Німеччина, 1 липня 2005 - У той час, як німецький Бундестаґ висловив недовіру канцлеру Німеччини Ґерхарду Шрьодеру, відкривши таким чином шлях для проведення дострокових виборів, у країні спалахнула дискусія навколо міграційної політики Європейського союзу. На тлі візового скандалу та зловживання німецькими візами з боку передусім українських заробітчан консервативні партії скептично ставляться до планів ЄС розробити правила для так званої економічної міграції. Цілком імовірно, що тема захисту національного ринку праці стане однією з головних під час нинішньої передвиборної боротьби в Німеччині, де нині нараховується майже п’ять мільйонів безробітних.
“Якщо плани Єврокомісії втілять у життя, тоді ринку праці ЄС загрожує масовий наплив іноземців з країн, які не належать до цієї організації”, - вважає речник з внутрішньополітичних питань фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів у Бундестазі Гартмут Кошик.
Свою письмову заяву він опублікував у зв’язку із засіданням спеціальної парламентської комісії, на якій йшлося про міграційну політику в рамках Європейського союзу. Нагадаємо, що до кінця цього року Єврокомісія прагне розробити нову стратегію стосовно економічної міграції, яка б враховувала також демографічне старіння в Європі. Тобто, йдеться фактично про збільшення квот для іноземної робочої сили, аби запобігти в майбутньому зменшенню темпів економічного зростання в ЄС. Однак, як заявляють представники німецьких консервативних сил, проблеми демографічного старіння не можна розв’язати за рахунок масового притоку іноземців. Правозахисники не погоджуються з такою критикою. Говорить один з керівників німецької неурядової організації Pro Asyl Карл Копп:
“Позиція Європейської комісії в цьому питанні є сучаснішою, ніж та дискусія, що нині точиться в Німеччині. Слід виходити з того, що між 2010-им до 2030-им роками населення ЄС скоротиться на 20 мільйонів. За таких умов міграція робочої сили набуває дуже великого значення. Тому Єврокомісія виступає за уніфікацію міграційних законів в рамках ЄС”, - сказав Копп.
Він переконаний, що й Німеччина буде вимушена відкрити свій ринок праці для іноземців, у тому числі й для українців, аби зберегти та модерінізувати свою соціальну систему. Заяви речника парламентської фракції ХДС/ХСС Гартмута Кошика, в яких той виступає проти такого кроку, правозахисник назвав простим популізмом. Копп не розділив також побоювання стосовно можливого негативного впливу на німецький ринок праці легалізації нелегалів в Іспанії та Португалії, де також чимало українських заробітчан отримали право на працю.
“Коли людям, які отримали право на проживання в Іспанії, дозволятиметься вільно пересуватися до інших країн? Це трапиться не раніше, ніж через п’ять років. До того часу буде вже ухвалено загальноєвропейські міграційні правила. Крім того, держави на національному рівні й надалі зможуть регулювати цей процес. ЄС перебуває ще занадто далеко від надання жителям третіх країн права вільно обирати місце проживання. Отже, слухаючи застереження німецьких консервативних політиків, виникає враження, що вони керуються не фактами, а просто розпалюють істерію”, - сказав Карл Копп, один з керівників німецької правозахисної організації Pro Asyl.
“Якщо плани Єврокомісії втілять у життя, тоді ринку праці ЄС загрожує масовий наплив іноземців з країн, які не належать до цієї організації”, - вважає речник з внутрішньополітичних питань фракції Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів у Бундестазі Гартмут Кошик.
Свою письмову заяву він опублікував у зв’язку із засіданням спеціальної парламентської комісії, на якій йшлося про міграційну політику в рамках Європейського союзу. Нагадаємо, що до кінця цього року Єврокомісія прагне розробити нову стратегію стосовно економічної міграції, яка б враховувала також демографічне старіння в Європі. Тобто, йдеться фактично про збільшення квот для іноземної робочої сили, аби запобігти в майбутньому зменшенню темпів економічного зростання в ЄС. Однак, як заявляють представники німецьких консервативних сил, проблеми демографічного старіння не можна розв’язати за рахунок масового притоку іноземців. Правозахисники не погоджуються з такою критикою. Говорить один з керівників німецької неурядової організації Pro Asyl Карл Копп:
“Позиція Європейської комісії в цьому питанні є сучаснішою, ніж та дискусія, що нині точиться в Німеччині. Слід виходити з того, що між 2010-им до 2030-им роками населення ЄС скоротиться на 20 мільйонів. За таких умов міграція робочої сили набуває дуже великого значення. Тому Єврокомісія виступає за уніфікацію міграційних законів в рамках ЄС”, - сказав Копп.
Він переконаний, що й Німеччина буде вимушена відкрити свій ринок праці для іноземців, у тому числі й для українців, аби зберегти та модерінізувати свою соціальну систему. Заяви речника парламентської фракції ХДС/ХСС Гартмута Кошика, в яких той виступає проти такого кроку, правозахисник назвав простим популізмом. Копп не розділив також побоювання стосовно можливого негативного впливу на німецький ринок праці легалізації нелегалів в Іспанії та Португалії, де також чимало українських заробітчан отримали право на працю.
“Коли людям, які отримали право на проживання в Іспанії, дозволятиметься вільно пересуватися до інших країн? Це трапиться не раніше, ніж через п’ять років. До того часу буде вже ухвалено загальноєвропейські міграційні правила. Крім того, держави на національному рівні й надалі зможуть регулювати цей процес. ЄС перебуває ще занадто далеко від надання жителям третіх країн права вільно обирати місце проживання. Отже, слухаючи застереження німецьких консервативних політиків, виникає враження, що вони керуються не фактами, а просто розпалюють істерію”, - сказав Карл Копп, один з керівників німецької правозахисної організації Pro Asyl.
