Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:21

Про збірник документів “Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінґвоциду”


Тарас Марусик

Київ, 7 червня 2005 - Нещодавно у видавничому домі “Києво-Могилянська академія” побачило світ унікальне видання “Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінґвоциду”. Це збірник документів, які охоплюють період нищення української мови, починаючи з 30-их років 20-го століття. Упорядкували книжку відомі мовознавці Лариса Масенко та Орися Демська-Кульчицька, а також фізик Віктор Кубайчук.

Підготовлена сучасними українськими мовознавцями праця є збірником документів, що стосуються мовної політики, яку провадила Комуністична партія на теренах України.

Представлені у збірнику матеріали не обмежуються висвітленням уже відомих асиміляційних процесів звуження сфер функціонування української мови за радянської доби. В збірнику переважають документи, які проливають світло на менш відому, проте значно підступнішу практику втручання у внутрішній розвиток української мови, що спрямовувалась на штучне зближення її з російською мовою.

Говорить один з упорядників книжки, завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариса Масенко.

Лариса Масенко

Ми зібрали ці документи, зосередившись на одному аспекті менш відомому. Починаючи з 33-го року відбувався ще один, значно підступніший процес, спланованого втручання в саму українську мову, в її лексику, словниковий запас, навіть у граматику.

Тому ми зібрали документи 30-их років, коли почалася погромницька кампанія, коли була заборонена діяльність всіх мовознавців 20-их років, коли був заборонений правопис 1928-го року, найкращий словник за редакцією Єфремова і Кримського і навіть підручники.

Другий період – це документи 70-их років, тому що тоді повторився цей процес. Старше покоління тут присутнє, пам’ятає цю боротьбу з архаїзмами, діалектизмами і штучними мовними утвореннями.

Я хочу трошки розповісти про історію створення цієї книжки. Сам цей проект вийшов дуже випадковий і водночас закономірний. Почалося все з пошуку списку заборонених слів. Те, що такий список існував і в 30-их роках, про це пише Шевельов у праці “Українська мова в першій половині 20-го століття”, такий список існував і у 70-их роках.

Отже, коли ми шукали ці слова, я прочитала в статті Джейса Мейса, що в журналі “Більшовик” 1934-го року є список заборонених слів. Я ніяк не могла доїхати до Центральної наукової бібліотеки через завантаженість і попросила свого доброго знайомого Віктора Кубайчука, який живе поряд з бібліотекою, щоб він мені там замовив цей журнал. Він замовив.

Але виявилося випадково, що він теж давно працює над цією темою, тобто, що він робить сайт, хоча він і фізик, але оскільки він бачив, що мовознавці дуже повільно починають досліджувати цю тему (він, до речі, мені дуже багато допоміг і в підготовці праці “Мова і суспільство”), власне, на той час він знайшов вже багато документів.

Коли ще на якомусь етапі мені зателефонувала заступник директору Інституту української мови і сказала, що є такий проект, на який виділяє грант Наукове товариство ім. Шевченка в Америці, і що знову ж таки треба знайти список тих репресованих слів, то так ми з Віктором і вирішили, що не варто його шукати, тому що він є в усіх цих партійних документах.

Тарас Марусик

Говорила завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариса Масенко.
XS
SM
MD
LG