Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:11

“Економічний журнал”. У програмі: - Інвестори пропонують українській владі зробити 10 кроків для поліпшення інвестиційного клімату України – підсумки Світового Економічного Форуму в Києві; - Європейський Союз не може дійти згоди щодо бюджету; - У Сполучених Штатах занепокоєні неспішністю України у вирішені проблем захисту інтелектуальної власності. Це може коштувати Україні вступу до СОТ.        - Американська техніка знаходить дорогу до українського села.


Марія Щур

Аудіозапис програми:

Прага, 19 червня 2005 року.

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!

В ефірі “економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Інвестори пропонують українській владі зробити 10 кроків для поліпшення інвестиційного клімату України – підсумки Світового економічного форуму в Києві;

- Європейський Союз не може дійти згоди щодо бюджету – підсумки першого кризового самміту ЄС після референдумів у Франції та Нідерландах;

- У Сполучених Штатах занепокоєні неспішністю України у вирішені проблем захисту інтелектуальної власності. Це може коштувати Україні вступу до СОТ;

- Американська техніка знаходить дорогу до українського села.

У Києві цього тижня проходив Світовий економічний форум. Учасники «міні-Давосу», як його охрестили в українській столиці, а це близько 250 представників 1000 провідних компаній світу, президенти та урядовці низки сусідніх з Україною держав визначили і запропонували українській владі 10 невідкладних кроків для поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Детальніше розповідає з Києва Сергій Собуцький.

Сергій Собуцький

Насамперед українській владі пропонується ухвалити всі законодавчі акти, необхідні для вступу до Світової організації торгівлі до початку літніх парламентських канікул.

Другим невідкладним кроком учасники “міні-Давосу” вважають створення спеціального органу на найвищому рівні безпосередньо при прем''єр-міністрі чи Президенті України, який би надавав підтримку іноземним інвесторам.

Пропонується також запровадити спрощену процедуру започаткування нового бізнесу, скасувати надмірні регуляторні акти, відмінити Господарський кодекс та ухвалити пакет реформ з комерційного права.

Про надмірну забюрократизованість української економіки говорив, зокрема, на круглому столі представник Світового економічного форуму Августо Лопез-Кларос.

Августо Лопе-Кларос

Занадто значна зарегульованість, багато бюрократії. Багато проблем в юридичній системі, яка є дуже важливою для ведення успішного бізнесу, для розвитку приватного сектору.

Сергій Собуцький

Учасники форуму також вважають за необхідне чимшвидше ухвалити в Україні закон про цінні папери та впровадити міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і аудиту.

Окремо наголошувалось на важливості проведення податкової реформи, підвищення рівня управління та проведення активної боротьби з корупцією шляхом створення "чорних списків" компаній, що були помічені у хабарництві.

Представник Світового економічного форуму Августо Лопез-Кларос наголосив, що Україні доведеться чимало попрацювати над тим, щоб знизити рівень корупції в державі.

Августо Лопе-Кларос

«Трансперенсі Інтернешнл» в останньому дослідженні відвела Україні 126 місце з 144 країн в списку щодо корупції. Але ми не говоримо про маленьку чи бідну країну в Африці. Ми говоримо про державу, де дохід на душу населення достатньо високий, а країна претендує на членство в ЄС.

Я думаю, Україна може стати членом ЄС, але не з таким рівнем корупції, адже стандарт у цьому плані для інших країн ЄС набагато вищий.

Сергій Собуцький

Про боротьбу з корупцією говорила у своєму виступі на круглому столі і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко

Те, що стосується корупції, у нас сьогодні системно руйнується. До кінця прибрати корупцію, я думаю, ми всі з вами реальні люди, в такий короткий термін неможливо. Я думаю, що в принципі до кінця прибрати її важко. Але ми цю гідру трошки порізали. Там залишилося уже трішечки. І, я думаю, Ви це відчуєте буквально з перших кроків роботи нової влади.

Сергій Собуцький

Юлія Тимошенко також поінформувала учасників зібрання, що нинішній пріоритет для держави - забезпечення її енергетичної незалежності, i задля вирішення цього питання Київ готовий активно залучати іноземні інвестиції.

За словами прем’єр-міністра, уряд також підготував проекти передачі основних транзитних автомагістралей міжнародним інвесторам на загальну суму EUR7 млрд.

Як запевнила Юлія Тимошенко, Кабмін також готовий забезпечити доступ інвесторів до агропромислового комплексу. У планах уряду - залучити на український ринок могутні страхові компанії i міжнародні банки для забезпечення доступу українських компаній до фінансових ресурсів.

Юлія Тимошенко також повідомила, що Україна відновить приватизацію, але на відміну від минулих років, проводитиме її "чесно, відкрито, прозоро, із залученням кращих консультантів", прикладом чого може стати в найближчі місяці повторний конкурс з продажу "Криворіжсталі".

Прем`єр-міністр також наголосила, що Меморандум про гарантії прав власності і забезпечення законності при їх реалізації підписаний лише для переконання інвесторів.

Марія Щур

Європейські держави не зуміли домовитися про два головні пункти на порядку денному кризового самміту Євросоюзу, що проходив в Брюсселі наприкінці тижня. Йдеться про долю європейської конституції після невдалих референдумів у Франції та Нідерландах, а також про бюджет ЄС.

Тему продовжить наш кореспондент Славко Волинський.

Славко Волинський

Більшість спостерігачів, дипломатів і журналістів, яких чимало зібралося у Брюсселі, вважають цей самміт провальним. Ось, приміром, директор Центру європейської політики Джон Пальмер в інтерв’ю радіо “Свобода” заявив, що не можна назвати самміт успішним, якщо велика частина країн, зокрема Швеція, Данія, Ірландія, Португалія і навіть Чехія, вирішили відкласти процес ратифікації європейської конституції.

Щодо схвалення бюджету ЄС. “Європейська комісії, - сказала журналістам її речник, - запропонувала на 2007 рік збільшити бюджет від 100 тисяч мільярдів євро до 106 тисяч мільярдів євро”.

Представники Єврокомісії на умовах анонімності повідомили журналістам, щоб збільшити бюджет на шість мільярдів Єврокомісія була змушена скоротити майже на 20% витрати, що заплановані на зовнішньополітичну діяльність ЄС.

Але навіть це не дало можливості сторонам знайти остаточний компроміс. Великобританія, як стверджують деякі очевидці дискусії, не погоджується на збільшення внесків у спільну казну ЄС і продовжує наполягати, щоб ЄС підвищив дотації британським фермерам.

Коли дискусія набрала піку щодо компенсацій виплат Великобританії, головуючий нині в ЄС прем’єр-міністр Люксембурга Жан-Клод Юнкер запропонував ще раз переглянути бюджет і продовжити дискусію під час майбутніх зустрічей.

Проте міністр закордонних справ Франції, пан Філіп Дуст-Блазі відкинув таку пропозицію Люксембурга.



Ми повинні глибше розібратися у справі виплат компенсації Великобританії і це буде правильно, що у 2013-му році компенсації будуть повністю виплачені. Немає рації їх заморожувати.

Славко Волинський

Чимало оглядачів вважають, що ріст протиріч в середині ЄС може серйозно зашкодити подальшому процесові розширення ЄС.

Марія Щур

Україна не зможе вступити до Світової організації торгівлі, отримати від США статус ринкової економіки чи домогтися припинення дії проти неї поправки Джексона-Веника, допоки Верховна Рада не впорядкує законодавство на захист прав інтелектуальної власності. Так вважає впливовий американський експерт, редактор та видавець інтернет-журналу “Українська Дія” (Ukraine Report) Морґан Вільямз.

З ним розмовляв наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.

Сергій Куделя

Відоме передвиборче гасло Віктора Ющенка “Не словом, а ділом” видається багатьом впливовим американцям насмішкою, коли йдеться про виконання Україною зобов’язань щодо захисту прав інтелектуальної власності.

Як відзначає редактор американського журналу про Україну Морґан Вільямз, Ющенко неодноразово виступав за внесення необхідних поправок до цього закону, але ні він, ні глава чи члени уряду так і не пояснили депутатам власних фракцій у Верховній Раді нагальну важливість їхнього ухвалення.

Ось як пояснює актуальність цього питання в інтерв''ю радіо "Свобода" сам Морган Вільямз:

Морган Вільямз

Для вступу до СОТ Україні потрібно підписати зі США договір про підтримку ними такого кроку. Однак Сполучені Штати не підпишуть цього договору, допоки Україна не вдосконалить законодавче забезпечення прав інтелектуальної власності. Крім цього, проти України будуть і надалі діяти через це американські санкції розміром у 75 мільйонів доларів.

Сергій Куделя

На думку Вільямза, США також і надалі не визнаватимуть Україну державою з ринковою економікою, до чого закликав американців Президент Ющенко під час відвідин Вашингтона.

Морган Вільямз

Наш Департамент торгівлі зараз розглядає це питання, і він повинен отримати документи, які б пояснювали, чому Україна повинна мати цей статус.

У минулому багато цих документів від України були підготовлені непрофесійно і, схоже, такий самий низький рівень підготовки цих документів буде і цього разу.

Отже, Україна просто не використовує ті можливості, які були надані їй після помаранчевої революції.

Сергій Куделя

Морґан Вільямз, який добре поінформований про настрої американських конгресменів, також вважає, що США не виконають цього року і ще одного прохання Ющенка – зняття поправки Джексона-Веника, яка обмежує двосторонні торговельні відносини.

Морган Вільямз

Якщо б зараз комітет розглядав зняття поправки Джексона-Веника, то деякі його члени згадали б про зволікання Україною зі вдосконаленням її законодавчої бази з цього питання. І тому ніхто зі впливових американських законодавців не хоче вже проштовхувати це питання. І воно взагалі зникло з порядку денного Конгресу США після візиту Ющенка.

Сергій Куделя

Тому Морґан Вільямз закликає українських політиків подбати про захист прав інтелектуальної власності, інакше офіційний Київ не зможе досягнути багатьох своїх першочергових міжнародних цілей.

Морган Вільямз

“Росія може зменшити транзит газу через Україну” - так вважає московська газета "Комерсант", коментуючи заяву Голови правління російського акціонерного товариства "Газпром" Олексія Міллера на петербурзькому економічному форумі. Також газета пов''язує цю заяву пана Міллера з тиском, який Росія чинить на Україну.

З подробицями наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

Голова правління “Газпрому” Олексій Міллер підкреслив, що “Газпром” збирається збільшити можливості Північноєвропейського газопроводу з 20-ти мільярдів до 55-ти мільярдів кубометрів на рік. Цю заяву пан Міллер зробив на Петербурзькому економічному форумі.

Прозвучала вона одночасно із заявою президента РФ В.Путіна, який досить серйозно поставився до останніх проблем “Газпрому” в Україні, зокрема з ситуацією зі зникненням російського газу з підземних сховищ і з тим, що “Газпром” збирається збільшити ціну на газ в Україні.

І ось московська газета “Комерсант” пов’язує цю заяву О.Міллера з тиском Росії в Україну. Адже, як говорять експерти по газу, Європа навряд чи сьогодні здатна збільшити отримання російського газу. В Європі і так достатня конкуренція між різними газовими фірмами, і “Газпром” скоріш за все найближчими роками буде постачати ті ж обсяги газу в європейські країни, що і зараз.

Так що якщо дійсно можливості Північноєвропейського газопроводу збільшаться з 20-ти до 55-ти мільярдів кубометрів на рік, то це означає, що 35 мільярдів будуть відібрані з того газопроводу, який зараз проходить українською територією, і Україна відповідно не отримає відповідної плати за транзит газу.

Однак державні аналітики говорять про те, що зараз є проблема із реальним збільшенням можливостей Північноєвропейського газопроводу, адже (фраза незрозуміла) до таких можливостей в Європі практично не існує, не існує взагалі у світі.

Блакитний потім каналами Північноєвропейського газопроводу розрахований усього на 16 мільярдів кубометрів на рік. Якщо збільшити можливості газопроводу, то мова буде йти про у 2-3,5 рази і це, звичайно, кількість газу, яка навряд чи може вважатися сприйнятною для газопроводу такого рівня.

Що ж відбувається? Газета “Комерсант” відповідає: “Це просто таким чином тиснуть на Україну, створюючи таке пропагандистське тло для того, щоб українські газовики швидше відповідали на російські умови”.

Програма мінімум, на думку газети, є досить простою: “Газпром” збирається перехопити в України постачання газу з Туркменії (відповідна угода вже підписана з С.Ніязовим), Туркменістан буде продавати весь свій газ у 2007-2026 роках, і підвищення ціни російського газу для України, а потім буде здійснюватися програма максимум – це отримання можливостей для управління усією газотранспортною системою України”.

Олександр Рязанов, заступник голови управління “Газпрому”, сказав, що Українсько-російський газовий консорціум має займатися тим, для чого він був створений, а саме, управлінням газотранспортної системи, якою зараз поки що керує “Укртрансгаз”.

Марія Щур

Польща щораз більше занепокоєна все більш реальними планами Росії побудувати так звану північну нитку газопроводу по дну Балтійського моря. На думку місцевих експертів цей проект має політичне забарвлення і націлений як проти Польщі, так і проти України.

У вівторок Кремль отримав підтримку для цієї ініціативи з боку Великобританії, а раніше Німеччини. Польські експерти закликають політиків порушити це питання у Брюсселі на рівні Єврокомісії.

Інформує Роман Крик з Варшави.

Роман Крик

Мапа Європи не бреше – проектований газопровід, який має починатися з російської місцевості Виборг, далеко не найкоротший і не найпростіший шлях з Росії до Західної Європи.

Декілька років тому Росія проклала через Польщу першу лінію так званого Ямальського газопроводу і заключила з Варшавою договір про побудову до кінця 2001-го року другої черги. Проте ці плани не тільки не зреалізовані, але навіть невідомо, коли ж це може статися.

Як на зло, навіть перша черга Ямальського газопроводу не вийшла на заплановані потужності. У тих умовах польська сторона переконана, що проект Балтійського газопроводу, який починається в Росії, а закінчуватиметься в Німеччині, відразу за польсько-німецьким кордоном, має передусім політичну, а не економічну мотивацію.

Польські експерти заохочують польських політиків порушити це питання на рівні Єврокомісії у Брюсселі.

Як відомо, представники ЄС, як правило, не втручаються у суто комерційні проекти, у яких не задіяні гроші Брюсселя, але у цьому випадку, наголошують польські експерти, йдеться все-таки більше про політику, ніж про комерцію. На їхню думку, це намагання Кремля покарати передусім Польщу та Україну за неслухняність.

Виходячи з того, що поляки вважають цей проект політичним, поки що вони не дуже вірять, що цей задум буде все-таки реалізовано. Можливо, як вважає дехто, йдеться лише про різновид політичного тиску на Варшаву та Київ.

Тим часом російська сторона заявляє, що першу чергу нового газопроводу довжиною понад тисячу кілометрів запустять 2010-го року.

Марія Щур

«Українцям лише техніки сільськогосподарської бракує, інакше вони б уже давно завалили Європу продуктами, як китайці завалили її одягом та взуттям,» – з почуттям остраху і поваги говорив мені нещодавно один знайомий чех.

Але мало по малу техніка все ж знаходить дорогу до українського села. Цього тижня у Києві проходила виставка “Агро-2005”, на яку з’їхалися учасники з 17 країн світу. Одні, щоб показати сучасну сільгосптехніку, інші, щоб подивитися, прицінитися та щось і купити.

Учасник виставки, герой сьогоднішньої рубрики “Власна справа”, директор компанії “Нова фарм” Олександр Коренга говорить, що за допомогою закордонних кредитів, українські селяни вже можуть придбати якісну техніку.

З ним розмовляла Ірина Біла.

Ірина Біла

Відсутність техніки - одне з найболючіших питань для сільгоспвиробника. Високі відсотки у банках не дозволяють брати кредити, на які можна купити необхідну для обробки землі та збирання врожаю техніку.

Вирішити цю наболілу проблему для селянина взялася компанія “Нова фарм”. Засновники фірми спільно з американськими колегами розробили програму постачання в Україну сільгосптехніки. Отримавши запоруку одного з впливових українських банків та використовуючи фінансові інституції США, під реалізацію цієї програми вдалося отримати 3 мільйони доларів траншу, які, звісно ж, відразу ж витратили на техніку.

Про враження від американської техніки українських аграріїв розповідає директор компанії “Нова фарм” Олександр Коренга.

Олександр Коренга

Наші люди, коли сідали вперше у комбайн, де працює кондиціонер, де працює радіо, де зовсім нечутно, як працює двигун, вони просто не могли повірити, що сидять в машині, яка називається зернозбиральний комбайн.

Програма почала розвиватися, коли пішли повернення кредитів, коли всі побачили, що ми нормально, чесно працюємо, американці самі почали пропонувати додаткові транші.

Ірина Біла

На сьогодні компанія “Агро фарм” доставила в Україну американської техніки на суму майже 20 мільйонів доларів США і допомогла оснастити неї аграріїв, що обробляють понад 100 000 гектарів землі.

Для тих, кому не по кишені ця техніка, підприємство може надати її в оренду. При цьому можна скористатися також і послугами комбайнерів, а також отримати практично будь-яку технічну допомогу і необхідні консультації з вирощення і збирання врожаю.

Розповідаючи про свої здобутки, Олександр Коренга зачепив і проблеми, про які він не вельми любить поширюватися:

Олександр Коренга

Нам про це не дуже приємно казати, але ми вважали, що якщо ми з допомогою наших фахівців змогли організувати фінансування, де ми жодної копійки не просили у держави, то держава повинна нам подякувати, бо ми сьогодні в Україну привели такі кошти, які дозволили надати робочі місця, це десь приблизно 1,5-2 тисячі місць тільки у сільгоспвиробництві, це люди, які отримали гідну зарплату, гідну техніку, де впроваджуються новітні технології, де сплачуються податки і таке інше.

А нам сьогодні не те, що ставлять палиці у колеса, принаймні зацікавилися б, а де ж воно все це береться, а чому ви сплатили таку суму за трактор, а мали б сплатити таку. Я запитую митника: “А звідки ви взяли, що я маю платити за цей трактор не 100 тисяч, а 102 тисячі?” А він мені відповідає, що у нас в державі ціни встановлює митниця.

Ірина Біла

Втім, Олександр Коренга відразу ж зазначив, що всі ці непорозуміння з митниками та іншими державними структурами розпочалися ще за колишньої влади. “Щодо нинішньої, то нарікати на неї поки що зарано,” - зазначив підприємець. “Час покаже,” - сказав він. Марія Щур

Свого часу дехто з українських підприємців не тільки став героєм поетичних творів, як одесити Йован Різнич чи Григорій Маразлі, а і сам писав вірші, як-от полтавський поміщик та поет Аркадій Родзянко. Олександр Пушкін присвятив йому два своїх вірша, назвавши Родзянка «українським мудрецем» і «намісником Феба».

Про родину козаків, землевласників, підприємців, політиків та поетів Родзянків розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

Козацький рід Родзянків відомий на Гетьманщині від ХVIІ століття. Василь Родзянко, його син Степан, онуки Ієремія та Іван були хорольськими сотниками та миргородськими полковими обозними. 1743 року дружина Степана Родзянки Пелагея отримала царську грамоту (цитата) «на слободу Родзянківську, оселену на придбаному ґрунті». Згодом Ієремія Родзянко став миргородським полковником, володів землями в околицях Сорочинців, будинками у Хоролі та садибою на Подолі у Києві.

Семен Родзянко був поетом та власником земельних маєтностей на Полтавщині. Аркадій Родзянко володів селом Веселий Поділ неподалік Хорола і теж писав вірші. Олександр Пушкін присвятив йому два вірша, в яких описав Аркадія Родзянку як романтичного поета у солом’яному брилі. А Тарас Шевченко, перебуваючи у Веселому Подолі, намалював портрет сина.

Наприкінці ХVIII століття частина роду Родзянків переселилася на Правобережжя. 1859 року Родзянки володіли трьома винокурними та одним селітряним заводами у Веселому Подолі, а у селі Бабинцях неподалік Бородянки на Київщині заснували невеликий шкіряний завод. На ньому працювало тільки 16 робітників і лише 3 місяця на рік, виготовляючи товарів на 2 тисячі рублів. Незабаром Родзянки збудували у Бабинцях підприємство з виготовлення скла, на якому 202 робітника щороку виробляли товарів на 105 тисяч рублів. Продукція шкіряного, скляного та цукрового заводів Родзянків продавалася у Києві.

Михайло Родзянко очолював Державну Думу Російської імперії, а між сесіями Думи мешкав у своєму маєтку у Новомосковському повіті на Катеринославщині, де володів півтора тисячами десятин землі. 1917 року він став одним із лідерів Лютневої революції.

Штаб-ротмістр Леонід Родзянко був скарбником Київського скакового товариства, володів кінним заводом і садибою у центрі Києва на вулиці Ярославів Вал. 1908 року він звів там шестиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн, пізніше – ще 3 житлові флігелі та семиповерховий прибутковий будинок за проектом Мартіна Клуга. В одній із квартир будинку підприємець розмістив свою колекцію порцеляни Оскара Ганзена.

Більшовики конфіскували усі маєтності Родзянків, в їхньому маєтку у Веселому Подолі створили сільгоспартіль «Комунар», а катеринославський маєток Родзянків «Отрада» перетворили на піонерський табір. Унікальна колекція порцеляни Леоніда Родзянка потрапила до Музею російського мистецтва у Києві. А парадний вхід до прибуткового будинку Родзянка на Ярославому Валу досі стережуть дві довговолосі жіночі статуї, і над його вікном можна побачити монограму колишнього власника – переплетені літери «Л» і «Р».

Марія Щур

Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG