Доступність посилання

ТОП новини

Інвестиційний клімат України. Чи хочуть інвестори вкладати кошти в ринки України і що робить влада для збільшення капіталовкладень в українську економіку?


Марина Пирожук Гості: Валерій Асадчев - народний депутат України; Сергій Вовк - заступник головного редактора “Інвест-газети”; Мирон Василик - член наглядової ради Американської торгової палати.











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 16 червня 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Вечірня Свобода”, перед мікрофоном Марина Пирожук.

Інвестиційний клімат України. Чи хочуть інвестори вкладати кошти в ринки України, і що робить влада для збільшення капіталовкладень в українську економіку.

Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з народним депутатом України, членом фракції УНП Валерієм Асадчевим, заступником головного редактора “Інвест-газети” Сергієм Вовком та членом наглядової ради Американської торгової палати Мироном Василиком.

Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі.

Також хочемо долучити до розмови наших слухачів, наш студійний номер 490-20-05. Телефонуйте.

Сьогодні в Україні розпочав роботу Круглий стіл Всесвітнього економічного форуму, чи як його назвали, міні-Давос. До Києва приїхали 7 глав держав та урядів і 150 потужних бізнесменів. Загалом на форумі присутні 250 осіб з 32 країн . Круглий стіл проходить під девізом: “Відкрий Україну!

Детальніше на цю тему Сергій Собуцький.

Сергій Собуцький

Форум проходить під гаслом “Відкриємо Україну”. До Києва на ділове зібрання також завітали президенти Азербайджану, Молдови, Естонії, Литви, Польщі, Грузії та України, комісар Європейської комісії з питань економіки і фінансів.

Перебуваючи в Києві, президент Польщі Олександр Кваснєвський сказав: "Важливо, що форум проходить в Україні. Важливо, щоб Україна була ближчою до європейських процесів. Це дуже потрібно, адже в Брюсселі сьогодні починається самміт Європейської Ради. В Європі повинні чути, що Україна хоче вступити в ЄС".

Як зазначають організатори зібрання, Круглий стіл – чудова нагода форуму та його членів налагодити взаємодію з лідерами бізнесу та політики в Україні. Про це у своєму вітальному слові говорив на форумі і Президент України Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко

На минулій зустрічі в Давосі я запрошував вас до Києва побачити зміни в України. Сьогодні ви можете їх відчути на собі і побачити своїми очима.

Тут у Києві, увімкнувши телевізор чи прочитавши газету, ви відразу відчуєте нове свіже повітря. Нова українська влада допомогла народитися незалежності ЗМІ, до громадян України повертається віра у справедливість і незалежність правосуддя. Ми робимо все, щоб перед судом постали ті, хто чинив злочин під прикриттям влади.

Сергій Собуцький

На форумі обговорюється, зокрема, питання інвестиційної привабливості України, проблеми та перспективи розвитку окремих галузей економіки держави, питання боротьби з корупцією, розвитку співробітництва між Україною, Росією та ЄС.

Дехто з учасників відзначає певне зниження інвестиційної привабливості України. Але в той же час великої проблеми з цього ніхто не робить. Всі без винятку учасники форуму заявляють про готовність допомогти Україні залучити інвесторів. “Цим гріх не скористатися”, - заявив в інтерв’ю для радіо “Свобода” заступник міністра економіки Володимир Ігнащенко.

Володимир Ігнащенко

Форум не є “канкрєтною” інвестиційним ярмарком, там не є головною метою в презентації “канкрєтних” інвестиційних проектів, але ми сподіваємося, що безпосередні неформальні контакти в рамках дводенного форуму дозволять встановити безпосередні і дуже важливо - неформальні контакти між капітанами українського бізнесу, а більшість з них будуть представлені, і лідерами світових фінансових індустріальних структур.

Сергій Собуцький

Не надавати занадто великого значення форуму закликав директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураківський. На його думку, це тимчасова, безперечно, важлива зустріч, але розвивати економіку державі потрібно постійно.

Ігор Бураківський

Ми не повинні перебільшувати значення цієї події, враховуючи те, що подібного роду круглі столи відбуваються по всьому світі, і це, фактично, один з інструментів ознайомлення лідерів світу як в економічному, так і в політичному плані з конкретною ситуацією на місцях з тим, щоб сформувати своє певне бачення, чого очікувати від того чи іншого регіону.

Подібного роду круглий стіл не інвестиційним форумом, тут не представляються якісь проекти, хоча українські урядовці найвищого рангу будуть говорити про інвестиційний потенціал України.



Сергій Собуцький

За підсумками круглого столу Світового економічного форуму планується підготувати 10 рекомендацій українському уряду щодо покращення інвестиційного клімату в державі.

Марина Пирожук

Шановні гості, Віктор Ющенко сьогодні заявив, що настав час заявити інвесторам, що Україна та її компанії створюють найкращі умови для інвестицій.

Чи справді сьогодні прийшли найкращі часи, як стверджує президент України для інвестицій? Чи справді українська влада створила для цього сприятливі умови? Пане Асадчев?

Валерій Асадчев

Добрий вечір всім. Що стосується нових часів, можна погодитися з цією тезою, оскільки, з точки зору демократизації суспільства, зроблені серйозні кроки і в питаннях ЗМІ, і в питаннях того, що влада почала чи намагається працювати відкрито, прозоро для суспільства.

Може не завжди це у неї виходить, як вона хоче, але принаймні такі прагнення є.

Скажемо в порівнянні з режимом, який у нас був, це був дійсно авторитарний режим, ми сьогодні бачимо серйозні кроки щодо демократизації українського суспільства. Це що стосується загального клімату.

Що стосується конкретних заходів, то я б сказав, що тут поки здобутки не такі великі, але ми повинні розуміти, що конкретні заходи потребують дуже серйозних кроків в різних напрямках.

Скажімо, в напрямку проведення законодавства до європейських стандартів у нас, на жаль, практично воно не змінним залишилося з часів авторитарної влади, і ми сьогодні маємо практично таке ж законодавство.

Чесно кажучи, в цьому напрямку ВР України практично не працює самостійно, і я б сказав, що не дуже добре і уряд спонукає до того, щоб привести законодавство у відповідність.

Звичайно, залишилися великі проблеми в нас по місцевій владі, вона практично залишилася незмінною, у нас тільки вибори відбудуться в 2006 році. Тобто в питаннях конкретних речей, конкретних заходів, то тут звичайно є певні проблеми.

Я думаю, що не кращим чином були зроблені деякі революційні заяви, може вони прийшли з економіки з майдану, про реприватизації, про націоналізації... Вони лякають, пугають інвесторів.

Звичайно, того не варто було робити, це можна було зробити набагато простіше, з більшою вигодою і для бюджету, і для економіки.

Марина Пирожук

Ви маєте на увазі дії уряду, але я все ж таки...

Валерій Асадчев

Я маю на увазі всі ті заяви, починаючи з так званих 3 000 об’єктів, 300 об’єктів і так далі.

Марина Пирожук

Пане Асадчев, але я все ж таки хотіла повернутися до інвестиційного клімату. Ось Ви відзначили певні зміни в ділянці ЗМІ, політичну ситуацію, яка є зовсім іншою. Все ж таки як це впливає на пом’якшення, поліпшення інвестиційного клімату?

Пане Вовк, чи згодні Ви з аргументами пана Асадчева стосовно тих змін, які пан Асадчев перелічив?

Сергій Вовк

Добрий вечір. Я хочу зауважити, що це вже третій інвестиційний форум, який є в цьому році, який є досить представницьким. Перші два форуми носили більш комерційні характери, і вони були організовані великими комерційними банками, російськими комерційними банками.

Вже тоді до нас приїхала досить представницька делегація, і зараз ці люди приїхали знову. Тобто вони зацікавлені в прямому діалозі, вони зацікавлені в прямому діалозі з владою, вони зацікавлені значною мірою в лікбезі, в тому, що відбувається.

Марина Пирожук

Тобто, вони чують один одного?

Сергій Вовк

Однозначно, вони чують один одного, тому що дійсно лунає дуже багато заяв і відносно реприватизації, і відносно ЄЕП, зорієнтуватися в яких політикам і бізнесменам дуже важко.

Дані форуми допомагають принаймні прояснити, зробити політику нашої влади досить чіткою. Це є безсумнівний плюс.

Марина Пирожук

А стосовно того, чи справді українська влада створила на цьому етапі належні сприятливі умови для залучення потужних інвесторів?

Сергій Вовк

Безперечно, зараз не можна говорити про створення якихось умов, про якісь нові умови. Тобто є великий карт-бланш, тобто карт-бланш, пов’язаний з соціальною активністю, з помаранчевою революцією і тому подібними речами. Але вони ще не матеріалізувалися в якісь конкретні рішення, що стосується податкової бази та інших питань.

Більше того, фактично, влада не дала чіткої відповіді на головне питання, яким буде розвиток економіки країни. Чи це буде державний капіталізм, який зараз широко використовується в Росії і направлений на зміцнення державних холдингів.

Чи це буде ліберальна модель, коли будуть зменшені податки і влада буде всіляко приводити сюди, якщо так можна сказати, закордонних інвесторів.

Чи це буде соціальна модель, коли податки навпаки будуть великі і будуть розподілятися через бюджет.

Тобто в нас є зараз змішання цих моделей, і для того, щоб інвестор зміг зрозуміти, ці форми дуже чудово підходять. Хоча, звичайно, говорити про якісь конкретні зміни, я вважаю, передчасно зараз.

Марина Пирожук

Пане Василик, ось пан Асадчев згадував про деякі дії, які налякали західних інвесторів, взагалі інвесторів. Чимало українських експертів твердять, що нинішня українська влада налякала своїми діями інвесторів.

Про це говорить і радник Ющенка Пасхавер, який твердить що перегляд приватизованих за добу Кучми підприємств відлякує інвесторів. Про це говорять і окремі зарубіжні експерти, які критикують владу за її дії на ринку, зокрема пального, за невизначеність позицій стосовно реприватизації і таке інше.

Чи справді, на Ваш погляд, ці чинники є визначальними?

Мирон Василик

Добрий вечір. Чи вони визначальні, я думаю, що ні. Я думаю, що головна критика інвесторів щодо дій уряду є те, що уряд дає чи уряд передає дуже невизначені сигнали для інвесторів.

З однієї сторони уряд декорує, що він буде більше ліберальний, а з другої сторони, йде мова про якісь державні монополії, реприватизації, тобто деякі економічні терміни, які не дуже сприятливі для інвестицій.

Я хочу сказати щодо зниження інвестиційної привабливості, то це до певної міри є закономірним, бо після помаранчевої революції була дуже велика ейфорія. Зараз, коли знизилася ця привабливість, то це досить закономірно.

Марина Пирожук

За рахунок чого? Ви могли б ці чинники назвати?

Мирон Василик

Очікування були нереальними. Щоби вимагати від уряду страшно радикальні зміни – це просто нереально.

Я як громадянин США знаю, коли є зміна влади, то приблизно 6-9 місяців триває, щоби деякі блоки уряду нормально налагодили свої алгоритми і працювали.

Я думаю, що в Україні те ж саме, бо Україна – це не Естонія, не Латвія, не Литва, тобто треба певний час, щоб деякі зміни впровадити у життя.

Якщо про зміни у кадрах, то є цифри - 16 тисяч змінених держслужбовців, а це дуже впливає на можливість впровадити державну політику.

Марина Пирожук

Пане Асадчев, чи справді реприватизація так відлякала західних інвесторів, як на цьому наполягають дуже багато експертів?

Валерій Асадчев

Мені важко казати від імені інвесторів, бо я не належу до інвесторів.

Я був одним із перших, хто після помаранчевої революції через ЗМІ заявив, що треба припинити будь-які розмови про націоналізацію, реприватизацію...

Марина Пирожук

Урядовці вже, до речі, уникають цього слова. Вони говорять про перегляд.

Валерій Асадчев

Про це взагалі не варто було говорити.

До речі, щодо можливості перегляду оцінки чи вартості проданих об’єктів, то я тоді заявляв і зараз заявляю, що в уряду було, є і залишається достатньо важелів, якими просто треба вміти користуватися для того, щоб залучити додаткові якісь кошти. Але це зовсім не означає, що треба переглядати наслідки приватизації, цього не варто робити.

Марина Пирожук

Пане Валерію, а як тоді бути з тими об’єктами, які за доби Кучми приватизовувалися у нечесний спосіб? Зрештою, нинішня влада декларувала і обіцяла розібратися, навести порядок у цій ділянці.

Валерій Асадчев

Я на Ваше запитання задам таке питання: “Як же бути з тими об’єктами Німеччини, які після війни приватизовувалися за одну марку?”

Справа не у тому, за скільки приватизувався об’єкт. Це не є головним. Головне – це як він працює, скільки вкладає власник у нього коштів, як він переобладнується, скільки там робочих місць, яка там зарплата. Ось що головне. Якщо це нормально працюючий прибутковий об’єкт, то не чіпайте його, хай він був і приватизований за одну гривню, власник виконує свої функції...

Марина Пирожук

Це стосується і “Криворіжсталі”?

Валерій Асадчев

Це стосується усіх без винятку. Це загальні закони економіки.

Мирон Василик

Інвестори сьогодні дуже зраділи, коли почули від Президента новину, що був підписаний меморандум Президентом, урядом і парламентом щодо того, що не буде ніякої зворотної сили щодо приватизації. Він сказав, що всі спори будуть вирішені у судовому порядку, і що уряд та й сам Президент готові йти на укладання мирних угод між сторонами.

Марина Пирожук

Пане Василик, а як у цьому контексті розуміти ситуацію, яка відбувається довкола “Криворіжсталі”? Все ж таки її збираються повторно виставляти на продаж.

Мирон Василик

Я не читав ще меморандум, я тільки передаю те, що було сказано.

Сергій Вовк

Мені сьогодні польські колеги питання задали дуже цікаве: “Навіщо підписувати меморандум про захист права власності, якщо це право власності захищається Конституцією?” Чесно кажучи, я не знав, що їм сказати.

До речі, питання довіри до влади – це ключове питання, і воно не є якимсь таким повітряним, воно є дуже прикладним. Я можу навести такий невеличкий корпоративний секрет. Ми дуже довго шукали інвестора для розвитку нашого проекту “Інвестгазети”, ми працювали з різними групами, але дійшли згоди з німецькою групою. Переговори йшли дуже довгий час. Зараз, коли ми сидимо у цій студії, за декілька метрів звідси, у “Прем’єр-палаці”, підписується угода про інвестування...

Марина Пирожук

Тобто, вони не злякалися тих труднощів, перешкод, про які всі потенційні інвестори волають просто?

Сергій Вовк

Саме так.

Я не може стверджувати на 100%, але останнім пунктом, який спонукав інвесторів прийти в Україну, - це було враження від виступу Ющенка у Давосі. Тобто, цей прямий діалог є дуже прикладним, він є рушійною силою.

Марина Пирожук

Сьогодні Президент України також сказав, що керівництво держави сприятиме вирішенню суперечок стосовно прав власності шляхом підписання мирних угод. Чи означає це, що ті 29 чи 26 (я вже збилася з пантелику, бо кожен можновладець називає різні цифри) підприємств, які влада визнала як такі, що були приватизовані з порушенням, можуть залишитися у старих власників через певні мирні угоди?

Мирон Василик

Звичайно, що можуть залишитися у старих власників, якщо йде мирна угода між сторонами, які викупили об’єкт. В цьому я не бачу нічого страшного.

Якщо дивитися на привабливість України, то треба дивитися і на українські, і на іноземні ринки капіталу, як вони оцінюють Україну.

Якщо подивитися на ПФТС український якраз після революції, то 10 мільйонів доларів акцій продавалися майже щодня на ринку на початку цього року, вони зараз спали до п’яти мільйонів доларів у день.

Якщо подивитися на два українських підприємства, які подали первинні розміщення акцій на лондонській біржі, то це вперше в історії, що цього року два підприємства виставилися і їхні акції були викуплені повністю.

Минулого тижня проходила конференція щодо підготовки підприємств первинного розміщення акцій. В цій конференції взяли участь 65 українських підприємств.

Я вважаю, що малі і середні підприємства готові до інвестицій, вони готові до конкурування за цими іноземними коштами. Я вважаю, що інвестиційний бум чекає Україну.

А ці епізоди, які ми маємо сьогодні: реприватизація чи деякі інші, може дещо неузгоджена державна політика, то я думаю, що це просто епізоди. Впродовж цього року знайдеться алгоритм економічного блоку і нової політики. Іноземні інвестори вважають, що ситуація тут йде нормально, і очікують позитивних зрушень.

Марина Пирожук

А чи дійдуть спільної думки в цій ситуації Президент, прем’єр та інші українські чиновники?

Мирон Василик

Оскільки це коаліційна влада, то я думаю, що у них немає іншого вибору.

Марина Пирожук

Шановні гості, серед причин, які заважають інвесторам приходити в українську економіку, часто називають високий рівень корупції.

Ющенко сьогодні згадував про це і заявляв, що його команда розпочала нещадну боротьбу з цим лихом з перших днів своєї роботи.

Водночас американська громадська організація Freedom House, яка досліджує рівень демократії, свободи слова, ринкової економіки, дотримання прав людини, у своєму звіті за цей рік відзначає, що рівень корупції в Україні залишився на тій же позначці, що було торік, себто за доби Кучми.

На що це, на вашу думку, вказує, що влада бореться з корупцією вербально, а не реально, чи, може, результати боротьби з корупцією можуть бути помітні не так швидко?

Валерій Асадчев

Коли минула влада теж боролася з корупцією (до речі, перший указ Кучми був про боротьбу з корупцією), то я завжди казав, що мені цікаво подивитися, як корупціонери борються з корупцією.

Справа у тому, що основи корупції в Україні закладені в законодавчій базі, на жаль, тобто дуже великі функції чиновників, які даються: розподільчі функції, регуляторні, дозвільні, звітні...

Марина Пирожук

Якесь замкнене коло. Гаразд. А як з цим лихом боротися?

Валерій Асадчев

Воно замкнене перш за все на чиновниках, тому розпочинати боротьбу з корупцією перш за все треба з законодавчого врегулювання, треба значно спростити всі ці механізми.

Приміром, сьогодні можна створити фірму, зареєструвати заявницьким методом, ми про це говорили ще п’ять років тому, а сьогодні це робиться дозвольним методом. Значить, якщо ви зробите заявницьким методом, заяву подали...

Марина Пирожук

Хто це має зробити? Від кого мають йти ініціативи?

Валерій Асадчев

Ініціативи мають йти безпосередньо від уряду. Там є спеціальні комітети, у тому числі Комітет з регуляторної політики, але це повинно бути законодавчо врегульовано, тому що сьогодні законодавство саме спонукає дуже в багатьох питаннях цих корупційних діянь.

Мирон Василик

Не тільки законодавство Валерій Михайлович. Сьогодні Президент дуже цікаву цифру назвав. Він сказав, що збирається скасувати 1 300 регуляторних актів, я думаю, що це теж дасть певний поштовх до...

Валерій Асадчев

Це теж акти, це теж акти? Це закон... сотні цих актів, потім рішення органів місцевої влади і кожний по своєму це все розуміє. Звичайно, це переростає в серйозну корупцію. Потім. Прозорі механізми, скажемо, продажу, купівлі, майна, землі не через якісь державні структури, а через відповідні приватні агенції і так далі.

Тобто, всі ці речі повинні врешті-решт дати і певні зрушення щодо боротьби з корупцією. Я навіть хочу сказати, що в багатьох випадках повинні бути значно спрощені механізми в Україні, скажемо, десь в сторону втрат додаткових коштів до бюджету, але тільки за рахунок цього, що прийде інвестор.

Тому, я ще раз кажу, починати треба обов’язково з законодавчої бази перш за все, друге, це зменшення апарату чиновників. Тому, якщо скажемо, що я був главою Адміністрації (1992-1998 роках), в мене було 5 заступників, зараз 12 заступників. Значить, цей апарат був не бажаних розмірів значить, треба скорочувати невластиву кількість чиновників, кількість управлянь, але починати треба обов’язково з законодавчої основи.

Я думаю, що тут якраз криється і ховається цей корінь зла. І хочу ще сказати, що дуже важлива демонополізація силових структур. Тому, що сьогодні такі монстри, як МВС – це суцільний монстр. Знаєте, тут ходить все, що тільки може і слідство, ГАЇ, паспортні системи, повний набір. Значить, це все має бути демонополізовано. Тоді, звичайно, Україна буде відповідати якимось таким європейським цивілізованим стандартам.

Марина Пирожук

А скільки потрібно для цього часу? Наскільки я пам’ятаю вже більше, ніж 10 років в нас кожен уряд бореться з корупцією. Скільки потрібно ще часу, аби нарешті реально зрушитися з місця?

Валерій Асадчев

Ви знаєте, я завжди кажу, що економіка живе по чуткам. От вона почула і вона якось реагує. Тому для того, щоб внести такі законодавчі акти, багато часу не треба. Для цього треба два-три місяці, вивчити і внести, тобто це вже буде перший сигнал, що це зроблено і всі побачать, які наміри влади. Поки що, звичайно, цього немає і тому всі очікують чи воно буде, чи воно не буде.

Але тут є правда і політична проблема. Проблема полягає в тому, що в нас після президентських виборів зразу йдуть парламентські вибори і сьогодні Україна залишилася в тому ж самому політичному виборчому процесі...

Марина Пирожук

А як це заважає?

Валерій Асадчев

Депутати зосередилися більше на своїй популярності, на своїх програмах. Але ще раз хочу сказати, на жаль, поки що і нема великих ініціатив, з боку уряду особливо в цих питаннях зменшення корупції в Україні.

Марина Пирожук

Пане Вовк, що Ви з цього приводу скажете?

Сергій Вовк

Я можу тільки констатувати, що вона не змінилася буквально, ми готували тему номера буквально на минулому тижні, з приводу, інвестиційного клімату. Наші опитування показують про те, що проблеми як існували так вони і існують, тобто це реальна економіка і реальна думка підприємців. Тому, можна сказати, що мало-що змінилося.

Марина Пирожук

А в нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Ярослав, Київ.

Тільки-но Ваші гості говорили, що приватизацію не слід, якби переглядати, реприватизовувати, інаціоналізовувати і так далі. А хіба це буде справедливо? Бо велика кількість підприємств попала практично в руки бандитів. Чи може бандит зробити щось добре з тим підприємством?

Валерій Асадчев

Знаєте, є така класика, мені здається, це американські бізнесмени казали, що я готовий дати звітність про кожну мою копійку, але не питайте, де я взяв перший мільйон.

Знаєте, первинний етап накопичування капіталу ще не знало людства, щоб вона відбувалась якось цивілізована. В нас, до речі, коли ми іноді в цьому плані сперечаємося з нашими колегами-американцями, скажімо, що в них в період первинного накопичення капіталу головним аргументом був кольт, хто перший вихопив той і правий. В Україні все-таки якось ще до кольта не дійшло.

Тому, питання злодій чи не злодій, це є проблема правова. Це, якщо суд встановив так і визначив, і можна так людину звинуватити, це інша справа. Просто так сказати, що цей злодій, а цей не злодій. Так казати не можна.

З економічної точки зору, економіст має дивитися, як підприємство працює. Там не може бути якогось обличчя людини... Як воно працює. Рентабельна дає прибуток, є робочі місця, є заробітна плата значить воно має працювати і не треба його чіпати. Хай воно розвивається.

Якщо ж ви його зупиняєте або починаєте процеси реприватизації, націоналізації, що робиться? Менеджмент припиняє працювати, бо воно не знає кому воно служить і яка його стратегія. Зупиняється менеджмент, зупиняються угоди, зупиняється перспектива і врешті-решт починаються процеси абсолютно зворотні, ніж процеси розвитку. З економічної точки зору, як економісти, я кажу, як економіст.

Якщо підприємство працює, воно повинно працювати. Якщо ви вважаєте, що його приватизували за меншу ціну, то уряд дає достатньо важелів сісти з тими, хто його приватизував і переговорити в переговорному процесі вирішити ці питанні на користь бюджету.

Я вас запевняю, більше того, досвід “Криворіжсталі” показав, що ті-хто купив “Криворіжсталь” самі запропонували мирову угоду і треба було терміново йти на цю мирову угоду. Від цього виграла б і “Криворіжсталь”, і підприємства, і робочі місця, і бюджет, і обидві сторони. А зараз до чого ця бодяга приведе з реприватизацією, побачимо.

Мирон Василик

Що цікаво, коли йде мова про реприватизацію завжди іде про бандитів чи інвестора. Але чому ніхто не питає, а хто продав це підприємство? Чому не притягнути до відповідальності тих чиновників фонду Держмайна, чи Кабінету Міністрів, які підписали ці акти продажу? Це ті люди, які теж причетні до цієї справи, а всі просто стрілки на інвестора.

Сергій Вовк

Крім того, коли ми говоримо про інвесторів... іноземний інвестор. Так. Тобто, нам здається, що хтось прийде з грошима з Америки, з Китаю. Але наших тільки 16 металургійних заводів, які майже повністю підконтрольні національному капіталу в минулому році заробили 8 мільярдів.

Тобто, на ці гроші можна скупити пів іспанського узбережжя і повільно чекати, і здавати в оренду і отримувати 2%. А можна загнати їх назад відбудовувати, я не знаю, ті самі металургійні заводи, свиноферми будь-що.

Марина Пирожук

Чомусь мені видається, що слухачі відштовхуються власне від гасла Ющенка, який обіцяв, що все-що було вкрадено в державі повернути громадянам.

Валерій Асадчев

Але я хочу сказати, що ми ці гасла не переглядаємо. Просто поняття повернути можна по різному повертати, є різні механізми. Можна так повернути, що нічого не повернути і ще більше втратити, а можна так зробити, що й шкоди не буде ні інвестиціям, ні інвесторам. Тобто, питання тільки механізму, і як вміло підійти до цих проблем.

Марина Пирожук

Ми маємо знову телефонний дзвінок.

Слухач

Добрий вечір!

Петро, Київ.

У мене питання такого порядку. Втеча в тінь продовжується і бізнесу, і підприємцю, і підприємству, це бачать фіскальні органи, пенсійні фонди і мовчать. Коли зупиниться весь цей процес? Ющенко обіцяв його зупинити і більше того вивести на світло.

Дякую за відповідь.

Валерій Асадчев

Значить, я завжди кажу, що економіка працює по своїм об’єктивним законам, якщо країна, держава не розуміє цих законів і їх порушує, то економіка йде в тінь, де в тіні працює по своїм об’єктивним законам.

Тому, сьогодні іти до податківців, до фіскальних органів, вони заганяють фактично в тінь, але не вони одні винні тут є і проблеми законодавства. Тому, це питання проблемне і треба вирішувати комплексно. Якщо ми комплексно не вирішимо, звичайно, сам чиновник її не вирішить, іноді він навіть зацікавлений.

Я навіть візьму такий приклад, як ПДВ, але сьогодні податківцю вигідно робити такі відшкодування, який дозволяє нинішній закон. Тому, що він йому дозволяє робити не прозоро і десь самому вирішувати на чию користь повертати, чи не повертати. Значить, треба починати з законодавчого регулювання і привести у відповідність, як це робиться в європейських країнах.

Фактично, нема там таких проблем, скажімо, з поверненням і такої криміналізації, як сьогодні є в Україні. Але знову таки кажу, це питання законодавчого регулювання і загального усвідомлення в цій системі оподаткування. Це має зробити уряд. Він має внести відповідні законодавчі акти в парламент і провести через парламент.

Марина Пирожук

Як довго це уряд буде робити?

Валерій Асадчев

Це треба у членів уряду питати. Я не член уряду.

Як на мене, то я б їх вніс на протязі 1-2 місяців, тому що наша партія має абсолютно чітку зрозумілу концепцію фіскальної реформи, уже випрацювану.

Марина Пирожук

Тобто якби була політична воля, то це можна зробити в максимально короткий час?

Валерій Асадчев

І розуміння як це треба зробити, то можна в максимально короткий час.

Мирон Василик

Але Валерій Михайлович є дуже багато законів, які вже подані до ВР, а вона їх не приймає. Щодо ринку цінних паперів дуже багато законопроектів вже існують, але просто ВР їх не приймає, щодо захисту міноретарних інвесторів, корпоративне управління. Дуже багато проблем, які зараз просто чекають законодавчого врегулювання. Якщо це не буде врегульовано, то стратегічні, портфельні, інші інвестори просто будуть чекати збоку.

Валерій Асадчев

Я Вам скажу таким чином. Якщо я розумію стратегію, якщо я розробив законодавчий акт, то я би прийшов в ВР, став би на трибуну і сказав, що буду стояти цілу ніч, поки не ухвалять. Це моя стратегія, а це наша країна і ми відповідальні за це.

Коли цього в парламенті немає, там прийшов один міністр і прийшов другий міністр. Вони між собою сваряться. Звичайно, такі законодавчі акти не пройдуть. Якщо є розуміння стратегії, то його можна прийняти за один день.

Марина Пирожук

Я хочу вам запропонувати матеріал про те, чи змінився інвестиційний клімат в Україні наразі і чи став легшим шлях інвесторів в економіку України ми сьогодні запитали у заступника гендиректора компанії Макдональдс в Україні Ольги Троян.

Ольга Троян (переклад)

Без сумніву, Україна є країною з величезним інвестиційним капіталом. Компанія Макдональдс до 2004 року вклала в економіку країни 84 млн. доларів. В цьому році ми також плануємо подальший розвиток, додаючи в рік по 4 ресторани. Тобто, без сумніву, потенціал є, ми його бачимо, відчуваємо і реагуємо на це.

Що стосується складностей і труднощів, то тут хочеться сказати, що одного бажання інвесторів мало. Як національний, так і іноземний інвестор готовий вкладати гроші. Наприклад, щоб відкрити Макдональдс для узгоджених цілей нам треба 1,5 роки і будуємо ми за 3 місяці. Якщо зжати ці терміни до більш розумних меж, то це збільшить потоки інвестицій, робочі місця, все, що пов’язане з цим.

Тобто бюрократія, велика тяганина, багато часу ми втрачаємо на проходження документів. Це віднімає дуже багато сил, зусиль. Ми б могли інвестувати більше, створювати робочі місця. Один ресторан – це 100 робочих місць. Звичайно, в цьому зацікавлена країна.

План, який стоїть навіть перед урядом – це створення 5 млн. робочих місць. Щоб це реалізовувати швидко треба максимально допомагати інвестору в подоланні саме бюрократичних процедур.

Марина Пирожук

Скажуть, це специфіка саме українська? Тобто такі труднощі є саме в Україні, чи Ви з ними стикаєтеся і в інших країнах?

Ольга Троян (переклад)

По досвіду інших країн, колег, з якими ми спілкуємося процедура погодження з початку роботи над проектом до моменту будови чи вводу в експлуатацію об’єкту цей процес в 3 рази швидший між Україною і іншими західними країнами.

Марина Пирожук

Шановні гості, Ющенко обіцяв створити нові робочі місця. Це можна реалізувати за допомогою інвесторів. Пані Троян каже, що процедура оформлення бізнесу в західних країнах проходить утричі швидше.

А за даними ООН, вартість відкриття бізнесу є найвищою в країнах Центральної і Східної Європи саме в Україні, а процедура виходу на ринок є найскладнішою в Європі. Для того, аби відкрити бізнес в Україні, потрібно 6-7 тис. доларів, у Польщі, скажімо, потрібно всього 1 тисячу.

Як ви це прокоментуєте?

Валерій Асадчев

Але те ж треба.

Марина Пирожук

Але те ж треба, але ж різниця все-таки є.

Валерій Асадчев

Я думаю, що ми вже коментували цю тему. Ми казали про проблеми і законодавчого врегулювання, проблеми різноманітних дозвільних систем.

Я хотів би зараз зупинитись трошки на темі, яку ми ще не говорили, не коментували, але яка безпосередньо пов’язана з інвестиціями. Ми прослідкували таку дуже цікаву деталь в Україні. Ми її прослідкували на прикладі міста Києві.

До 1996 року Київ теж дуже слабо розвивався інвестиційно. Його розвиток почався з того, що в 1998 році ми суттєво змінили бюджет міста Києва. Місцева влада за допомогою цього сама почала вкладати гроші в дороги, комунікації почали робитися і т.д. Тоді інвестор подивився, що ризикує сама влада, вона не боїться вкладати і він пішов в Київ.

Сьогодні в Україні стоїть проблема диверсифікації точок, куди б могли прийти інвестиції, крім Києва. Але для цього влада повинна теж туди вкласти певні кошти, певні ресурси, особливо в інфраструктуру: це дороги, це мережі, це водоводи, це комунікації.

На перших порах таких міст могло би бути три. Скажемо, захід – це Львів, схід – це Харків, південь – це Одеса. Найбільш такі привабливі інвестиційні міста, але принаймні туди треба зараз починати вкладати, якби підготувати ці міста для приходу інвестора.

Якщо держава цього не зробить, то повірте, що інвестор не прийде в ту ж Одесу, де 2 чи 3 години подають воду, а далі її нема. То він туди не прийде, треба підготувати ці міста для того, щоб туди теж прийшов інвестор.

Ми таке спостереження зробили на прикладі Києва, я думаю, що ми повинні це усвідомити, що в таких країнах, поки достатньо ризикованих, як Україна сама держава має ризикувати, показувати приклад.

Мирон Василик

Сказали, що довго йде узгодження. Просто компанії виходять на ринок. Макдональдс не єдина компанія. Дуже багато зараз ресторанів і іноземних, і вітчизняних. Дуже багато нових магазинів, гіпермаркети і українські і іноземні будуються. Іде певний бум. Якщо подивитися на потоки інвестицій за перший квартал цього року ...

Марина Пирожук

Той бум за останні півроку?

Мирон Василик

За перший квартал цього року потік інвестицій в Україні не зменшився, а зріс. Невелика кількість, але темпи тривають. Тому говорити, що якимось чином іде спад, то це не можна сказати. Я думаю, що інвестиції продовжуються і збільшуються.

Марина Пирожук

Повернімося до цього міні-Давосу, до економічного форуму. Зрозуміло, що це не інвестиційна ярмарка, як хтось уже сьогодні говорив з експертів, де укладаються угоди, а такий швидше ознайомчий захід, місце для зустрічі тих, хто хотів би вкладати капітали потенційно і тих, хто може їм в цьому допомогти.

Чи відкриють після цього форуму для себе Україну ті бізнесмени, ті керівники держав, які були сьогодні в Києві на цьому форумі? Пане Вовк.

Сергій Вовк

До речі, звучала така цифра, що біля 90%, якщо мені не зраджує пам’ять підприємців, які брали участь у міні-Давосі вже мають бізнес в Україні. Точно так я сумніваюсь, що ми зможемо відкрити щось нове для пана Кваснєвського з Польщі, чи так само для пана Алієва з Азербайджану, точно так для президента Литви і інших президентів.

Тобто тут скоріше ми можемо говорити про узгодження позицій, тобто про чіткий меседж влади. Насправді, керівник фонду десь на Заході не буде цікавитись тим, що мав на увазі пан Ющенко, коли говорив, що Україна буде інтегруватись не тільки в ЄС, але і в ЄЕП, що це буде зона вільної торгівлі. Він мізкує стереотипно досить. Він почув ЄЕП, він знає, що це російський проект.

Марина Пирожук

І його це лякає?

Мирон Василик

Я не погоджуюся з цим. Я вважаю, що, наприклад, ЄЕП для інвесторів в Росії і в Україні є дуже вигідний, тому що можна свої товари дуже легко просувати через україно-російський кордон, чи в іншому кордоні. Тобто для тих, які проводять бізнеси чи то в Україні чи в Росії ЄЕП щодо торгівлі дуже вигідний, якщо він дійсно буде впроваджуватися, так як запланував президент України і якщо буде підтримка серед інших президентів.

Я думаю, що пан Сергій сказав, що дуже багато місцевих інвесторів. Я думаю, що це дуже добрий показник, тому що коли іноземні інвестори приходять в ринок, то дивляться на інвесторів, які вже є в ринку.

Ці інвестори, які були на цьому форумі всі очікують дуже позитивні речі від цього уряду. Вони всі дуже позитивно налаштовані і чекають, щоб ситуація зрушилась з точки на сьогодні.

Марина Пирожук

Ви говорите знову ж таки про настрої. Чи варто в такому випадку збирати такий форум, якщо не ліквідовані реально головні перешкоди на шляху інвестицій?

Мирон Василик

Абсолютно. Люди хочуть знати, хочуть почути, які кроки вже зроблені, які наступні кроки. Інвестор просто прийме своє рішення, коли він буде інвестувати. Я можу сказати, що ті, які стратегічні інвестори чекають, щоб ситуація з приватизацією вияснилась. Портфельні інвестори чекають, щоб законодавча база була вдосконалена, щоб питання щодо верховенства права вияснилось.

Ті, які готові сьогодні, так звані “грінфілд”, купити сьогодні землю, готові інвестувати, будувати, то вони вже йдуть в Україну. Тому інвестиції йдуть. Я думаю, що інвестори нормально налаштовані і нормально сприймають цього президента.

Марина Пирожук

Пане Асадчев, чи попливуть після цього форуму масово інвестиції до України, на Ваш погляд? Чи все ж таки стратегічні інвестори будуть чекати до наступних парламентських виборів?

Валерій Асадчев

Я переконаний, що інвестиції в Україну не зменшаться. Такі форуми як міні-Давос в Україні, безумовно, корисні. Україна знайде своїх нових інвесторів і інвестори знайдуть свій інтерес в Україні.

Марина Пирожук

На цьому ми змушені завершувати нашу розмову.

Це була “Вечірня Свобода”, яку підгодовувала і провела Марина Пирожук.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG