Прага, 11 травня 2005 – Низька народжуваність та старіння населення змусило європейські країни замислитися над необхідністю полегшення імміграції з інших країн континенту та навіть з поза його меж. Однак деякі аналітики стверджують, що приїзд робітників з-за кордону не вирішить проблеми на тривалу перспективу. Крім того, вона залишає за бортом проблему кращого працевлаштування вже існуючих безробітних.
Велика Британія – одна з небагатьох країн західної Європи, яка вирішила не запроваджувати обмеження на працевлаштування громадян з нових країн-членів ЄС. На думку британського уряду, таким чином можна буде заповнити прогалини на місцевому ринку праці, на якому дедалі більше бракує молодих робочих рук. Як пояснює логіку уряду професор лондонського University College Хрістіан Дастманн, “Велика Британія має успішну економіку з відносно високим рівнем зростання протягом останніх семи років. Тому в економіці створюється достатньо велика кількість вільних робочих місць при низькому безробітті. Багато робочих місць не можуть бути заповнені за рахунок місцевих кадрів, тому ми потребуємо імміграції”.
Однак демографи попереджають, що людські ресурси східноєвропейських країн, які стали нині головним резервом робочих рук для Британії, далеко не безмежні. Рівень народжуваності в східній Європі почасти ще нижчий, ніж у західноєвропейських країнах. Говорить професор Оксфордського Університету Девід Колман:
“Незабаром це джерело робочої сили вичерпається. На початку 1990х років рівень народжуваності у східній Європі впав до найнижчого у світі. Це означає, що за кілька років, коли ця вікова категорія досягне зрілості, ці країни самі відчують брак молодої робочої сили”.
Крім того, як зауважує британський спеціаліст із соціальної політики, економіка у нових країнах ЄС швидко зростає і незабаром рівень життя у них не буде значно відрізнятися від західної Європи. А отже пропаде матеріальний стимул для виїзду на заробітки. У цьому випадку, за словами британського професора, Британії та іншим європейським країнам доведеться шукати вільну робочу силу “десь дуже далеко”.
На думку професора Колмана, Британія та інші країни ЄС невдовзі повинні будуть зрозуміти, що необхідний їм резерв робочої сили можна знайти і вдома серед існуючих безробітних. Серед них багато жінок та представників етнічних меншин, які, за умов надання їм необхідної трудової підготовки, могли б заповнити вакантні робочі місця. Єдина проблема із цим рішенням ( і з цим погоджуються аналітики) – це те, що її розв’язання затягнуте в часі.
“Економіка не може чекати, поки ціле покоління людей отримає додаткову освіту. Вона потребує їх зараз. І якщо їх немає на місцевому ринку, країна програватиме у міжнародній конкуренції”, - говорить професор Дастманн.
На його думку, пошук робочої сили за кордоном – це ще кращий варіант у порівнянні з іншим можливим виходом – перенесенні за кордон самого виробництва.
Велика Британія – одна з небагатьох країн західної Європи, яка вирішила не запроваджувати обмеження на працевлаштування громадян з нових країн-членів ЄС. На думку британського уряду, таким чином можна буде заповнити прогалини на місцевому ринку праці, на якому дедалі більше бракує молодих робочих рук. Як пояснює логіку уряду професор лондонського University College Хрістіан Дастманн, “Велика Британія має успішну економіку з відносно високим рівнем зростання протягом останніх семи років. Тому в економіці створюється достатньо велика кількість вільних робочих місць при низькому безробітті. Багато робочих місць не можуть бути заповнені за рахунок місцевих кадрів, тому ми потребуємо імміграції”.
Однак демографи попереджають, що людські ресурси східноєвропейських країн, які стали нині головним резервом робочих рук для Британії, далеко не безмежні. Рівень народжуваності в східній Європі почасти ще нижчий, ніж у західноєвропейських країнах. Говорить професор Оксфордського Університету Девід Колман:
“Незабаром це джерело робочої сили вичерпається. На початку 1990х років рівень народжуваності у східній Європі впав до найнижчого у світі. Це означає, що за кілька років, коли ця вікова категорія досягне зрілості, ці країни самі відчують брак молодої робочої сили”.
Крім того, як зауважує британський спеціаліст із соціальної політики, економіка у нових країнах ЄС швидко зростає і незабаром рівень життя у них не буде значно відрізнятися від західної Європи. А отже пропаде матеріальний стимул для виїзду на заробітки. У цьому випадку, за словами британського професора, Британії та іншим європейським країнам доведеться шукати вільну робочу силу “десь дуже далеко”.
На думку професора Колмана, Британія та інші країни ЄС невдовзі повинні будуть зрозуміти, що необхідний їм резерв робочої сили можна знайти і вдома серед існуючих безробітних. Серед них багато жінок та представників етнічних меншин, які, за умов надання їм необхідної трудової підготовки, могли б заповнити вакантні робочі місця. Єдина проблема із цим рішенням ( і з цим погоджуються аналітики) – це те, що її розв’язання затягнуте в часі.
“Економіка не може чекати, поки ціле покоління людей отримає додаткову освіту. Вона потребує їх зараз. І якщо їх немає на місцевому ринку, країна програватиме у міжнародній конкуренції”, - говорить професор Дастманн.
На його думку, пошук робочої сили за кордоном – це ще кращий варіант у порівнянні з іншим можливим виходом – перенесенні за кордон самого виробництва.
