Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 03:37

“Нова Україна”: - Хто покладе край правовому нігілізму в Україні? - Як живуть українські фермери за нової влади? - 15 років тому відбувся перший собор УАПЦ.


Людмила Литовченко

Прага, 11 червня 2005 - Цими днями в українських засобах масової інформації розгорілася дискусія між колишнім головою служби безпеки України паном Смішком і нинішнім генеральним прокурором паном Піскуном, а причиною цьому послужили записи телефонних розмов, які стали надбанням української громадськості. На думку адвоката Сергія Власенка, якою він поділився з РС, ситуація вийшла за межі правового поля і вже торкається життя цілого суспільства. Свою думку з цього приводу висловив також генерал служби безпеки України Олександр Скипальський, учасник передачі “Вечірня Свобода” від 10-го червня.

Олександр Скипальський

Суспільство не розуміє, що відбувається і дає гостру оцінку. Те, що роздруковано, то це вже великий галас. А державний механізм не спрацьовує, влада не спрацьовує.

Я думаю, що єдина людина, яка може навести і поставити крапку – це Президент. Поставне на місце, будь ласка, прокурора, який повинен процесуально діяти. Зрозумійте або поговоріть з головою служби, тому що виносити це на такий широкий загал, ми українці, молода держава, ми Україна самі себе тільки виставляємо на посміховисько. Держава не спрацьовує, а вона має, і законодавча гілка.

Є комітет з питань безпеки. Є в кінці-кінців РНБОУ. Прийшов пан Порошенко. Він спеціаліст по “Рошену”, по цукерках, але він не розуміється в цих питаннях. Вже він повинен був давно зібрати раду чи секретаріат, обговорити. А з ким він обговорить?

У нього, наскільки я знаю, по кадровій політиці немає фахівців, які б розуміли. Немає їх в адміністрації президента. Там ейфорійна молодь, яка ще не доросла до того, як же будувати державу. Тому нам потрібно повертатися до теми розбудови державного механізму, який реагував би і дійсно зробив так, що через 5 днів всі винні пішли б в відставку. Тоді іншим було б не поважно.

Людмила Литовченко

Нагадаю, цю думку генерал СБУ Олександр Скипальський висловив у передачі ”Вечірня Свобода” в прямому ефірі.

Після перемоги “помаранчевої революції” та обрання Віктора Ющенка президентом України, багато людей очікували швидких змін на краще. І зараз, хоча влада й переконує, що робить все можливе, аби поліпшити економічну ситуацію в Україні, дехто починає нарікати, що, мовляв, очікувані зміни відбуваються повільно, а подекуди й зовсім не відбуваються. Візьмім, скажімо, селян. Як виживають вони в сучасних умовах і чого очікують від нової влади?

Про це ми говорили з мешканкою Гайсинського району, Вінницької області Катериною Олійник.

Катерина Олійник

Виживаємо з чоловіком за рахунок підсобного господарства: тримаємо худобу, вирощуємо овочеві культури, фрукти, торгуємо всім тим. Дякуючи тому, що у нас є поблизу траса, то на ній ми можемо все це продати. З того ми і живемо.

Знаєте, що приємно вразило? Я мала розмову з спеціалістом сільгоспуправління, люди тут здавали у нас у першому кварталі худобу великовагову, от він мені пообіцяв, що уже з 1 червня будуть виплачені дотації.

Цього раніше ми не мали. Тому що у 2002 році здавали худобу дуже багато. 312 жителів Гайсинського району так і не отримали цих дотацій.

Людмила Литовченко

Які б мала держава створити умови для того, щоб Ви і такі як ви могли б жити легше і простіше, виконуючи легшу роботу, ніж ту, що Ви робите?

Катерина Олійник

В селян завжди були ті проблеми. Ті податки мали бути легшими для селян, і кредити повинні надаватись під якісь менші відсотки і ці ж дотації самі, і ціни на сільгосппродукцію – все це треба узгоджувати якось в державі, тому що кругом закордоном сільськогосподарська галузь на дотаціях, а в нас люди як можуть самотужки, так і виживають. Це треба якось узгоджувати, тому що, приміром, взяв якийсь фермер кредит, він не зможе його повернути. У нас сусіди брали кредити і не так легко їм було їх повернути.

Людмила Литовченко

Таке враження, що суспільство зараз поділене: селяни, які виживають як можуть, а як вони виживають, то цього ніхто не знає, а це споживачі їхньої продукції, а це держава окремо, яка не може врегулювати ситуацію між тими і тими. Як у цьому випадку мало би бути?

Катерина Олійник

Ви маєте рацію. От в нашому селі, то тут майже років три пройшло, як ми здали гроші на виготовлення цих злощасних державних паїв. По сей день їх немає.

Людям, якщо вже хтось забажає вийти з цього господарства, а бажають вийти багато, то потім не знають, як їм правильніше зробити, тому що дуже важко самостійно оформити державні паї, для цього треба їхати до Вінниці, а це оформлення дуже трудомістке на сьогодні.

Людина, мабуть, пасує і перед цією бюрократією, спочатку подумавши, а чи варто їй виходити з того всього?

Я думаю, що це, можливо, в деякій мірі штучно створюється. Мабуть, це комусь все-таки вигідно.

Людмила Литовченко

Про те, що ситуація на селі не зазнає змін на краще, а аграрний сектор і далі перебуває в стані стагнації, говорять і громадські фермерські організації.

Детальніше у матеріалі Ірини Білої.

Ірина Біла

Ситуація на селі у порівняні з минулим роком не лише не покращується, але й має тенденцію до погіршення. В цьому переконаний заступник голови Асоціації фермерів Леонід Кириченко, який так порівнює деякі показники за минулий і нинішній роки:

Леонід Кириченко

Дизпаливо. Ціна була 2,20, а сьогодні майже 3 гривні. Це раз. Мінеральні добрива. Якщо вони минулого року були 800 гривень, то зараз більше тисячі, тобто на 300 гривень дорожче. Наступне - здешевлення електроенергії на зрушення відсутнє на сьогодні. Наступне – закупівельні ціни на зерно. Держрезерв закуповлював, і це ще мало би бути оголошено за три місяці, тобто трейдери вже знали, що ціна буде не нижча, тому що держава закуповує. Я вважаю, що це була дотація для сільського господарства.

Ірина Біла

Коштів, які сьогодні держава направляє на розвиток села, вочевидь недостатньо. Аграрному сектору на перше півріччя виділено всього 50 мільйонів гривень, тоді як заплановано 6 мільярдів.

На думку пана Кириченка, для того, аби зупинити збитковість продукції сільгоспвиробників, держава повинна виділяти аграрному сектору не менше, ніж 10% з держбюджету.

Аби змінити ситуацію на краще, понад 30 громадських організацій створили оргкомітет з проведення акції “Ні - знищенню села!” Вони наполягають на необхідності зустрічі з Президентом В.Ющенком.

Про те, хто ж входить до складу комітету, розповідає його голова Леонід Кириченко.

Леонід Кириченко

У комітет з організації акції “За відродження села!” входять такі громадські організації, як Асоціація фермерів України, Селянська спілка, Українська конфедерація Козаченка - це більш крупні - і Асоціація садівників-виноградників, Асоціація жінок-фермерів і так далі.

У всіх була одна мета і бажання, щоб нас дослухався Президент України, тому що ну ми спілкуємося з міністром Баранівським, але він також обмежений у своїх діях, тому що у нього немає доступу до загальних важелів управління державою, зокрема аграрним сектором.

Поспілкувалися ми з Юлією Володимирівною, але теж зрозуміли, що основний напрямок у політичному векторі щодо сільського господарства йде від Президента. Традиційно напевне. Можливо, Віктор Андрійович не хоче цим займатися конкретно, але чомусь всі йдуть стріли на нього.

Ірина Біла

Саме тому ви і прагнете зустрілися з Президентом?

Леонід Кириченко

Тому ми і прагнемо з ним зустрітися. Це раз. По-друге, все-таки тому, що він нам і на з’їзді обіцяв прямо перед фермерами, що у зв’язку з тим, щоб вирішити всі ті проблеми, які накопичилися за минулі роки, а в цьому році їх терміново треба вирішувати, то це ще і Ленін говорив, що кадри вирішують все, і він сказав на з’їзді, щоб, мовляв, ви ближче були до мене, то ваш представник, себто кого скажете, того і призначимо штатним помічником в секретаріаті, далі - заступник міністра аграрної політики від фермерів - на будь-кого пальцем показуйте у залі, і от ваші громадські організації, ви, фермери, спілкуйтеся конкретно через них, а вони вище, і формуйте аграрну політику в державі. Нічого цього виконано не було.

Ми подали на всі відповідні подання кандидатури, скрізь проігноровано, навіть не дано було ніякої відповіді.

Ірина Біла

Яка зараз найболючіша проблема села?

Леонід Кириченко

Найболючіша на сьогоднішній день – це відсутність цін на зерно, непомірно високі ціни на енергоносії, я вже не кажу про запчастини і техніку. Метал, залізо подорожчало в 10 разів, пшениця як була ціна 10 років тому, так вона і залишилася. Можна говорити про всі культури, про всі позиції у економіці, все йде не на користь села.

І ви знаєте, може воно так болюче б’є на нас, бо ми все ж таки надіялися на нову владу. Якби була стара влада, то ми б понагинали голови та й робили собі тихенько, нічого б ми від неї не чекали. Але стала наша влада, і може морально вона давить на людей ще й тим, що своя влада, а виходить гірше.

Людмила Литовченко

5 червня минуло 15 років від дня собору, першого собору УАПЦ, собору відновлення, на якому патріархом було обрано Мстислава.

На нього чекала Україна з надією, що він привезе з собою іншу візію церкви, інший образ відродження духовного життя, інший дух Божого храму.

Поки газета викривала Мстислава, народ готувався до зустрічі з митрополитом, учасником визвольних змагань, племінником Симона Петлюри, відважним будівничим української церкви і великим приятелем української творчої інтелігенції, один з представників якої говорить про роль патріарха Мстислава у відродження української церкви.

Отож, гість нашої передачі - філософ Євген Сверстюк.

Євген Сверстюк

Патріарх Мстислав був старцем глибокої віри і широких поглядів, несумісних з релігійністю людей совєцької школи. Але з готовністю до діалогу хоч би з ким. А вони не любили діалогу.

Це була війна доброго посланця з безсферним сфінксом. З віддалі 15 років постать патріарха Мстислава виростає і вивільнюється від негативної інформації.

Як багато за ці 15 років було званих, і як мало вибраних. Позабувалися імена великих героїв з мов, хитрунів, що вискакували на найвищий щабель, але не посіяли любові в людях і не залишили сліду служіння.

Але запам’ятався тихий отець Методій, який зігнорував погрози влади і служив молебень на стрілецьких могилах. Він не йшов не переговори з владою, а служив він у УПЦ ще у Софіївському соборі, ще до війни.

Люди не духовні вносили в церкву дух недовіри і нетерпимості, адже ще й досі є такі, що вважають себе православними на тій підставі, що вони проти католиків. Культура любові та толерантності... Цієї школи нам бракувало і бракує, бо то є довга школа.

На урочисті академії 5 червня після вступного слова архієпископ Харківський і Полтавський Ігор зачитав привітання з Америки митрополита Костянтина, вдячного учня зі школи патріарха Мстислава.

На великий гурт священиків і велике коло мирян з усіх кінців України відтворили той дух щирості і злагоди, що і породив у ті страшні роки у УПЦ, так виразно представленої патріархом Мстиславом і патріархом Димитрієм, вони своїм служінням і працею продовжили подвижництво відважного митрополита Василя Лубківського.

Усе справжнє зберігається в пам’яті і переважає у випадкових гостей сезону, скільки б їх не було. Як писав Шевченко “усе те вітер рознесе, а ми помолися Богу, і не багаті, і не вбогі”.

Людмила Литовченко

Це був гість київської студії радіо “Свобода”, філософ Євген Сверстюк.

Передача “Нова Україна” добігає кінця, її ведуча Людмила Литовченко прощається з вами, дорогі слухачі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG