Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 03:00

Економічний стан в Україні на порозі перших ста днів нового українського уряду.


Ірина Халупа Гості: Борис Соболєв - заступник Державного секретаря україни, економіст; Олександр Савченко - голова правління Міжнародного комерційного банку, доктор економічних наук, професор; Леонід Шульман - доктор фізико-математичних наук, економіст.









Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 27 квітня 2005 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно! Ми продовжуємо свої вечірні програми. На черзі передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Тема на 26 квітня: Економічний стан в Україні на порозі перших ста днів нового українського уряду.

Гості: Олександр Савченко, голова правління Міжнародного комерційного банку, доктор економічних наук, професор. Леонід Шульман, доктор фізико-математичних наук, економіст. Борис Соболєв, заступник Державного секретаря україни, економіст. Вітаю вас, дорогі гості, та дякую за участь у “Вечірній Свободі”.

Сьогодні український уряд підбивав підсумки першого кварталу своєї роботи. Президент Віктор Ющенко, як добрий педагог, то хвалив, то конструктивно докоряв.

Все ж таки уряд не почав працювати з чистої монети, а успадкував певну економічну ситуацію від колишнього президента Леоніда Кучми та його останнього прем’єра Віктора Януковича. Це неодмінно впливає на те, що сьогодні відбувається в економічній сфері. Ось як оцінив Президент Ющенко роботу уряду. Віктор Ющенко

На що звертаємо увагу... Перш за все, це реакції на ті відгуки, які були успадковані, з якими ми повинні були справитися і запропонувати наступні. Хто уважно слідкував за матеріалами, ми підняли катастрофічну ситуацію з бюджетом, катастрофічну.

Ця ситуація мені нагадувала або 99 рік, або приблизно 93-94 роки. Ми отримали колосально складну спадщину ситуації по цінних паперах. Коли 17 мільярдів – дефіцит фонду, то ви розумієте, що це проблема, яка не вирішується навіть роками.

Я хотів би сказати, що ті навіси, які були сформовані, навантаження офіційного характеру, монетарного характеру, дефіцитів окремих продуктів, нафтового сектору країни, це було викликане перше по праву.

Ірина Халупа

На семигодинному засіданні говорили про стабілізацію цін на нафтопродукти, прем’єр-міністр Тимошенко згадала ціни на м’ясо, боротьба з якими, за її словами, іде "цивілізованими підходами", тобто шляхом створення місць на базарах безпосередньо для виробників.

Вона також згадала спадщину, яку отримала від попереднього уряду, і назвала зростання інфляції наслідком діяльності влади Кучми-Януковича. Ще у четвертому кварталі 2004 року інфляція була 6,3%. Ось що сказала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко з цього приводу.

Юлія Тимошенко

Сьогодні нам було приємно звітувати суспільству України, Президенту України, звітувати по 12 головних параметрах, за які уряду абсолютно не соромно.

Перше – це зростання по всіх ключових галузях виробництва, зростання обсягу виробництва за перший квартал. Від 9-8 відсотків до 22 відсотків. Починаючи від машинобудування, металургії, закінчуючи виробництвом харчової промисловості і так далі.

Другий результат – це те, що у нас динаміка торгівлі, сальдо імпорту-експорту на корись України змінилося за перший квартал на 51, 3%. Це той резульатт, який дійсно показує, що у нас пожвавлюється торгівля, і головне – в користь України.

Ми сьогодні з великим задоволенням доповіли третій результат. Те, що все ж таки уряду вдалося приборкати ту інфляцію, яку ми отримали внаслідок минулого уряду.

Отримали 6,3%, і по першому кварталу виходимо на 4,4%, а по квітню – на 0,8% інфляції.

І саме в контексті інфляції - це зменшення цін на м’ясо від 4,7% до 8,5%. На нафтопродукти, практично, ми повернули на заправках ті ціни, які були до кризи.

Те, що у нас сьогодні на 25,3 відсотки зросли доходи населення за перший квартал – це те, чим ми можемо звітувати.

Ірина Халупа

Ціни стосуються кожної людини. Столиця, як правило, щодо цін буває найдорожчою. Багато разів відвідувачі з інших регіональних міст просто в шоці від київських цін. Але оскільки в столиці заробляють більше, то значить можуть і більше заплатити.

Наш колега Віктор Міняйло, який і водить машину, і змінює долари, і купує м’ясо на ринку, вивчав цінову ситуацію в Києві.

Віктор Міняйло

У Києві стабільні лише ціни на пальне. Від центру і до околиць найбільш популярний 95 бензин коштує 2,99 грн., а дизельне пальне, тобто солярка, - 2,75 грн.. Дорожче продавати заборонила пем’єр-міністр Юлія Тимошенко, а дешевше чомусь ніхто не хоче.

А от в обмінних пунктах столиці спостерігається певне різноманіття. Мало хто дотримується офіційного курсу, встановленого нацбанком. Так долар купують за 4,93 - 4,92 грн., а продають за 5,02 – 5,05 грн. Євро купують за 6,40 – 6,48 грн., а продають 6,56 – 6,60 грн. Російський рубль можна придбати за 15 чи 17 коп, а продати за 18-19 коп..

Найбілш різноманітні ціни на м’ясо на київських базарах. Яловичина - від 17 до 25 грн. за кілограм, свинина - від 25 до 30 грн., а сало – від 15 до 20. Тут різницю в цінах можна пояснити тривалістю зберігання, або місцем, звідки воно росте.

Віктор Міняйло для радіо “Свобода”, Київ.

Ірина Халупа

Падіння долара відчувають всі ті, хто тримає свої гроші в доларах. Протягом останнього часу ціна американської валюти впала приблизно на 30 копійок.

Подейкують, що у зв’язку з цим ціни на нерухомість стали ще вищими. Як падіння долара впливає на економічну ситуацію східного регіону України, розповість Вікторія Маренич з Харкова.

Вікторія Маренич

Різке зниження курсу долара в обмінних пунктах Харкова не відповідає ситуації на українському валютному ринку, так вважають місцеві фінансові аналітики. За їх словами, нацбанк на безготівковому валютному ринку вже в п’ятницю купує американську валюту за курсом 5,05 грн., в той же час готівковий долар у Харкові продовжує дешевшати. Сьогодні обмінки купують його вже по 4,9 за один долар.

Деякі харківські філії банків з п’ятниці припиняли видачу доларових кредитів, сьогодні банки знову кредитують у будь-якій валюті на тих же засадах, що і тиждень тому.

Ціни на імпортні авто в автосалонах Харкова не змінилися, оскільки більшісь з автомобільних марок прив’язані до євро. Харківський ринок нерухомості на зниження курсу долара відгукнувся незначним зниженням пропозицій з оренди та продажу квартир.

Щодо бензинової ситуації на Харківщині, то вона викливає занепокоєння у багатьох власників авто. Вже сьогодні у Харкові з’явилися заправки, де продають бензин тільки за безготівковим розрахунком. Це стосується бензину А-95 та дизпалива.

А на деяких автозаправках міста сьогодні з’явилися таблиці з написом “Бензину немає”.

Вікторія Маренич для радіо “Свобода”, Харків.

Ірина Халупа

А тепер ми давайте трохи подискутуємо. Розпочнемо з бідного долара. Він слабкий нині по всьому світі, його рівень постійно падає. Я знаю, що мої колеги тут у Празі це дуже відчувають. Євро сьогодні на всіх фінансових ринках можна було отримати за 1.29 долара.

Якби Ви купували фунти, то один фунт коштує 1.60 долара. Тобто долар дешевий, він падає у всьому світі. І ось він чуть-чуть знизився в Україні – і навколо того піднявся великий крик.

Чи це зниження є природнім процесом, нормальним явищем, якщо ми врахуємо слабку ситуацію по всьому світі, чи тут відбувається тут якась маніпуляція? Пане Савченко, почнемо з Вас, оскільки Ви - банкір.

Олександр Савченко

Я думаю, що це природньо, що долар знизився відносно гривні. Хочу сказати, що за останні 3-4 роки курс долара до всіх валют знизився на 20-30%, а в деких центральних європейських країнах і на 50 %. Навіть в Росії він знизився на 15-16 %. В Україні він був стабільний. Тому прирродньо, що гривня разом з ростом економіки має зростати.

Питання інше, чи треба було йти на таке різке ревальвування гривні, чи треба було робити це поступово. Я вважаю, що 3 % - це не дуже страшно, це можна пережити.

І коли кажуть, що люди програли 300 млн., ті, хто тримав гроші в доларах, то я можу сказати, але 300 млн. виграли ті, хто тримали гроші в гривнях. Тобто тут гра з нулевою сумою, з нульовим виграшем, математично кажучи.

Головне, що треба відмітити, це не центральний банк, не уряд має встановлювати курс, а ринок, попит і пропозиції. І коли пропозиція доларів весь час перевищує попит, при чому в останні кілька тижнів на 100 млн., на 200 млн., то природньо, щокурс має прийти у відповідність до ринкового співвідношення.

А задача національного банку – лише зглажувати коливання, щоб спекулянти не могли на цьому нажитися. Якщо нацбанк буде йти проти ринку, то крім шкоди, нічого це економіці не принесе. Це стосується і уряду.

Ірина Халупа

Пане Соболєв, ринок повинен диктувати все – так багато хто вважає.

Ось пан Савченко каже, що попит і пропозиція повинні більш-менш встановити курс долара в Україні. Чи Ви погоджуєтеся з таким підходом? Якщо так, то наскільки ще він може впасти перед тим, як справді почнуться реальні проблеми?

Борис Соболєв

Добрий вечір!

Я погоджуюся, що попит і пропозиція мають відігравати вирішальну роль, але в Україні поки що не створені умови для того, щоб справді виявлявся справжній попит і справжня пропозиція.

Досить важко уявити навіть ті цифри позитивного сальдо платіжного балансу, які нам доповідалися протягом 2004-го року, наприклад, без того, щоб не взятися за статистику порівняльну тих країн, які імпортували з України, з тією статистикою, яка подавали цифри експорту України до тих країн, і ви зможете знайти розбіжність навіть у 2-2,5 рази.

Тому важко сказати, що ми створили умови, щоб кожен міг вільно вийти, як кажуть, хто потребує, на валютний ринок і створити попит і пропозицію.

Ірина Халупа

Пане Шульман, я знаю, що у Вас є свої думки щодо діяльності держави у своїй економіці. А як Ви розцінюєте цю ситуацію, яка склалася сьогодні навколо долара? Чи це нормально, на Вашу думку, чи це йде природнім шляхом, чи знову хтось собі на цьому наб’є кишені, і певна верства населення опиниться трохи біднішою?

Леонід Шульман

Добрий вечір!

Більшість валютно-обмінних курсів критично несправедливі. Чому? Якщо ви візьмете звіти Світового банку про ВВП на душу населення, то ви побачите, що ця солідна установа зіткнулася з величезною трудністю: з’ясувалося, що є країни, де люди живуть на один долар в місяць. Чому? Через дуже сильну несправедливість валютно-обмінного курсу.

Світовий банк почав обраховувати ВВП у двох вимірах: за курсовим способом переведенням у долари і за купівельною спроможністю.

Виявляється, що ВВП за купівельною спроможністю виявляється систематично більшим у всіх країнах, так само і в Україні.

Справедливий курс – це коли дві цифри будуть однакові, тобто вартість споживчого кошика в гривнях і у доларах мусить бути однакова.

У нашій Україні...

Ірина Халупа

Ви маєте на увазі одна гривня до одного долара і навпаки?

Леонід Шульман

Ні. Наприклад, один буханець хліба у доларах і у гривнях мусить бути однаковим. Якщо ви візьмете 50 центів, а у нас 1,70 грн., то це є еквівалент. Це дуже грубо, бо треба брати не тільки хліб, а й багато іншого, послуги і інше.

Олександр Савченко

Я наведу цифри по пам’яті. Може бути похибка 5-6%.

ВВП на душу населення в Україні 1300 доларів, в Казахстані – 4000, в Росії – 6000, в США – 27000, в Польщі – 8000-10000.

Чи ви вірите, що в Україні громадянин живе в 3-4 рази бідніше, ні у Казахстані, і у п’ять разів бідніше, ніж в Росії? Звичайно ні. Чому? Тому, що ціни в Росії в середньому вищі, ніж у нас.

Отже, якщо брати купівельну спроможність одної гривні до одного долара, то тоді справедливий курс має бути приблизно за один долар 1,50-1,60, це приблизно той курс, який був встановлений, коли була запропонована гривня.

Тому я як економіст, колишній теоретик можу сказати, що теоретично курс гривні до долара може становити у перспективі 1,60-1,70. Але чим більше часу ми будемо рухатися до цього курсу, тим більші економічні темпи зростання ми покажемо, тому що курс 5,05 – це нормальний курс, 5,00- це нормальний курс.

Але коли ще різко гривня буде ревальвована, то це може вдарити не тільки по експортерам, але і по внутрішнім виробникам продукції. Тому це треба робити дуже поступово, виважено і, я тут погоджуюся з паном Соболєвим, треба створити, щоб всі сили попиту і пропозиції вільно грали на ринки, тоді сам ринковий механізм встановить справедливий курс.

Леонід Шульман

Я хочу додати, що вільна гра на ринку – це майже завжди утопія, бо немає вільної гри, бо ті, хто хочуть тримати ціну, то вони домовляються між собою, є підпільні картельні угоди. Тобто, вільного ринку майже ніде, чесно кажучи, немає.

Ірина Халупа

Ви троє розумні люди. Які ви поради можете дати українському громадянину, який все ж таки щось там зашпарував і це шпарування у доларах? Має він їх залишити, чи має він їх поміняти на щось інше?

Леонід Шульман

Я можу розповісти про власний досвід.

Я взагалі утримуюся від валютно-обмінних операцій без нагальної потреби, наприклад, коли треба заплатити за візу у доларах, тоді я купую долари. А так я утримуюся від валютно-обмінних операцій, бо на них завжди тільки втрати.

Борис Соболєв

Тут ми є не в рівних становищах, тому що пан Савченко є банкіром, який нам надає послуги, і, очевидно, він зараз порадить, щоб йти до нього в депозит, і він дасть вам 17% у гривні, зніміться з долара.

Я думаю, що краще, щоб наші банки все-таки пропонували нашим людям більш гнучкі і більш актинії операції з управліннями їхніми активами, тому що зараз цієї послуги практично немає.

Олександр Савченко

Мене застало падіння курсу під час конференції у Парижі стовно фінансових ринків в Україні і в Росії.

Ірина Халупа

Яка там була реакція?

Олександр Савченко

Реакція там була шокова. Ті, хто встиг купити наші цінні папери, облігації внутрішньої позики під 6-5,5%, був у захваті, вони за місяць заробили 10%, у річному вимірі, то це помножте на 12, тобто десь 100% вони заробили, а ті, хто не встиг цього зробити, звичайно, кусали лікті і почали критикувати дії нашого уряду. З цієї точки зору, така девальвація дозволила частину доходів залишити в Україні.

Але я веду до іншого, що в Росії вже давно процента ставка по кредитах гарним позичальникам і по депозитах вже менша, ніж рівень інфляції. Якщо там рівень інфляції 12%, а платять по депозитах 9%, а кредитують під 10%, то це означає, що вже люди тримають свої активи в банках і навіть втрачають. Така ситуація чекає і Україну. Через 2-3 місяці ми підійдемо до цієї проблеми.

Тому альтернатива – шукати інший актив, не тільки банківський депозити, це цінні папери, треба розвивати фондовий ринок, трошки ризикувати: вкладати в акції, нерухомість.

Банки дійсно мають пропонувати не лише вкладати гроші в депозити, але управляти активами заможних і середніх верст населення, тобто пропонувати диверсифікаційний портфель, цінні папери, облігації, депозити і таке інше.

Ірина Халупа

Допомагати людям, які мають гроші, щоб ті гроші ще більше доходу створювали.

Шановні гості, все ж таки в Україні ціна важливіших речей ставиться не у гривнях, а в так званих у.о.

Якби мені засвербіло, то я мусила б собі купити якесь новеньке “БМВ” в “Мандарин-плазі”, чи щось інше, то мені не дали б ціну у гривнях, а в у.о. Якщо ви підете купувати квартиру, то також ціну називають в у.о. Навіть і холодильник у будь-якому магазині.

Оскільки гривня стає сильнішою, чи зможе вона витіснити ті у.о. і стати справжньою міцною валютою на українському ринку, пане Шульман?

Леонід Шульман

Я думаю, що треба якось виринути з цієї парадоксальної економічної ситуації, в яку ми потрапили: у нас йде цінова інфляція і курсова дефляція одночасно. Я не знаю, де ще в історії і коли відбувався такий процес.

Чому? Тому, що немає вільного ринку, що ціни у нас встановлюються раніше державою, а тепер угодою між постачальниками.

Якщо уряду вдасться здолати цю ситуацію, у нас ціни повинні автоматично відслідковувати курс долара, долар подешевшав, і ціни мусять падати, то тоді буде те, про що Ви кажете, тобто у нас ніхто не скаже, що він стратив, бо в нього додалося гривень, він може більше купити за ту ж саму кількість доларів.

На жаль, у нас є такий економічний парадокс, безпрецедентний в історії.

Ірина Халупа

Пане Соболєв, як це пояснити?

Борис Соболєв

По-перше, поки що неосвідченістю людей, які приймають рішення, на жаль. Мається на увазі, відповідальні люди, які готували рішення з деяких питань попереднього уряду особливо, тому що за новий уряд і за нову владу важко ще щось оцінювати, тому що за 100 днів неможливо виправити ситуацію, яка складалася протягом тривалого часу.

Сьогодні якраз президент зазначив, що будемо оцінювати тенденції за півроку, як мінімум і це правильно, це грамотно.

А стосовно того, що пан Шульман сказав, я цілком погоджуюся, що не доведено “до ума”, як кажуть, до логічного результату принципи створення вільного ринку: не проведено антимонопольних заходів, монопольні утворення наросли, як гриби, і в тому числі такі, які картельні, ви правильно сказали, це узгодження цін поставщиками тих же нафтопродуктів.

Тобто, ми маємо на сьогодні дуже страшну тенденцію зростання оптових цін вище, ніж роздрібних майже в двічі. Ми маємо на сьогодні деякі, як кажуть, загрозливі тенденції перевищення інфляції над тими розрахунковими показниками, які ми очікували, які Міністерство економіки планувало, тому що ви бачите, що за перший квартал. І разом з тим, ми бачимо знецінення доларам посилаючись, так би мовити, на ту ситуацію, яка склалася в платіжному балансі.

Ірина Халупа

Та ситуація, яку Ви описуєте, мені здається, що споживач просто опинився тут заложником тих змов, тих картелів і тому подібне?

Леонід Шульман

Ви питали чи зникнуть з нас умовні одиниці, чи будемо ми розраховуватись в гривнях.

Ірина Халупа

Ні, коли пан Соболєв говорив про ті змови, що ринок не диктує ціни, як це має бути в нормальному середовищі, то я такий висновок зробила, що виглядає, що як би воно не було, але споживач є заложником тих процесів, він все ж таки мусить піти і купити чи цей холодильник, чи ці чобітки для своєї дитини, чи цей блокнот і так далі?

Борис Соболєв

Україна має перед собою зараз надзвичайно велике завдання побудову єдиного загальнонаціонального ринку, ринку товарів, капіталів, послуг робочої сили. Поки що від попереднього режиму нам дісталися фрагментарні шматки і це було економічним підґрунтям для появи тенденцій сепаратизму.

Зараз перед новим урядом якраз повстало завдання, яким чином ув’язати 25 областей, 25 регіонів в єдиний ринок.

Леонід Шульман

27 навіть.

Ірина Халупа

Як це зробити? Ось уряд зліквідував вільні економічні зони чи можна це вважати одним із кроків до створення національного ринку?

Борис Соболєв

Ні. Тут мова йде трошки про глибші процеси. Якщо ви слідкували за вчорашнім виступом Президента України, то мова йде про надзвичайно потрібну адміністративну і територіальну реформу, мова йде про надзвичайно складну структурну реформу створення того, що сказав пан Савченко, єдиного фондового ринку, створення єдиного валютного ринку і так далі.

Тобто, ми на сьогодні маємо в межах за європейськими масштабами великої, але за світовими масштабами не великої держави маємо феномен регіональних розбіжностей і в цінах, і в курсах.

Ірина Халупа

Про що ми згадували на початку, коли ми робили свій маленький порівняльний аналіз того, що коштує і скільки в різних регіонах України.

Шановні гості, пані Тимошенко заявила і запевнила, що ціни на ринку, зокрема, ринку м’яса будуть стабілізовані, і що кожний українець, який буде святкувати Великдень не буде змушений стати вегетаріанцем.

Пане Шульман, Ви студіюєте ринок, ринкові процеси, чому раптом м’ясо стало дорожчим, на Вашу думку?

Леонід Шульман

Саме тому, що ринкові механізми автоматичної регуляції цін не працюють. Щоб вони працювали мусить бути вільна конкуренція, а її немає і єдиний спосіб її створити це той шлях, яким іде Юлія Володимирівна.

Тобто, створити пропозицію цих товарів і це не тільки м’яса стосується, а будь-яких товарів взагалі. Мусить бути якесь джерело пропозицій, який не вплутаний в ці картельні угоди і не налаштований на надприбуток.

Свого часу, всі цивілізовані країни, наприклад, США навіть вводили спеціальні закони проти отримання надприбутків. Зараз вся ця система продажу продовольства, це система надприбутків, система продажу ліків теж система отримання надприбутків. І це ненормально, це не ринкова економіка, це навпаки антиринкова економіка. Ось це те, що ми маємо.

Я вважаю, що тут цілком можна схвалити дії Юлії Володимирівни, бо інакше... Іншого способу немає, треба викидати на ринок за заниженими цінами: і м’ясо, і молочні продукти, і, до речі, і нафтопродукти, і електроенергію. Так що тут ще багато-чого треба робити.

Ірина Халупа

Пане Соболєв, чи може просто сам уряд різними маніпуляціями звільнити ринок від такого “заложництва”, чи потрібно щось глибше, зокрема, коли йдеться про м’ясо? Наприклад, хто має заробляти на цьому м’ясі найбільше якийсь посередник чи власне ті люди, які вирощують цю худобу?

Борис Соболєв

Найкраще я буду говорити, що мова йде про надзвичайно глибші процеси і ринкові регулятори повинні бути розвинуті до такого ступеню, щоб уряд взагалі не втручався, і не знав, що там робиться, як кажуть. Тому, що там автоматично вирівнюється попит, і пропозиція, ціна є стабільною.

Очевидно, що уряду зараз потрібно ввести більшу, як кажуть, серйозну роботу з приводу самоорганізації ринку, насамперед, ринку нафтопродуктів.

Ірина Халупа

Що Ви маєте на увазі організація ринку, як це має виглядати, конкретно?

Борис Соболєв

Самоорганізація ринку без держави, це певне підтримання стабільності, яке досягається шляхом добровільних угод між споживачами і продавцями, яке дозволяє підтримувати стабільність попиту і пропозиції, а від так і цін, і в рамках добровільних угод, які можуть укладатися, які можуть підтримуватися добровільно.

Тобто, ми зараз можемо говорити про надзавдання передачу задачі від Кабінету Міністрів на регулятивні організації. Ви знаєте, і знову тут приклад показує банківська сфера.

Ми сьогодні втратили дуже багато часу на те, щоб пояснювати скільки ж має коштувати долав в Україні, я думаю, що це трішечки така не вдячна робота. Потрібно було все ж таки акцентуватися на тому, що Національний банк відходить від жорсткого прив’язування курсу гривні до долара лібералізуючи валютний ринок і створивши умови для того, щоб вільно діяла в попит і в пропозиції. Так само, як вона має діяти на всіх інших ринках.

Тому, що за умови там лібералізації немає і ніякої різниці між ринком валюти, і скажімо, ринком нафтопродуктів.

Леонід Шульман

Але є особливий ринок, який ми не заторкали – це ринок інноваційних ідей, це є ключовий момент у будь-якій економіці, а Україна ним взагалі не користується.

Ірина Халупа

І також є щось таке, що називається стабільність, якої шукає кожен інвестор. Пане Савченко, ось Ви якраз згадували, яка була реакція у Парижі на цій конференції, де Ви брали участь на це, що відбувається зараз в Україні.

Чи стабільність, як критерії, які потрібні для інвестицій, це існує сьогодні в українській економіці, чи ні, як Ви думаєте?

Олександр Савченко

Звичайно, я би сказав стабільна прогнозована динаміка. Потрібно, щоб інвестор мав змогу прогнозувати і знати логіку уряду, логіку ринку, логіку цін, щоб все відбувалося за правилами.

Я хочу зробити відступ і сказати чому так важлива гра ринкових сил і що таке монополія. От наш Антимонопольний комітет, я десь два місяці чув, як боровся з “Вестерн Юніон”, який монополізував грошові перекази.

Раніше, люди, щоб пересилати 100 доларів з Португалії чи з Іспанії платити 20 доларів, а зараз, як велике досягнення, будуть платити 6 доларів. Але можна зробити так, щоб вони платили 1 долар.

Що для цього треба зробити? Лібералізувати ринок, дати можливість нашим громадянам відкривати рахунки в іноземних банках. Тоді вони можуть без всяких “Вестерн Юніон”, без всяких митників пересилати валюти в Україну в банківську систему.

Отже, це називається інфраструктура ринку. Дійсно, кожне відомство має створювати інфраструктуру, яка дозволить вільно грати силам, як в банківській сфері, так і в сфері цінних паперів.

У нас ці ринки недорозвинуті. Тому головним завданням уряду я би бачив саме створення, вдосконалення і довершення оцієї всієї ринкової інфраструктури і потім інтеграція їх, щоб дійсно у нас була гра ринкових сил.

Уряд немає займатися тим, не має їздити на заправки і регулювати ціни. Має працювати Антимонопольний комітет і має бути вільна конкуренція. Тоді ціна буде справедлива і стабільна. Тоді вона лишень буде залежати дійсно від попиту, від пропозиції грошей, грошової маси, процентних ставок і таке інше. Зараз у нас за минулий рік економіка розбалансувалася. Завдання привести все це в баланс.

Стосовно того, в якій валюті тримати гроші. Це залежить від людини. Якщо ви часто їздите закордон в європейські країни, то у вас має бути запас євро, якщо в США їдете, щось купуєте за долари, то в доларах, бо там ціни не міняються від нашого курсу.

Якщо ви в основному сидите в Україні, інвестуєте в Україну, в українські акції, то тримайте гроші в гривні. А в принципі треба завжди диверсифікувати – розділити вашу корзину на три валюти. Залежно від ваших пріоритетів мати чи більше чи менше грошей в тій чи іншій валюті.

Леонід Шульман

А в юанях не треба?

Олександр Савченко

В юанях українські банки не відкриють рахунок і навіть в рублях.

Борис Соболєв

Це вже реклама НКБ.

Олександр Савченко

В рублях можуть відкрити.

Ірина Халупа

Пане Шульман, Ви нещодавно на сайті “Українська правда” почали певну полеміку про роль держави взагалі в економіці, де не лише держава є учасником, але і весь народ.

Ось пан президент Ющенко сказав, що певна частина роботи сьогоднішнього уряду – це боротьба з наслідками чи наладнання проблем, які залишилися від попереднього уряду.

Як Ви думаєте, які найгірші такі мінові поля економічні залишив за собою президент Кучма і його прем’єр Янукович? З чим найважче буде боротися?

Леонід Шульман

Я б назвав два поля. Перше поле – це злодійство і корупція. Режим Кучми наскрізь злодійський. Розкрадання значно більше, ніж можна сказати, навіть держбюджет.

Друге, це хвороба, яка прийшла до Ющенка, я вважаю, він не вилікувався від неї, це невикористання власного науково-технічно потенціалу.

Це було з перших днів незалежності. Це було з перших днів незалежності. Навпаки у нас науку ще раз додатково скорочують.

Ірина Халупа

Пане Савченко, як Ви думаєте, які найголовніші дві проблеми, за які треба відразу взятися? Ми вже тут чули, що треба створити один ринок, треба багато чого зробити, треба відходити від прив’язання гривні до долара, треба створити стабільну прогнозовану динаміку на ринку.

Але які перепони залишені від минулого уряду, які найбільше перешкоджають все це реалізувати?

Олександр Савченко

Я скажу і один плюс минулого уряду: він мало займався економікою.

Леонід Шульман

Як це? А в офшорні зони перевів своїх капіталів.

Ірина Халупа

Своєю економікою може.

Олександр Савченко

Своєю економікою займався багато, а національною мало, тому економіка зростала.

Але якщо серйозно підходити, то які проблеми. Я бачу дві головні проблеми. Перше, це проблема судів. У нас, як бізнес, так і люди ще не можуть відчувати себе захищеними і нашій судовій системі. Тобто суди мають бути справедливими перш за все. У нас можна судитися 3-4 роки і не добитися правди. Якщо ти доб’єшся правди в судах, то ти не можеш виконати рішення суду.

Отже, судова влада має бути докорінно реформована, приведена до європейських стандартів. Принцип має такий бути: перший – це закон справедливості, другий – це закон права. Тобто принцип справедливості має бути головним. У нас такого немає.

Друга проблема, яку я вважаю, що ми маємо вирішити, то це стабілізація економічного і політичного життя. Без стабільної політичної системи, політичного життя ми не зможемо підняти свій інвестиційний рейтинг. До нас інвестиції не прийдуть, окрім спекулятивних.

Пояснюю. Україна зараз має рейтинг В+ в середньому. Росія має рейтинг на 3 ступені вище ВВВ-. Це називається інвестиційний рейтинг. Це дає право пенсійним фондам навіть США інвестувати в цінні папери і взагалі в активи РФ.

Коли питаєш агентств західних, чому ви так низько оцінюєте Україну, відповідь одна: “Ми не бачимо поки що стабільності юридичної, економічної, політичної”.

Отже нам за цей рік треба досягти стабілізації на всіх фронтах. Лише після цього до нас прийдуть реальні не спекулятивні, хоч вони теж корисні, спекулянти, а стратегічні інвестори. Економіка України здатна залучати 5-6 млрд., а не 1-2 млрд. як зараз.

Ірина Халупа

Ми чули сьогодні, що президент збирається робити певний аналіз економічної діяльності лише за 6 місяців, бо щоби бачити певні результати потрібно часу.

Як Ви думаєте, пане Соболєв, скільки часу потрібно для цього бажаного іноземного інвестора, щоб він зрозумів, що все ж таки український уряд намагається створити цей клімат, який потрібний для великих іноземних інвестицій?

Борис Соболєв

Час уже не потрібний, вони так бачать. Він сюди дуже активно приходить. Ви знаєте, в Секретаріаті президента черга величезна стоїть тих інвесторів, які просто хочуть засвідчити, як кажуть, свою повагу і повідомити про величезні плани інвестування. Не просто плани, а ті ,які негайно перетворюються в дійсність.

Я називаю декілька. От був пан Кампрад, який є власником шведської всесвітньої корпорації “Ікеа”, це найбагатша людина світу, який повідомив, що 300 мільйонів вкладається в Київ безпосередньо на створення найбільшого в Європі шопінгцентру “Ікеа”. Це буде побудовано над бориспільською дорогою, якщо хто знає добре Київ, в сторону танкового заводу дарницького.

Там відразу ми Олександром Олександровичем поїхали, він знайшов місце. І робота, як кажуть, пішла. В червні почнуться будівельні роботи.

Ірина Халупа

Так що, коли український споживач зможе купити стілець в “Ікеа”?

Борис Соболєв

Через 12 місяців після того, в червні 2006 року.

Леонід Шульман

Я переб’ю. Стільці виробляються в Україні.

Борис Соболєв

Я багато не буду наводити. Я хочу вам сказати, що кожен день у президента України є зустріч, як мінімум одна, з тими інвесторами, котрі заявили інвестицію мінімум в 100 млн. доларів.

Леонід Шульман

Я хочу до цього додати, що не будь-яка інвестиція корисна. Наприклад, побудова супермаркетів нічого не додає. У нас немає дефіциту торгівлі. Торгівля нас цілком задовольняє. Але сподіватися на те, що іноземний інвестор прийде до нас, щоб створювати в нас високотехнологічні підприємства, то ця надія марна. Таких інвесторів немає.

Тільки Китай зумів спрямувати іноземних інвесторів таким шляхом. А в нас будуть розважальний, шоу-бізнес, торгівля, де можна швидко отримати прибуток, а користі Україні від цього дуже мало.

Ірина Халупа

Пане Шульман, від “Ікеа” може якась користь може бути.

Леонід Шульман

Я купував в Швеції матраси в магазинах “Ікеа”, я бачив.

Ірина Халупа

Нашими гостями були, голова правління Міжнародного комерційного банку, доктор економічних наук, професор Олександр Савченко, заступник Державного секретаря України, економіст Борис Соболєв і доктор фізико-математичних наук, економіст Леонід Шульман. Щире вам спасибі!

Слухайте “Свободу”, дорогі слухачі, і шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG