Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 02:31

Так зване “близьке зарубіжжя” тріщить по швах.


Петро Кагуй

Прага, 25 травня 2005 - Безсоромна зовнішня політика Москви відштовхує багато колишніх радянських республік і вони шукають підтримку на Заході. Так зване “близьке зарубіжжя” тріщить по швах, такий висновок робить німецька газета “Die Zeit”.

Володимир Путін може увійти в історію як російський президент, котрий втратив вплив на колишні радянські республіки, пише німецький часопис, зауважуючи, що минулий рік був жахливим для зовнішньої політики Росії. Її безсилля досягло свого апогею під час Помаранчевої революції в Україні, коли програв кандидат у президенти, якого підтримувала Москва. А усунення від влади президента у Киргизстані в березні та криваве безладдя в Узбекистані три тижні тому – знову продемонстрували безпорадність Росії в її “близькому зарубіжжі”.

Допоки Росія займається своїми геополітичними інтересами, Співдружність Незалежних Держав поступово розпадається. Як альтернативу, починаючи з минулого року, Москва намагається форсувати створення Єдиного економічного простору – з Білоруссю, Казахстаном та Україною. Однак, зазначає німецька газета “Die Zeit”, маленький “анти-ЄС” нежиттєздатний вже з колиски, оскільки новий президент України Віктор Ющенко орієнтується на Захід і віддає перевагу за допомогою Сполучених Штатів знову відродити союз із Грузією, Молдовою та Азербайджаном (ГУАМ).

Це викликає у Москви вже традиційний приступ жаху. Експерти Путіна із зовнішньої політики, котрі назвали розпад СРСР “найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття”, заклякли у своєму самодержавному мисленні.

Але якщо Росія бажає відновити свій вплив на колишні радянські республіки, то вона повинна це робити, створюючи привабливу модель держави, та за допомогою терплячої дипломатії. Однак Росія зможе відповідати цим вимогам лише тоді, коли допомагатиме своїм сусідам вирішувати довгострокові проблеми, а не поспішати придушувати помаранчеві рухи. І це було б революцією і в російській зовнішній політиці, пише німецька газета “Die Zeit”.

А вже московський часопис “Российская газета” у сьогоднішній публікації запитує: “Чи є життя в СНД після того, коли президент Росії визнав: ця організація була створена для “цивілізованого розлучення”?

“Якщо президент Росії хотів “спровокувати” колег із колишніх союзних республік, то він цілком домігся своєї мети. СНД ніби розкололася на два табори: одні демонстративно пішли геть, а інші створили “ядро”, готове зімкнутися довкола Росії. Днями відбулося 21-ше засідання міжурядової комісії з питань співпраці у ділянці будівництва країн СНД”. І подивіться, хто ж не приїхав? А не приїхали Україна, Грузія, Молдова, Узбекистан, Азербайджан та Туркменистан. Мабуть, зауважує газета, дві перші країни, первістки пострадянських революцій, розраховують на західні інвестиції. А влада Молдови, запобігши переворотові у себе, посилено грає у реформатора, для чого показово не дружить із Росією, розраховуючи, що проамериканський ГУУАМ, саміт котрого недавно відбувся у Кишиневі, замінить СНД.

Оскільки “помаранчеві революції” роблять саме незадоволені еліти, то Росії потрібно бути особливо обережною, застерігає “Российская газета”. Надто відверта експансія російського капіталу може спровокувати події, котрі поставлять під загрозу самі ці капітали, як це сталося в Україні. І все ж, “Российская газета” вважає, що процеси інтеграції триватимуть, хіба що форми об''єднання пропонуватимуться найрізноманітніші”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG