Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 20:13

“Споконвіку було Слово”: “Habemus papam!” (“Маємо папу”): про те, що очікує Україну і світ під час понтифікату Бенедикта XIV. Перспективи надання Українській греко – католицькій церкві статусу патріархату.


Василь Зілгалов

Аудіозапис програми:

Прага, 23 квітня 2005 року.

Василь Зілгалов

Говорить “Радіо Свобода”! В ефірі щотижнева передача “Споконвіку було Слово”, присвячена проблемам релігії, духовності, культурної пам’яті. У празькій студії перед мікрофоном - автор і укладач програми Василь Зілгалов. Мені допомагає за режисерським пультом звукооператор Вацлав Клоцберг.

Отже, спадкоємцем Івана Павла ІІ на престолі святого Петра став кардинал Йосиф Ратцингер, який обрав собі ім’я Бенедикта XVI. Інформаційні агенції вже кілька днів поспіль прокручують найбільш прикметні фрагменти з життя 78-річного понтифіка. Згадують про його призов до вермахту, втечу з війська, кількатижневе перебування у таборі для військовополонених і, звісно, про те, що майже чверть століття кардинал Ратцингер очолював Конгрегацію віровчення. Установу, яка колись називалась більш урочисто і набагато страшніше – Священна Конгрегація загальної інквізиції. Вже у вівторок о 17.50 за римським часом із комина Сікстинської капели з’явився білий дим – сигнал, що 1,1 млрд католиків мають нового понтифікат. О 18.03 цю радісну звістку підтвердив передзвін храмів вічного міста. Збуджені римляни почали збиратися на площі Святого Петра, яка вже і так була майже заповнена туристами та віруючими, що очікували на благу вість. У славетному вікні Ватиканського палацу з’явився кардинал – старійшина – чілієць Хорхе Медіна Естебас і сказав традиційне“Habemus papam!” (“Маємо папу”). Потім, ніби на церемонії вручення Оскару, витримав інтригуючи паузу і оголосив, що новим римським первосвящеником став німецький кардинал Йосиф Ратцингер. Відразу потому на балконі Ватиканського палацу з’явився усміхнений переможець і, відповідно до традиції і особисто, вибрав собі ім’я Бенедикта XVI. 265 – ий в історії церкви папа виголосив свою першу промову: “Дорогі брати і сестри! Після великого папи Івана Павла ІІ кардинали обрали мене, простого і скромного працівника, винагородника Божого. Мене втішає той факт, що Господь здатен послуговуватися і діяти за допомогою такого недосконалого інструменту. Але передусім я завдячую вашим молитвам”, - сказав зокрема новий папа. Завершив свою першу промову Бенедикт XVI традиційним “Urbi et orbi”, тобто “Місту і світу”.

Тему далі продовжить мій колега з Києва Віктор Єленський.

Віктор Єленський

Йосип Ратцингер був одним з папабілей, тобто вірогідних претендентів на папський престол і все ж до останнього тижня перед конклавом найбільш вірогідним наступником його не вважали. І тільки напередодні голосування втаємничені у невидимі сторонньому окові знаки й символи оглядачі почали усвідомлювати, що, здається, таки Ратцингер. Він, звичайно, не належить до категорії князів церкви, які здатні вдовольнити конкуруючі течії всередині Церкви. На посаді префекта Конгрегації віровчення кардинал Ратцингер зарекомендував себе жорстким і безкомпромісним охоронцем догматичних підвалин Церкви, автором знаменитого документу “Господь Ісус”, який глибоко розчарував протестантські церкви і поставив під сумнів екуменічний курс, проголошений Другим Ватиканським Собором. Ратцингер запам’ятався і безжалісністю щодо теологів, які перетнули у своєму богословствуванні межу, що сам кардинал вважав заборонною. А між тим, серед цих теологів були інтелектуали зі світовим ім’ям.

Оглядачі розходяться у витлумаченні символіки, яке несе ім’я новообраного папи. Якщо йдеться про патрона Європи Бенедикта Нурсійського, то Бенедиктові XVI буде нелегко завоювати симпатії католиків Старого Континенту. Занадто багато хто з них, як свідчать опитування громадської думки, вважають, що Церква має переглянути багато чого з того, що нинішній понтифіка судячи з його попередньої діяльності, переглядати не збирається. Ті, хто чекав на папу, який децентралізує церковне управління і дасть більше влади місцевим єпископам, хто зможе по-новому глянути на місце жінки в Церкві, а на Церкву – як на реальність, котра лишається однією і тією ж самою постійно змінюючись, наразі не в захваті. Вони чекали навіть не на Івана Павла ІІІ, а на Івана ХХIV, який би продовжив справу Івана ХХІІІ, Якому Церква завдячує скликанням ІІ Ватиканського Собору.

Василь Зілгалов

Перериваючи розповідь Віктора Єленського, відзначимо, що український Президент Віктор Ющенко у перші ж хвилини після обрання нового папи відіслав вітальну телеграму новобраному Бенедикту XIV, у якій побажав новому главі католицької церкви успіхів у справі збереження миру у світі та утвердженні гуманістичних цінностей. А глава Української греко – католицької церкви кардинал Любомир Гузар, який брав участь у виборах нового папи, висловив свою думку з приводу ролі Бенедикта XIV у розвитку католицько – православного діалогу. Цитую: “Я переконаний, що новий папа Бенедикт XIV буде зацікавлений у поєднанні між християнами, - сказав глава Української греко – католицької церкви і продовжив , - про це він не двозначно у своєму першому зверненні до зібраних у Римі кардиналів. Це цілком природно: той, хто вважає себе християнином, тим більше провідник такого рівня, не може оминати увагою важливість справи єдності між християнами. Це не є справою особистого уподобання. Це є справою життя згідно з Божими законами. Церква мусить бути одна, так вона задумана і заснована Ісусом Христом. І кожен християнин мусить працювати над тим, щоб в міру своїх можливостей сприяти зближенню між християнами. Не може папа Римський обмежуватися до однієї церкви або частини потреб, він мусить бути відкритим на всі потреба, а потреба єдності між християнами є надзвичайно важливою суттєвою справою”, - підкреслив престоятель Української греко – католицької церкви кардинал Любомир Гузар. І Віктор Єленський завершує тему “Habemus papam!” – “Маємо папу”.

Віктор Єленський

Ті ж, хто вважає, що Церква занадто загрозливо наблизилася до світу, хто сповідує не відкритість Церкви до світу, а, навпаки, - закритість до його пагуби, почуваються натхненними. Можливо вони чекали навіть на Пія ХІІІ, але, у кожному разі, Бенедикт XVI найсильніший у таборі консерваторів. Ліберали не змогли висунути рівноцінної постаті, яка б була здатна конкурувати із ним.

Задоволені також ті, хто сподівається на наведення внутрішньоцерковного порядку залізною правицею – новий папа із цим мабуть впорається.

Між тим, було б граничним примітивізмом змальовувати Бенедикта XVI як такого собі нездоланного обскуранта. Це насправді видатний теолог, надзвичайно потужний інтелектуал, який спирається на могутню мисленеву традицію. Це визнають навіть найбільш непримиренні його опоненти. Звісно, Україну великою мірою цікавить напрям Східної політики Бенедикта XVI. Дехто з речників Московського патріархату цими днями не приховував свого задоволення – з новим папою, пророкують вони, буде легше домовитися, ніж з його попередником. Якщо врахувати, що однією з головних проблем у православно-католицькому діалозі Московський патріархат вважає Українську греко-католицьку церкву, то в Москві майже напевне розраховують, що Бенедикт не буде таким прихильним до “своїх русинів”, як його попередник. Але Йосиф Ратцингер добре був обізнаним із українськими проблемами: він не тільки часто зустрічався із українцями, коли був кардиналом Мюнхена, але й ділив кімнату із українцем, навчаючись у семінарії. А українці часом бувають добрими місіонерами...

Василь Зілгалов

Про новообраного Папу Римського Бенедикта XVI наш київський кореспондент Тарас Марусик розмовляє з керівником католицького медія-центру, настоятелем парафії пресвятої Діви Марії Матері Церкви в Києві, отцем Костянтином Морозовим.

Тарас Марусик

Отче Костянтине, моє перше запитання торкається обрання нового папи Римського. З вашого погляду, що це означає для католицького світу: чи буде якась зміна в політиці Ватикану, чи буде продовжена лінія Івана Павла ІІ?

Отець Костянтин Морозов

Цей вибір для католицького світу однозначно означає продовження політики, і церковної, і між церковної, самого Івана Павла ІІ, папи Римського, оскільки Йозеф Ратцінґер був помічником і правою рукою. Він раз на тиждень представляв папі ситуацію в церкві, одним з дорадників, був префектом Конгрегації віровчення, був головою Папської Біблійної комісії, також членом Конгрегації до справ Східних церков. Отже брав дуже активну участь в самі

й курії римській, в побудуванні політики самого Івана Павла ІІ. Гадаю, що буде продовжена та лінія, яку започаткував Іван Павло ІІ.

Тарас Марусик

Нового папу вважають, скажімо так, більше консерватором, ніж лібералом. Це означає, що всі ті речі, проти яких виступав Іван Павло ІІ, будуть збережені? Я маю на увазі аборти і таке інше.

Отець Костянтин Морозов

Церква вже 2000 років говорить про те, що є закон Божий, зберігання якого сприяє людині. Тобто немає заповідей таких, які обмежують свободу людини, тільки свавілля. Про це 2000 років церква говорить. Проголошував це особливим чином також Іван Павло ІІ із великого лібералізму, який вже починав торкатися самої людини. Тобто аборт, наприклад, це вбивство людини. І церква вже давно говорить, що його робити не можна, в усіх документах. Це лінія традицій. Іван Павло ІІ говорив як пророк, говорив, що деякі речі є непорушні. Кардинал Йозеф Ратцінґер, коли ще відправляв службу перед конклавом згадав, що церква служить цим даром, тобто розпізнанням добра і зла. Бо сучасний світ часто забуває ці кордони, межа між добром і злом стирається, тому церква служить цьому, говорячи, що є добром , а що – злом. І ми не можемо відійти від цієї місії. Тому кардинал Йозеф Ратцінґер про це говорив. І я думаю, що він, вже як папа Бенедикт XVI буде продовжувати цю лінію, можна сказати консервативну, але консервативну в доброму значенні. Консерватор – це також той. Хто зберігає ті цінності, якими жила церква 2000 років.

Василь Зілгалов

Перериваючи інтерв’ю з отцем Костянтином хочу повідомити слухачам деякі нові інформації про Бенедикта XVI. Його інавгурація відбудеться в неділю о 10 годині ранку. Новий папа вже встиг вирішити, що братиме участь у світових днях молоді, які проходитимуть у серпні у німецькому місті Кьольн. Це повідомив німецькій агенції DPA кардинал Кьольну Іохім Мейцер. Можливо до цього він здійснить ще й інші закордонні поїздки. Цікаво, що ще не всі світові лідери встигли привітати нового папу з обранням. Віктор Ющенко, як ми нагадували, вже надіслав вітальну телеграму. А Китай звернувся до папи з вимогою негайно розірвати дипломатичні відносини з Тайванем. І Тарас Марусин завершує інтерв’ю з керівником католицького медіа - центру отцем Костянтином.

Тарас Марусик

Отче Костянтине, український священик з Франції отець Когут, який добре знайомий з новим папою стверджує, що він непогано поінформований про стан справ в Україні, зокрема Української греко – католицької церкви, в римо – католицькій церкві. Я хотів би поцікавитися, якою, на вашу думку, може бути політика Ватикану щодо України і власне щодо греко – католиків і римо – католиків.

Отець Костянтин Морозов

Я думаю, оскільки він був, як кардинал членом Конгрегації до справ Східних церков, він був повинен знати про ті події, які відбуваються в цих церквах. Також як префект Конгрегації віровчення канонічні розмови, діалоги з точки зору віровчення, наскільки документи відповідають католицькому віровченню, отже він має знати всю проблематику відносин церков, оскільки це входило в його компетенцію. І знання проблеми – це вже великий плюс, оскільки знаючи проблематику, може тепер як папа відповідати на всі справи, які є між церквами, всередині церкви. Я думаю. Що знання проблем будуть допомагати розв’язувати проблеми, які існують.

Тарас Марусик

Отче Костянтине. Насамкінець я хотів би поцікавитися вашою думкою, як представника римо – католицької церкви, ідеєю і розмовами щодо створення в Україні патріархату греко – католицької церкви.

Отець Костянтин Морозов

В канонічному праві визначено, хто може створити патріархат. В нашій, католицькій церкві це робить папа Римський. Важко мені сказати, як буде реагувати Бенедикт XVI на ці пропозиції: чи це буде швидко, чи це буде відкладено. Напевно це питання постане перед новим папою і мені важко сказати, як буде розв’язане це питання.

Тарас Марусик

Дякую вам. Це був настоятель парафії пресвятої Діви Марії Матері Церкви в Києві отець Костянтин Морозов. Розмовляв з ним Тарас Марусик в Києві.

Василь Зілгалов

Ми вже нагадували про те, що експерти переконані, що новий папа знає про українське церковне життя. Наприклад, ректор Українськоог католицького університету у Львові отець доктор Борис Гудзяк вважає, що новий папа добре обізнаний з життям греко – католиків. Зокрема отець доктор вважає, що новий папа жив в одній кімнаті в семінарії з українцем, зараз священиком у Франції Павлом Когутом. “ Отець Павло є палким патріотом своєї церкви і народу. Я собі уявляю, що молодий Йозеф Ратцінґер за цей рік багато чув про Україну та її церковне життя”, - підкреслює ректор Українського католицького університету у Львові. З обранням нового голови католицької церкви українські греко – католики мають нові сподівання на отримання їх церковного статусу патріархату. Справи визнання за українською греко – католицькою церквою статусу патріархату залишаються актуальними. Вперше питання патріархату греко – католицької церкви прозвучало в 17 – му століття, коли йшла мова про відновлення єдності між православними та уніатами. В 19 – му столітті виникла ідея надання Українській греко – католицькій церкві статусу патріархату з метою активізації унійної діяльності. Під час державотворчих змагань 1917 – 1921 років серед православної інтелігенції існувала думка про необхідність об’єднання православних та греко– католиків та створення єдиного патріархату. Першим патріархом вони бачили популярного в їх колах митрополита Андрея Шептицького . На Другому Ватиканському соборі це питання підняв глава Української греко – католицької церкви Йозеф Сліпий, який перед цим повернувся з радянських концтаборів. Ще більшої актуальності воно набрало після виходу Української греко – католицької церкви з підпілля 1989 року. Іван Павло ІІ поділяв прагнення українських греко – католиків. Покійний понтифік не встиг довести цю справу до кінця через спротив православних церков, але вважав це питання слушним і був переконаний, що це справа часу. І як сьогодні взагалі реагують у Києві на обрання нового папи, як розвиваються дискусії з приводу, якою буде політика нового папи – модерна чи консервативна? Тему досліджував наш колега Микола Закалюжний.

Микола Закалюжний

На думку багатьох теологів і не тільки їхню, новий папа Бенедикт 16-ий продовжить курс свого попередника Папи Римського Іоанна Павла ІІ.

Так вважає і отець Олександр Гурський, настоятель костелу святого Олександра у місті Києві.

Отець Олександр Гурський

Таке завдання для кожного наступника Святого Апостола Петра - утверджувати братів в вірі. Те, що нам так чудово показав Іван Павло другий, це повинне тільки заохочувати кожного наступника. І зрештою, маю такі відомості, що після того, як відправив свою першу службу у ролі папи Римського, Бенедикт XVI заповідає, що буде працювати над відновленням єдності християн, говорить про потребу богословського діалогу, про продовження діалогу з іншими релігіями. І також говорить, що буде переживати про впровадження миру в великій людській родині. Тобто все те, що було за часу понтифікату Івана Павла ІІ. Усе це заключено в самій суті і послані церкви. Це веління дано самим спасителем для церкви – “Ідіть проповідуйте, ідіть і навчіть”. Ми цього потребуємо, і тому значуща роль кожного наступника святого апостола – зміцнювати віру, віру в те, що Бог є добром, що Бог хоче добра для кожної людини, що Бог створив людину і за гідність кожної людини переживає. І людина має сама це усвідомити.

Микола Закалюжний

Настоятель греко-католицького храму святого Василія Великого при монастирі отців Василіан у місті Києві, отець Теодозій також вважає, що новий папа Римський йтиме курсом папи Іоанна Павла ІІ. Отець Теодозій відкинув усі закиди щодо консерватизму Іоанна Павла ІІ, про які говорять певні мас-медіа.

Отець Теодозій

Якщо вже на це пішло, то святійший отець є якраз найбільшим новатором. Він вийшов з Ватикану. Отже, цю науку, яку проповідував Христос він виніс до народу, подорожі, листи листування, спілкуваня. Цей папа є новітнім. Він використав засоби масової інформації. ЗМІ – це був засіб в його руках, яким він проповідував. Прекрасний є лист апостольський про використання інтернету чи інших новітніх засобів для того, щоб нести Євангеліє людям.

Микола Закалюжний

Зрештою новообраного Папу Римського Бенедикта XVI, також у певних світських колах називають консерватором. За ним навіть закріпилося прізвисько «залізний кардинал». Над питаннями консерватизму розмірковує Отець Теодозій.

Отець Теодозій

Я не вірю, що наступник святішого буде щось інше проповідувати чи, як кажуть деякі наші журналісти, скине з себе консерватизм. Я завжди питаю : про який консерватизм ви говорите, що ви мішаєте, люди добрі? Те, що в якійсь іншій релігії дозволяють женитися людям, скривленим психічно чи збоченим на якомусь тлі тілесному, чи, скажімо, те, що церква католицька заповідає не хрестити жінок. На це ж є закон Христа. Є певні закони непорушні. Так, як кожна людина їсть хліб і п’є воду. Прошу, відкиньте це, чим будете жити? Бо так, як Бог є незмінним, так його вчення є незмінним, і ми тією дорогою маємо йти.

Микола Закалюжний

Втім, те що Папа Римський Бенедикт XVI неодмінно слідуватиме засадам вселенської церкви є цілком зрозумілим, але звичайно ж і буде щось таке, що прийнято називати новаторством папи, те що додасться від нього самого, що зможе внести новизну у форму, незмінюючи змісту, суті християнського вчення, суті вселенської церкви. Які це будуть новаторства, можна буде дізнатися через певний час. Микола Закалюжний, радіо «Свобода», Київ.

Василь Зілгалов

Говорячи про сподівання українських греко – католиків на отримання їхньою церквою статусу патріархату, варто нагадати висловлювання Любомира Гузара, який підкреслив, цитую: “Мені здається, що тут ключовим є поняття радикальних кроків. Ми не сподіваємося якихось радикальних змін у структурі нашої церкви чи якихось небачених підходів. Надання патріархату не є справою радикальних змін. Патріархат – патріарший устрій – це нормальний спосіб існування кожної східної церкви свого права. І кожна церква по мірі свого розвитку, зростання приходить до пункту. Де завершення структури є природним і ні в який спосіб не є радикальним”, - підкреслив кардинал Любомир.

Про те як у центрі греко-католиків - у Львові сприйняли обрання Святішого Отця Бенедикта ХVI розповідає з цього міста моя колега Галина Терещук.

Галина Терещук

З нагоди обрання Папи Римського до вірних та духовенства звернувся глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар, який брав участь у голосуванні. У листі з Риму він зазначив, що «успіх людських зусиль залежить від Божого благословення, яке в Нього вимолюємо. Тим більше, успіх у такому великому завданні як Петрове служіння Папи Римського потребує молитовної підтримки всієї Церкви. Тому сердечно прохаю Вас усіх про молитви в наміренні Святішого Отця Бенедикта XVI».

У неділю багато вірних оглядатимуть папську інавгураційну Службу Божу. Блаженнійший Любомир попросив вірних церкви долучитись у молитвах за благодатний для Церкви й усього світу понтифікат Папи Бенедикта XVI. Зауважив кардинал і про те, що у літургічних богослужіннях має згадуватись ім’я Святішого Отця Бенедикта ХVI. Львів»Яни ще зберігають у своїй пам’яті спогади про Івана Павла ІІ, який побував у Львові, благословив їх і звертався до них їхньою рідною мовою. Іван Павло ІІ неодноразово говорив про Патріархат УГКЦ, що це справа недалекого майбутнього, але так і не встиг надати цей статус греко - католицькій церкві. Недовершена і справа беатифікації такої величної постаті для вірних цієї церкви - митрополита Андрея Шептицького. Чимало релігієзнавців зазначають, що тут свою роль зіграло й духовенство з Польщі. Адже до цього часу чимало поляків не можуть змиритись з фактом, що митрополит Андрей, з графської польської родини, обрав для служіння не Римо-Католицьку, а Українську Церкву.

Історик, директор інституту археології, професор Ярослав Дашкевич вважає, що новобраний Папа продовжить справу Івана Павла ІІ:

Ярослав Дашкевич

Перші заяви Бенедикта ХVI стосувались щоби нормалізувати відносини з іншими християнськими церквами. Так що я думаю, що діяльність Папи буде спрямована у цьому напрямку. Він виступає із консервативних позицій, а це сприятиме зміцненню рядів християнських церков. Бо ці фундаменти підмивають з різних боків. А, мабуть, цей процес треба якось зупинити.

Галина Терещук

Про те, що Бенедикт ХVI ознайомлений з історією УГКЦ, зокрема, з тими переслідуваннями, які зазнала Церква в радянський час, про численні винищення греко-католиків, духовенства, які розпочались в момент ліквідації УГКЦ, коли Церква перейшла у підпілля, розповіла радіо «Свобода» науковець, член Постуляційного бюро греко-католицької церкви у справі беатифікації митрополита Андрея Шептицького, історик Оксана Гайова. Пані Оксана у 1996 році у Римі мала честь спілкуватись з тодішнім кардиналом Йозефом Ратцінґером.

Оксана Гайова

Це було 6-7 липня 1996року, коли УГКЦ святкувала свої уродини-400 років відновлення єдності Української Церкви з Апостольським Престолом. Ми приїхали у Рим знімати документальний фільм про історію УГКЦ. Власне тоді й зустрілись з кардиналом Йозефом Ратцінгером. Було видно, що справа УГКЦ йому не байдужа. Він справив на мене велике враження людини дуже серйозної, врівноваженої, хоч я не смію так говорити і давати характеристику таким особам, але таке було враження: спокійної, розумної, урівноваженої і високодуховної особи.

Галина Терещук

Львівський історик Оксана Гайова з початку 90-х працює над творами митрополита Андрея Шептицького, зазначила, що є чимало документів, листів митрополита періоду 1 світової війни, адресовані тодішньому Святішому Отцю Бенедикту 15, з яких зрозуміло, що він був прихильно налаштований до УГКЦ. Бенедикта 15 називали миротворцем. Він закликав до миру, до збереження християнської родини. Власне Бенедикт 15, попередник нинішнього Папи, підтвердив право митрополита Андрея, наданого йому ще Папою Пієм Х у 1908 році на проведення місійної праці на території Російської імперії.

Зараз Постуляційний центр у справі беатифікації митрополита Андрея Шептицького завершує впорядкування зібраних матеріалів аби Апостольська Столиця могла з ними ознайомитись. ЦІ документи будуть представлені Папі Римському.

Василь Зілгалов

На цьому ми завершуємо програму “Споконвіку було Слово” на хвилях української редакції “Радіо Свобода”.

Нагадаю, що автор програми і укладач її Василь Зілгалов, допомагав мені у празькій студії за режисерським пультом звукооператор Вацлав Клоцберг.

І перш ніж попрощатися, нагадаю, що всі папи, які носили ім’я Святого Бенедикта, мали гасло: “Молися і працюй”.

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG