Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 05:03

Міжнародний фестиваль “Два дні і дві ночі нової музики”.


Леся Олійник

Київ, 27 квітня 2005 року - В Одесі завершився одинадцятий Міжнародний фестиваль “Два дні і дві ночі нової музики”. Він представив напрями і пошуки української та світової професійної творчості, яку фахівці називають “нова музика”. В Європі такі фестивалі відбуваються понад півстоліття, в Україні - упродовж останніх десяти років.

У колишній Радянській Україні звичне для мистецтва слово фестиваль мало назву, запозичену з партійного лексикону - “пленум”. На пленумах звучали сучасні твори, але, як вимагалось, “ідейні за змістом і соціалістичні за формою”. Для музики, що не вкладалась у ці норми, дорога була закрита. Нині в Україні існує кілька міжнародних форумів сучасної музики. Вони демонструють нові музичні стилі, нові засоби виразності. Крім цього, мистецькі форуми сприяють пізнанню України світом. Зокрема, Президент фестивалю “Два дні і дві ночі нової музики”, німецький музикант Бернгард Вульф вбачає його роль у відкритті світові нової для нього країни та її культури. У цьому і є, як він вважає, перевага митців перед політиками:

“Ми маємо фестиваль, що є вікном у світ для України, яка принесла в цьому році енергію, пов’язану з політичними змінами. І тепер, завдяки митцям, люди у світі знають набагато більше про цю чудову країну. Сьогодні фестиваль - це своєрідна мережа, яка з’єднує митців багатьох країн. Тому Одеса виконує ту ж функцію, яку в свій час виконували фестивалі нової музики в Празі і Варшаві. Це була платформа для зустрічей, єдині двері для Сходу і Заходу. І Одеса перейняла цю функцію”.

Як вважає артистичний директор фестивалю в Одесі - українська композиторка Кармелла Цепколенко, нова музика - “це те, що діється навкруги, це, можливо, якийсь конгломерат стилів, які вже панують давно у музиці упродовж ХХ сторіччя, але все ж таки кожне 10-річчя має свої напрямки”.

Цьогорічні “2 дні і 2 ночі нової музики” організатори присвятили Помаранчевій революції. Тому лідером фестивалю стала музика ритму. Його відтворювали часом навіть такі немузичні предмети, як картонні ящики, металеві листи, дерев’яні палиці. Твір української композиторки Алли Загайкевич “Пори року на Майдані” на тексти Юрія Андруховича представив сучасну електронну музику. Вона звучить як музичний простір космосу. Як вважає один із творців нової музики Володимир Рунчак, минуле теж входить у коло нової музики. Тому цілком природно сприймалися на фестивалі і українська архаїчна музика, і монгольська пісня тисячолітньої давності. Були на фестивалі і дивацтва. Наприклад, звучала вода в акваріумі, в який кидали ключі й різні предмети, за музичний твір видавався жіночий сміх і белькотіння. Проте успіх мали ті твори, де звучала справді музика.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG