Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:26

Про Нову Січ та її руйнування.


Віталій Пономарьов

Мало не кожному з нас при словах “Запорозька Січ” уява малює відчайдушних молодців, що пишуть листа турецькому султану. Січ, яку запорожці називали “наша мати козацька”, справді стала одним із символів українськості.

Олекса Починок

Нова Січ. Реконструкція В.Ленченка
Попри всі історичні нашарування, пересічний українець у глибині душі і досі вважає себе козаком і нащадком запорожців. Про це доречно буде згадати наприкінці цього тижня, коли виповниться 230 років від зруйнування останньої на українських землях Запорізької Січі.

Ми запитали перехожих на київській вулиці: “Як Ви вважаєте, чому російська імператриця Катерина ІІ наказала зруйнувати Запорізьку Січ?”

Респондент 1

Можливо вона відчувала якусь силу, яка може піти проти неї.

Респондент 2

Було могутнє Запорізьке військо, тому треба було його знищити, щоб не було того потенціалу, який міг би протистояти її владі.

Олекса Починок

1734 року запорожці заснували Нову Січ при впадінні річки Підпільної у Дніпро. Козаки перебували на службі в російських імператорів, змушених до часу миритися з існуванням Січі. Але з послабленням військової активності Туреччини, Польщі та Криму петербурзький уряд вирішив, що вже не потребує козацької шаблі.

Говорить київський історик Тарас Чухліб.

Тарас Чухліб

Запорожці допомагали Російській імперії у всіх російсько-турецьких війнах. За допомогою запорозького козацтва і був відвойований Крим в Османської імперії. Вже після цього козацтво стало непотрібне.

Олекса Починок

Швидкий розвиток на землях Війська Запорозького ефективних козацьких господарств, зорієнтованих на ринок, суперечив кріпосницькому ладу Російської імперії. А саме існування незалежного осередку вільних людей сприймалося російською владою як загроза державним інтересам.

Історик Тарас Чухліб вважає, що...

Запорозька Січ у середині 18 ст. Малюнок В.Ленченка
Тарас Чухліб

Була така прихована боротьба між Запорозькою Січчю, яка постійно прагнула до автономії, і російським урядом.

Запорозька Січ була державою в державі. Під час поїздок до російської столиці – неодноразово їздили запорожці до Катерини ІІ, – вони говорили про те, що вони будуть виконувати вказівки санкт-петербурзького уряду, але коли поверталися на Запоріжжя, то ті вказівки не виконувалися. По суті управлялося півднем України – там, де зараз знаходиться Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області, – це все управлялося кошовим отаманом і Запорозьким Кошем.

Олекса Починок

7 травня 1775 року придворна рада схвалила поданий князем Потьомкіним проект ліквідації Січі. 4 червня, у день Святої Трійці, шістдесятишеститисячна російська армія під командуванням генерал-поручика Текелія, повертаючись з війни з Туреччиною, несподівано оточила Січ. Текелій оголосив трьохтисячній січовій залозі наказ Катерини ІІ про ліквідацію Січі.

Піддавшись на умовляння кошової старшини та настоятеля січової Покровської церкви, архімандрита Володимира Сокальського, запорожці не чинили опору. Більшість із них вночі таємно залишила Січ і на чайках спустилася у пониззя Дніпра.

Наступного дня російські солдати зайняли Січ. Вони зруйнували січові укріплення, розбили дзвони і розтрощили іконостас Покровської церкви, сплюндрували могили на козацькому цвинтарі, захопили військові архів, клейноди, скарбницю та козацьке майно. Солдати заарештували вісімдесятип’ятирічного кошового отамана Петра Калнишевського, писаря Івана Глобу та суддю Павла Головатого. Згодом Калнишевський помер на Соловках, Глоба – у Туруханську, а Головатий – у Тобольську.

3 серпня Катерина ІІ видала маніфест, в якому пояснювала руйнування Січі провинами самих запорожців, оскільки, “заводячи власне хліборобство, розламували вони ж тим саму основу залежності їхньої від престолу нашого. Вони задумали скласти із себе посеред Вітчизни область цілковито незалежну під власним своїм несамовитим правлінням. Ми визнали себе зобов’язаними перед Богом та імперією нашою і перед самим взагалі людством зруйнувати Січ Запорозьку та ім’я козаків від неї перейняте”.

Величезні земельні володіння Війська Запорозького були роздані фаворитам Катерини та іншим вельможам.

Говорить київський історик Тарас Чухліб.

Тарас Чухліб

Російська імперія, яка прагнула керувати не лише територією Східної Європи, а й Центральною Європою, навіть Західною, вона не могла терпіти того, що в серці Російської імперії знаходилася незалежна козацька республіка.

Олекса Починок

Запорожці, що залишили Січ на Підпільній, перейшли під протекцію турецького султана і отримали від нього землі між Південним Бугом та Дунаєм. Вони заснували у дельті Дунаю Січ, назвавши її Задунайською.
XS
SM
MD
LG