Угорщина, 17 травня 2005 – Речник угорського уряду Етеле Барат, міністр без портфеля у справах Євросоюзу, високо оцінив домовленості між Угорщиною та Україною, підписані днями в Мукачевому. У цьому закарпатському місті наприкінці минулого тижня відбулася зустріч делегацій на міжурядовому рівні. Сторони, зокрема, ухвалили програму, що передбачає широкий спектр співпраці у сфері захисту довкілля, розвитку транспортної інфраструктури, інвестиційної політики Притисянського реґіону.
Офіційні установи в Угорщині в понеділок не працювали, оскільки в країні святкували католицьку Трійцю. Однак уже в вівторок на інтернет-сайтах провідних угорських інформаційних агентств з’явилися публікації, присвячені зустрічі угорської й української урядових делегацій у Мукачевому.
Цієї події в обох сусідніх державах чекали досить давно. Іще наприкінці 1990 років через спустошливі повені на річці Тисі Україна й Угорщина вели бесіду про спільні дії, покликані пом’якшити удари екологічних катастроф (нагадаю, що така розмова відбувалася між тодішніми прем’єр-міністрами Віктором Ющенком та Віктором Орбаном кілька років тому в Ужгороді). Однак лише зараз сторони змогли опрацювати комплексну програму спільних кроків. Із того часу і в Угорщині, і в Україні по двічі змінювався склад кабінету міністрів.
І тогочасні уявлення сторін довелося підкоригувати з урахуванням сучасних умов. Так, крім проектів у галузі екології, сьогоднішня домовленість містить наміри сторін розвивати енергетичну сферу прикордонних реґіонів, туризм тощо.
Причому левова частка інвестицій припадатиме на українські території, що лежать уздовж русла річки Тиси аж до угорського кордону. Якщо судити з заяв офіційних представників, Угорщині економічно вигідніше допомагати Україні споруджувати берегові укріплення й відводні басейни талих і повеневих вод і модернізувати систему спостереження за рівнем води, ніж запроваджувати це в себе в рівнинних районах. Із іншого боку, економічні інвестиції певною мірою допоможуть поліпшити добробут угорського населення, яке компактно проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському й Тячівському районах Закарпаття.
Угорська сторона хоче включити мукачівську програму домовленостей як складову частину міжнародного інвестиційного проекту Євросоюзу. Сюди слід віднести також і спорудження трансконтинентального автомобільного шосе Трієст-Любляна-Київ. Відповідальний працівник міністерства економіки й транспорту Угорщини Дьєрдь Ґіян підтвердив, що українська сторона погодилася, щоб ця міжнародна траса перетинала угорсько-український кордон поблизу КПП Загонь-Чоп та Береґшурань-Мінеральне, розгалужуючись двома рукавами неподалік міста Вашарошнамень. Окрему домовленість про це підпишуть за півтора місяця, повідомив речник міністерства.
Туристичний проект, за словами іншого урядовця Бели Пала, розпочне діяти в Україні вже до кінця 2006 року. На це надаватимуться кошти в рамках проекту ЄС “Програма Інтерреґіон”. А ще через рік спільний угорсько-український туристичний план може заручитися грішми з фінансових джерел Другого національного плану розвитку Угорщини.
Офіційні установи в Угорщині в понеділок не працювали, оскільки в країні святкували католицьку Трійцю. Однак уже в вівторок на інтернет-сайтах провідних угорських інформаційних агентств з’явилися публікації, присвячені зустрічі угорської й української урядових делегацій у Мукачевому.
Цієї події в обох сусідніх державах чекали досить давно. Іще наприкінці 1990 років через спустошливі повені на річці Тисі Україна й Угорщина вели бесіду про спільні дії, покликані пом’якшити удари екологічних катастроф (нагадаю, що така розмова відбувалася між тодішніми прем’єр-міністрами Віктором Ющенком та Віктором Орбаном кілька років тому в Ужгороді). Однак лише зараз сторони змогли опрацювати комплексну програму спільних кроків. Із того часу і в Угорщині, і в Україні по двічі змінювався склад кабінету міністрів.
І тогочасні уявлення сторін довелося підкоригувати з урахуванням сучасних умов. Так, крім проектів у галузі екології, сьогоднішня домовленість містить наміри сторін розвивати енергетичну сферу прикордонних реґіонів, туризм тощо.
Причому левова частка інвестицій припадатиме на українські території, що лежать уздовж русла річки Тиси аж до угорського кордону. Якщо судити з заяв офіційних представників, Угорщині економічно вигідніше допомагати Україні споруджувати берегові укріплення й відводні басейни талих і повеневих вод і модернізувати систему спостереження за рівнем води, ніж запроваджувати це в себе в рівнинних районах. Із іншого боку, економічні інвестиції певною мірою допоможуть поліпшити добробут угорського населення, яке компактно проживає в Ужгородському, Берегівському, Виноградівському й Тячівському районах Закарпаття.
Угорська сторона хоче включити мукачівську програму домовленостей як складову частину міжнародного інвестиційного проекту Євросоюзу. Сюди слід віднести також і спорудження трансконтинентального автомобільного шосе Трієст-Любляна-Київ. Відповідальний працівник міністерства економіки й транспорту Угорщини Дьєрдь Ґіян підтвердив, що українська сторона погодилася, щоб ця міжнародна траса перетинала угорсько-український кордон поблизу КПП Загонь-Чоп та Береґшурань-Мінеральне, розгалужуючись двома рукавами неподалік міста Вашарошнамень. Окрему домовленість про це підпишуть за півтора місяця, повідомив речник міністерства.
Туристичний проект, за словами іншого урядовця Бели Пала, розпочне діяти в Україні вже до кінця 2006 року. На це надаватимуться кошти в рамках проекту ЄС “Програма Інтерреґіон”. А ще через рік спільний угорсько-український туристичний план може заручитися грішми з фінансових джерел Другого національного плану розвитку Угорщини.
