Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:47

Українська зовнішня політика знову багатовекторнішає?


Марина Пирожук

Київ, 30 травня 2005 - Президент України Віктор Ющенко заявляє, що Україна готова брати участь у Єдиному економічному просторі із зоною вільної торгівлі і веде активні переговори з реалізації такого проекту.

Про це глава української держави заявив журналістам сьогодні в Астані.

Він відзначив, що наразі з 29 документів на урядовому рівні розглянуто і схвалено участь України в 16-х з них. Решту угод, за словами Ющенка, Україна буде або доопрацьовувати, або ж підключатися до їхньої реалізації.

При цьому він відзначає, що не всі угоди цього проекту є приємними як для України, так і для Казахстану. Одначе це, за словами Ющенка, не означає що в цьому процесі не треба брати участі.

Про готовність України активізувати переговори у рамках ЄЕП говорили й інші українські можновладці.

Тим часом такий поворот влади у питанні зовнішньої політики викликав здивування не лише в журналістських та експертних колах, а серед окремих політиків.

Наша кореспондентка Марина Пирожук попросила прокоментувати такі заяви української влади незалежного політолога та представника Міністрества закордонних справ України.

Послухаємо політолога Володимира Полохала.

Володимир Полохало
Володимир Полохало

Той факт, що Ющенко, прибувши до Казахстану, відразу заговорив про розробку 16 документів на урядовому рівні, засвідчує, що Президент України змінив сьогодні свою позицію відносно ЄЕП, що відбулася зміна позиції, практично більшості оточення Віктора Ющенка. При чому ця зміна позиції зовсім не узгоджується з євроінтеграційною риторикою, з необхідністю визнання України як ринкової держави і вступу до СОТ.

При чому є двоїстість в позиції Президента України. Він говорить про те, що далеко не всі угоди, які мають бути розроблені і підписані, вони приємні для України. Але, як говорив Ющенко, це не означає, що в цьому не треба брати участі.

Отже, Ющенко визначився, і визначився, мені здається, не на користь національних інтересів України. Сьогодні в оточенні Віктора Ющенка існує практично маса людей, які виходячи з даху власних бізнесових корпоративних інтересів, намагаються зберегти тісні власні, підкреслюю, саме особисті приватні економічні інтереси, бізнес-інтереси з російськими партнерами.

А це означає, що вони готові йти на поступки Росії, Кремлю. І це означає, що Віктор Ющенко сьогодні відхилився від тих декларацій, які були йому притаманні як кандидату в президенти України.

Багато в чому в риториці і в діях Віктор Ющенко нагадує колишнього Кучму, тобто є євроінтеграційна декларація і є реальні кроки, спрямовані на входження в той простір, де панують не європейські стандарти, а євроазійські. І в першу чергу - російські.

Марина Пирожук

А ось що з цього приводу сказав заступник Міністра закордонних справ Антон Бутейко.

Антон Бутейко
Антон Бутейко

Я в МЗС України відповідаю також за питання, пов’язані з правовою практикою української держави, тому я можу коментувати, в першу чергу, з правової точки зору.

Я виходжу з того, що угода про ЄЕП ратифіковувалась і підписувалась з застереженням, що Україна буде здійснювати її в рамках, які не суперечать Конституції України.

У цьому зв’язку однозначно і минулому, і зараз тим більше, ми бачимо, що участь України у цій угоді, якщо вона не буде денонсована, вона має відбуватися відповідно до рішення ВР України.

Національним інтересам України відповідає те, що відповідає Конституції України. Відомо, що положення, угоди про ЄЕП і концепції про ЄЕП, значна частина розходяться з Конституцією України.

Відповідно до Конституції України лише ВР може визначати політику стосовно і фінансової політики, і грошово-кредитної, і іншої.

Тому в цьому контексті ніякої спільної політики, яка б формулювалася єдиним регулюючим органом, який передбачено створити, відповідно до угоди про ЄЕП, не можливо. Це суперечило б Конституції, відповідно б суперечило б національним інтересам України.

Тому участь України у ЄЕП можлива, з точки зору права, лише в обмеженому вигляді. Все решта, як кажуть, від лукавого.

Ми не можемо йти на те, щоб рішення приймалися за схемою, яка передбачає, що одна держава-учасник може мати майже в 4 рази більше голосів, ніж решта три, в тому числі й Україна. Це однозначно не відповідає національним інтересам України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG