Угорщина, 7 червня 2005 – 85-ліття підписання Тріанонського договору, внаслідок якого Угорщина втратила майже дві третини своїх територій, кількасот будапештців відзначили демонстрацією незгоди. Деякі праві партії в Угорщині називають цю угоду мирним диктатом Антанти.
У свідомості пересічного угорця слово Тріанон ( так називався версальський палац у Парижі, де 4 червня 1920 року був підписаний мирний договір між країнами-переможницями у І Світовій війні та зазнавшою поразки Угорщиною) досі асоціюється з найбільшою національною трагедією ХХ століття. Те, що для словаків, хорватів та українців Південних Карпат стало певним благом, переможені угорці сприяйняли як найбільшу образу, про яку досі не можуть забути. Серед країн-альянтів, що воювали проти Антанти і втратили деякі території, а це, нагадаю, доверсальська Німеччина, Австрія, Італія і Болгарія, - Угорщина зазнала найбільшого роздроблення. Згідно з Тріанонським мирним договором, вона втратила Трансильванію і східну частину Банату (зараз це румунська територія), до Югославії відійшли Хорватія, Бачка і західна частина Банату, Чехословаччина отримала Словаччину й Закарпатську Україну і, нарешті, до Австрії відійшла провінція Бурґенланд. Угорщину зобов’язали обмежити збройні сили і наклали високі репарації. Іншими словами, майже з двохсот вісімдесяти трьох тисяч квадратних кілометрів колишньої території в Угорщини залишилося 93 тисячі кв. км. З 18 мільйонів - населення Угорщини скоротилося до менш ніж 8 мільйонів осіб.
Демонстрацію незгоди проти умов Тріанонського договору цими днями провів Світовий конґрес закордонних угорців. Кількасот демонстрантів поклали вінки до підніжжя пам’ятника генералу Банду на площі Свободи а також перед бібліотекою ім. Ервіна Сабо, вирушивши в напрямку майдану Героїв. Деякі учасники несли в руках строкаті червоно-білі прапори Арпада, на яких були пов’язані траурні стрічки. Чимало демонстрантів мали на собі чорні спортивні сорочки з написами “Справедливість Угорщині!” та “Заберіть собі Тріанон!”. Шандор Рац, голова Світового конґресу закордонних угорців виступив на мітингу зі словами: “Звідси піде послання до Євросоюзу про те, що улаштовувачам нинішньої Європи треба передусім упорядкувати Тріанонський договір”.
Подібні заяви, до речі, мали місце й раніше. Зазвичай на них у різкій формі реагували уряди сусідніх країн, насамперед Словаччини та Румунії, на думку яких, окремі сили в Угорщині не позбулися планів перегляду кордонів Європи.
У свідомості пересічного угорця слово Тріанон ( так називався версальський палац у Парижі, де 4 червня 1920 року був підписаний мирний договір між країнами-переможницями у І Світовій війні та зазнавшою поразки Угорщиною) досі асоціюється з найбільшою національною трагедією ХХ століття. Те, що для словаків, хорватів та українців Південних Карпат стало певним благом, переможені угорці сприяйняли як найбільшу образу, про яку досі не можуть забути. Серед країн-альянтів, що воювали проти Антанти і втратили деякі території, а це, нагадаю, доверсальська Німеччина, Австрія, Італія і Болгарія, - Угорщина зазнала найбільшого роздроблення. Згідно з Тріанонським мирним договором, вона втратила Трансильванію і східну частину Банату (зараз це румунська територія), до Югославії відійшли Хорватія, Бачка і західна частина Банату, Чехословаччина отримала Словаччину й Закарпатську Україну і, нарешті, до Австрії відійшла провінція Бурґенланд. Угорщину зобов’язали обмежити збройні сили і наклали високі репарації. Іншими словами, майже з двохсот вісімдесяти трьох тисяч квадратних кілометрів колишньої території в Угорщини залишилося 93 тисячі кв. км. З 18 мільйонів - населення Угорщини скоротилося до менш ніж 8 мільйонів осіб.
Демонстрацію незгоди проти умов Тріанонського договору цими днями провів Світовий конґрес закордонних угорців. Кількасот демонстрантів поклали вінки до підніжжя пам’ятника генералу Банду на площі Свободи а також перед бібліотекою ім. Ервіна Сабо, вирушивши в напрямку майдану Героїв. Деякі учасники несли в руках строкаті червоно-білі прапори Арпада, на яких були пов’язані траурні стрічки. Чимало демонстрантів мали на собі чорні спортивні сорочки з написами “Справедливість Угорщині!” та “Заберіть собі Тріанон!”. Шандор Рац, голова Світового конґресу закордонних угорців виступив на мітингу зі словами: “Звідси піде послання до Євросоюзу про те, що улаштовувачам нинішньої Європи треба передусім упорядкувати Тріанонський договір”.
Подібні заяви, до речі, мали місце й раніше. Зазвичай на них у різкій формі реагували уряди сусідніх країн, насамперед Словаччини та Румунії, на думку яких, окремі сили в Угорщині не позбулися планів перегляду кордонів Європи.