Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:50

“Листи на Свободу”


Петро Кагуй

Прага, 28 травня 2005 року

Аудіозапис програми:

Петро Кагуй

В ефірі передача “Листи на Свободу”.

Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй.

Вітаю Вас, Шановні слухачі!

Слухач

На кінець СДПУ(О) і Регіони пустили сльозу, забувши як же вони робили до цього.

Слухач

Жінка приховала себе кайданами до чоловіка у ліжку вночі.

Слухач

Радіо “Свобода” передало з Києва дискусію, в якій брав участь якійсь Кушнарьов, російський шовініст, завзято захищав теорію двоязичія.

Слухач

Прочитав на сайті “Свобода” запрошення зателефонувати. Тому висловлюю свої міркування з проблем українського сьогодення.

Слухач

Відбули свої терміни 2 президенти. Один винайшов “кравчучку”, а другий “кучмовоза” аби на ньому ту “кравчучку” з барахлом колишні лікарі і вчителі везли бо бзеру.

Слухач

Чого ж лишніх 40 рублів платити, коли можна на них булку хліба купити?

Слухач

Тепер морока йде із суддями. Судді нагло фальсифікують справу. Говориш на суді одне, вони записують в протокол інше, підробляють протокол, показання свідків. То справжні бандити.

Петро Кагуй

Після анонсу окремих телефонних дзвінків, розпочнемо передачу з відгуків наших слухачів на інцидент, що стався позаминулої п’ятниці в Ужгороді, коли двоє народних депутатів від СДПУ(о) намагалися не допустити переведення їхнього однопартійця Івана Різака із обласного Кардіологічного центру до слідчого ізолятора:

Слухач

Випадок із затриманням Різака нагадує мені Гоголя “Мертві душі”, де унтер-офіцерська вдова сама себе вишмагала. Але якщо в п’єсі Гоголя вдову городська влада таки вишмагала, то нардеп пані Прошкуратова сама кидалася на міцних правоохоронців, захищаючи своїм тілом мов амбразуру подільника по СДПУ(О) пана Різака.

А щодо це за садомазохістські аксесуари наручники, якими літня жінка вночі прикувала себе до чоловіка? Це шоу гідне уваги гумористів, артистів розважального жанру, КВНщиків, а не політиків і розгляду цього випадку на сесії ВР.

В принципі його можна розглянути, але з боку аморальної поведінки народного депутата колишньої вчительки Прошкуратової, яка опинилася у ліжку з мужчиною.

В Мукачеві Прошкуратова і Шуфрич чинили акт провокації. Користуючись нардепівською недоторканістю вони провокують в державі вседозволеність і беззаконня. Закарпаття, Мукачеве, де СДПУ(О) створило собі своєрідне Палермо, мафіозну територію потрібно повернути в нормальне лоно держави.

Нічого міністру внутрішніх справ пану Луценку було вибачатися перед знахабнілими порушниками закону. Нехай залишать правоохоронців у спокої, адже вони виконували рішення суду.

Чому для Різака чи Колесникова повинні будуть одні закони, а для простих громадян інші? Ці шуфричі, шурми, прошкуратові, пінчукі, горе-колесникови підняли такий хай і ґвалт, зчинили такий шухер, рейвах і гармидер, що їм могла позавидувати тьотя Соня з одеської комуналки.

Володимир Осипчук, Вінниця.

Слухач

Я, як українська жінка, обурююсь, мені соромно, що жінка з таким промовистим прізвищем Прошкуратова прикувала себе кайданами до чоловіка у ліжку вночі. Це позор. Я не знаю законів, але це з точки зору моралі української жінки, то це позор серед дітей, студентства.

Слухач

Вінниця, Іван Мірошник.

Нарешті, СДПУ(О) і Регіони пустили сльозу, забувши про те, як же вони робили до цього, як вони робили терор, проводили проти кандидата в президенти Ющенка, він переховував сім’ю свою, самого Ющенка отруїли. Вони забули за це.

А зараз, коли команда Ющенка почала наводити порядок і шукати вкрадені гроші, то вони пустили сльозу. Той же Різак, його ж не саджають, тільки ведуть слідство. Слідство покаже чи винен він чи ні. таке же само із Колесниковим і багатьма іншими.

Ще одне, щось у мене підозра, що це все руководство Боделан і Різак бігом поболіли, як тільки началась шукати, де ж їх вина. Один Щербань віддихає так як Лазаренко свій час відпочивав, то вже сидить там 8 років. Так само і Щербань утік туди в Маямі і сидить.

По відношенню до комуністів. Комуністи – це банда, яка була, так і залишилась. 70 років були при владі вони, але країна рад тоді або радянський союз були самі останні по розвитку технологій. Взагалі по розвитку народ був самий останній в Європі. Коли вже навіть на з’їзд народних депутатів Союзу нам вже подарували обчислювальну машину, де можна було голосувати.

Я не знаю чому більше сотні партій, але ні одної партії немає, яка б виступила за правові дії комуністів під час Радянського Союзу. Ні одної. Фашизму ми дали правову оцінку, комуністам чомусь не будемо, а фашистам ще в 1945 році дали, а комуністам нашим, які знищили більше людей в своїх концтаборах, ніж під час війни.

Петро Кагуй

А зараз надамо слово нашому слухачеві із міста Сніжне Донецької області Георгію Куликову. Пан Куликов у своєму телефонному дзвінку зробив невеликий екскурс в історію, починаючи від сталінської епохи і закінчуючи українським сьогоденням.

Слухач

Головний конструктор соціалістичного табору суворого режиму, один із головних організаторів Другої світової війни Йосип Сталін раптово помер. Були орудійний лафет, горючі акторські сльози і паровозні гудки, мавзолей та кілька тисяч розчавлених у натовпі під час поховань у натовпі людей.

Поховали і зітхнули – далі так жити неможливо. Розвінчавши культ особи, розтрощивши своїх конкурентів Хрущов наголосив: “Сучасне покоління житиме при комунізму. Доженемо і випередимо Америку”.

Якось так трапилося, що випередити Америку не сталося, натомість споживання молока і м’яса в країні зменшилось при збільшенні виробництва на душу населення ядерних боєголовок, колючого дроту та примірників творів дорогого Микити Сергійовича. Ледь-ледь не розв’язали третю світову війну, розстріляли мирну демонстрацію в Новочеркаську, затопили кров’ю Угорщину. Далі так жити неможливо.

Комуністична партія рішуче і принципово засудила культ, ізоляціонізм свого ватажка і на посаду генсека був обраний краса і гордість партії, вірний ленінець, мудрий і послідовний, невтомний борець, чотирижди герой Радянського Союзу, кавалер усіх, які тільки були орденів і премій дорогий Леонід Ілліч Брежнєв.

Комунізм уже не обіцяли, проголосили: “КПРС – ум, честь і совість нашої епохи”. Увінчали Малую Землю. Збільшилася кількість політв’язнів. Проблем не було, в Мордовії для таборів місця вистачало.

Почали купувати хліб у буржуїв. Вдерлися у Чехословаччину і Афганістан. В ефірі ревіли глушники. На радіо “Свобода” читали “Архіпелаг ГУЛАГ”. За тим з’явилися і швидко увійшли у небуття Андропов і Черненко. Люди вже майже не боялися. Далі так жити неможливо.

Молодий і енергійний Горбачов гордий казав: “Потрібен консенсус, треба будувати соціалізм з людським обличчям, боротися з алкоголізмом і привчити народ до фруктових напоїв”. Вирубали сади і виноградники, вишикувались кілометрові черги за горілкою, а потім за молоком і хлібом. За ковбасою по 2,20 їхали до Москви.

Активізувалися національно-визвольні рухи. Влада трохи порубала голови народу саперними лопатками і радянська імперія сконала, бо далі так жити вже було зовсім неможливо.

Од Львова до Києва стояв живий ланцюг із запаленими свічечками. Україна стала суверенна і незалежна. Відбули свої терміни 2 президенти. Один винайшов “кравчучку”, а другий “кучмовоза” аби на ньому ту “кравчучку” з барахлом колишні лікарі і вчителі везли бо бзеру.

При обох президентах відбулося нечуване розкрадання держави, розквітли корупція і работоргівля. Ні, далі так жити не можна. Треба відокремити владу від грошей, а гроші від влади, влади зробити прозорими, а ЗМІ незалежними. Бандитам тюрми, провести люстрацію, прихватизоване повернути народу. “Разом нас багато”. І обрали, і захистили нового президента такого, якого хотіли. Ми не раби.

Отже тепер спостерігаючи за формуванням нової влади, за призначеннями деяких високих посадовців, спостерігаючи як нервово летить олівець в бік журналістки, яка задала питання щодо моралі одіозного міністра, як тиснуть і ламають розумну і віддану своїй справі прем’єр-міністра свої соратники, заганяючи її до політичних блоків, аби вона на своїх плечах привела до парламенту декого з тих, яким замість того, аби давити кнопки в парламенті треба було давити клопів у в’язницях, як оговтуються і переходять в наступ колишні, то я маю дуже великий сумнів, чи можемо так будемо жити і далі?

Куликов, місто Сніжне, Донецької області.

Петро Кагуй

Наші слухачі у своїх дзвінках та листах здебільшого дають оцінки загальним суспільним процесам в Україні, реагують на ті чи інші гучні події. Однак бувають і досить незвичні повідомлення, котрі стосуються, так би мовити, більш заземлених справ, повсякденного життя. Адже кожна людина у своєму місті чи селі у щоденному побуті наштовхується на певні незручності, недоречності, порушення законів, котрі є свідченням недосконалості та несправедливості у суспільстві. Це стосується і змісту наступного телефонного дзвінка.

Слухач

Це дзвонить вам з Кременця, Тернопільської області, Віра. В мене до вас таке прохання. Якщо зможете щось, то допоможіть.

З Івано-Франківщини до нас приїхала машина, привезла цукор на продаж на великий наш ринок. Наш цукор один мішок 50 кг коштує 150 гривнів. А ці люди привезли машину цукру і продавали по 110 гривень, чому їм не дозволили.

От та, що збирає за квитки гроші підійшла до них і каже: “Ви нам занижуєте ціни, не торгуйте”. Цукор у них був зароблений, вони робили на цукровому заводі. За гроші зароблені їм видавали цукром, олією, продуктами.

Тепер вони вирішили зібратися сюди і приїхати на базар, щоб продати і мати якусь копійку. Вона визвала податкову міліцію. Приїхала податкова і стали їм теж те саме: “Що ви занижаєте ціни, ви не даєте нам торгувати, у нас ціна така, а ви по такій ціні торгуєте”.

Вони їм об’яснили, що це цукор їхній зароблений і вони мають право яку хочуть таку ціну і ставити. Їм сказали, щоб показали документи. Вони документи показали. Ті на ті документи подивилися, але там було, що скинулися по пару мішків сусідські і вони документів не брали, а якщо треба, то вони і те доставлять.

Їм торгувати не дали. Вони казали, що дадуть їм 5 мішків цукру, тільки щоб не чіпали. Податківці не погодились і показали, що їм потрібні гроші. Жіночка, що торгувала цукром сказала, що в нас грошей немає, що ще не вторгували нічого. Їм не дали торгувати. Машину їхню гружону з цукром забрали в міліцію, поставили в дворі.

Прохання до вас, якщо можете щось, то допоможіть нам. На жаль, ми пенсіонери, чого лишніх 40 гривень платити, коли можна за них якусь булку хліба купити?

Дуже вам дякую. Місто Кременець.

Слухач

Моє шанування. Михайло з Рогатина, Івано-Франківщина.

Мені вчора слухати було страшно про українську мову, яких вона утисків зазнає, як слухачка Валентина запитала, де та атмосфера українська по теле і радіо? Чому гине українська світлиця?

Хочеться запитати через радіо “Свободу” наших керівників, шановного президента Віктора Ющенка, нашу Юльку, як вони думають спасати українську державу? Чим вони будуть рятувати українську мову?

Схід такий заполонений русизмами. Де ті українські школи, де та українська атмосфера на заході України, бо там мова є настільки суржикова і заматюкована, що хочеться запитати папів, мамів, щоб рятували Україну, мову, своїх дітей, внуків.

Слухач

24 травня радіо “Свобода” передало з Києва дискусію, в якій брав участь якійсь Кушнарьов, російський шовініст, завзято захищав теорію двоязичія і виступав проти українізації України. Покликався при тому на приклад Канади, в котрій вживають 2 офіційні мови.

Ані пані, ведуча дискусію, ані інші учасники не пригадали пану Кушнарьову, що англо-французькі колонізатори знищили корінне населення Канади і залишки цього населення, тобто індіанців загнали в резервації. Сьогодні це є атракцією для туристів. Пан Кушнарьов так бачить майбутнє українців.

Другим аргументом пана Кушнарьова було багатство перекладів світової культури на російську мову. Цей факт найліпше засвідчує російську царську більшовицьку Росію, політику русифікації українців. Чесний росіянин повинен мовчати на тему історичних обставин поширення російської мови на Україні. Але пан Кушнарьов до такої людини не може бути зарахований.

Дякую за вислухані мною вислови.

Слухач

Прочитав на сайті “Свободи” запрошення зателефонувати. Тому висловлюю свої міркування з проблем українського сьогодення. Проблеми, які я хочу заторкнути дуже задавлені, але потребують вирішення, проте нічийна влада і опозиційні партії оминають ці проблеми.

14 років я безрезультатно звертаюся до державних органів, відповідальні міністерства, комітети, відомства, депутатів, в тому числі і шляхом судового позову, аби у Львові транслювали 3 державну радіопрограму на ультракоротких хвилях, як це є у Києві. Проте держава послідовно не виділяє на це гроші в бюджеті і 13 років пише лише відписки, не транслюючи це радіо ні у Львові, ні в інших областях України на жодних частотах ефіру.

Наступне міркування буде про кіно та відео. Відповідно до вимог ст. 14 закону України про кінематографію іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні мають бути в обов’язковому порядку дубльовані, озвучені чи субтитровані державною мовою. А в державному бюджеті кошти на дублювання цих фільмів не передбачаються.

На сьогодні розповсюдженням і демонструванням фільмів в Україні займаються недержавні структури, які цю норму не виконують. Ми, мабуть, не здивуєтесь, коли усі мої звертання до органів влади прокуратури, управління культури, міністерства культури, віце-прем’єрів Кінаха і Томенка, депутатів, голів правозахисних комісій та комітетів Удовенка та Мусіяки, на жаль, жодного результату не дали.

Якщо при Радянському Союзі закону дотримувались чітко і іноземні фільми дублювались державною мовою, то при українській державі законом нехтують, розводять руками. Одні чиновники роблять це свідомо, інші за відсутності політичної волі.

От я і хочу аби “Свобода” запросила державних керівників і запитала чи на 14 році незалежності українці зможуть іноземні відеофільми і кінофільми дивитися не в перекладі російською мовою, а й державною українською.

Сергій Бадік, місто Львів.

Петро Кагуй

А зараз пропоную послухати невеликого відкритого листа Тернопільської обласної спілки політв’язнів та репресованих. Це послання адресоване: Президентові України Вікторові Ющенку, голові Верховної Ради Володимиру Литвину та Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко.

“В Україні відбулася Помаранчева революція, з’явилася надія на відновлення історичної справедливості та розбудову національної української держави. Нас, колишніх політв''язнів, хвилює затяжне зволікання теперішньої влади, яка не покарала злочинців, винних у фальсифікації президентських виборів, не засудила злодіїв і бандитів та не дала належної оцінки УПЦ Московського патріархату, який підтримував кандидата в президенти України Віктора Януковича та розповсюджував матеріали, якими паплюжив кандидата у президенти Віктора Ющенка.

І замість того, щоби вести роз''яснювальну роботу серед населення на розбудову унітарної української держави, збереження її мови, культури, соратники нашого президента Олександр Мороз і секретар Ради національної безпеки та оборони Петро Порошенко запропонували проект щодо використання другої державної мови у місцях комплексного проживання національних меншин, - це виглядає як протекціонізм для опозиційних партій і організацій з антиукраїнськими настроями та загрожує національним інтересам України.

Поки нинішня влада в багатьох питаннях суспільно-політичної життя займає споглядальну позицію, відбувається об''єднання антидержавних сил з боку партій СДПУ(о), Регіонів та інших, а також саботаж чиновниками окремих рішень і указів нової влади.

Ми закликаємо центральну владу діяти рішуче і послідовно, мандат на це вручила їм Помаранчева революція”, - мовиться у відкритому посланні Тернопільської обласної спілки політв’язнів та репресованих на адресу: Президента України Віктора Ющенка, голови Верховної Ради Володимира Литвина та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко”.


Шановні слухачі, українська редакція радіо “Свобода” завжди рада Вашим листам. Для тих, хто бажає нам написати, але ще не знає нашої адреси, повідомляємо:

Адреса в Україні:

01 001







Київ-1, Головна пошта,







Абонентська скринька 496.

Ви також можете зателефонувати до нашого київського корпункту і висловити свої міркування з тих чи інших проблем українського сьогодення.

Щодня, від понеділка до п’ятниці між 11 і 13 годиною наші звукооператори запишуть Вас за телефоном 490-29-04. Прохання висловлюватися якомога лаконічніше.

Ми чекаємо на Ваші листи і телефонні дзвінки!


Слухач

Запит до депутатів ВР.

Чи реально у ВР протягти чи прийняти закон чи створити комісію по боротьбі з фальшем, брехнею, демагогією і фарисейством? Зайве пояснювати чому це саме актуально. Навіть, якщо закон не прохідний, то гучна дискусія втім була б дуже гречною і доречною, піар чи антипіар акцією. А обдумайте це на дозвіллі. Це дуже конкретна і крута вокспопульна рацуха. Хто мав уха, той хай слуха.

Слухач

Я давно збирався подзвонити, але якось давно не виходило. Я слухаю вас кожен ранок і нервуюся страшно. Нервуюся за то, що наш гарант Конституції Кучма, котрий гарантував наші права, котрий обкакався, грубо кажучи всюди, тілько біди наробив у державі, то проти нього немає ніякого закону.

Він же перший злочинець у державі. Він покривав усіх бандитів, злодіїв і т.п. Чому його не можна притягти до відповідальності, так як усе сталося із-за нього, бо якби він був на своєму місці, був гарантом конституційних прав, то там не допустили?

Тепер морока йде із суддями. Судді нагло фальсифікують Жиганського в Сваляві, Панько в Ужгороді. Фальсифікують справу. Говориш на суді одного, вони записують в протокол інше. Підробляють протокол, показання свідків. Ніяк нікому не можна добитися. То справжні бандити.

Я не знаю, може, комусь там скажете. Потелефонуйте, розкажіть, як вважаєте за необхідне. Але то беспредел.

Нова влада молодець. Вони борються з бандитами. Їх треба підтримувати. Ми їх підтримуємо у всякому, але є ще багато паразитів, які ще нічого не розуміють. Пробачте за грубість, але як вийшло.

До побачення.

Петро Кагуй

Це все на сьогодні, шановні слухачі.

З Вами був Петро Кагуй.

Дякуємо Вам за увагу, за Ваші листи та телефонні дзвінки!

На все добре, до наступних зустрічей в ефірі.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG