Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:57

Наймасовіші німецькі військові поховання в Західній Україні.


Галина Терещук

Львів, 6 травня 2005 - Щороку лише у Західній Україні ексгумують понад 2 тисячі останків німецьких офіцерів та солдатів і перепоховують їх на цвинтарі у селі Потелич Жовківського району. Аби завершити перепоховання, потрібно щонайменше 10 років. Адже найбільше місць масового захоронення німецьких вояків саме на теренах Західної України. На багатьох з них у радянський час були облаштовані відпочинкові зони, збудовані дороги чи будинки.

Майже у кожному селі та містечку Західної України є поховання німецьких воїнів. Більшість з цвинтарів були знищені радянською владою. Лише у Львові відомо про чотири з таких місць.

Торік у центральному парку культури та відпочинку ексгумували 1709 останків німецьких офіцерів і солдатів. У роки Другої світової війни поруч з парком, у приміщенні нинішнього військового інституту, був німецький військовий шпиталь. Цвинтар тоді відповідно облаштували, але після війни на ньому створили парк. Усі імена похованих встановлені, адже були знайдені іменні медальйони, копії яких зберігаються у Німеччині. Людські останки перепоховали на цвинтарі у селі Потелич Жовківського району. Загалом в Україні налічується 5 німецьких так званих збірних кладовищ з ідентифікованими останками.

Згідно з документами, які надала німецька народна спілка по догляду за німецькими похованнями в Західній Україні, у львівському парку є ще 309 людських останків, але уже рік їх ніхто не забирає.

Директор парку культури та відпочинку Лев Мікльош розповів:

- Щоб німецька сторона ще ексгумувала 309 останків, то вона повинна зняти асфальтно-бетонні доріжки у парку. А потім вони мають цю територію належно впорядкувати. Для цього потрібно 180 тисяч гривень. Німецькі представники звернулись до міського голови Львова пана Буняка з проханням допомогти перепоховати останки, що немає грошей на благоустрій території. Але на тому і розійшлись. Людські кістки і далі під асфальтом.

Німецька сторона спершу перезахоронює ті останки, до яких є безперешкодний доступ, тобто немає якоїсь будівлі. На перепоховання одного воїна Німеччина виділяє 1, 6 євро. Цих грошей не вистачає для благоустрою території, яку під час ексгумації руйнують. Львівська міськрада для такий цілей фінансування не передбачає. Начальник управління благоустрою Львова Розалія Горгут зауважила:

- Німецька сторона має плани ще продовжити перепоховання у парку, але все залежить від того, чи вони матимуть для цього гроші. Наразі до нас вони не звертались.

Втім, як повідомив радіо «Свобода» представник німецької народної спілки по догляду за німецькими похованнями в Західному регіоні Володимир Мотика, міськрада не дозволяє їм розпочати пошук останків німецьких воїнів у Стрийському парку. Хоча під час таких розвідувальних робіт вони не пошкодили б ані дерев, ані покриття.

- Ми не можемо знайти порозуміння з міською владою Львова, яка наскрізь пронизана бюрократизмом. Що означає провести розвідування території? Це зробити відповідне шліфування поверхні, викопати траншеї, подивитись, чи справді там є поховання.

У Німеччині діють дві інституції, які займаються пошуком і перепохованнями німецьких воїнів, розповів радіо «Свобода» журналіст берлінської газети Андреас Мітц. Це пошукова служба Червоного хреста і Народна спілка по догляду за німецькими похованнями. Однак зараз основну увагу і фінансування вони зосереджують на місцях поховання німецьких воїнів не в Україні, а в Сталінграді. Втім намагаються знайти молодих людей у Німеччині, які б хотіли приїхати в Україну, і тут, на місці, ознайомитись з історією цієї держави, а також докладніше вивчити історію Другої світової війни, допомогти у перепохованні воїнів німецької армії. Останнім часом помітно велику кількість громадян Німеччини, які приїжджають в Західну Україну на місця, де загинули у роки війни їхні рідні. Німці почали уже без страху приїжджати в Україну, тому що не відчувають до себе ворожості українців, зазначив Андреас Мітц, але він розуміє, що німецькі воїни завдали багато лиха українцям, тому сподіватись на особливе пошанування останків німецьких воїнів не слід.

- По дорозі із Бреста в Луцьк я мав можливість ознайомитись з цвинтарем, де поховані полеглі німецькі воїни в роки Першої світової війни, а також я був на кладовищі німецьких військовополонених в період Другої світової війни. На мене це справило велике враження. Я знаю, що на суспільному рівні складно українцям віддавати належну пам’ять німецьким воїнам, які принесли стільки горя.

“Напередодні урочистостей з нагоди 60-ліття від часу завершення Другої світової війни, на згадку приходять три слова: пам‘ять, відповідальність, примирення”,- цитую відкритий лист митрополії Української Греко-Католицької Церкви.

Адже кожен, хто загинув у найжахливішій війні, має право на пам‘ять і молитву. Пам‘ять синівську, у родинному колі, у місцевій громаді та у суспільстві. Про те, що поховання усіх воїнів, чи німецьких, чи польських, чи українських, потрібно належно шанувати зауважив і глава Римо-Католицької Церкви в Україні кардинал Мар’ян Яворський.

- Складаймо належну шану жертвам, які війна принесла з собою. Дякуймо Богові за її закінчення і зі своєї сторони докладаємо всі зусилля, щоб виховати людину, яка буде прагнути миру і справедливості. Загиблі Другої світової війни були різних національностей, мали різні світогляди та визнавали різні релігії. Проте усі вони заслуговують на пам‘ять.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG