Київ, 23 червня 2005 - Міністерство закордонних справ України вважає за необхідне обмежити участь України в Єдиному економічному просторі лише зоною вільної торгівлі. Про це заявив перший заступник міністра Антон Бутейко на парламентських слуханнях з питань ЄЕП і ЕС.
Раніше і Президент України Віктор Ющенко говорив, що основна мета участі України в ЄЕП – створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень.
“Пора забути про ЄЕП!” – таке гасло вивісили в сесійній залі українського парламенту противники ЄЕП. З цією думкою погоджується і член Української народної партії Михайло Ратушний, Парламентський комітет з питань європейської інтеграції.
Михайло Ратушний
ЄЕП – це абсолютно передвиборчий проект, який передбачав тіснішу інтеграцію України з Росією, який законсервовував домінуюче (слово незрозуміле) Росії на колишньому пострадянському просторі. Україна продовжує сидіти у тому ж політичному шпагаті між Європою і Азією, який її може розірвати.
ЄЕП абсолютно обмежує нашу можливість стратегічну, заявлену Президенту, вступу у європейські структури.
Говоріння про те, що це поетапно, що, можливо, якогось чуть-чуть вступити в ЄЕП... Структура ЄЕП задумувалася однозначно, як структура домінування Росії, вступання частково, навіть з посиланням на одну статтю, все рівно передбачає створення наднаціональних структур, що суперечить Конституції.
Тому це небезпечні ігри нової влади, які, я боюся, щоб не були рудиментом продовження епохи кучмізму, тієї багатовекторності, яка призвела до того, що наші сусіди, приміром балтійці, рухалися у бік Європи, а ця багатовекторність призвела до того, що ми стоїмо далі на місці.
Віктор Міняйло
Діаметрально протилежної думки комуніст Георгій Крючков.
Георгій Крючков
Україна повинна займатися щиро відверту позицію і не крутити нікому нічого, бо політичне керівництво України займає русофобську позицію, але змушена рахуватися з тим, що нам від Росії нікуди не дітися. Воно заграє із Росією, проголошуючи його вічним стратегічним партнером, чого навіть Кучма не говорив. Водночас все робиться для того, щоб торпедувати.
Президент говорить одне, а міністр говорить зовсім інше, а заступник міністра ще більше, при чому перекручують факти, кажуть, що із Заходом у нас немає ніяких розбіжностей, у нас все нормально, а з Росією у нас є територіальні суперечки. Це правда. Але що, з Румунією немає? Поїдьте, подивитеся, що там зараз на Дунаї. Чому все це замовчується? Чому така брехня? Тому, що русофобські сили визначають сьогодні політичну лінію, і вони крутять і все.
Україна нікуди не подінеться, якщо вона не хоче собі зашкодити. Хоче собі зашкодити, то робіть це. Україна повинна вийти на рівень європейських стандартів (це те, що кажуть, що увійти в Європу), але не принижено просити, щоб прийняли нас в ЄС.
Кому ми потрібні в ЄС, коли у нас рівень виробництва на порядок нижчий, ніж в Європі, коли рівень життя у нас на два порядки нижчий, ніж в Європі, коли у нас рівень демократії взагалі (фраза незрозуміла), тим більше, що він ще знизився після приходу цієї так званої помаранчевої камарильї.
Раніше і Президент України Віктор Ющенко говорив, що основна мета участі України в ЄЕП – створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень.
“Пора забути про ЄЕП!” – таке гасло вивісили в сесійній залі українського парламенту противники ЄЕП. З цією думкою погоджується і член Української народної партії Михайло Ратушний, Парламентський комітет з питань європейської інтеграції.
Михайло Ратушний
ЄЕП – це абсолютно передвиборчий проект, який передбачав тіснішу інтеграцію України з Росією, який законсервовував домінуюче (слово незрозуміле) Росії на колишньому пострадянському просторі. Україна продовжує сидіти у тому ж політичному шпагаті між Європою і Азією, який її може розірвати.
ЄЕП абсолютно обмежує нашу можливість стратегічну, заявлену Президенту, вступу у європейські структури.
Говоріння про те, що це поетапно, що, можливо, якогось чуть-чуть вступити в ЄЕП... Структура ЄЕП задумувалася однозначно, як структура домінування Росії, вступання частково, навіть з посиланням на одну статтю, все рівно передбачає створення наднаціональних структур, що суперечить Конституції.
Тому це небезпечні ігри нової влади, які, я боюся, щоб не були рудиментом продовження епохи кучмізму, тієї багатовекторності, яка призвела до того, що наші сусіди, приміром балтійці, рухалися у бік Європи, а ця багатовекторність призвела до того, що ми стоїмо далі на місці.
Віктор Міняйло
Діаметрально протилежної думки комуніст Георгій Крючков.
Георгій Крючков
Україна повинна займатися щиро відверту позицію і не крутити нікому нічого, бо політичне керівництво України займає русофобську позицію, але змушена рахуватися з тим, що нам від Росії нікуди не дітися. Воно заграє із Росією, проголошуючи його вічним стратегічним партнером, чого навіть Кучма не говорив. Водночас все робиться для того, щоб торпедувати.
Президент говорить одне, а міністр говорить зовсім інше, а заступник міністра ще більше, при чому перекручують факти, кажуть, що із Заходом у нас немає ніяких розбіжностей, у нас все нормально, а з Росією у нас є територіальні суперечки. Це правда. Але що, з Румунією немає? Поїдьте, подивитеся, що там зараз на Дунаї. Чому все це замовчується? Чому така брехня? Тому, що русофобські сили визначають сьогодні політичну лінію, і вони крутять і все.
Україна нікуди не подінеться, якщо вона не хоче собі зашкодити. Хоче собі зашкодити, то робіть це. Україна повинна вийти на рівень європейських стандартів (це те, що кажуть, що увійти в Європу), але не принижено просити, щоб прийняли нас в ЄС.
Кому ми потрібні в ЄС, коли у нас рівень виробництва на порядок нижчий, ніж в Європі, коли рівень життя у нас на два порядки нижчий, ніж в Європі, коли у нас рівень демократії взагалі (фраза незрозуміла), тим більше, що він ще знизився після приходу цієї так званої помаранчевої камарильї.
