У День відкритих дверей журналісти отримали змогу побачити, як працюють українські дипломати, і виявити, з якими проблемами вони стикаються у повсякденній роботі.
У кабінеті міністра закордонних справ увагу привертають унікальні фотографії: київський Майдан Незалежності під час Помаранчевої революції - подарунок Президента України - і два знімки, зроблені з космосу,- острів Зміїний і коса Тузла. Вони, за словами Бориса Тарасюка, нагадують йому про одне з головних завдань української дипломатії – зберігати територіальну цілісність держави, відстоювати її суверенітет. Тому міністр категорично не згоден з існуючою “сіткою” зарплат в уряді:
“Найнижчий оклад у МЗС складає 243 гривні, найвищий – 709 гривень. Якщо порівняти з іншими міністерствами, то, наприклад, базові оклади начальників або головного спеціаліста у Міністерстві закордонних справ удвічі або й більше нижчі, ніж у Міністерстві фінансів, у Міністерстві юстиції. Все це свідчить про те, що відсутня в уряді система оплати праці. Навряд чи фахівець-дипломат, який знає декілька іноземних мов, який є юристом, економістом - навряд чи його праця повинна оцінюватися нижче, ніж праця фахівця на аналогічній посаді у Міністерстві фінансів чи у Мінюсті. Якщо ж подивитися на оплату праці за кордоном, то багато хто вважає, що дипломати жирують, то я хочу сказати, що зарплата українських працівників за кордоном – одна з найнижчих серед країн СНД. Це так, між іншим...”
Перша проблема тягне за собою другу – кадрову. Борис Тарасюк визнає, що за нинішніх умов молодь не поспішає поповнити лави дипломатів, більшість працівників апарату Міністерства закордонних справ України та дипломатичних установ України за кордоном – це старі досвідчені кадри. І, хоча на думку багатьох політиків і журналістів, зовнішня політика України нині представлена справжніми професіоналами, сам міністр ставить своєму відомству тверду “4”:
“Я є професіонал, я дуже добре знаю цю роботу і знаю, як вона має робитися, знаю, які проблеми є, тому що кожного дня стикаюся з цими проблемами. Там недбало написаний матеріал, там помилки, там іще щось. З цих дрібниць складається загальний результат роботи. Там просто немає ідеї, там не хочуть або не можуть ідеї продукувати. От з цього і складається оцінка”.
Перший заступник міністра закордонних справ – Володимир Огризко – ще однією проблемою зовнішньополітичного відомства назвав порушення розпорядження прем’єр-міністра працювати від 9-тої години ранку і не пізніше, ніж до 22-гої години вечора:
“Приходимо, буває, на восьму, або на півдев’яту. А вже ідемо іноді аж за двадцять третю. Хоча, я вам скажу, європейські стандарти трохи інші, і я сподіваюся, що з наближенням стандартів до Євросоюзу і ці стандарти будуть наближатися до середньоєвропейських”.
Володимир Огризко вважає, що Помаранчева революція вже значно наблизила Україну до Європейського Союзу, оскільки ставлення до України змінилося на краще:
“Я вас кажу відверто: сьогодні дуже приємно спілкуватися із зарубіжними колегами, коли тебе сприймають нормально, коли відчуваєш, що до твоєї держави є повага, є довіра. І ті кроки, які зроблені президентом, урядом протягом оцих кількох останніх місяців у галузі зовнішньої політики, звичайно, відкривають перед нами двері на всіх напрямках. Тому ми, хоч і працюємо тут допізна, але задоволені, тому що з’явилися такі речі, така мотивація, яка справді надихає і дає можливості досягати результатів”.
Позитивні результати, вважають Борис Тарасюк і Володимир Огризко, – це кількість візитів до України офіційних делегацій. Якщо за весь минулий рік Київ приймав чотирьох міністрів закордонних справ – за перші місяці цього року вже чотирнадцять. І це лише початок, переконані чільні керівники міністерства закордонних справ, оскільки Україна досі є популярною державою в очах світової спільноти.
