Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:38

Науковці – про мовні маніпуляції і мовну стійкість.


Тарас Марусик

Київ, 28 червня 2005 - В сьогоднішній програмі про деякі аспекти мовних маніпуляцій і мовну стійкість мені розповіли київські науковці.

Кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії Інституту психології Академії педагогічних наук України Володимир Куєвда каже, що розглядати мову лише як засіб спілкування означає дуже спрощувати речі.

Мова має набагато більше функцій, в тому числі і психологічну. На науковій конференції “Взаємодія мов: гармонія і конфлікт” він виголосив доповідь “Мовний ступор державотворення: історичний досвід і сучасні реалії”.

Володимир Куєвда

Всі дошукування до сутності мови, досконалості правопису, не заперечуючи того, що потрібно, вони лишаються на другому плані, якщо не буде забезпечено суспільно-політичних умов для вільного нормального розвитку мови.

Проблема мови – це проблема політична, вона завжди була такою. В наших реаліях вона тим паче політична. Ми добре розуміємо, що обманливий статус незалежності, а тепер я пересвідчився, що все більше і більше досить обманливий статус свободи є певною чи свідомою, чи не свідомою ширмою для того, щоб продовжити те, що має продовжуватися.

Якщо мова як державотворчий чинник не знаходить відображення в пріоритетах державних, вони б мали бути оголошені, це вже насторожує.

Тарас Марусик

“Важко зрозуміти нинішню ситуацію в Україні, - каже Володимир Куєвда, - якщо для пояснення не вдатися до такої теоретичної моделі, як інформаційно-психологічна війна”. На його думку, вже не один рік на українській території масово застосовують психотехніки і психотехнології, спрямовані на те, щоб зруйнувати природне психічне довкілля і згубно вплинути на психічне здоров’я людини.

Володимир Куєвда

Якщо подивитися на події початку 90-х років і події, які сьогодні ми спостерігаємо, то, на превеликий жаль, вони дуже нагадують логіку, яку передбачає інформаційно-психологічна війна.

Перше - це розкручування ейфорії від успіху: ми перемогли. Друге - в цей час захоплюється влада. Потім – забелькання реформами сякими-такими, пам’ятаєте, скільки нас годували в 94-97-мих і так далі, весь час реформували. Підвимираюче населення...

І третє водночас – це зміщення моральних орієнтирів. Що таке мораль? Це звичай, це традиційна система символів, це мова. Зміщення моральних орієнтирів, звідтіля ціла низка методів, в тому числі і метод карикатури, яким успішно послуговується той самий Поплавський. Ви ж розумієте, що може, крім іронії та гіркоти, викликати цей образ?

А Вєрки Сєрдючки, яку вже гицають на весіллях з рядом інших пошлятин.

Тарас Марусик

Науковий співробітник Інституту української мови Національної академії наук України Олена Руда у своєму виступі “Мовна стійкість і мовна толерантність двомовця в ситуації мовного конфлікту” пояснила мовну стійкість росіян низкою факторів і, зокрема, відсутністю загрози мовно-культурної асиміляції.

Олена Руда

Проблема мовної стійкості постає перед народом лише тоді, коли порушується хоча б одна з цих умов. Фактор поширення білінгвізму в Україні на державному, а потім вже індивідуальному рівні змушує порушувати питання мовної стійкості як запоруки збереження етнічної мови її носіями.

Підсилює непорозуміння ідеологічний фактор, який виявляється в мовних настановах персонажам.

В Україні мовне питання, по суті, є питанням політичним. І використання української мови в спілкуванні є принциповою життєвою позицією значної частини населення.

Тарас Марусик

Це була наукова співробітниця Інституту української мови Національної академії наук України Олена Руда.
XS
SM
MD
LG