вітренко, Братство Корчинського і їм подібні, які їдять зі столу своїх хазяїв-баринів. Отямтесь, гидко дивитись на вашу метушню. Ще всі запитують, а де подівся пан Тигипко, чогось нічого про нього не чути?

Отак, щоб безмолствували януковичі, медведчукі, вітренки, корчинські, шуфричі і їм подібні. Може б в Україні полегшало, видихнулися б.

Володимир Осипчук, Вінниця.

Петро Кагуй

Це все на сьогодні, шановні слухачі.

З Вами був Петро Кагуй. А наступні два тижні передачу “Листи на Свободу” готуватиме мій колега Зиновій Фрис.

Дякуємо Вам за увагу, за Ваші листи та телефонні дзвінки!

На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG