Майже паралельно у Франції з’явилися дві книжки про події кінця 2004 року в Україні. Про одну з них - “Навіть сніг був помаранчевим. Українська революція”, автором якої є французький журналіст Ален Ґіємоль – радіо “Свобода” вже розповідало. На черзі – розповідь про другу книжку: “Українська ставка: що виявила Помаранчева революція”.
Автор книжки Етьєн Тевенен вважає, що “Помаранчева революція” висунула Україну на сцену історії, на світло рампи. Він переконаний, що західний читач ризикує нічого не зрозуміти в цій країні, якщо не повернутися (цитую) “до трагічної і бурхливої історії України... Попри 15 років незалежности, багато хто розглядає Україну, як звичайну провінцію Росії” (к. ц.). Саме тому три перші розділи присвячені історії України, голодоморові 1932-33 років і сталінському та нацистському теророві на цій землі.
Я запитав Етьєна Тевенена, що, на його думку, виявила “Помаранчева революція”: “Передовсім, поява громадянського суспільства. Більшість українців надали перевагу чесності, прозорості, відкинувши фальсифікацію виборів, але ширше – корупцію, залякування політиків, бізнесменів, журналістів. Революція показала також глибоке прагнення українців до демократії, свободи і можливости самостійно вирішувати своє майбутнє. Крім того, українці показали свою здатність до самоорганізації і до вирішення конфлікту мирним способом. І ця напружена ситуація не переродилася в ті форми, яких всі побоювалися”. Автор книжки “Українська ставка: що виявила Помаранчева революція” каже, що найпершим наслідком тих подій для України є те, що світ відкрив Україну: “Раніше, коли заходила мова про Україну, часто згадували Чорнобиль чи різноманітні труднощі. Тепер же Україна постала, як спокійна і рішуча країна, яка викликала захоплення багатьох у світі. А українцям революція показала, що в разі об’єднання і солідарности вони можуть відсунути те, що вважалося фатальним і неуникним”.
Відповідаючи на моє запитання, чи означають останні українські події остаточне зникнення Російської імперії, принаймні у головах, Етьєн Тевенен нагадав думку американських експертів, висловлену ними в 1992 році, що здобуття Україною незалежности стало однією з трьох найважливіших подій 20 століття і додав: “Сказавши це, історик остерігається слова “остаточний”. Я скажу простіше, що українці більше не бажають таких стосунків з Росією, які характеризуються підпорядкованістю України Росії. Але це не означає, що вони хочуть повністю розірвати відносини з нею”.
Інтенсифікацію контактів між Україною і Францією у червні цього року – це і вчорашній візит Петра Порошенка, і візит Юлії Тимошенко, який відбудеться через кілька днів, і трохи пізніше приїзд до Парижа Віктора Ющенка - Етьєн Тевенен пояснює “Помаранчевою революцією”.
Французький історик переконаний, що українські події суттєво вплинуть на геополітичну картину в Європі і світі. Разом з тим від ока дослідника не приховалися перші негативні тенденції нової влади (цитую книжку): “Майбутнє країни не залежить тільки від долі президента чи керівника уряду. Чи компетентні люди займуть відтепер відповідальні посади в країні?.. Адже за останні 10 років найблискучіші і найчесніші українці були часто віддалені від тих місць, де ухвалювали доленосні рішення... Що буде тепер, коли велика кількість мафіозних осіб, відчуваючи, куди віє вітер, більш-менш швидко приєдналися до “помаранчевих”?” (к. ц.).
Цим запитанням французького історика Етьєна Тевенена, автора книжки “Українська ставка: що виявила Помаранчева революція” закінчую цю розповідь.
Автор книжки Етьєн Тевенен вважає, що “Помаранчева революція” висунула Україну на сцену історії, на світло рампи. Він переконаний, що західний читач ризикує нічого не зрозуміти в цій країні, якщо не повернутися (цитую) “до трагічної і бурхливої історії України... Попри 15 років незалежности, багато хто розглядає Україну, як звичайну провінцію Росії” (к. ц.). Саме тому три перші розділи присвячені історії України, голодоморові 1932-33 років і сталінському та нацистському теророві на цій землі.
Я запитав Етьєна Тевенена, що, на його думку, виявила “Помаранчева революція”: “Передовсім, поява громадянського суспільства. Більшість українців надали перевагу чесності, прозорості, відкинувши фальсифікацію виборів, але ширше – корупцію, залякування політиків, бізнесменів, журналістів. Революція показала також глибоке прагнення українців до демократії, свободи і можливости самостійно вирішувати своє майбутнє. Крім того, українці показали свою здатність до самоорганізації і до вирішення конфлікту мирним способом. І ця напружена ситуація не переродилася в ті форми, яких всі побоювалися”. Автор книжки “Українська ставка: що виявила Помаранчева революція” каже, що найпершим наслідком тих подій для України є те, що світ відкрив Україну: “Раніше, коли заходила мова про Україну, часто згадували Чорнобиль чи різноманітні труднощі. Тепер же Україна постала, як спокійна і рішуча країна, яка викликала захоплення багатьох у світі. А українцям революція показала, що в разі об’єднання і солідарности вони можуть відсунути те, що вважалося фатальним і неуникним”.
Відповідаючи на моє запитання, чи означають останні українські події остаточне зникнення Російської імперії, принаймні у головах, Етьєн Тевенен нагадав думку американських експертів, висловлену ними в 1992 році, що здобуття Україною незалежности стало однією з трьох найважливіших подій 20 століття і додав: “Сказавши це, історик остерігається слова “остаточний”. Я скажу простіше, що українці більше не бажають таких стосунків з Росією, які характеризуються підпорядкованістю України Росії. Але це не означає, що вони хочуть повністю розірвати відносини з нею”.
Інтенсифікацію контактів між Україною і Францією у червні цього року – це і вчорашній візит Петра Порошенка, і візит Юлії Тимошенко, який відбудеться через кілька днів, і трохи пізніше приїзд до Парижа Віктора Ющенка - Етьєн Тевенен пояснює “Помаранчевою революцією”.
Французький історик переконаний, що українські події суттєво вплинуть на геополітичну картину в Європі і світі. Разом з тим від ока дослідника не приховалися перші негативні тенденції нової влади (цитую книжку): “Майбутнє країни не залежить тільки від долі президента чи керівника уряду. Чи компетентні люди займуть відтепер відповідальні посади в країні?.. Адже за останні 10 років найблискучіші і найчесніші українці були часто віддалені від тих місць, де ухвалювали доленосні рішення... Що буде тепер, коли велика кількість мафіозних осіб, відчуваючи, куди віє вітер, більш-менш швидко приєдналися до “помаранчевих”?” (к. ц.).
Цим запитанням французького історика Етьєна Тевенена, автора книжки “Українська ставка: що виявила Помаранчева революція” закінчую цю розповідь.
