Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:36

Нарис про ув’язнену Норильського концтабору Марію Нич (10 років позбавлення волі за зв’зки з ОУН-УПА).


Надія Шерстюк

Марія Нич
Київ, 11 березня 2005 - Галичанка Марія Нич не святкує День Перемоги. За її словами, вона так і не змогла вибороти цю перемогу. Через 7 місяців після закінчення війни пані Марію арештували за зв’язки з ОУН і засудили на 10 років таборів. Наразі Марія Нич мешкає у місті Здолбуневі Рівненської області. Про її долю розповідає Надія Шерстюк.

Надія Шерстюк

Типова кімната у притулку для літніх людей. Два ліжка, невелика шафа, паперові квіти на столі, пожовклі фотографії і спогади, спогади...

Марія Нич, незважаючи на свої 83 і табірні хвороби, тримається бадьоро, має добру пам’ять і дзвінкий, майже дівочий сміх. Народилася на Львівщині, як сама каже, у патріотичній родині. Вихованням займався батько.

Марія Нич

Мене так патріотично виховав тато, він був голова просвіти в селі. А вже у Львові я в школу Грінченка ходила, це є приватна школа. А потім вчилася в гімназії, там, де Шухевич вчився. Наші професори дуже були патріоти.

Надія Шерстюк

На початку сорокових вступила в ОУН. Марія Михайлівна пригадує, що за характером була запальною і рішучою, а до того здобула гарну освіту. Відтак дуже швидко їй, молодій дівчині, доручили вести агітаційну роботу.

Марія Нич

Я була районовою, я мала три райони: Глинянський, Краснянський і Перемишлянський. Як треба білизну збирати хлопцям, то збирали білизну, як треба прати білизну? то дівчата й прали. Я ходила туди, де ліси, там наші УПА більше були.

Надія Шерстюк

У 1944 році її арештували НКВДисти.

Марія Нич

Я іду, в селі питаю: більшовиків нема? А вони кажуть, що нема. Потім виявляється, що якась одна переплутала, і вони не їхали туди, пішли. І все... вже оточили хату, де я була.

І куди дінешся? Мене заарештували, в 5 грудня 45 році, добре мені дали. Кинули мене на землю, залізною палкою по п’ятах.

Надія Шерстюк

Перевезли у Львівську в’язницю. Потім – Норильський табір. Будували місто у вічній мерзлоті.

Марія Нич

Дуже тяжкі страшні роботи, 50-60 градусів морозу.

Надія Шерстюк

Один раз заслабла, - пригадує пані Марія. - Проте її від роботи не звільнили, а знову відрядили у шахту.

Марія зліва
Марія Нич

Я ніколи не плачу. Слухайте, мені 83 роки, я там, коли мене спустили, вперше плакала. І то я не полакала, а сльози самі котилися. Мені і жаль не було, а сльози самі – кап, кап, кап... Тепла та сльоза, і там мерзлота, то там дірочка.

Надія Шерстюк

У таборі любила співати. Найулюбленіша пісня – про Бондарівну, що мама ще вчила. Якби доля склалася інакше, зізналась Марія Михайлівна, то обов’язково вступила б консерваторію.

(звучить пісня у виконанні Марії Нич)

Надія Шерстюк

З своїм чоловіком, Олександром Страхотюком познайомилася в таборі. “Дівчата розповідали, - усміхається Марія Михайлівна, - що встигли якось побачили дуже гарного хлопця в сусідньому чоловічому таборі. Хто він, звідки? Знали, тільки, що звати Сашко. Тоді я і не збагнула, що то - моя доля!”.

З листів Марії до чоловіка: “Щаслива тим, що ти здоровий, почуваєш себе бадьоро. Я горжусь тобою, мій дорогий друже. Спитаєш чому? А тим, що ця страшна сила не зломила тебе. Ти став таким, яким бажаю тебе мати – мужнім, сильним, видержаним...”

У березні 1953 року, після смерті Сталіна, політв’язні повстали проти нелюдських умов тримання в таборі. Вимагали перегляду особових справ, скасування строків ув’язнення, зменшення робочого дня. Ця подія увійде в історію, як Норильське повстання.

Марія Нич

Нас розбили на Івана Купала, холодною водою, потім гарячою водою обливали, а ми стоїмо.

Пісдтуплчть до нас, підступлять – відійдуть, не можуть. Вони ще не мали практики з дівчатами, щоб дівчата повстали, щоб так трималися.

Надія Шерстюк

Звільнилася у 1956 році. Допоміг випадок. “Якби не чуйна лікарка з медчастини, яка порадила оформити інвалідність, то сиділа б і далі”, - говорить Марія Михайлівна. Після звільнення поїхала у Казахстан, куди виселили батьків, і ще 20 років працювала там медсестрою.

(звучить пісня у виконання Марії Нич)

Марія Нич

Все життя я боролася. Я щаслива. Мене питають люди: якби тобі дати, знаєш, що тебе чекає? А я б пішля на цю ж дорогу.
XS
SM
MD
LG