Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 07:01

Українсько-польський діалог в економічному контексті: поступи і перспективи.


Марина Пирожук Гості: Олексій Плотников - економіст-міжнародник, доктор економічних наук; Олександр Палій – політолог; Сергій Соболєв - народний депутат України, представник Президента України у парламенті (телефоном).











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ-Прага, 30 червня 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Вечірня свобода”, перед мікрофоном Марина Пирожук.

“Українсько-польський діалог в економічному контексті: поступи і перспективи” - така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з економістом-міжнародником, доктором економічних наук Олексієм Плотниковим та політологом Олександром Палієм. До нашої розмови телефоном також долучиться народний депутат України, представник Президента у парламенті Сергій Соболєв.

Тож українсько-польський діалог в економічному контексті: чи змінилися стосунки цих країн після помаранчевої революції? Чи вкладають поляки свої капітали в українську економіку? Яка доля чекає на нафтопровід “Одеса-Броди”?

Сьогодні у польському місті Ґданськ розпочався 8-й економічний самміт "Україна-Польща". У цьому форумі беруть участь президенти двох країн Ющенко та Кваснєвський.

Учасники конференції впродовж двох днів говоритимуть про плани i перспективи розвитку економічних взаємин між Україною і Польщею. У нас на зв’язку зараз наш власний кореспондент у Польщі Роман Крик.

Вітаємо, Романе. Відомо, що цей форум триватиме два дні, про що говорили на ньому сьогодні?

Роман Крик

Сьогодні був основний день цього форуму, і ключовою подією було підписання двох інвестиційних договорів. Власне, власники фірми “Укравто” Таріел Васадзе і “Індустріального союзу Донбасу” Сергій Тарута заключили договори про приватизацію “Гути Ченстохова” і польського автомобільного заводу у Варшаві. Це було основне питання.

Марина Пирожук

Романе, а чи міг би ти детальніше розказати про умови підписання цих угод?

Роман Крик

Дуже цікавою здається угода про придбання корпорації “Укравто” Тарила Васадзе польського заводу, колись єдиного заводу в Польщі, де вироблялися автомобілі.

Це завод такою довгою історією, тут колись ще в 60-х роках почали виробляти перший польський автомобіль. Але потім, коли упав Радянський Союз, скінчився соціалізм, завод придбали ті ж корейці, ті ж самі, що й завод український в Запоріжжі.

Ще я хочу сказати, що ситуація була така, що цей завод – банкрут, корпорація “Укравто” вже оплатила борги цього польського заводу.

Марина Пирожук

Ти говориш про польський завод?

Роман Крик

Так, це банкрут. Скажемо відверто, його ніхто інший не хотів купувати, чи це західні чи взагалі якісь фірми.

Марина Пирожук

Скажи будь ласка, чи говорилося сьогодні про перспективи нафтопроводу “Одеса-Броди”?

Роман Крик

Про це розмовляли, але, як сказав на прес-конференції Ющенко, це питання детально буде обговорюватися без краваток. Власне, сьогодні після закінчення прес-конференції обидва президенти подалися до одної з резиденцій президента Польщі. Там вони завтра будуть відпочивати і, зокрема про нафтогін “Одеса-Броди” і продовження, власне, його до польського міста Плоцьк і Ґданськ.

Ющенко на прес-конференції сказав, що дотепер ці питання блокувалися з причин політичних. Він не сказав деталей, які це політичні причини, але раніше, нагадаю, що польська преса згадувала, що в Польщі дуже сильний російський ... і ясно, що цей проект не вигідний Росії.

І це теж була з причин, чому розмови йдуть про це роками, але нічого не відбувається, все застрягло в Бродах.

Ми знаємо, що польський міністр економіки незабаром збирається до Казахстану. Взагалі пан Піхота, польський міністр економіки, сказав, що для поляків важливо, щоб була певна перспектива поставок нафти з району Каспія.

Він їде до Казахстану, зокрема, щоб переконатися, чи є ці перспективи. Також Ющенко сказав, що незабаром готується ціла серія розмов з американськими фірмами, які можливо підтримають цей проект.

Між нами, щиро кажучи, були б найсильніші запевнення того, що цей проект буде все ж таки реалізований. Зараз в Польщі говориться про те, що є шанс на те, що будівництво (вже будівництво) з Бродів до Плоцька нафтогону почнеться з наступного року. Але це шанс певний, ми про це поки що не можемо говорити.

Марина Пирожук

Що говорять про це експерти і бізнесмени, скажімо, на цьому форумі в кулуарах? Бо відомо, що Європейський інвестиційний банк зголосився, що готовий фінансувати продовження побудови нафтопроводу “Одеса-Броди” на території Польщі до Ґданська.

Чи відомі Вам якісь подробиці з цього приводу? Зокрема те, за яких умов фінансуватиметься цей проект? Крім тих, які Ви вже, очевидно, вже перерахували та назвали?

Роман Крик

Ні, так далеко розмови ще не зайшли, але в кулуарах дуже наголошується на тому, що українська сторона вже відмовилася від свого попереднього такого плану.

Пам’ятаємо, колись Ющенко про це сказав, що у випадку, якщо не буде досягнутого компромісу з польською стороною, то Україна збудує нафтопереробний завод саме для каспійської нафти і буде у себе переробляти і експортувати готовий продукт.

Власне, в кулуарах поляки наголошують на тому, щоб українська сторона вже від цього проекту відмовилася.

Що слід розуміти, означає, що українці серйозно сприймають поляків і серйозно вірять в те, що цей проект буде реалізований? Якщо говорити про гроші і фінансування, то я кажу, що так далеко ці розмови ще не зайшли. Я думаю, що це питання найближчого часу.

Я також думаю, що можливо такі деталі будуть обговорюватися, власне, під час тих зустрічей Кваснєвського і його оточення та оточення Ющенка в резиденції президента Польщі.

Марина Пирожук

Романе, як, на твій погляд, польські бізнес-еліти взагалі ставляться до постреволюційної України?

Роман Крик

Для Польщі таким неприємним дзвіночком, інформацією найбільш неприємною серед усіх тим перемін, які сталися після помаранчевої революції, було ліквідація пільг у вільних економічних зонах.

Зараз ідуть переговори, вони також сьогодні порушувалися в Гданську, про те, щоб якось власне вирішити це питання. Скоріше всього, хоч на прес-конференції чіткої відповіді на це питання не було, але з усього видно, що, скоріше всього, українська сторона буде якось фінансово компенсувати ці втрати, які зазнали польські товстосуми.

Марина Пирожук

Шановні гості, чи можемо ми зараз говорити, після того, що ми почули від нашого кореспондента Романа в Польщі, що економічні стосунки Польщі та України набули зараз, на цьому етапі, так би мовити, нового формату, що вони стали більш активними? Пане Соболєв?

Сергій Соболєв

Я все-таки зроблю застереження, що будь-які економічні стосунки так чи інакше будуються і на добросусідських політичних стосунках. От після подій помаранчевої революції, на мій погляд, відбувся якісно новий прорив у відносинах з Україною. Коли і пану Кваснєвському, і новообраному Президенту України не треба виправдовуватися перед своїми націями за ці ганебні вчинки, які робив попередній президент України.

І тому ці стосунки є більш відкритими, більш відвертими, є можливість говорити не про справу Ґонґадзе, не про чергові кольчуги, не про чергове не сприйняття України в Європі, а є можливість переходити до абсолютно конкретних розмов вже і переговорів, які стосуються все-таки економічної сфери.

Я думаю, що політика дала можливість абсолютно по-іншому розвиватися, в тому числі і економічним стосункам. І саме цей форум є зайвим підтвердженням саме прориву в розвитку таких відносин.

Марина Пирожук

Шановні гості, керівник торгово-економічного відділу посольства Польщі в Україні Анна Сковронська в сьогоднішньому інтерв’ю агентству “Главред” відзначила, що після помаранчевої революції ставлення польського суспільства до України сильно змінилося на користь України у різних сферах життя, крім економіки.

Чому це захоплення поляків Україною не відбивається на економічних стосунках, на Ваш погляд?

Олексій Плотников

Якщо подивитися на те, що відбувається в економічній сфері, то дійсною... От як розповів ваш кореспондент у Варшаві, що сьогодні стався великий прорив, вирішили приватизувати підприємство-банкрут, яке не хотіла приватизувати жодна західна фірма.

Тобто жодна фірма з країн з нормально розвиненою економікою не бралася приватизувати це підприємство банкрут, але знайшлося “Укравто”, який допомог Польщі взяти на баланс це банкрутне підприємство. Тобто ось може це і те головне, що визначає економічні відносини України з Польщею.

Що стосується польських інвесторів. Іти до України, до держави, де відбувається реприватизація, де відбирають власність, де ліквідують пільги по вільним економічним зонам, де працювали, до речі, польські підприємства, де уряд працює в ручному режимі і час від часу змінює правила гри...

Тобто з цієї точки зору тут треба схвально поставитися до громадян Польщі, які підтримують на побутовому рівні, які висловлюють симпатії. Дійсно, попередній президент був поганий, зараз може вони вважають, що кращий новий Президент.

Тобто з цієї точки зору - так, але об’єктивних підстав для економічного пожвавлення я не бачу. Хоча за всі роки незалежності дійсно обсяг, наприклад, іноземних інвестицій з Польщі до України в 10 розі перевищив з України до Польщі.

Це загальновідома статистика, і таке співвідношення зберігається зараз.

Тому в принципі це позитивне, що відбувається такий форум. Будь-які міжнародні заходи позитивні для України. Позитивно, що Україна розвиває співробітництво з сусідніми державами. В даному випадку обрано не розвиток відносин з Росією, а з Польщею, як з іншою сусідньою державою. Знову ж таки це позитивне.

Але користуватися лексикою часів Кучми, що кожен візит Кучми, куди б він не поїхав, то це обов’язково дипломатичний прорив, економічний прорив, новий стратегічний прорив, то я дуже не хочу, щоб зараз таке ж саме ставлення було.

Марина Пирожук

Ви маєте на увазі Ющенка, а не Кучми?

Олексій Плотников

Ні, коли Кучма їздив в будь-яку країну, то що казала офіційна пропаганда, що це прорив, не бувалий розквіт політичних, економічних відносин, і обов’язково, що ця країна поширила наше коло стратегічних партнерів.

Тобто дуже велика спокуса, що зараз це саме буде із Ющенком. Ось поїхав – вже прорив, відбувся прорив – підприємство-банкрут приватизували.

Марина Пирожук

Пане Палій, чи згодні Ви з аргументами Вашого колеги?

Олександр Палій

З цього приводу я хотів би зауважити наступне, що все-таки ми повинні виходити з того, що такі речі як інвестиційний клімат не змінюються ані місяцями, ані навіть роками. Це досить тривалий термін. Від нової української влади важко було чекати, що вона так швидко зробить український ринок настільки привабливим для поляків, що їхні підприємства досить швиденько підуть на наш ринок. Це по-перше.

По-друге, управління в ручному режимі, корупція і т.д., то все це успадковано досить давно і це завжди було проблемами української економіки. Це не виникло щойно зараз. Просто на сьогодні ми бачимо, що польський бізнес спостерігає, що відбувається зараз в Україні. Якщо сигнали з боку українського уряду, з боку керівництва будуть такими, що будуть встановлені, як це вже неодноразово зазначалося, прозорі правила гри...

Марина Пирожук

А вже якісь сигнали є?

Олексій Плотников

Немає.

Олександр Палій

Я б так різко не сказав. Досить велика кількість декларацій, по-перше, які наголошують на тому, що буде запроваджена прозорість і однакове відношення до всіх. По-друге, і це найголовніше, що є в Україні на сьогоднішній етап, то це перші зародки боротьби з корупцією.

Тобто ми бачимо, що на найвищому рівні є бажання зруйнувати корупційні схеми. Зараз у них від цього бажання до якихось реальних позитивних зрушень має пройти певний період і залучені до цього дуже великі силові органи. Вони повинні працювати не лише згори, не лише видаючи накази, але реально переслідуючи корупціонерів і придушуючи корупцію.

Якщо ця боротьба з корупцією піде від верхів і дійде нарешті до того, що ми бачимо на рівні підприємств конкретних, на рівні конкретних регіонів, то ми будемо спостерігати поступове покращення інвестиційного клімату в Україні, і відповідно ймовірно зміну ставлення польських підприємців до України.

Марина Пирожук

В мене зараз є запитання до пана Соболєва і до колеги Романа Крика. Романе, щойно наш гість Олексій Плотников сказав, що українська влада не посилає жодних добрих сигналів зарубіжним інвесторам, в тому числі, очевидно, і польським. Чи згоден ти з такою думкою?

Роман Крик

Є загальне розуміння того і поляки з терпінням до того ставляться, що після таких подій, які відбулися в кінці минулого року, то в країні певний час буде така невизначеність і неспокій. Поляки до того ставляться з розумінням. Я не думаю, що це є якась серйозна перешкода. Тим більше є кілька проектів інвестиційних ...

Марина Пирожук

Чи правильно я розумію, що поляки ще таких сигналів не відчули, але вони готові ще чекати?

Роман Крик

Ви знаєте, є розуміння просто того, що в Україні вироблялися корупційні схеми, були настільки потужні, що з тим просто треба боротися, на це потрібен певний час. Для поляків найбільшим неприємним ударом були спеціальні зони.

Марина Пирожук

От про ці спеціальні зони я хочу поставити запитання пану Соболєву, політику. Пане Соболєв, Роман Крик і пані Сковронська про це говорить в інтерв’ю, яке я вже згадувала, що ліквідація українським урядом вільних економічних зон була найбільш різким ударом для польських бізнесменів, оскільки існуючі колись митні пільги щезли миттєво. Пані Сковронська переконана, що вільні економічні зони більш прийнятні для притягування інвестицій.

Водночас український уряд твердить, що саме через вільні економічні зони проходить різний кримінал та зловживання. Саме цим він і мотивував своє рішення ліквідувати такі зони. Чому від цього, на Ваш погляд, потерпають поляки?

Сергій Соболєв

Я хотів би спробувати декілька попередніх коментарів. Знаєте, мені дивно чути про те, що в Україні йде якась реприватизація. Ви знаєте, що на сьогодні є лише один приклад і то встановлений в судовому порядку, як цього вимагає в тому числі і міжнародне законодавство. Цей приклад стосується підприємства, які всі знали, що було приватизовано з страшним порушенням. Хоча таки х підприємств у нас ще сотні. Я готовий тільки в моїй Запорізькій області починати перелічувати такі підприємства.

Але в кінці-кінців уряд, президент і ВР підписали меморандум, в якому заявили, що час революційного перерозподілу власності не буде в Україні. Всі, хто міряли про це, то цей час скінчився. В Україні скінчився час оголошення списків. Тепер все буде діяти тільки в рамках закону.

Те, що це влада зуміла зробити на четвертому місяці, а не отримала спокусу знову перерозподіляти цю власність, то це зайве підтвердження того, що ніякої реприватизації в Україні немає, тим більш поза законом.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, а що є, якщо загадати, це питання порушувалося вже багато-багато разів, якщо взяти ту ситуацію, яка відбувається довкола “Криворіжсталі”, то це перегляд об’єкту, який був згідно з судовим рішенням в незаконний приватизований?

Сергій Соболєв

Без сумніву, це є законне судове рішення. Є рішення суду, яке встановило незаконність приватизації, є відповідні надалі акти і уряду і ФДМУ, які повинні далі встановити порядок приватизації цього майна, яке було незаконно вилучене у держави.

Це є один єдиний випадок, я наголошую на цьому, за ці 4 місяці. Я можу привести десятки, а то і сотні випадків того, що творилося при Кучмі, я можу назвати, коли вся цементна галузь завдяки пану Тигіпку і ставленику французького капіталу як Кучма, який Ляфаржу передав всі наші цементні заводи за красиві очі, і власники, які приватизували цементні заводи не отримали ні копійки як компенсацію, а ця власність була відібрана у наших українських власників.

Я можу привести ще інші десятки прикладів того, що творилося в країні, де без суду, без слідства, без будь-яких рішень у наших українських власників чи зарубіжних власників відбиралась власність. Ця власність передавалась в угоду якимось конкретним інтересам, чи то західним, чи то російським новим власникам. Оце був приклад реприватизації незаконної. Нова українська влада на це не пішла.

Що стосується вільних економічних зон, то давайте чітко розрізняти. Я хотів би побачити на території Польщі хоч одну вільну економічну зону, яка б працювала в режимі або зон економічного сприяння або зони вільної економічної, яка б була пролобійована чіткими фінансовими групами, в тому числі і в донецькому регіоні, і в багатьох інших регіонах, де фактично це був насос для викачування грошей з державного бюджету.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, виходить, що поляки несправедливо дорікають Україні?

Сергій Соболєв

Я же раз кажу, що це є законодавство, яке врегулювано ВР, цей закон підписаний президентом України і насьогодні діє. Цей закон встановив, що ми починаємо діяти по єдиним правилам на всій території України. Не може бути ніяких преференцій, ніяких спеціальних пільг жодному суб’єкту підприємництва, незалежно від географічного положення, від галузі або від якихось інших преференцій, які можуть діяти.

Саме тому було прийняте рішення, на мій погляд, абсолютно справедливе, яке додало в бюджет вже на сьогодні десятки мільярдів гривень. Це відчув і український пенсіонер, вчитель, лікар, військовослужбовець, які відчули, що зарплата реально зросла, що пенсії зросли. Це дало можливість сплачувати на сьогодні день в день без будь-яких затримок повністю всі суми.

Так, я розумію, що у нас море проблем, я зараз можу їх так само висвітлювати. Це і проблеми повернення ПДВ, сама криміналізована фактично сфера діяльності в Україні. Але уряд, я думаю, вирішить цю ситуацію ще цього року.

Я вважаю, що якщо ми ведемо мову в тому числі про польські інвестиції, то для польського інвестора є набагато краще, щоб в Україні діяв прозорий закон про тендерні закупівлі бюджетними установами, що дасть можливість польським фірмам на рівних з українськими приймати участь в тендерних поставках для бюджетних установ, для муніципальних установ, де проходять мільярди і мільярди гривень законних бюджетних коштів.

У них є можливість, наприклад, поставляти тому ж “Нафтогазу України” на відкритих тендерах те обладнання, яке виробляється у поляків. Тому я вважаю, що ми якраз повинні підходити до цієї ситуації, виходячи з абсолютно конкретних і прозорих правил гри, які не встановлюються за 4 місяці.

Не треба забувати, що розклад політичних сил в парламенті не є таким однозначним, що представники ПФГ, які робили мільярди в попередні роки ніколи не віддадуть ці мільярди просто так.

Марина Пирожук

Романе, останнє запитання до тебе. Ми чули аргументи позицію українського політика, стосовно ліквідації українським урядом вільних економічних зон, власне, на що вказує пані Сковронська, яка працює в Посольстві Польщі в Україні. Чи є в тебе якісь контраргументи щодо цього?

Роман Крик

Я думаю, що польська сторона прекрасно розуміє, що була така необхідність ліквідації тих зон і тих пільг.

Марина Пирожук

І не тільки польська. Ми також знаємо, що ліквідувати такі вільні економічні зони рекомендує, до речі, і ЄС чи не так?

Роман Крик

Так. Я просто хочу сказати, яка є ситуація. Чому в Польщі є такий крик довкола ліквідації тих пільг? Поляки виходять з простої ситуації, вони мали ці пільги і були підписані договори української сторони, попередньою українською владою, що ці пільги будуть нам обов’язувати протягом певного періоду.

Тепер тих пільг позбавлено. Це логічно, що ці фірми, які там про інвестували якісь гроші, а це не великі гроші, скажімо, 100-150 мільйонів доларів. Вони тепер хочуть вибити з української сторони якнайбільші фінансові компенсації. Тому, я думаю, що тут сценарій трошки штучно розкручується. Але це абсолютно зрозуміло з польської сторони.

Якщо можна, то я би хотів віднестися до слів пана Плотникова щодо Ющенка, прориву і польського заводу. Я хочу сказати, що Ющенко тут взагалі не причому. Прорив є в тому, що просто вперше два великі приватизаційні проекти на території Польщі здійснюють фірми з України. І це в тому сенсі є прорив, що Україна таким чином входить на польський ринок, а водночас і на ринок ЄС. Не забуваймо.

По-друге, я сказав, що це фірма банкрот, але вона обанкротилася, тому що обанкротився “Деу”, який був попереднім власником. Сам проект, який сьогодні представив його в Гданську власник УкрАвто - дуже цікавий, він обіцяє через півтора-два року продукувати у Варшаві 150 тисяч автомолів в рік. Зокрема, в них є цікаві ідеї, як, наприклад, співпраця у майбутньому з найбільш потужним китайським заводом, з концерном “Сайк”, якщо я не помиляюся.

Китайці тим дуже зацікавлені, бо для них Варшава могла би стати і власне це приватизована українцями фірма, таким трампліном на європейські ринки. Так що цей проект дуже цікавий і якщо корпорація УкрАвто дійсно реалізує ці плани, то це може бути прикладом дуже вдалого кроку в цьому напрямку.

Марина Пирожук

Дякую Романе, дякую за участь в нашій програмі.

Шановні гості, реагуйте на закиди!

Пане Плотников?

Олексій Плотников

Я не бачу жодних закидів, все ж таки Соболєв відпрацьовує те, що він представляє Президента, це зрозуміло. Я не знаю, хто може мене звинувачувати у симпатіях до Кучми...

Марина Пирожук

Чому Ви тоді не припускаєте, що пан Соболєв може мати самостійну думку, відмінну від думки Президента?

Олексій Плотников

Марино, не треба мене перебивати. В принципі, я ніколи, нічого позитивного не казав про економічний курс Кучми чи там про все інше. Але ось прийшла нова влада, вже пів року пройшло, може, треба припинити казати, що всі негаразди, тому що Кучма був поганий. Зараз нам погано, тому що Кучма був поганий. Вибори скінчилися, нове життя треба думати, що буде далі, треба про якісь свої досягнення казати, про свої проблеми, а не про те, що ось Кучма був поганий.

Марина Пирожук

Гаразд пане Плотников, якщо говорити, що зараз нам погано, то чому нам погано, Ви знаєте відповідь на це запитання?

Олексій Плотников

...Працю цього уряду, який працює в ручному режимі, у якого немає жодної моделі, які приймає рішення так як не приймала, можливо, з часів Фокіна, який ввійшов у нафтокризу, який ввійшов газову війну і багато чого іншого.

Марина Пирожук

Але чи була в уряду інша альтернатива, інший вибір в діях? Можете перерахувати?

Олексій Плотников

Були інші альтернативи і були інші вибори. Розумієте, я дуже ретельно дивився промови Кучми на днях Незалежності і лише в 2003-му році він перестав казати, що в державі так погано, тому що це спадщина колишнього Радянського Союзу.

Я дуже не хочу, щоб нова влада наступні роки, якщо вона буде, звичайно, при владі казала, що нам так погано, тому що це був Кучма.

Що стосується вільних економічних зон. Все ж таки ліквідація вільних економічних зон – це виконання Міжнародних фінансових інституцій, це світовий банк, це виконання парад Міжнародних радників.

Марина Пирожук

То це добре, що їх ліквідували?

Олексій Плотников

Це не добре, що їх ліквідували, тому що є приклади країн, в яких зони існували і є приклади країн, в яких зони не існували.

Марина Пирожук

З рештою, в тій самій Польщі існують вільні економічні зони.

Олексій Плотников

Я можу наводити приклади і в Італії, де є зони, можу наводити приклади країн ЄС, в якій використовували цей досвід. Тобто, це не є нормальним просто ліквідувати. Можна було б навести порядок, можна було б ліквідувати країни на цих зонах, можна було б ліквідувати ті зони, які не працювали чи працювали ефективно.

Теж саме, що ось відбувається з зонами, в яких страждає польський капітал, це не є нормально ані у відносинах конкретно з Польщею, ані в тому, що коли приходить іноземний інвестор і підписує конкретні угоди.

Марина Пирожук

Дякую, пане Плотников. Пане Палій, чи була, на Ваш погляд, доцільність у закритті цих зон?

Олександр Палій

На мою думку, в ці зони було два варіанти розвитку подій, то можна було їх закрити або можна було їх оптимізувати. Уряд пішов по простішій стежці і можливо більш ефективний для бюджету, і для нинішнього моменту наповнення бюджету.

Справа в тому, що через ці зони, через існуючі зони, якби вони стосувалися лише роботи підприємства, які реально виробляють продукцію на цих територіях, які потребують особливого розвитку.

Насправді ці зони використовувалися для відмивання великих грошей, для провезення контрабанди, для різних протизаконних речей. І уряд замість того, щоб оптимізувати ці зони, а це не можливо, до речі, без згоди ВР.

Тобто, не уряду для якоїсь роботи б з цими зонами необхідно було провести величезну законодавчу роботу з нашими депутатами, дуже велика частина, яких є лобістами певних...

Марина Пирожук

Гаразд, які інші альтернативні варіанти?

Олександр Палій

Або зробити те, що зробив уряд, або намагатися оптимізувати ці зони і тривалим часом терпіти цю велику контрабанду.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, відомо, що Ваш колега Васюник готує або можливо вже підготував законопроект про збереження таких вільних економічних зон у слаборозвинених регіонах.

Чи є це власне той шлях оптимізації, про який щойно говорив пан Палій, чим власне ці вільні економічні зони відрізнятимуться від попередніх?

Сергій Соболєв

Ви знаєте, що при розгляді кожного законопроекту по вільних економічних зонах виникало одразу питання, яке стосувалося: нульової ставки на митні будь-які ввезення на цю територію, нульової ставки по підакцизних товарах.

І ми маємо приклади того, коли практично вся підакцизна група, яка продавалася на території України... Бо якщо подивитися статистику митниці, ми не побачимо взагалі практично підакцизної групи, яка завозилась нормально, бо їх ставки були наскільки завищені, що це не можливо було робити.

Саме того, якщо виходити дійсно з процедури стимулювання, на мій погляд, уряд зробив абсолютно вірно. Спочатку ліквідувавши вільні економічні зони, а зараз отримавши можливість по кожному конкретному випадку розбираючись з законопроектами відрегулювати ці питання.

Друге, я вже не вперше чую так зване ручне регулювання уряду. Знаєте, для мене це просто дивно знову таки слухати, про так зване ручне регулювання. Скажіть, будь ласка, а в тій бензиновій кризі, яка умисно була створена російськими нафтотрейдерами і власниками російських нафтоперегонних заводів.

Хто вкінці-кінців переміг? На мій погляд, переміг український споживач, на мій погляд переміг український уряд і вкінці-кінців українська держава, яка ніякими ні ручними режимами, а саме введенням законопроекту за згодою ВР встановила фактично однаковий режим щодо виробництва і переробки нафти на українських, на жаль, по власності не українських нафтоперегонних заводах чи по ввезенню бензину. Диктант, буквально, припинився.

Хіба це ручний режим? Це абсолютно економічний метод наповнення внутрішнього українського ринку тим, чого не вистачало.

Друге питання, та ж сама м’ясна так звана криза. Якби парламент не тиждень тому на кінець-то ввів повністю всі митні збори, які вимагав уряд, а це зробив ще два місяці тому, то в нас дійсно ніколи б не було дефіциту м’ясопродуктів на території України.

Тому, я ще раз кажу, на сьогоднішній день Президент і уряд працюють в реаліях, коли відбулася зміна влади на рівні глав адміністрації, на рівні уряду, але аж ніяк ця зміна ще не відбулася на рівні парламенту. І ті важкі процедурні моменти узгодження кожного законопроекту, які проходять зараз в парламенті, це є зайве підтвердження.

Марина Пирожук

Шановні гості, поляки, крім того, що ми вже чули, також бідкаються, що заборона українським урядом здійснювати експорт нафти з України погано вплинула на клімат співробітництва між цими двома країнами, оскільки Польща закуповувала якусь кількість нафти українського походження для власних нафтопереробних заводів, які віднедавна, за словами тієї ж пані Сковронської, простоюють. Внаслідок таких рішень українського уряду вони збираються вимагати компенсації від українського уряду за цей простій.

Про які суми може йти мова? Хто тут більше має рацію: Україна чи Польща?

Сергій Соболєв

Давайте розберемося, що таке нафта українського походження? Це фактично найменший відсоток того, що ми можемо сьогодні видобувати і представляти як нафту українського походження або та нафта, яку ми закуповуємо у тієї ж Російської Федерації. Але знову ж таки, ви знаєте, що є дуже серйозні обмеження щодо реекспорту нафти, яка закуповується у Російської Федерації по тих відповідних цінах, які зафіксовані угодами і дуже серйозно відрізняються від світових цін.

Саме тому на сьогоднішній день рішення уряду - це знову таки зупинення тіньових схем, де відбувалося відмивання коштів на фіктивному фактично проведенні документів, стосовно того, якого походження є ця нафта, коли російська нафта продавалася закордон в порушенням угод, які були з Російською Федерацією.

Я вважаю, що ми наводимо в цьому порядок і тут позиція уряду є справедливою і не просто справедливою, а вона відповідає нашим угодам, які підписані з Російською Федерацією, і відповідає інтересам нашого бюджету. Бо це був абсурд, коли ми експортували цю нафту і ще змушені були тим, хто її експортував, відшкодовувати ПДВ.

Марина Пирожук

Чи буде Україна відшкодовувати, сплачувати ті компенсації, про які говорять поляки?

Сергій Соболєв

Я не знайомий з угодами, які були підписані безпосередньо між Україною та Польщею, і не можу сказати від чого це залежить.

Марина Пирожук

Шановні панове, якщо говорити про долю нафтопроводу Одеса-Броди... Ми вже сьогодні говорили про те, що Європейський банк планує фінансувати цей проект, зокрема добудову нафтопроводу з Бродів до Плоцька, себто на території Польщі. Чи вдасться українцям разом з поляками все ж таки розвернути цей проект у європейському напрямку?

Олександр Палій

Я б хотів зауважити, що коли ми розглядаємо питання цих компенсацій, різноманітних природних конфліктів, які відбуваються у бізнесовому середовищі...

Марина Пирожук

А скільки Україна має за це заплатити, і чи буде вона платити?

Олександр Палій

У порівнянні з тими сумами, які можуть отримати обидві сторони в результаті розвитку взаємовигідного співробітництва, в тому числі і завдяки нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ, то це сущі дрібниці. Не потрібно відволікатися на ці речі, які є побічними, вони не є основоположними в розвитку україно-польського співробітництва.

Що стосується нафтопроводу. Судячи з усього (поляки, дасть Бог, підпишуть цю угоду з Україною) у цьому питанні зацікавлений і Казахстан. Ми маємо той факт, що українці будують нафтопроводи дуже добре і дуже дешево у порівнянні з іншими країнами. Там будуть наші труби, судячи з усього, наші спеціалісти. І до Гданська за ці невеличкі 500 мільйонів...

Марина Пирожук

Пане Плотников, де брати нафту? Бо чимало експертів твердили, що використання цього нафтопроводу у режимі реверс – це програш для України, а водночас інші експерти наголошували на тому, що для того, аби запускати цей проект у європейському напрямку, потрібно мати гарантії стосовно нафтових ресурсів. Де брати нафту? Чи зможе Україна врегулювати цю ситуація, на Ваш погляд?

Олексій Плотников

Я дуже чітко відрізняю політичні нашарування на проблему Одеса-Броди економічною доцільністю. З точки зору економічної доцільності цей нафтопровід повинен працювати. В якому напрямку? Немає жодного сенсу.

Коли він не працює держава має збитки, тому що його треба заповнювати спеціальною рідиною, яку треба постійно оновлювати, постійно підтримувати у стані працездатності все інше.

Тобто, для мене непринципово, з якої сторони у яку буде працювати цей нафтопровід, в будь-яку сторону, аби давав би прибуток для держави.

Олександр Палій

Але це принципово для енергетичної безпеки України.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, минулого тижня під час українсько-американського діалогу з питань безпеки віце-президент Американської ради з питань зовнішньої політики Ілан Берман заявив, що інтереси Москви у недопущенні енергетичної незалежності України є стабільними, і що Україна є для Москви суттєвим чинником в енергетичній політиці. Він також твердить, що Казахстан є ключовим партнером в реалізації проекту Одеса-Броди в європейському керунку.

Наскільки реальною є ідея співпраці з Казахстаном у цьому проекті? Чи вистачить казахстанської нафти, аби заповнити нафтогін Одеса-Броди – Гданськ, який називають стратегічним для економіки всієї Європи?

Сергій Соболєв

До цього питання я так само виходжу виключно з економічного прагматизму. Якщо цей нафтогін на сьогодні вигідно використовувати в реверсному напрямку, то так і треба використовувати, бо, на жаль, до цього нафтогону не можна підшити ніякі обіцянки стосовно казахської або якоїсь іншої нафти, а треба наповнювати реальною нафтою.

Марина Пирожук

Де брати реальну нафту?

Сергій Соболєв

Я вважаю, що той раунд переговорів на сьогодні, який відбувся на рівні вищих посадових осіб України і Казахстану, на жаль, поки що показує ситуацію, в якій Казахстан не хоче показувати свою особливу позицію, щоб не сваритися з Росією.

Марина Пирожук

А хто хоче, пане Соболєв?

Сергій Соболєв

Я просто переконаний, що до тих пір, допоки російська нафта буде поступати в Україну по тих цінах, по яких вона поступає, - це завжди буде набагато вигідніший проект як будь-який інший. Співпраця у цій сфері з Росією у цій сфері буде набагато вигіднішою і ефективною.

Марина Пирожук

Вигідніша і ефективна для кого?

Сергій Соболєв

Саме для України.

Я можу привести інший приклад. Литва побудувала новий нафтогін, який повинен був би доставляти нафту, в тому числі і нафтогін литовський, безпосередньо з Європи. Але цей нафтогін на сьогодні не працює, тому російська нафта залишається сьогодні найбільш вигідною, найбільш якісною і відповідно найбільш дешевою.

Марина Пирожук

Ми маємо з цього приводу також думку народного депутата, члена Парламентського комітету з питань ПЕК О.Гудими.

Олександр Гудима

Я повністю підтримую ті рекомендації американської сторони. Я вважаю, що ніякі розмови про добудову нафтогону з Бродів до Гданська не мають ніякої серйозності. Допоки Україна разом з поляками, разом з Казахстаном, разом з американцями не знайдуть достатньо економічні об’єми нафти. Якщо це тільки станеться, то питання добудови автоматично буде розв’язане через кредити, через внутрішні ресурси. Допоки певних об’ємів, вигідних для ЄС, поляки, українці, поляки і американці не знайдуть – це все будуть тільки голослівні заяви.

Одеса-Броди і надалі будуть працювати у реверсному режимі. Хоча, як на мене, Україна сама здатна росіян посунути, бо вона з огляну на свою енергетичну безпеку може певні об’єми нафти купувати в Азербайджані і в Казахстані без огляду на потреби ЄС.

Якщо ЄС, то там треба мати значні об’єми нафти. Спочатку нафта, а потім добудова нафтогону з Бродів до Плоцька.

Олександр Палій

Очевидно, що необхідно знайти той обсяг нафти. Але тут треба виходити не лише з потреб економічної доцільності, хоча з неї також, але і з потреб національної безпеки. Тому на сьогодні ця добудова є проблематичною саме з точки зору знаходження необхідного об’єму нафти.

Олексій Плотников

Можливо, це перший раз, коли я погоджуюся з паном Соболєвим, чи у нас певний консенсус з точки зору економічного прагматизму у цьому трубопроводі, а не з якихось там фантазій, реалій, що ми станемо незалежними, що ми там від Росії, що трубопроводом піде нафта кудись не туди. Все ж таки є якісь державні інтереси, є інтереси економічні отримувати прибутки, а не збитки.

Якщо подивитися ступінь, як Україна залежна від Росії по газу і по нафті, то тут всі ці балачки, що саме цей трубопровід зробить нас незалежними, то давайте не будемо.

Марина Пирожук

А що Ви скажете стосовно позиції пана Гудими?

Олексій Плотников

Він казав багато, не дуже чітко. Він провідник американської точки зору щодо того, що не треба будувати. Це позиція США щодо нафтопостачання в країнах ЄС. Це вже не проблеми України, а інтереси США та ЄС, але ле пан Гудима чомусь їх вирішив екстраполювати на відносини України.

Сергій Соболєв

Я думаю, що на сьогодні у будь-яких відносинах, оскільки ми починали з польської теми і закінчили нафтовою темою, завжди будуть спрацьовувати прагматичні економічні інтереси.

Я думаю, що такі два сусіди, як Польща і Україна завжди будуть разом, оскільки це вигідно їм.

Марина Пирожук

На цьому ми мусимо завершувати нашу розмову. Одначе наші програми тривають і надалі. Залишайтеся з нами.

Це була “Вечірня Свобода”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG