Львів, 22 квітня 2005 - 24 квітня виповнюється рівно 90 років від часу, коли розпочався геноцид вірмен Туреччини. У неділю у вірменських церквах відбудуться богослужіння за упокій невинних душ. У Вірменському катедральному соборі у Львові місцеві вірмени теж молитимуться за своїх співвітчизників. А сьогодні трагедію вірменського народу в 1915-1916 роках та відлуння її в Україні обговорювали під час круглого столу, який організувало вірменське національно-культурне товариство Львова.
У 1915 році в Туреччині мешкало приблизно 3 мільйони вірмен, вони були доволі заможні люди, переважно багатодітні родини, які жили у сільській місцевості. Турки оголосили усіх їх неблагонадійними і наказали переселитись в райони, які охоронятимуться, просто неба. Нічого зі свого майна не можна було брати. Хто не підпорядковувався наказові, тих убивали. Спершу знищили еліту, потім робітників, жінок ґвалтували і вбивали, дітей живцем закопували в землю. Винищення вірмен тривало до 1923 року, тоді загинули майже 2 з половиною мільйони людей. Тих, хто врятувався, доля розкидала по всьому світу.
30 тисяч вірмен потрапили в Україну, велика колонія утворилась у Харкові. Вірмено знавець - професор Ярослав Дашкевич:
“Це було в 1916 році і пізніше. Контакти вірмен з українською стороною налагодились після утворення УНР, тоді були сформовані вірменські загони, які відправлялись в Закавказзя”.
У 30-х роках уже в Україні сталінський режим переслідував за вірменський націоналізм, чимало інтелігенції загинули у таборах Сибіру.
Нині у Львові мешкають діти та онуки врятованих вірмен під час жахіть початку 20 століття в Туреччині. Історик Лаура Арзуманян почувається львів’янкою, але зауважила, що якби західний світ тоді дав відповідну оцінку жорстоким діям Османської імперії, то, можливо, не повторились би геноциди проти інших народів. Захід тоді дуже слабо відреагував на події в Туреччині, про це зазначили у своїх виступах учасники круглого столу, та й досі світ, за винятком кількох держав, не визнав події 90-літної давнини геноцидом вірменського народу.
Лаура Арзуманян: “У Львові є ще люди, які дітьми змогли врятуватись, які виросли в дитячих будинках. Вже тут ми почуваємось, як вдома. У чому причина, що турки так нищили вірмен? Немає вірменина - немає держави і немає проблеми. Аби забули, що на цій території вірменський рід почав життя”.
24 квітня, у день, коли 90 років тому турки розпочали винищувати вірмен, у вірменських родинах у Львові запалять свічки і помоляться за невинних жертв геноциду.
У 1915 році в Туреччині мешкало приблизно 3 мільйони вірмен, вони були доволі заможні люди, переважно багатодітні родини, які жили у сільській місцевості. Турки оголосили усіх їх неблагонадійними і наказали переселитись в райони, які охоронятимуться, просто неба. Нічого зі свого майна не можна було брати. Хто не підпорядковувався наказові, тих убивали. Спершу знищили еліту, потім робітників, жінок ґвалтували і вбивали, дітей живцем закопували в землю. Винищення вірмен тривало до 1923 року, тоді загинули майже 2 з половиною мільйони людей. Тих, хто врятувався, доля розкидала по всьому світу.
30 тисяч вірмен потрапили в Україну, велика колонія утворилась у Харкові. Вірмено знавець - професор Ярослав Дашкевич:
“Це було в 1916 році і пізніше. Контакти вірмен з українською стороною налагодились після утворення УНР, тоді були сформовані вірменські загони, які відправлялись в Закавказзя”.
У 30-х роках уже в Україні сталінський режим переслідував за вірменський націоналізм, чимало інтелігенції загинули у таборах Сибіру.
Нині у Львові мешкають діти та онуки врятованих вірмен під час жахіть початку 20 століття в Туреччині. Історик Лаура Арзуманян почувається львів’янкою, але зауважила, що якби західний світ тоді дав відповідну оцінку жорстоким діям Османської імперії, то, можливо, не повторились би геноциди проти інших народів. Захід тоді дуже слабо відреагував на події в Туреччині, про це зазначили у своїх виступах учасники круглого столу, та й досі світ, за винятком кількох держав, не визнав події 90-літної давнини геноцидом вірменського народу.
Лаура Арзуманян: “У Львові є ще люди, які дітьми змогли врятуватись, які виросли в дитячих будинках. Вже тут ми почуваємось, як вдома. У чому причина, що турки так нищили вірмен? Немає вірменина - немає держави і немає проблеми. Аби забули, що на цій території вірменський рід почав життя”.
24 квітня, у день, коли 90 років тому турки розпочали винищувати вірмен, у вірменських родинах у Львові запалять свічки і помоляться за невинних жертв геноциду.
