Переговори про приєднання Сербiї i Чорногорiї до Європейського союзу могли б розпочатися до 5 жовтня, коли в Белградi вiдзначатимуть 5-у рiчницю демократичних змiн в країнi. Так сподiваються белградськi урядовцi на пiдставi документу, який у понедiлок ухвалили мiнiстри закордонних справ ЄС.

Белград, 27 квiтня 2005 – Брюссель вiдкрив дверi для початку складного процесу, який мав би завершитися укладенням угоди про стабiлiзацiю та приєднання Сербiї i Чорногорiї до Європейського союзу. Олi Рен, європейський комiсар в справах прийому нових членiв, зазначає, що державне об’єднання останнiм часом зробило кiлька важливих крокiв, зокрема, коли йдеться про спiвробiтництво з Мiжнародним трибуналом з воєнних злочинiв та полiтичнi й економiчнi реформи.

Президент Сербiї та Чорногорiї Светозар Марович закликав громадян, полiтичнi партiї, державнi iнституцiї та неурядовi органiзацiї об’єднатися на європейському шляху. У вiвторок вiн запевнив депутатiв Парламентської асамблеї Ради Європи, що Белград готовий реалiзувати всi вимоги та висловив сподiвання, що процедуру прийому буде можливо прискорити.

А президент Сербiї Борис Тадич каже, що треба бути обережним. Адже необхiдно перебудувати адмiнiстрацiю, армiю та полiцiю, лiбералiзувати економiку, модернiзувати освiтню систему. Експерти пояснюють, що Белград повинен узгодити з європейським законодавством приблизно десять тисяч законiв та iнших актiв. Вони нагадують, що високорозвиненiй Словенiї для цього було потрiбно 8 рокiв. При цьому в Словенiї влада й опозицiя ефективно спiвпрацювали в реалiзацiї європейських прагнень бiльшостi громадян. В Сербiї ж немає нацiонального консенсусу щодо цього: згiдно з опитуваннями, майже 40% громадян байдуже або негативно ставиться до Європи та її загальноприйнятих цiнностей.

Оглядачi подiленi. Оптимiсти вiрять, що Сербiя i Чорногорiя могла б вступити до Євросоюзу через 7-8 рокiв. Песимісти кажуть, що процес триватиме – щонайменше десять, а можливо навiть п’ятнадцять рокiв.