Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:35

У Празі видане нове дослідження про долю бандерівців і трагедію УГКЦ на теренах Словаччини й Морави.


Оксана Пеленська

Прага, 8 червня 2005 – У Празі відбулась презентація книжки дослідника Яна Млинарика “Доля бандерівців і трагедія греко-католицької церкви”. В зустрічі з автором і обговоренні видання взяли участь і чехи, і українці, виступали і фахівці, й прості люди, яких зацікавила тема дебатів.

Автор наукової розвідки про бандерівський рух опору Ян Млинарик – словак за національністю, живе і працює в Чехії, сам історик за фахом. Його книжка “Доля бандерівців і трагедія греко-католицької церкви” в основному торкається історії бандерівського руху поза межами України – в Словаччині й на півдні Морави. Автор опрацював значну кількість архівів, але також і свідчень сучасників подій на чехо-словацьких землях. Як відзначив сам автор, книжка призначена насамперед чеському і словацькому читачеві, хоча і в Україні вона навряд чи зможе втамувати голод за літературою з найновішої української історії. На думку вченого, на жаль, тема Української повстанської армії, бандерівського руху опору досі не вивчена, а тому переважають стереотипні погляди, сформовані в радянську епоху.

На зустрічі з автором розгорілась активна дискусія, яка назагал підтвердила цю думку автора книжки. Звідки ж узялись міфи про бандерівців і як сформувались погляди чехів на цю історичну подію? Говорить відома чеська публіцистка Петра Шустрова: “Звичайно, що люди, які не змогли відійти від усього того, чому їх навчали в школі, приймають дії бандерівців як злочин. Адже ж вести боротьбу проти Радянської Армії, воювати проти тих, хто приніс свободу – цього пробачити не можна. Є й інший аргумент, який, на мою думку, глибший і принциповіший. Гадаю, річ у тім, що бандерівці, як і весь український антибільшовицький рух опору, в площині загального сприйняття в моїй країні недовивчений, відсторонений і засуджений тільки тому, що ми, чехи, переважно не ставимось із розумінням до того, що людина може вести боротьбу за свою батьківщину, що вона здатна воювати з надвладою, яку більшість уже прийняла”.

Ось погляд учасниці дебатів, українки за походженням, яка вже довгий час живе в Чехії, М. Прокоп’юк: “Ця тема практично дуже важлива, для нас це боротьба за свою власну державу”.

Чеський історик, аспірант Карлового університету в Празі Давид Свобода вважає інакше: “На мою думку, ця книжка обтяжена низкою неточностей, які у викладі історії Другої світової війни мають суттєве значення. Ми повинні бути максимально точними, якщо прагнемо мати не емоційно забарвлену казку про Українську повстанську армію. Тому, гадаю, такі слова, як герой чи терорист, значно спрощують усю картину. І в цілому я б сказав, що проблема бандерівського руху є найтяжчою проблемою в історії Другої світової війни в Європі”.

І ще така думка – її висловив голова об’єднання українців у Чеській Республіці “Українська ініціатива” Віктор Райчинець: “Хочу також сказати, що коли б тоді все ж було досягнено цілі й Україна стала вільною, то Європа, на мою думку, виглядала б інакше, ніж сьогодні. Українці не їздили б за роботою сюди, до нас чи в інші країни, а, ймовірно, ми б усі їздили працювати в Україну”.

Що ж дала ця дискусія й у чому значення книжки про бандерівський рух у площині українсько-чеських стосунків? Ось що відповіли кілька учасників обговорення:

– Звичайно, книжка допоможе вже тим, що не боїться торкатись цієї теми, якою б суперечливою вона не була.

– Я вважаю, що допоможе. Тільки правда може очистити і покращити наші стосунки і розуміння.

– Ці дебати тільки допомагають, тому що як би тема не роздратовувала людину, ви довідаєтесь, якими ті події були і як вони виглядають сьогодні, навіть із тими тіньовими сторонами. Наше минуле не має сенсу, поки ми його не пізнаємо.


Книжку Яна Млинарика “Доля бандерівців і трагедія греко-католицької церкви” видало празьке видавництво “Лібрі”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG