Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:36

Розмова з Іриною Фаріон.


Тарас Марусик

Київ, 23 квітня 2005 - Молодий львівський мовознавець Ірина Фаріон була ініціатором конкурсу плакатів серед місцевих студентів, який називається “Мова – твого життя основа”. Цього року вперше конкурс одержав статус всеукраїнського й охопив не лише студентські роботи, але й шкільні.

У першій половині травня в Києві має відбутися виставка відібраних робіт і нагородження переможців. Конкурс проходить під егідою міжнародної громадської організації “Конгрес захисту української мови”.

Ірина Фаріон – лауреат премії імени Олекси Гірника, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Національного університету “Львівська політехніка. Вона автор двох книжок, в тому числі праці, що викликала великий резонанс серед фахівців і громадськости: “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”.

Ірина Фаріон – безкомпромісна в судженнях і діях, про що свідчить її відкритий лист Вікторові Ющенку, а також розмова, яку я з нею провів під час її недавнього перебування в столиці.

Ірино, Ваш відкритий лист Президентові України Віктору Ющенкові вже дійшов до Києва, він витриманий у суворому тоні, зокрема проект указу про захист справ громадян на використання російської мови та мов інших національностей в Україні Ви трактуєте як відступництво від українського народу. Чи не зарізко це, вам здається, зараз?

Ірина Фаріон

Ні, абсолютно, навпаки, зам’яко. Я вважаю, що ми такою мовою повинні були говорити вже давним-давно.

Оскільки Президент присягав на найдавнішій пам’ятці української мови Пересопницькій Євангелії, то це, власне, мало б зобов’язати його виконувати свої духовні обітниці перед його народом.

А так як мова є духовною капсулою, в якій цей народ здійснюється, то не сповідування того, що ти присягав, і дає таке моє бачення цієї проблеми.

Тарас Марусик

Крім згаданого тепер ще, здається, не підписаного Віктором Ющенком проекту указу, ми маємо ще й іншу серйозну проблема, я маю на увазі низку законопроектів. Називають різні цифри: 12, 13 і більше законопроектів, які не були розглянуті на попередньому сесійному тижні і знову поставлені на цей сесійний тиждень.

Чи будуть вони розглянуті вони, чи ні, але проблема залишається і, фактично, зараз це збурює українське суспільство з різних сторін.

Ірина Фаріон

Зрозуміло, що проблема залишається тому, що не змінений світогляд. Ми не опанували ще державницький світогляд, самодостатній і світогляд незалежницький.

Ми торуємо постколоніальний шлях нашої країни, і ці законопроекти, низка законопроектів, які намагаються надати російській мові статус другої офіційної свідчить про те, що, в принципі, суспільство хворе. Суспільство не звільнилося від наслідувальної стезі розвитку, воно демонструє свою духовну амбівалентність, що є шаленою загрозою для побудови держави як такої. Мені видається, що ми держави як такої не побудували.

Тарас Марусик

Сьогоднішня мовна ситуація в законодавчому полі якоюсь мірою загнана в глухий кут. Я маю на увазі не тільки чинне законодавство, 10 ст. Конституції, і не тільки ці законопроекти, які будуть розглядати, але також і європейську хартію регіональних і меншинних мов.

З вашого погляду, чи можливо вирішити мовне питання в цьому контексті, чи може треба було б ухвалювати якесь законодавство. Я скористуюся тим виразом, який ви вжили, законодавство з деколонізацією в Україні, в тому числі і в мовній сфері.

Ірина Фаріон

Знаєте, кажуть, якщо ти зайшов в глухий кут, купи собі м’яку канапу і там сядь на ту м’яку канапу, відпочинь в тому глухому куті.

В цій ситуації, як на мене, вихід дуже простий. Якщо ти маєш внутрішню волю, якщо ти самодостатній, то для тебе глухого кута взагалі в природі не існує.

Тобто існує проблема носіїв ідеології суспільстві, наше суспільство не виробило поки що пріоритетної ідеології, яка б працювала на титульну націю, звідси всі проблеми.

Тарас Марусик

А якщо конкретизувати, з Вашого погляду, це був би хід ухвалення законодавства з деколонізацією, чи ні?

Ірина Фаріон

Це блискуча ідея: ухвалення законодавства з деколонізації, але сьогоднішній політикум не доріс до такого формулювання законодавства.

Я впевнена, що воно буде зароджуватися десь в надрах помаранчевого народу, і мусить перейти який етап революції, щоб воно викинуло на поверхню, як, скажімо, дерево викидає листя.

Тарас Марусик

На цьому тижні так само з’явився відкритий лист, який і Ви підписали, до віце-прем’єр-міністра Миколи Томенка з приводу проблем українського правопису, власне, невирішених проблем українського правопису.

Як Ви думаєте, які перспективи цього листа?

Ірина Фаріон

Дуже часто наше суспільство і теперішнє зокрема намагається трактувати правопис, як політичну проблему і сприймають це негативно.

Я вважаю, що правопис був і завжди буде політикою, хоча тому, що мовний правопис – це мовна конституція. Є конституція іншого характеру.

В чому полягає суть політичності українського правопису? В тому, що наразі українська мова до сьогодні існує в радянській правописні версії. І поки ми не усвідомимо цього, що насправді з правописом ми реформуємо мову, що вкрай необхідно і потрібно, до того часу ця проблема також не буде зрушена з місця.

Крім того я не можу сказати, що я маю якість особливі ілюзії щодо теперішнього уряду в реформуванні правопису, але якщо верхи не здатні цього питання вирішувати, то низи будуть його вирішувати і вирішують його вже, оскільки є низка видавничих центрів і преса, які виходять за цими нормами правопису.

Тарас Марусик

В Києві ви перебуваєте не випадково. Я знаю, що ви займаєтесь всеукраїнським конкурсом: “Мова – твого життя основа”. Чи означає це, що конкурс вже переріс короткі штанці Львова?

Ірина Фаріон

Так, переріс короткі штанці Львова. Але я думаю, чи цей конкурс доріс до усвідомлення того, що таке мова, бо ці 260 робіт, які я сьогодні переглянула, все-таки демонструють світогляд нашого суспільства, світогляд доволі підлітковий.

Себто мова солов’їна, мова кольорова, мова барвиста, і лише подекуди можна натрапити на роботи, які свідчать, що мова - засіб самоідентифікації, як категорію світоглядну, як категорію унезалежнення від світу, як той духовний засіб, який робить тебе неповторним, і найважливіше – мова як духовна зброя.

Таких робіт є мало, але такі роботи є, це вселяє надію. Найважливіше те, що ми змусили а цю тему думати.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG