Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:04

Українська ліра знову забриніла в Угорщині.


Василь Плоскіна

Угорщина, 27 травня 2005 – Вечір пам’яті молодої української поетеси Марії Губко організував днями осередок українського самоврядування в ІІ районі Будапешта. Чимало поезій Губко набули музичного звучання в творах відомого українського композитора Віталія Кирейка.

Організаторів літературно-музичного заходу в одному з найбільших районів столиці, який налічує близько 120 тис. мешканців, і лише мізерна частка з них мають українське походження, важко назвати наївними людьми. Вочевидь, вони теж усвідомлювали, що в наш далеко не ліричний час такий некомерційний товар, як поезія, до того ж українська, навряд чи буде ходовим. І все ж вони ризикнули і провели вже третій літературно-мистецький вечір у Будапешті з дня утворення українського самоуправління в цьому районі.

Судячи з відгуків, угорській публіці він сподобався не в останню чергу завдяки художнім перекладам студенток столичних вузів Ірини Молнар, Наталії Бешеньєї та Яніни Надворної. Українські солоспіви виконали лауреатки міжнародних та всеукраїнських музичних конкурсних фестивалів Надія Підгорська та Мирослава Пекар з Ужгородської філармонії. Музичний супровід на фортепіано забезпечила їхня краянка Лариса Голуб’єва. Деякі твори українського композитора Віталія Кирейка, написані спеціально для фортепіано та скрипки, прозвучали у виконанні сімейного дуету з Будапешта Жанни Василенко та Івана Самозванцева.

Вибір поезій Марії Губко, яка померла від тяжкої недуги у 27-літньому віці рівно 10 років тому, як пояснила голова українського осередку у ІІ районі Будапешта Олександра Корманьош, був не випадковим. Вірші Марійки помітили й високо оцінили такі корифеї української літератури, як Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Петро Панч, Юрій Збанацький, Василь Сухомлинський та інші. Російська перекладачка поезій Марії Губенко Марина Тухманова зізналася у свій час, що їй заважали помітки на аркушах – 11, 9, 8 років… Але потім перекладачка збагнула, що дитина теж має здібність відчувати світ так, як дорослі, тому що душа не має віку. Посмертна збірка київської поетеси носить назву “Так навесні ридає талий сніг”.

Про деякі технічні аспекти організації літературно-мистецького вечора і не тільки розповідає Олександра Корманьош, господиня заходу й водночас декламаторка низки віршів київської поетеси:

“Треба було підібрати матеріал, дістати ноти, замовити поезії, знайти вокальних виконавців. І я дуже вдячна співачкам з Ужгорода, які раніше ніколи не бачили цього матеріалу в Україні. Їм настільки сподобалось працювати з нотами, що вони опрацювали майже всю збірку “Осінній ранок”, і мені здається, що вони виступили на дуже високому мистецькому рівні. Я старалася, як завжди, відповідно подати літературну частину. Мені дуже хотілося, щоб вечір ішов двомовно, тому що до нас іде угорська публіка. Я знаю, що важко висидіти на концерті, не розуміючи, про що йде мова. Сьогодні я отримала багато подяк від угорців, адже вони розуміли зміст програми, їм теж сподобалися поезії, і мені здається, що зал був задоволений”.

Нагадаю, що своїми враженнями поділилася голова українського самоврядування ІІ району угорської столиці Олександра Корманьош.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG