Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 06:13

“Економічний журнал”. У програмі: - Перші 100 днів нової влади: успіхи та помилки; - Сусіди України відзначають річницю перебування у складі Європейського Союзу: відгуки позитивні; - Найбільший у світі пасажирський літак піднявся у небо Європи.


Марія Щур

Прага, 1 травня 2005 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!

В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Перші 100 днів нової влади: успіхи та помилки;

- Сусіди України відзначають річницю перебування у складі Європейського Союзу: відгуки позитивні;

- Найбільший у світі пасажирський літак піднявся у небо Європи.

Серед досягнень нового уряду політологи назвали поліпшення зовнішньої політики, у якій чітко позначений європейський вектор. Так вважають українські експерти, які провели у п’ятницю круглий стіл щодо підсумків роботи нової влади.

У середу Президент Ющенко на підсумковому засіданні висловив задоволення роботою Кабміну упродовж перших ста днів. Він вважає, що за цей час новій владі вдалося утвердити свободу слова, правосуддя, підвищити соціальні виплати.

Основними помилками перших ста днів роботи уряду Юлії Тимошенко стали безсистемність розпочатих реформ, затягування перегляду приватизації і кадрова політика. Деякі аналітики наголошували на непрофесійності членів Кабміну.

Іноземні інвестори тим часом хотіли би побачити у діях нового українського уряду більше послідовності. Про це вони говорили і у Вашингтоні, і у Варшаві, і у Франкфурті. Та й слово «реприватизація» лякає не лише росіян.

Останнім часом чимало західних інвесторів починають справді серйозно цікавитися Україною. Про наявність такого інтересу свідчать численні інвестиційні форуми, які нині відбуваються в Західній Європі.

Кілька тижнів тому про інвестиційні можливості йшлося на фахових конференція у Відні та Дюссельдорфі. А у четвер подібний форум відбувся і у Франфурт-на-Майні. Організаторами конференції виступили компанія “Price Waterhouse Coopers” та консалтингова фірма “CFC”.

Далі розповідає наша кореспондентка в Німеччині Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Німецькі експерти загалом позитивно оцінюють інвестиційний клімат в Україні. Водночас вони звертають увагу на проблеми, які поки що подолати не вдалося. Зокрема, йдеться про все ще недостатню правову стабільність.

Виступаючи на фракфуртському форумі, віце-голова Європейської бізнес-асоціації Йорґ Інтрігано зауважив, що багатьох підприємців здивувало несподіване скасування податкових та митних пільг.

Подібну думку в телефонному інтерв’ю радіо “Свобода” висловив також член правління німецької компанії “Leoni” Уве Ламан.

Нагадаємо, що “Leoni”, яка виробляє кабельні мережі для автомобілів, належить до піонерів серед серйозних інвесторів, які прийшли в Україну. Ця фірма вклала в свій завод в Стрию, на якому працює понад дві тисячі осіб, вже майже 40 мільйонів євро.

Уве Ламан

Зміну владу в Україні компанія “Leoni” відчула на собі, як в позитивному, так і, можливо, в не зовсім позитивному сенсі.

Позитивним було те, що мені вже вдалося двічі особисто спілкуватися з новим Президентом і в мене склалося враження, що нинішній уряд здатен прискорити зближення України з Європою.

Але нове керівництво повинно також прискорити розв’язання нових проблем, які виникли в інвесторів останнім часом.

Надія Кандиба

Справа в тому, що “Leoni” раніше фактично безмитно завозила до України свій матеріал, з якого виробляла готову продукцію, і потім знову вивозила її закордон.

Уве Ламан

Такі митні правила ми випрацювали разом з попереднім урядом, але новий уряд, на жаль, несподівано, без жодного попередження, скасував їх, навіть не проконсультувавшись з нами.

Це не тільки наша проблема, але й проблема інших потенційних інвесторів, які планують перенести в Україну свої виробничі потужності.

Надія Кандиба

Член правління компанії “Leoni” застеріг, що в разі зволікання з вирішенням цих питань, Україна може втратити свою конкурентноздатність, як інвестиційна держава.

Під час дискусії на франкфуртському форумі запитання німецьких підприємців найчастіше стосувалися подальшої долі вільних економічних зон, а також реприватизації.

Вартим уваги є те, що чимало підприємців розмірковують про вкладання грошей передусім у західні регіони, враховуючи їхню близькість до кордону.

На конференції виступив посол Німеччини Дітер Штюдеман, який закликав підприємців інтенсивніше інвестувати також у східні області України.

Марія Щур

Польські підприємці, які вклали гроші в спеціальні економічні зони України, домагатимуться компенсації від української держави через суд, якщо увійде в дію пропозиція уряду Тимошенко про скасування інвестиційних пільг.

Причиною невдоволення польських інвесторів стала пропозиція українського уряду, згідно з якою можуть бути скасовані пільги для спеціальних економічних зон, а також оподаткування деяких видів діяльності інвесторів. Критики таких економічних зон вважають, що за допомогою них бізнесмени уникають від сплати податків і здійснюють тіньові операції.

Офіційно український уряд пропонує скасувати пільги, щоб збільшити надходження до бюджету.

Суперечливою була і інформація про надходження в Україну іноземних інвестицій. У той час, як Президент України Віктор Ющенко оголосив про надходження близько двох мільярдів євро, постійний представник Програми розвитку ООН в Україні, Френсіс О’Доннелл повідомив журналістам, що інвестиції та економічне зростання в Україні скорочуються через відсутність координації макроекономічної, фіскальної і структурної політики.

Представник ООН назвав неправильним «ручне керування» ринком. «Чим більше держава буде втручатися в економіку, тим менше буде можливостей для її розвитку», - заявив О’Доннел.

Український уряд продовжують критикувати за різке падіння курсу долара в Україні. Однак перспективи американської валюти і в решті світу виглядають не краще.

На думку більшості аналітиків, у майбутньому курс долара продовжуватиме скакати, але, як вважає головний економіст британської аналітичної компанії "The Economist Intelligence Unit" Роберт Б’ю, в якості основної тенденції збережеться падіння долара.

Роберт Б’ю

Протягом цього року ми очікуємо кілька значних коливань у курсі долара, але до кінця року ми прогнозуємо падіння. За нашими розрахунками, долар дійде до позначки 1,4 за євро. Тож тенденція до падіння збережеться і буде головною тенденцією 2005-го року.

Марія Щур

Польща підводить підсумки першого року перебування цієї країни у складі Європейського Союзу. Польські політики й інтелектуали у більшості з задоволенням відзначають, що за перший рік членства в ЄС не виправдали себе так звані “чорні сценарії” противників євроінтеграції.

Статистики говорять про те, що за перший рік членства в ЄС Польща отримала реальну економічну вигоду і підвищила свій авторитет на міжнародній арені.

Повідомляє наш кореспондент у Варшаві Володимир Павлів.

Володимир Павлів

Про те, що більшість польських громадян висловлює задоволення фактом членства їхньої країни в ЄС, говорять результати низки соціологічних опитувань, проведених цими днями з нагоди річниці.

Задоволення не приховують і політики, зокрема ті, які особисто були причетними до успішного завершення процесу євроінтеграції. Один з них Ян Трущинський, котрий рік тому був уповноважений урядом з питань євроінтеграції, а нині є держсекретарем у польському міністерстві закордонних справ, сказав на прес-конференції, що польські успіхи здивували не лише поляків, але й західних партнерів.

Ян Трущинський

Наш партер і сусід на Заході з певним здивуванням в позитивному сенсі сприймає те, як польська економіка, як польські підприємці, фермери добре дають собі раду з моменту вступу Польщі до ЄС, адже ніхто не сподівався аж такого рівня ментального і реального приготування Польщі до використання тих переваг, які випливають з членства ЄС.

Володимир Павлів

Про успіхи польського членства в ЄС найкраще говорять певні цифри. За перши рік членства в ЄС Польща отримала зі спільного бюджету на півтора мільярда євро більше, ніж до нього внесла. Крім того, членство Польщі в євросоюзівських структурах підвищило рівень довіри до польської економіки у іноземних інвесторів. Внаслідок цього безпосередні інвестиції в польську економіку минулого року склали аж вісім мільярдів доларів.

Щодо міжнародного авторитету Польщі, то він також міцно зріс за цей рік. До цього передусім, як вважають польські експерти, спричинилася успішна участь польської сторони у мирному вирішенні польського конфлікту в Україні.

Марія Щур

Чеська економіка отримала атестат зрілості від Світового банку, який зарахував її до економічно розвинутих країн світу.

Новий, вищий статус цієї країни означає також, що від тепер чехи позбавляються права звертатись до Світового банку за допомогою.

Далі з Праги тему продовжить Оксана Пеленська.

Оксана Пеленська

Щороку навесні Світовий банк, головний офіс якого знаходиться у Вашингтоні, проводить огляд стану економічного розвитку країн – членів Світового банку.

Цього року найвищу оцінку дістала Чеська Республіка як країна зі стабільним і прозорим розвитком економіки. Це дало їй право перейти з групи країн з економікою, що трансформується, до вищої категорії – економічно розвинутих країн.

У Празі не приховують гордості, але і цілком відкрито підтверджують, що реалізація державної програми економічної трансформації країни потребувала значних зусиль.

Вимоги Світового банку стосувались боротьби з бідністю, досягнення відповідного рівня прибутків на душу населення, доступу на світові ринки, здатності державних органів ефективно виконувати поставлені завдання. Досягнення основних критеріїв було підтверджено вступом Чехії до Європейського Союзу.

Говорить речник чеського Міністерства фінансів Марек Земан.

Марек Земан

Звичайно, для нас це велика честь, але водночас - це сигнал для навколишніх держав про те, що чеська економіка нині є сильною, а країна стабільною, тобто ми вже не потребуємо допомоги Світового банку. Проте для нас і надалі важливо, що ми можемо звертатись по технічну консультативну допомогу.

Оксана Пеленська

Колишня Чехословаччина належить до країн – засновників Світового банку, є його членом від грудня 1945-го року, проте скористатись з допомоги вона змогла тільки після падіння комуністичного режиму в цій країні.

Фінансову допомогу Світового банку Чехословаччина отримала тільки раз у 1991-му році. Одержаних тоді 450 мільйонів доларів США пішло в основному на розбудову інфраструктури, з них після розділу країни Чехія дістала 300 мільйонів, решта – Словаччина.

Чеська Республіка є другою після Словенії країною з пострадянського блоку, яка отримала статус економічно розвинутої країни.

Марія Щур

Найбільший у світі пасажирський літак “Аеробус-380” цього тижня здійснив перший пробний політ з летовища у Тулузі.

Від цього успіху залежить подальша доля одного з найбільших спільних європейських проектів, над яким впродовж багатьох років працювали найбільші європейські держави.

Гігантський авіалайнер, висота якого дорівнює восьмиповерховому будинку, піднявся у небо південної Франції під оплески кількох тисяч глядачів.

За словами речника Аеробусу Давіда Велуппіє, був справжній тріумф для проекту, що обійшовся європейським державам у 18 мільярдів доларів.

Давід Велуппіє

Це справжня віха. Літак вперше злетів і розпочав рік випробувальних польотів. Очікується, що перший комерційний політ відбудеться вже через рік.

Марія Щур

“Аеробус” провів у небі майже чотири години та успішно приземлився на тому ж летовищі у Тулузі.

Замовлення на 154 машини вже отримали від 15 авіаліній. Тож, на думку творців суперлайнера, у нього «прекрасне майбутнє».

Двопалубний літак може підняти у повітря 853 пасажири. Але якщо переобладнати салон під грошовитих клієнтів, то 555. Деякі авіалінії хочуть привабити нових пасажирів підвищеним комфортом.

Наприклад, компанія “Virgin Atlantic” хоче обладнати свої літаки спортивним залом, салоном краси, казино, баром, вітальнями та ліжками на дві особи.

Єдиний з конкурентів нового “Аеробуса”, “Боїнг-747” значно поступається йому за потужністю та місткістю. Але оглядачі кажуть, що майбутнє “Аеробусу” зовсім не таке рожеве, яким би його хотіли бачити творці суперлайнера. Вони сумніваються у тому, що кількість пасажирів різко зростатиме у майбутньому. Власне, через це розробники “Боїнга” вирішили не будувати колосальні машини, а замість цього зупинилися на літаках середнього розміру.

Також “Боїнг” і “Аеробус” конкурують не лише в небі. Європейські та американський уряди вже роками сперечаються довкола заборонених субсидій. Тож ціла справа ризикує приземлитися на столі чиновників із Світової організації торгівлі.

І настав час нашої історичної рубрики.

В Європі порцеляну вперше почали виробляти в Саксонії, причому на тисячу років пізніше, ніж у Китаї, а в Україні лише за кілька десятиліть після німців. Одна з найбільших в Україні порцелянових фабрик – Баранівська, – наприкінці ХІХ століття належала Миколі Гріпарі.

Про грека за походженням, волинського землевласника і виробника порцеляни Миколу Гріпарі розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1802-го року на лівому березі Случі неподалік містечка Баранівки на Волині були відкриті значні поклади лужних каолінів, придатних для виробництва порцеляни.

Тоді ж один із братів Мезерів із Севра у Франції, які 19 років перед тим заснували у Корці порцеляновий завод, придбав у поміщиці Ґаґаріної земельну ділянку на околиці Баранівки.

Там Мезер завів порцеляново-фаянсову мануфактуру, на якій спочатку працювало лише кілька кріпаків. Попри це, вони виробляли посуд такої високої якості, що 1815-го року російський уряд дозволив ставити на ньому державний герб.

1882-го року Баранівський завод купив грецький консул в Російській імперії Микола Гріпарі. На той час він уже володів водяним млином у Баранівці, а також одинадцятьма з половиною тисячами десятин землі неподалік, біля сіл Новоселиці та Хмерина.

Після великої пожежі на підприємстві новий власник фактично відбудував його наново. А невдовзі конкуренція сусідніх порцеляново-фаянсових заводів у Корці, Кам’яному Броді, Чуднові, Полонному і Городниці змусила Гріпарі переоснастити і розширити виробництво.

1913-го року на Баранівському заводі вже працювало 440 робітників, з них 290 чоловіків та 150 жінок. Вони виготовляли саксонську порцеляну, художній та господарський посуд, черепицю і навіть цеглу на загальну суму 200 тисяч рублів щорічно.

Річний прибуток фірми становив 300 тисяч рублів, а про тодішній технічний рівень виробництва свідчить наявність на підприємстві дизельного двигуна та електрогенератора.

Баранівські порцеляна і фаянс оздоблювалися мініатюрами з краєвидами Волині, монохромним та поліхромним квітковим розписом. Серед продукції інших виробників Баранівський посуд вирізнявся особливим жовтим кольором.

Незабаром Микола Гріпарі відкрив торгове представництво фірми в Одесі. Він утримував при заводі школу, лікарню, аптеку, бібліотеку, читальню, опікувався Баранівським двокласним сільським училищем.

1920-го року більшовики конфіскували порцеляново-фаянсовий завод Гріпарі, назвали його іменем Леніна, а згодом нагородили орденом Жовтневої революції. Підприємство стало найбільшим у радянській Україні виробником господарського посуду і статуеток з механізованим розписом за шаблонами.

Нині на Баранівській художній порцеляні ставиться клеймо із зображенням лева на задніх лапах, під королівським вінцем і на жовто-синьому тлі. Натомість вулиця у містечку Баранівці, що на розташований знаменитий завод порцеляни, досі носить ім’я Леніна.

Марія Щур

Сьогодні одне з найбільших християнських свят – Великдень. Традиційно, найкращим подарунком на Великдень вважається писанка.

Раніше їх мало не в кожні українській родині жінки розписували власноруч. Наразі ж більшість сучасниць ніколи не брали в руки писачок, і навіть не уявляють технологію писанкарства. Але тільки не героїня сьогоднішньої рубрики Зоя Сташук, для якої традиційне мистецтво перетворилося на “Власну справу”.

З писанкаркою розмовляла ведуча рубрики Ірина Біла.

Ірина Біла

Захоплення писанкарством для Зої Сташук розпочалося дещо несподівано. Одного разу побачивши оголошення про набір дітей у школу писанкарства, Зоя вирішила, що її двоє діток обов’язково повинні опанувати майстерність писанкарства. Але так трапилося, що найкращою ученицею в цій школі виявилася вона сама. І ось вже 13 років, відколи вперше взявши в руки писачок, вона його не полишає.

Роботи Зоя Сташук нині зберігаються не лише в приватних колекціях, а й в музеях та художніх галереях різних країн світу. Її перша вчителька з писанкарства Оксана Білоус нині колега по творчості, і разом вони успішно демонструють свої здобутки у писанкарстві як в Україні, так і за межами.

Уже упродовж чотирьох років їхніми писанками милується Франція, а француженки вчаться в українок майстерності писанкарства.

Зоя Сташук

У місті Тур проходив перший на той час три роки тому “Салон пасхального яйця”. Українці були почесними гостями. І ми так щороку цю виставку відвідуємо. Україну вже добре знають, бо на першому салоні всі дивилися на наш одяг і казали: “То румун чи угорець”. Ми кажемо: “Ні, Україна”.

Ми їздили зі своїми роботами і цього року. Мерія міста Тур організувала нам п’ять майстер-класів по писанках, і ми навчили біля 40-ка француженок писати писанки.

Ірина Біла

Про те, яким же українським особливостям писанкарства навчалися француженки, розповідає Зоя Сташук.

В чому кардинальна різниця українських писанок з французькими або, скажімо, з іншими писанками з інших країн?

Зоя Сташук

У тому, що українські писанки зберегли символіку. Писанки західноєвропейських народів не мають символічної орнаментики, де декоровані яйця, вирізьблені стразами, прикрашені якимись стрічечками чи розписані олійними фарбами, акварелями. Але восковий розпис зі збереженням символів на сьогодні притаманний тільки українській писанці.

Ірина Біла

Можливо, саме завдяки цим символічним розписам і орнаментам, писанка в Україні вважається оберегом, який, на думку Зоя Сташук, повинен бути в кожній родині.

Зоя Сташук

Я вважаю, що саме сонячний, саме красивий подарунок на Великдень – це писанка, вона несе всі символи життя, які зображені там, вона несе любов, щастя людям, добробут, благополуччя. Писанка прикрашає хати наших українців і є великим, сильним оберегом для них.

Я бажаю всім мати у себе вдома писанки, пишатися ними і любити їх, як сонечка, які створили українські жінки і зберегли за тисячі років.

Марія Щур

На хвилях радіо “Свобода” ви слухали передачу “Економічний журнал”.

Я, Марія Щур, прощаюся з вами Великоднім привітанням. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG