Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 15:34

Українці в Польщі про відкриття Цвинтаря Орлят у Львові.


Роман Крик


Варшава, 23 червня 2005 – Інтрига, пов’язана з відкриттям відновленого польського військового меміоріялу у Львові, зберігалася буквально до останньої хвилини, тобто до моменту запланованого на завтра урочистого відкриття польського цвинтаря. Учора депутати Верховної Ради України рекомендували депутатам львівської міської ради відкласти цю подію, проте сьогодні вони змінили думку і скасували свою вчорашню рекомендацію. Отож усе вказує на те, що заплановане на завтра урочисте відкриття Цвинтаря Орлят за участю президентів обидвох країн та, як передбачається, кількох тисяч гостей із Польщі, таки відбудеться.

Нагадаємо, що протягом останніх десяти років уже кілька разів планували такі заходи, але справу ніколи не було доведено до завершення. Варто наголосити і на тому, що відновлювальні роботи на цвинтарі польська фірма “Енерґополь” почала ще 1989 року.

Якої ж думки про польсько-українську угоду в справі Цвинтаря Орлят представники української громади у Польщі? Як розповів голова Об’єднання українців у Польщі Мирон Кертичак, українці в Польщі не мають серйозних застережень до угоди, яку нещодавно уклала Польща і Україна у справі польського військового меморіялу у Львові. Для них найголовніше те, що влада в Києві цього разу не допустилася помилки і в розмовах про польський цвинтар у Львові порушила й питання українських поховань на території сучасної Польщі. Мирон Кертичак не приховує, що ця цвинтарна угода приймалася в пакеті, тобто українська сторона дала згоду на відкриття Цвинтаря Орлят тільки після того, як польська погодилась увіковічнити трагічні місця, пов’язані з життям українців на території Польщі.

Сам факт укладення такої угоди Мирон Кертичак оцінює ось таким чином: “Уважаємо, що це важливий крок – ця угода відносно Личаківського цвинтаря, Цвинтаря Орлят, між іншим, тому, що ця проблема зовсім незаслужено вже кілька років займала чільне місце в польських медіях. Ця справа аж ніяк не заслуговувала на ранг першочергової в двосторонніх узаєминах, а життя так вчинило, що вона це перше місце займала. Важливо, що розв’язано цю проблему шляхом політичного діялогу, компромісів, взаємних поступок”.

Мирон Кертичак наголошує, що навряд чи коли-небудь вдасться досягти такого стану в польсько-українських стосунках, коли представники обидвох народів однаково оцінюватимуть трагічні події минулого. Адже, каже він, вразливість і історична перспектива різні в поляків та українців.

На його думку, найголовніше те, що сторони навчилися вести діялог і без емоцій розмовляти про те, що розділяє: “Особливо важливим для нашої громади було те, що в пакеті двосторонніх переговорів також поставлено питання українських місць пам’яті у Польщі, що в цьому ж пакеті паралельно з розв’язкою ситуації у Львові також узгоджено розв’язку місця пам’яті жертв у Павлокомі, в Терці, що працюватиметься над іншими місцями, такими, як Гораєць, і можна ще десятки прикладів подавати. То є, думаю, перший важливий крок, який знімає напругу в питаннях змагань на історичні символи, і крок, який буде мати своє продовження в конкретних місцевостях, в конкретних місцях поховань, пов’язаних із окремих історичними драмами і трагедіями”.

Об’єднання українців у Польщі поки що не має детальної інформації про міждержавну угоду у справі польського військового меморіялу у Львові. Відомо натомість, що там є пункти, де мовиться про увіковічнення українських пам’ятних місць на території Польщі.

Мирон Кертичак наголошує, що там, зокрема, польська сторона погодилась нарешті на відкриття пам’ятника жертвам українського села Павлокома, де у березні 1945 року польські збройні формування знищили близько чотирьох сотень мирних українських мешканців. Кертичак сподівається, що це буде початок масштабного процесу вирішення всіх питань, – а їх десятки і сотні, – що пов’язані з трагічними місцями в житті українців на території сучасної Польщі.

Тут варто наголосити, що після закінчення Другої світової війни і встановлення сучасного кордону на території Польщі опинилися понад шістсот тисяч українців, Більшість із них переселили на територію тодішньої Української РСР, а близько двохсот тисяч потрапили на північні та західні території Польщі. У той самий час із території західної України до Польщі переселили близько одного мільйона поляків.

На думку голови Об’єднання українців у Польщі, сильний поштовх, який здинамізував процес польсько-українського примирення, декілька років тому дав тодішній глава Римо-католицької Церкви, папа Іван Павло ІІ. Мирон Кертичак ділить цей період на два етапи: “Перший – це на початку цього століття, чи тисячоліття, в 2001 році, візит Папи Римського в Україну, який транслювався по всій Польщі, в усіх найважливіших моментах програми, і вперше поляки так багато доброго, різноманітного почули про Україну, українську духовну і історичну спадщину. Другий момент – це Помаранчева революція, а радше те, що було до революції: процес сфальсифікування виборів і однозначна широка громадська підтримка української демократії і також дуже сильне заангажування польських медіїв на боці української демократії, тобто в обороні громадянського суспільства і того, що називається європейський вибір. Думаю, що це важливо, бо це відгомоніло в серцях багатьох поляків, зокрема видно було дуже таке сильне заангажування молодого покоління, – і то добре віщує на майбутнє”.

Безумовно, наголошує Мирон Кертичак, свою важливу лепту у процес примирення внесла Римо- і Греко-Католицька Церкви. Нагадаємо, що на цьому тижні у Варшаві ієрархи обидвох Церков привселюдно вимовили історичні слова: “Прощаємо вам, а ви простість нам”. Варто наголосити, каже Кертичак, що ще зовсім нещодавно представники польської Церкви заявляли, що ситуація не визріла до стану, коли можливе таке привселюдне каяття. Тепер це вже факт. Очевидно, минулорічні події в Україні, а тепер і довгождана згода міської ради у Львові вплинули на позицію також польських єпископів, підкреслює голова Об’єднання українців у Польщі Мирон Кертичак.

Серед українців у Польщі побутує думка, що наступним важливим етапом на шляху засипування історичних ям у взаємних стосунках буде майбутнє відкриття пам’ятника в Павлокомі, де поховані кілька сотень українців.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG