10 років тому Олена поїхала на заробітки у Польщу, зі собою взяла 5 - річну донечку Ірину. З чоловіком вона не жила, дитиною батько не цікавився. Олена одружилась з поляком, народила ще 4 дітей, заробляла проституцією. Маму депортували в Україну, дітей поселили у Гданський притулок, а польського батька позбавили опікунських прав. Одна польська родина виявила бажання усиновити усіх 5 дітей. Українське консульство у Польщі звернулось у відділ по роботі з неповнолітніми Львівської обладміністрації, щоб оформити відповідні документи на Іринку, оскільки її батько, якого вона не бачила, виявляється мешкав у Львові. Останній 2 рік відмовляється підписати документи на адаптацію польською родиною Ірини. За це вимагає 10 тисяч доларів. У листі до так званої львівської родини, Ірина, яка прекрасно знає українську і польську, написала цитую: “Я живу у Польщі, тут пройшло практично усе моє життя, тут мої брати і сестри, яких я люблю і хочу з ними жити. Попросіть тата, якого я не знаю, аби він відмовився від мене і я потрапила у прийомну сім’ю. Мені там буде добре, я не хочу в Україну”.
Володимир Лис, начальник відділу по роботі з неповнолітніми зазначив, що вони у судовому порядку доможаться аби так званого тата позбавили батьківських прав, щоб дівчинка отримала паспорт громадянки Польщі і там влаштувала своє життя.
“Як на мою думку, Ірині немає куди повертатись, її тут не чекають. Ще з’явилась якась тітка. Як тільки заможні люди хочуть усиновити нікому непотрібну дитину, одразу є родичі, які хочуть на цьому заробити”.
Торік у Чехії кілька жінок народили діток і їх покинули. Чеські служби влаштували немовлят у притулок, одразу з’явилось чимало чеських родин з бажанням усиновити дітей. Їм це вдалось, оскільки усі рідні у Львові відмовились від опікунства над немовлятами.
Прикордонні служби минулого року повернули в Україну 30 тисяч українських дітей, яких батьки намагались незаконно перевезти через кордон у Польщу, Чехію, Німеччину. Згодом чимало матерів влаштовують власне життя, а відтак неповнолітні опиняються на вулиці. 3 роки поневірявся у Польщі Рустам, мати його українка, вийшла заміж за поляка, батько узбек. Хлопець організував групу з румунських підлітків, які жебракували, а йому приносили гроші. Поневіряння Рустамові набридло і він прийшов у поліцейський відділок. Був депортований в Україну. Звідси поїхав до батька в Узбекистан. Рустам за 3 роки вивчив польську, румунську, трішки англійську, знає українську і узбецьку. Хлопець, якому сьогодні 15 років, вирішив піти у школу, оскільки зрозумів, що таки у житті потрібна освіта.
Володимир Лис зауважив, що жодних відомостей немає про українських жінок, які добровільно чи примусово займаються за кордоном проституцією, майже в усіх європейських країнах. Часто вони народжують, а доля цих дітей залишається загадкою. Є інформація, що немовлят використають як донорів або ж просто продають, як товар.
