Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:14

Українська Конституція - реалії і необхідність політичної реформи.


Василь Зілгалов Гості: Йосип Вінський – народний депутат України, повноважний представник СПУ; Богдан Футей - федеральний суддя США (телефоном з Вашінґтона); Володимир Майстришин – народний депутат України, представник Народної партії (телефоном).












Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 27 червня 2005 року.

Київ-Прага, 27 червня 2005 року.

Василь Зілгалов

Добрий вечір, шановні слухачі!

У прямому ефірі, як завжди у цей час, “Вечірня Свобода”. З Праги ведучий Василь Зілгалов.

Колись Олександр Гамельтон, один з батьків засновників США, переконував, що конституція держави мусить складатися лише з загальних фундаментальних положень з тієї причини, що вони повинні залишатися завжди незмінними, тому що не можуть передбачувати можливість зміни порядку речей.

І безумовно, що ці поради Олександра Гамельтона стосувалися більше американської конституції, яка нараховує дуже мало статей, порівняно з українською, яка має понад 160 і 15 розділів.

Якраз напередодні Дня конституції України ми будемо дискутувати з гостями “Вечірньої Свободи” про українську Конституцію, про її очікування, про конституційну реформу.

Нагадаю слухачам телефон київської студії 490-29-05, код Києва - 044.

Я вітаю наших гостей сьогодні.

У нас на зв’язку з Вашингтона федеральний суддя США пан Богдан Футей. Добрий вечір!

Богдан Футей

Добрий вечір!

Василь Зілгалов

І з нами на телефонному зв’язку також буде народний депутат Володимир Майстришин, Народна партія України. І в київський студії повноважений представник СПУ, народний депутат України Йосип Вінський.

Добрий вечір, пане Вінський!

Йосип Вінський

Доброго вечора!

Василь Зілгалов

Ми сьогодні розпочинаємо нашу дискусію про українську Конституцію напередодні Дня конституції, про можливу політичну реформу, яка сьогодні поки не дуже активно, але дискутується в політичних колах України.

Я б хотів насамперед до всіх вас звернутися з таким запитанням. Понад 161 стаття детальна Конституції, 15 розділів, чи вона сьогодні втілюється в життя в Україні? Минуло всього на всього 9 років, це не так і багато для такої обширної дискусії.

Якщо вона втілюється в життя, то наскільки? Якщо можна, то у відсотках, сказати про цей основний закон життя української республіки? Що думає про це пан Вінський. Якщо я не помиляюся, то Ви були учасником тієї ночі 9 років тому, коли ухвалювалася ця Конституція?

Йосип Вінський

Це напевне одна з таких знакових подій в моєму житті. Я гордий тим, що я приймав участь в тому процесі, і не тільки як простий депутат, але я працював в трьох узгоджувальних групах, які, в принципі, і вирішили долю Конституції.

Ви знаєте, що у нас були компромісні моменти по питаннях власності на землю, по ситуації в Криму, по ситуації, пов’язаній з статусом Кабміну. Це той напрямок, я тоді був стирем соцпартії, а Олександр Олександрович був головою ВР.

Безумовно, я був однією з близьких людей, які допомагали йому провести конституцію у ВР, бо ми тоді розуміли, що це останній шанс отримати демократичні засади розвитку держави, бо абсолютно зрозумілі, ви пам’ятаєте, були події того часу, домагання минулого президента Кучми встановити авторитарний режим і вибудувати Конституцію під себе.

Дійсно, Конституція не виконується значною мірою, і я б сказав, що абсолютно коректним і європейським є розділ перший, особливо та частина, яка пов’язана із правами і свободами людей, ми там виписали все те, як належить для європейської держави.

Є проблемні моменти, пов’язані з системою управління держави. Ви бачите, власне кажучи, сьогоднішні зміни до Конституції, спрямовані на те, щоб вернутися до 96 року. Бо там був один з варіантів Конституції, який, на жаль, на пройшов у ВР через те, що Рух і Лазаренко блокували проходження цього моменту через ВР, але то була інша політична ситуація, якщо Ви пам’ятаєте.

Безумовно, проблема в тому, що не введені в дію так звані касаційні закони. Ви знаєте, що їх треба було значну кількість звести, але через те, що Кучма хотів рамках тої Конституції здійснювати авторитарний режим, просто Президент заблокував ці зміни. І я надіюся, що найближчим часом вдасться відновити ключові моменти, пов’язані з конституційними законами.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Вінський. Пане Футей, хотів би Вас запитати, якщо порівняти постатейно, скільки статей в американській Конституції, скільки років американській Конституції, і українську Конституцію, то що у Вас взагалі виникає насамперед? Ви, мабуть, не раз вже порівнювали, як Ви можете порівняння, оцінити українську Конституцію?

Богдан Футей

Щодо відношення прав людини, як вже було сказано перед тим, я також згідний, що права людини є забезпечені в Конституції. Конституція як основний документ, Основний Закон держави, отримала визнання із Венеціанської комісії, багато міжнародних організацій.

А деяка проблема існує з тими всіма правами людей, що вони є загально всі скупчені, і немає розділу не тільки того, що ми називаємо негативні права, але також і позитивні права.

Негативні права, які держава є заборонена, щоб виконувати. Наприклад, заборонено, щоб держава обмежувала права релігії чи права преси, чи свободи пересування даної особи.

Однак позитивні права часом роблять проблему в Конституції, бо вони вимагають від держави певної дії, а саме - право на працю чи право на житло, чи право на задовільне культурне життя. Це ті права, які дуже тяжко виконати будь-якій владі, будь-якому урядові, незалежно, яка б демократична влада чи уряд не був. Так що це такі певні проблеми.

Щодо розподілу влади, то я думаю, що можна порівняти це до конституції США, де також влада розподілена на три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову владу. Тільки у США припускається, що судова влада є дійсно рівноправною гілкою влади в державній структурі.

В Україні це зазначено декларативно, написано на папері, але, на жаль, у справі “Ющенко проти ЦВК”, якої було рішення 24 грудня 2004 року, цього не існувало. Бо дві гілки влади, і законодавча, і виконавча, старалися це, в певній мірі, мати свій вплив на судову владу щодо рішень.

Так що під тим оглядом, я думаю, що треба багато попрацювати, щоб судова гілка влади була дійсно незалежною, щоб рішення були всі на підставі верховенства права. Час це покаже, але тепер є очевидно створена нова комісія, яка буде зосереджуватися якраз над працею щодо судової реформи і покращення судової системи, щоб вона дійсно була незалежною, щоб вона дійсно була безсторонньою, судді були суддями, як це в інших державах, а не щоб була критика, що судді не виконують свої обов’язки і є підозрюваними в певних недотриманнях законів у своїх рішеннях. Так що цього треба буде позбутися, і я думаю, що всі над своєю справою будуть працювати.

Я також хочу заявити, як вже було сказано, я також був одним з тих, хто працював радником в дорадчій групі Конституції України ще за часів блаженної пам’яті Леоніда Юськова, який був першим, хто очолював робочу групу, ще за часів президента Кравчука.

І намагання всі тоді були, щоб та Конституція, яка була прийнята 28 червня, віддзеркалювала всі ті світові вартості, які існують в інших державах світу.

Василь Зілгалов

Дякую, пане Футей. Пане Майстришин, як Ви вважаєте, наскільки відсотків втілюється Конституція в Україні? Чи можна так її оцінювати?

Володимир Майстришин

Знаєте, я б хотів насамперед привітатися з нашими радіослухачами і шановними колегами. Я, мабуть, серед колег, які сьогодні представляє Йосип Вікентійович Вінський, який брав участь в ухваленні Конституції і дещо говорив про процедурні моменти, я хотів би звернути увагу на практичні статті, які сьогодні вже. І може наші радіослухачі, які, скажемо, не кожен день читають Конституцію, можуть звернути на це увагу.

Наприклад, стаття 10 Конституції сьогодні однозначно гарантує українську мову, тому що вона є державною. Але єдина мова національних меншин – це та, яка визначена нормою Конституції, це є російська мова. І там прямо написано, що Конституція гарантує російську мову. Тобто, будь-які спекуляції щодо підтримки російської мови і таке інше розбиваються вщент, коли ми звертаємо увагу на основний документ.

Я хотів пройтися по декільком суттєвим статтям, які сьогодні є просто і можливо не всі про них знають. Наприклад, ще одна цікава ст.13 Конституції, яка сьогодні визначає, що надра України належать народу України. Держава тільки скеровує надходження від цих коштів.

Але ж ви пам’ятаєте радянські часи, коли будь-яка людина, яка знайшла шматок золота, то вона мала право тільки на 25%, 75% забирала держава. Так от сьогодні будь-яка людина, підприємець, яка отримала право на видобуток корисних копалин, допустимо, нафти чи газу, того ж самого золота, то коли ми обрахували, то побачили, що 75% забирає підприємець і тільки 25% забирає держава, опосередковано народ України.

Я до чого це кажу? От дивіться, ще один приклад, такий імператив, стаття Конституції говорить про наступне, що школа від церкви відокремлена, жодна релігія не може бути визнана обов’язковою.

Тому будь-які закиди минулих політиків чи сьогоднішніх політиків, що треба ввести уроки духовенства і таке інше, якби розбиваються також об цю статтю. Або ви вносьте зміни до Конституції, тобто вводьте імперативне, що та чи інша релігія є обов’язковою, як в інших деяких країнах Сходу, або час від часу давайте звертати увагу на цей документ, який є основним.

Підсумовуючи, хочу сказати, що Конституція Сталіна, коли ще була прийнята, не знаю наскільки це сказати реально, досить демократичною, але що її ставили на полицю і діставали Кримінальний кодекс чи Кодекс історичної доцільності і виконували в першу чергу його, а потім звертали увагу на Конституцію, мабуть, сьогодні, на жаль, в деяких випадках більше спрацьовує.

Богдан Футей

Я думаю, що тут є проблема, якщо можна до цього висловитися. Я думаю, що Конституція як така, основний документ, основний закон, вона відображує всі ті потреби, що держава повинна мати.

Я думаю за скоро братися тепер ту Конституцію відразу міняти всі положення. Треба перше подивитися як вони будуть працювати, а щось пізніше починати міняти їх.

Не забудьте, що Конституція США має понад 200 років часу, але за ті всі роки має тільки 27 чи 28 поправок. Так що це є невелике число. Починати відразу міняти закони чи Конституції, незважаючи на те, що ті статті не були запрацьовані, вони є тільки декларативно написані, то також не є добрий початок чи, наприклад, добрий крок, щоб зачати робити в державі.

Я думаю, що чим більше буде міняти чи буде намагання міняти Конституцію, то це не приведе до стабільності взагалі держави, як і політичної, так і соціальної, бо все будуть ті можливості старатися міняти, а треба дати нагоду доопрацювати.

Василь Зілгалов

Я хочу всім нам запропонувати дуже короткий екскурс по київських вулицях сьогодні, що думають пересічні громадяни, жителі Києва про Конституція і про політичну реформу також.

Микола Закалюжний

Чи забезпечуються Ваші права гарантовані Конституцією?

Респондент 1

Так, звичайно. Я навчаюся на бюджеті і намагаюся зараз навчатися також. Мені держава, я сподіваюся, це забезпечить.

Респондент 2

Гноблять наші права, тому що в наш час неможливо безкоштовно лікуватися. Слово дають, а до нього не прислухаються. Освіта – в кого більше грошей, той і більше має шансів вступити. Якщо ти нормально вчишся, я думаю, то є шанси вступити туди, куди ти хочеш.

Респондент 3

Поки що не жаліюся ні на що, щоб утискали мої права. Взагалі я не дуже Конституцію знаю, тому що я її вивчала тільки в школі.

Респондент 4

Я можу сказати, що певні права гарантовані. Наприклад, право на відпочинок. Всім воно майже гарантоване. Або право на труд. Але, скажімо, такі права як право на захист в кримінальному процесі. На жаль, зараз держава не може забезпечити. Це участь, наприклад, кваліфікованих адвокатів для того, щоб захищати людей, які не мають коштів, щоб вони найняли адвоката. Дуже часто порушуються права, коли затримується людина. Порушуються права, коли людина знаходиться в місцях ув’язнення. Тобто там, на жаль, дуже багато таких випадків.

Респондент 5

Права? Я не в курсі справи порушується чи не порушується.

Респондент 6

В міліції. Туди потрапив як потерпіли, як свідок, а з мене хотіли зробити навпаки. Говорять, щоб написав заяву на цього злодія, а якщо не напишеш, то ми тебе поб’ємо чи щось таке. Було таке.

Микола Закалюжний

Як на Вашу думку, чи потрібно проводити політреформу?

Респондент 6

Якщо говорити про нинішнього президента, то я йому вірю, чи таких які він, то там звичайно краще, щоб парламент більш вирішував. Можливо, я просто мало розумію ситуацію. Можливо, так, треба більше парламенту прав.

Респондент 7

Я вважаю, що насправді президент повинен мати більші повноваження, тому що країна, люди, народ вибирали лише президента, а не прем’єр-міністра. Я так вважаю.

Респондент 8

Займаюся своєю роботою, а так не вникаю в політику.

Респондент 9

На мою думку, не потрібно, тому що все в нас за 10 років стало. Не треба нічого змінювати, тому що все це тільки гроші і політика.

Респондент 10

Політреформа? Якщо говорити про даний час і нестабільну політичну ситуацію, то в даний час навпаки президент все ж таки потребує цієї сильної влади. Чому? Тому що без неї він не зможе зробити якихось змін в країні. Мабуть, найбільш таким найкращим випадком було б зберегти діючу систему влади, тобто збільшити жорстку президентську владу десь на 2 роки для того, щоб дати змогу нинішній владі проявити себе. Якщо цього не буде зроблено, то парламент зможе ухвалити, обмежити дію президента і перебрати більшу частину повноважень для себе. В даний час проводити політреформу буде нерозумно.

Василь Зілгалов

Це були голоси з Київських вулиць, записані Миколою Закалюжним.

Пане Вінський, тут одна жінка відзначила, що не треба нічого міняти, хай все залишається стабільним. До речі, і опитування соціологічні, які проведені останнім часом показують, що дуже великий відсоток, більшість фактично опитаних проти того, щоб проводити політичну реформу, змінювати Конституцію. Як Ви оцінюєте ось ці думки?

Йосип Вінський

Якщо йти по такій логіці, як каже жінка, то треба було і Кучму лишити, бо при Кучмі вже була стабільність. Тому я не розділяю такої позиції. Я вважаю, що Україна має вибирати європейський вектор розвитку. В Європі парламентаризм надзвичайно розвинутий. Україна також має ці засади, які себе показали.

Найбільша внутрішня і зовнішня стабільність саме в державах, де розвинутий парламентаризм сильніше, де парламентсько-президентська або парламентська республіка, де рішення приймає не одна людина, яка може помилятися, яку можуть залякати, яка може захворіти, яка може просто бути під впливом якоїсь іншої людини. Коли приймає рішення парламент, в якому 450 людей, то шанси для того, щоб допустити помилки набагато менші. Це безумовно.

З другого боку, ми прекрасно розуміємо, що в історії України не було добрих царів. Тому надія людей безмовно є. Але коли вони в ретроспективі подивляться на свою історію, то побачать, що жодного доброго царя. Всі царі рано чи пізно ставали поганими.

Тому, на мій погляд, обов’язково політреформа повинна відбутися. Власне кажучи, вона вже відбулася, ВР проголосувала 402 голоси. Питання часу, щоб її ввести. З 1 січня, я переконаний і дуже хочу, щоб Україна жила в новій системі політичній, щоб була парламентсько-президентська республіка.

Я абсолютно переконаний, що одна людина таким складним держаним механізмом і такою ситуацією, яка є в Україні керувати не може. Тобто хочемо ми того чи ні, але реально державою керує не президент, а керує його оточення, його наближені чиновники, які в принципі не мають будь-якої системи відповідальності за свої дії.

Парламент відповідає раз в 5 чи 4 роки. Він йде до людей і люди голосуванням можуть дати йому оцінку. Оточення президента, чиновник нічим не відповідає. Ви знаєте, що бувша влада якраз через ці механізми розкрала державу, знищила мільйони людей де-факто. Ми маємо ті позиції по корупції, по зловживаннях і по хабарництву, по обмеженню прав людини, які ми отримали, завдячуючи саме таким повноваженням президента.

Тому історія найближча свідчить про те, що систему влади треба міняти, треба її робити збалансованою, європейською, такою, щоб від однієї людини не залежали долі мільйонів, а щоб все-таки був баланс влади.

Василь Зілгалов

Я хотів пана Футея запитати про таке. Ми розуміємо, що українська система конституційна і гілки влади ближчі до американської системи, бо в Америці також така рівновага між президентською, так би мовити, і владою Конгресу. Ще є в Америці Верховний Суд, ще є судова влада, але в Україні також вона є.

От пошук рівноваги в Україні. Пане Футей, з точки зору американського досвіду, від чого залежить цей пошук рівноваги, лише від політичної реформи?

Богдан Футей

Щодо політичної реформи, то я певною мірою згідний, що говорив пан Вінський. Але це політичне питання. Люди в політиці тієї держави повинні вирішувати. Однак кожне політичне питання може бути вирішене згідно з законом і згідно Конституції. Так, як я розумію ті зміни, які хочуть запровадити, то вони не були зроблені згідно з вимогами Конституції.

Якщо ви собі пригадуєте пропозиції щодо змін 4105, то вони не пройшли через парламент, було відкинена. Конституція тоді говорить, що подібні зміни щодо влади не можуть бути впроваджені в життя аж 1 рік після такого голосування. 4180 впроваджує певні позиції, які були відкинені 4105. Тому провадити їх менше від року часу не є сумісне з Конституцією. Так що це є одна перешкода.

Друга перешкода є та, що положення, про які сказано, що треба приймати, то це є положення, що треба їх окремо голосувати, не пакетом, а це всі ті пропозиції, які були прийняті пакетом, згідно з певною домовленістю. Та домовленість пізніше навіть не була дотримана, бо вже були протести до Конституційного Суду, щоб певні позиції закону про вибори не прийняти, і що Конституційний Суд це розглядав.

Так що у такому випадку політична реформа чи конституційна реформа не є, на мою думку, згідно з конституційними вимогами України. Так що те, щоб їх вводити в життя – це є велике питання.

Щодо судової влади у США. Спочатку також було таке бачення зору навіть самого Джеферсона, великого демократа в президенти, а саме, він вважав, що Конгрес США, який приймає закони, буде розуміти справу краще, краще розуміти суть законів, ніж суд, який ті закони не приймав.

Також він вважав, що може більше і виконавча влада мати договорення, як це все має тлумачитися, має пізніше виконуватися. Щодо виконання, то є одна справа. Але у справі (фраза незрозуміла), коли суд розглядав певні питання щодо компетенції і Конгресу США, і ВР, і компетенції виконавчої влади, президента, то було в той час вирішено, що суд є та компетентна інстанція, та третя гілка влади, яка має тлумачити і має пояснювати закони, і визнавати їхню послідовність, котрий закон є перед іншим законом, і що вони собою представляють.

Так що під тим оглядом суд рішив (це було прийнято в 1803-му році) - як судовий нагляд чи судовий перегляд над рішенням виконавчої влади і законодавчої влади. За той час багато законів чи багато указів президента були визнані неконституційними Верховним судом.

Це є дуже важливо, бо якраз таким поняттям є балансовано владу на три гілки, і одна гілка влади не може узурпувати владу. Не можна допустити до того, щоби ВР узурпувала всю владу, бо вона ненайкраще знає, як рішати.

Не забудьмо, що за часів Радянського Союзу, тут вже було сказано, що за Конституцією, скажімо, Сталіна також говорилося, що влада належить радам. А з чим те все було зв’язано? Так що тут треба бути обережним щодо того підходу.

Я вважаю щодо судової системи, то система США, порівнюючи і з європейськими системами, має певні плюси. Україна мусить рішати сама, що буде приймати у ході справ, але, вже маючи Конституцію і маючи певний досвід, повинна над тим дальше працювати, а не переходити чи перескакувати на якісь інакші системи.

Василь Зілгалов

Я знаю, що Володимир Литвин, лідер “Народної партії”, все таки каже, що політична реформа ухвалювалася поспіхом, враховуючи тяжкий момент, політичну кон’юнктуру.

Як сьогодні “Народна партія” дивиться, і Ви як представник “Народної партії” дивитесь на необхідність цієї політичної реформи зміни Конституції України?

Володимир Майстришин

Найперше треба говорити про те, що в такі кризові моменти у будь-якій державі укладається певна Конституційна угода, яка за визначенням дещо змінює відповідні процедури і можна на неї спиратися щодо виконання процедур під час прийняття таких важливих змін, про які зараз йдеться.

Тому, мабуть, говорити, що то суцільне було порушення і треба обов’язково подавати до Конституційного Суду з метою визнання недійсними, тобто не чинними зміни, то наша політична сила до цього не приходить. Це перше.

Друге. Дуже важливий момент, чомусь про нього ніхто не говорить - це 3207-1, який на осінь повинен сьогодні серйозно унормувати зміни повноважень місцевих рад.

На жаль, в нас сьогодні влада наскільки централізована, що здебільшого чергування всієї держави відбувається тільки з Печерських пагорбів, тобто із центра Києва. Коли сьогодні Роман Безсмертний декларує про те, що влада буде зміщуватися в села і селища, то поки що ми цього не бучимо в проекті державного бюджету чи бюджетної резолюції. Це повинно вже мати відображення в бюджеті 2006-го року щодо децентралізації влади, яка буде відповідно змінюватися поданням 3207-1, яке повинне бути в вересні місяця ухвалене і обов’язково до 1-го січня набути чинності.

Я думаю, що одна справа декларувати про те, що ми будемо віддавати владу радам, а інша справа реально дивитися на документи.

І ще одне. Я так розумію, що американці наскільки складно відносяться до змін до Конституції, що навіть ту поправку Джексона-Веніка, яка продовжує діяти до неіснуючої держави, до Радянського Союзу, продовжує накладати певні економічні санкції на Україну, яка сьогодні є вже незалежна протягом 13-ти років.

Я розумію певний консерватизм, але хотілося, щоб цей консерватизм вже не був занадто задовгий, і ми знову хоча би в 2006-му році побачили ці зміни.

Богдан Футей

Я з Вами згідний не на 100%, а на 110% щодо Джексона-Веніка, але це не є поправка до Конституції, це є звичайний закон, який був прийнятий в ті часи.

На жаль, через політичні причини той закон не міняється, бо як той закон приймався, то були певні люди, які були зацікавлені в тому законі і мали свої певні інтере6си. Якраз ті люди чи середовище тих людей дальше не уступаються від того закону, а стараються утримати певні кондиції від тепер нового Президента України, нової влади України, щоби ті кондиції сповнити. До якої міри це буде договорено, то це побачимо.

Я хотів би, щоби відразу, як був Президент Ющенко у Вашингтоні, щоби це було відхилено і вже не був дійсним закон США. Але тут, як і в кожній політичній державі , в кожній ВР чи парламенті є певні політичні ігри і політичні сили, які настоюють дальше, щоби цей закон був ще дійсний аж до того часу, що певні кондиції будуть втілені українською державою. Так що побачимо, що з цього вийде.

Василь Зілгалов

У нас є слухач зі Львова.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Ольга Олексіївна, Львів.

Скажіть, будь ласка, хто по Конституції відповідає за пресу? В нас у Львові майже вся преса, в основному журнали, на мові Східного сусіда? Коли вже реанімується це питання? Хто може мені відповісти?

Дякую.

Йосип Вінський

Персонально відповідає голова відповідного комітету Іван Чиж, бо є в нас така структура, яка повинна цим опікуватися, а в цілому це проблема виконавчої влади, тобто Юлія Тимошенко. Всі питання до цих двох осіб Юлія Тимошенко і Іван Чиж.

Богдан Футей

Якщо ви маєте в Конституції зазначено, що є свобода преси, і є свобода слова, то тоді дійсно преса діє на тій підставі і не можна забороняти публікацію одною мовою чи другою, бо це є забезпечено і Конституцією України.

Ми знаємо, що офіційна мова – це українська мова, а інші мови можуть бути вживані, якщо це забезпечується Конституцією, а це вона забезпечує. Не можна нарікати, що це мусить бути якось централізовано урядом, що уряд мусить подбати, що це має бути виключно української мовою. Якщо є свобода, то тоді свобода може існувати. Тут виходить справа конкуренції.

Інші підходи до цього. Нехай люди перестають читати, нехай не купують такі журнали. Якщо вони дійсно є такими українськими патріотами, якими вони себе називають, то вони повинні не купувати ті журнали, а старатись вимагати, щоби були журнали тільки українською мовою чи преса українською мовою. Але, щоб над пресою хтось мав контроль і казав, в якій мові вона має виходити і як має виходити, то це було би проти Конституції.

Василь Зілгалов

І в нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

У мене спочатку римарка невелика. Кучма, коли був прем’єром, питав ВР, що будувати, те я побудую. А потім, як кажуть, він, не знаючи мети, керував державою і привів нас до жалюгідного стану не по Конституції, другими словами Конституція не працювала. В 1996-му році прийнята була, а потім конституційний договір і так далі. Другими словами, для чого змінюють Конституцію, яка ще не працювала?

Дякую.

Йосип Вінський

Я не можу з таким підходом погодитися. Так, частина положень Конституції була трансформована чи не виконувалася до кінця, але Конституція була чинна. Виявилося, що чинна Конституція не має внутрішніх механізмів свого захисту. Конституція, яку ми прийняли у 1996-му році, при тій системі влади, яка існувала в державі, виявилася такою, яка була не здатна забезпечити по суті демократичні перетворення.

Тому потрібні системні зміни в Конституції, аби були такі баланси, які не дозволяли б робити те, про що Ви зазначили, що де-факто значна частина положень Конституції не діяла. А чому не діяла? Хто є гарантом Конституції? Президент. А які є структури, які реалізують конкретні позиції конституційні? Уряд, ВР і так далі.

Тому абсолютно Ви підтверджуєте своїм висловом, що треба щось тут міняти в системі, раз система не працює так, як записано в Конституції.

Василь Зілгалов

Сьогодні в Донецьку відбулася демонстрація опозиції. Правда, невеличка, як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, близько 20 чоловік, але вони поставили цікаве питання. Один із учасників демонстрації сказав так, що в Конституції чітко сказано, що Україна – держава унітарна, а чому тоді Президент є противником федералізації?

Дійсно у ст. 2 п. 2 написано, що Україна – унітарна держава. І раптом питання про федералізацію переслідується. Як можна прокоментувати ці заяви опозиції сьогодні?

Володимир Майстришин

Будь-які закиди щодо федералізації завжди збуджують економічні негаразди і враховують економічну структуру... нерівноцінність територій. Тому дуже складно було б говорити, приміром, про федералізацію у Івано-Франківській області, де є за визначенням рівень життя і рівень зайнятості населення, рівень промисловості нижчий. Відповідно, коли ми чуємо з східних регіонів про закиди щодо федералізації, то ми розуміємо про що йдеться.

Але я хотів би ще раз звернути увагу на те питання, про яке я щойно говорив, а саме, щодо змін до Конституції щодо повноважень місцевих рад.

Проблема федералізації стосується саме змін до Конституції, щоби дали повноваження місцевим радам, щоби вони могли собі формувати бюджет у межах унітарної держави і самі його розподіляти.

Проблема сьогодні у тому, що 45% всього у зведеному бюджеті країни ми маємо місцеві бюджети, а решта є державний бюджет. Для того, щоб розподілити медикаменти у одному із районів Донецької області, визначаємо тендери у Києві. Я розумію жителів того району, коли вони отримують медикаменти, розподілені у Києві, Дайте їм кошти, і вони самі закуплять.

Ось у чому проблема. Ми повинні економічно впливати на такі настрої.

Богдан Футей

Я вважаю, що Конституція є гарним Основним Законом. Я думаю, що проблема зайшла в тім, коли Президент звернувся до КСУ про певні зміни щодо Конституції, а саме, щоби парламент обирав Президента, а також щодо можливого третього терміну Президента України. Ви знаєте, що два рішення КСУ були розкритиковані на тій підставі, бо багато з тих, хто писав коментарі, і багато юристів в Україні вважали, що це не було згідно з Конституцією, бо певні положення Конституції були ігноровані, бо не можна говорити, що Президент буде обраний ВР, тому що коли приймається присяга, глава держави каже: “Я такий-то, обраний волею народу”. А воля народу, згідно зі ст. 69, то не можна це приділяти до вибору Президента ВР.

Через такі два рішення КСУ та ціла справа Конституції і значення Конституції було захитане, на мою думку. Деякі вважали, що тоді Конституція діє тільки в інтересах певних людей, а не на захист усіх громадян. Я писав про це статті, очевидно вони були опубліковані в Україні.

Щодо другого питання... Я пригадую, як ми працювали в робочій групі щодо системи, яку Україна має мати, а саме, бути чи унітарною державою, чи федеративною. Всі, хто працював у тій ділянці, то в той час було побоювання людей таких, наприклад, як Д.Павличко, який був головою комісії у ВР з міжнародних відносин, і Сергій Головатий, який був головою комісії з питань правової реформи, що федералізація могла б привести до розколу України чи розділення України на різні території, і тоді б Україна не могла б існувати як суверенна незалежна держава. Саме тому був прийнятий принцип унітарної держави.

Чи надалі є виправданим це робити, чи ні? Очевидно, що це питання вимагає певної і політичної дискусії, і правової дискусії, бо, я думаю, Україна вже в цей час дозріла до того (це було видно ще під час виборів), що одноцільність, одностайність України як території, як держави є забезпеченою.

Так що до цього питання можна повернутися, але це мусить бути зроблено згідно з правовими засадами і вимогами Конституції.

Василь Зілгалов

У нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

У мене запитання до пана Вінського, просто прохання до цієї партії. Ви повинні зрозуміти, що за 14 років в Україні все знищувалося, і за один рік Ющенко не зможе нічого зробити, щоби підняти Україну. Прохання до Вашої партії: дайте йому п’ять років, а потім переходьте на ті поправки, які ви вносите.

Йосип Вінський

Люди мають право на таку логіку, але мені здається, що ця логіка історично і практично невиправдана, адже навіть по чинній Конституції Ющенко не має жодних прав впливати на соціально-економічну політику в державі. У Конституції цього не передбачено. Навіть указів з цього приводу не може писати.

Коли є надія, що Президент може сам щось зробити, то це протирічить навіть чинній Конституції, навіть не тій, яку ми пропонуємо змінити.

На жаль, ми не можемо погодитися з таким підходом. Ми абсолютно переконані, що не Президент має організувати наше життя, а наше життя мають організовувати соціальні і політичні інституції, має бути баланс влади, має бути громадянське суспільство, має бути система, яка залучає до прийняття рішень, контролю за цими рішеннями, контролю за чиновниками максимальної кількості людей. Тобто, ми абсолютно переконані, що для України європейська модель є єдиною перспективною на сьогодні.

Варіант доброго царя не проходить. Я абсолютно у цьому переконаний, тому що він протирічить і нашій останній історії, яка була в Україні, і здоровому глузду. Ми прекрасно розуміємо, що при тих проблемах, які є в державі, одна людина нічого зробити не може. Тому треба, щоб значна кількість людей мала спільну мету, мала спільну ідею і мала спільну працю заради цієї ідеї для того, щоб у цьому суспільстві, у цій державі повернути життя на краще.

Василь Зілгалов

У преамбулі Конституції, у її абзаці сьомому, написано: “Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями”.

Якщо брати окремо цю поправку, то чи Ви за неї голосували? Пане Майстришин, Ви говорили про відокремлення школи від церкви і церкви від держави, а як Ви ставитеся до цього пункту вступу Конституції?

Володимир Майстришин

Коли перестають працювати реально законодавчі механізми, то все-таки треба взивати до совісті, до чогось найвищого, що є в людині. Коли ти взиваєш до таких почуттів, то ти робиш пробудження у нього найкращого.

Не можна жодну країну занормувати найкращими законами, допоки в країні не буде панувати внутрішня повага до себе і через внутрішню повагу до себе до всіх оточуючих, то нічого у цій країні ти не зробиш, навіть якщо це будуть дуже гарно виписані закони.

Василь Зілгалов

На жаль, наш час вичерпаний.

Я нагадаю, що в прямому ефірі була “Вечірня Свобода”. Ми обговорювали напередодні Дня Конституції Основний Закон України, перспективи політичної реформи.

У дискусії сьогодні брали участь: федеральний суддя США Богдан Футей (телефоном із Вашингтону); повноважний представник СПУ, народний депутат Йосип Вінський; Володимир Майстриши, представник НПУ, народний депутат України (телефоном).

З Праги вів передачу Василь Зілгалов. Допомагали мені Юлія Сайко та Михайло Петренко.

Дякую всім слухачам за цікаві питання.

Слухайте “Вечірню Свободу”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG