Доступність посилання

ТОП новини

Весілля: яким воно повинно бути – скромним чи гучним?


Інна Набока


Київ, 14 червня 2005 - З чого починається подружнє життя? Звичайно ж, з весілля. І не дивно, що кожному, хто вирішує одружитися, хочеться, щоби ця подія запам’яталася на все життя. Але для цього зовсім не обов’язково, щоби весілля було гучним і пишним, - вважає психолог.

Навряд чи хтось сперечатиметься, що шлюб - річ серйозна і відповідальна. Та починається він з події веселої, трохи легковажної і святкової – весілля. І кожному, хто стає на рушник, хочеться, щоби його весілля було особливим, щоби запам’яталося на все життя. Саме тому люди намагаються зробити весілля якомога більш гучним і пишним. Та від молодих подружніх пар мені не раз доводилося чути, що головними почуттями під час власного весілля у них були скутість, ніяковість і втома, а єдиною думкою: швидше би все скінчилося. Трапляється і так, що гучне весілля вже закінчилося не менш гучним розлученням, а батьки молодих все ще продовжують віддавати борги. Натомість, скромне святкування у колі близьких людей часом має набагато глибший зміст і стає незабутнім.

То яким має бути весілля: скромним чи пишним? На це, як і на все на світі, можна поглянути під різними кутами. З одного боку, одруження – особиста, інтимна справа двох закоханих, і не варто перетворювати його в показну церемонію. З іншого – нам всім у житті так не вистачає радості, веселощів, свята, тому таку важливу подію, як весілля слід відзначати якомога пишніше і веселіше. Істина, як і зажди, лежить десь посередині. Все залежить від особистих вподобань і можливостей. Але тривожить, що нерідко за молодих людей вирішують батьки. І тоді весілля перетворюється демонстрацію їхніх можливостей. Дехто вважає, що гучне весілля потрібне, аби показати, що „ми не гірші за інших”, або тому, що „незручно перед родичами”. У всьому цьому багато фальшу, показухи, нещирості. Можливо саме в таких випадках молодим хочеться, аби це „скоріше скінчилося”.

Звичайно, немає нічого поганого у тому, щоби старші допомагали молодому подружжю. Але було б значно краще, якби молоді самі вирішували, яким має бути їхній перший крок у самостійне життя і здійснити його намагалися б самостійно, даючи простір власній уяві й фантазії. Гадаю, особливо запам’ятається весілля, у якому проявиться характер, особистість, захоплення молодят. Мені доводилося чути про весілля на конях, на мотоциклах, навіть під водою в аквалангах. А згадаймо весілля під час помаранчевої революції! Чудово, коли весілля відбувається за народними звичаями. Це надає усьому святу особливого духовного змісту.

Хотілося б торкнутися ще одного моменту. Нині модно вінчатися в церкві. Та часом молоді мають дуже приблизне уявлення про релігійне вчення. Тож таїнство шлюбу перетворюється просто в красивий обряд.

Втім, якою б не була весільна церемонія, варто не забувати: ні штамп у паспорті, ні гучне чи скромне весілля, ні навіть вінчання у храмі не дають гарантії щасливого подружнього життя і міцної родини. Але це вже зовсім інша тема. Може, поговоримо про це наступного разу?
XS
SM
MD
LG