Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:06

Фотографія і настрій людини.


Інна Набока

Київ, 5 липня 2005 - Навряд чи хто-небудь рахував, як часто ми фотографуємося. Фотоапарати, фотографи, фотокартки супроводжують людину все життя. Без цього винаходу француза Луї Дагера неможливо уявити собі ні науку, ні техніку, ні наше дозвілля. А от про мистецтво фотографії як про засіб покращання настрою розповідає психолог. Вирушаючи у подорож, відпустку чи просто за місто на пікнік, ми обов’язково беремо з собою фотоапарат І, мабуть, перше, що робимо повернувшись, - поспішаємо проявити плівки і видрукувати фотографії. Це – наче речові докази наших вражень, пригод, щасливих миттєвостей життя. Бо ж саме у такі миті ми найчастіше робимо знімки. Дні народження, весілля, урочисті події неодмінно супроводжуються традиційним „фото на пам’ять”.

Більшість людей фотографуватися любить. Психологи пояснюють це тим, що у людини є внутрішня потреба подивитися на себе з боку, як їй здається, об’єктивно і неупереджено. Часом дійсно, роздивляючись фото, особливо якщо його було зроблено зненацька, ми відкриваємо в собі щось нове. Та все ж фотографія – це, швидше те, якими ми б хотіли бути, а не те, якими є насправді. Адже фотограф ретельно вибудовує кадр, добирає ракурс, освітлення, мить знімку. Втім, хоча реалізм фотографій – річ оманлива, найбільше ми довіряємо саме фотосвідченням. Інколи люди навіть щось роблять, наприклад, піднімаються на гірську вершину, спеціально, щоби сфотографуватися. В усіх країнах гіди привозять туристів на спеціальні місця, де можна зробити гарні знімки. Нерідко головною метою подорожі є не так оглядання різноманітних пам’яток, як фотографування себе, коханого, на їхньому тлі. „Я та Єгипетські піраміди”, „Я та Ейфелева вежа”, „Я та Печерська Лавра”... Втім, здорова доля егоцентризму - явище нормальне, навіть корисне, аби лишень не доходило до відвертої самозакоханості.

Та існує категорія людей, які фотографувань уникають, кажуть, що не люблять цього. Їм не подобається власна зовнішність або те, як вони виходять на фото. Людина справді може бути не дуже фотогенічною, і не всі від природи красуні чи красені. Але справа не лише в цьому. Не люблять фотографуватися здебільшого сором’язливі, закомплексовані, невпевнені в собі люди. Та, можливо, саме гарне фото допоможе їм переконатися у своїй привабливості чи, принаймні, „нормальності” і позбутися, хоча б частково, невпевненості та комплексів. Варто поекспериментувати! Гадаю, саме літо, відпустка – найкращий для цього час.

А ще - ці літні фотографії, зібрані в окремий альбом, надзвичайно приємно переглядати восени чи взимку, пригадувати, знову переживати щасливі миті й веселі пригоди. Яким би похмурим не був ваш настрій, він обов’язково покращиться, - стверджують психологи.

Та насамкінець – невеличке застереження. Один дотепний мандрівник зауважив: лише проявивши фотографії, я побачив, де побував. Адже всю подорож я бачив лише крізь об’єктив своєї камери. Тож за всієї любові до фотографії, постарайтеся дивитися на світ не лише крізь об’єктив.
XS
SM
MD
LG