Брюссель, 7 червня 2005 – Президент Молдови Володимир Воронин та Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер домовились про підписання індивідуального плану дій у рамках програми “Партнерство задля миру”, а також обговорили проблеми розв’язання придністровської кризи. На думку обох сторін, у розв’язанні цієї кризи важливу роль може відіграти Україна.
Після завершення зустрічі наш брюссельський кореспондент поставив кілька запитань президентові Молдови Володимирові Воронину.
- Пане Воронин, як Ви оцінюєте попередню посередницьку діяльність України і її нинішні ініціативи щодо врегулювання придністровської кризи?
-Україна була і є країною-гарантом розв’язання цього конфлікту. Тривалий час існувало дуже багато різноманітних проектів, як вийти з цього складного становища і як об’єднати нашу країну. В тому числі, коли ми (тобто, комуністи) прийшли до влади в 2001 році, ми висунули чотири такі проекти. Але жоден із них не спрацював, не ввійшов у практику. Зараз Україна запропонувала новий проект, який принципово відрізняється від попередніх. Зокрема, я хочу наголосити на двох пунктах українського плану: перше – розв’язувати придністровську кризу треба шляхом демократизації Придністров’я. І друге – український план не передбачає федералізації Молдови. Але український проект є лише дороговказом до врегулювання придністровської проблеми. Він не є конкретним планом, який ми схвалимо - і все прийде в норму. Цей план разом із українською стороною ми будемо в процесі тісної співпраці доповнювати, вдосконалювати.
Наступне питання кореспондента радіо “Свобода” до президента Молдови Володимира Воронина стосувалося того, чи не планує Молдова на період виведення російського контингенту з Придністров’я ввести туди з метою запобіжних заходів миротворців із країн НАТО.
На це пан Воронин відповів: - Зараз у нас у миротворчій зоні діють миротворці від літа 1992 року. Ми вважаємо їх роботу виконаною, і на цьому вона завершена. Ми думаємо, що цих військовослужбовців треба замінити на спостерігачів від ОБСЄ. Це мають бути цивільні спостерігачі. Змінювати одних військових на військових в іншій уніформі немає жодного змісту. Нам потрібно демілітаризувати цю зону.
Після завершення зустрічі наш брюссельський кореспондент поставив кілька запитань президентові Молдови Володимирові Воронину.
- Пане Воронин, як Ви оцінюєте попередню посередницьку діяльність України і її нинішні ініціативи щодо врегулювання придністровської кризи?
-Україна була і є країною-гарантом розв’язання цього конфлікту. Тривалий час існувало дуже багато різноманітних проектів, як вийти з цього складного становища і як об’єднати нашу країну. В тому числі, коли ми (тобто, комуністи) прийшли до влади в 2001 році, ми висунули чотири такі проекти. Але жоден із них не спрацював, не ввійшов у практику. Зараз Україна запропонувала новий проект, який принципово відрізняється від попередніх. Зокрема, я хочу наголосити на двох пунктах українського плану: перше – розв’язувати придністровську кризу треба шляхом демократизації Придністров’я. І друге – український план не передбачає федералізації Молдови. Але український проект є лише дороговказом до врегулювання придністровської проблеми. Він не є конкретним планом, який ми схвалимо - і все прийде в норму. Цей план разом із українською стороною ми будемо в процесі тісної співпраці доповнювати, вдосконалювати.
Наступне питання кореспондента радіо “Свобода” до президента Молдови Володимира Воронина стосувалося того, чи не планує Молдова на період виведення російського контингенту з Придністров’я ввести туди з метою запобіжних заходів миротворців із країн НАТО.
На це пан Воронин відповів: - Зараз у нас у миротворчій зоні діють миротворці від літа 1992 року. Ми вважаємо їх роботу виконаною, і на цьому вона завершена. Ми думаємо, що цих військовослужбовців треба замінити на спостерігачів від ОБСЄ. Це мають бути цивільні спостерігачі. Змінювати одних військових на військових в іншій уніформі немає жодного змісту. Нам потрібно демілітаризувати цю зону.
