Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:55

“Про і контра”: Інтерв’ю з першим віце-прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом.


Сергій Кисельов Гості: Анатолій Кінах – перший віце-прем’єр-міністр України.















Київ, 10 липня 2005 року.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Сергій Кисельов

Говорить радіо "Свобода", 20 годин за київським часом, добрий вечір. У прямому ефірі — щотижнева недільна передача "Про і контра". Сьогодні у нас в гостях – перший віце-прем’єр-міністр Анатолій Кінах.

Ще один учасник передачі — слухач радіо "Свобода". Він може ставити запитання нашому гостеві в прямому ефірі, подзвонивши до київської студії за телефоном 490–2905. Код Києва — 44, код України — 380.

Деякі наші слухачі, які почули анонс сьогоднішньої передачі, наперед телефонували на "Свободу" й залишили для пана Кінаха свої запитання.

За режисерським пультом Вадим Журба, автор і ведучий передачі Сергій Кисельов.

Нагадаю, що наша передача зветься "Про і контра". А це означає, що думки, які в передачі звучать, не завжди співпадають. Й інколи в цьому неспівпадінні справді народжується істина. Сьогодні роль опонента, сказати б, "контра" візьму на себе я. І, сподіваюсь, наші радіослухачі також долучаться до цієї ролі. Але перше запитання нашому гостеві Анатолію Кінаху буде цілком чемним.

Отже, пане Анатолію, почнемо з подій тижня, що минає. Мабуть чи не найпомітнішими подіями були на наших теренах прийняття деяких законів, які необхідні Україні для вступу до СОТ.

Це бійки в парламенті, які супроводжували прийняття цих законів, та з’їзд “Народного союзу "Наша Україна", де ви, Анатолію Кириловичу, як лідер Партії промисловців та підприємців висловили пропозицію йти на парламентські вибори разом із "Нашою Україною". І, якщо я правильно зрозумів, дістали на це досить прохолодну відповідь.

Анатолій Кінах

Добрий вечір. Після перемоги українського народу, Віктора Ющенка на виборах президента України в нас з’явився унікальний шанс жити, будувати чесну, справедливу, демократичну державу. І ми не маємо права втратити цей шанс.

Нам всім необхідно зрозуміти, що незалежність визначається умінням суспільства та держави захищати свої національні економічні та політичні інтереси.

Це можна зробити тільки на основі високої довіри суспільства до держави, громадян до влади на основі консолідації політичної волі, інтелекту, ресурсів, щоб перемагати в тій жорсткій конкуренції, яка існує в світі, де кожен народ і кожна держава бореться за місце під сонцем.

Я дуже сумую з приводу тих подій, які відбувалися, в тому числі і в ВР. Я вимушений робити висновок, що, на жаль, не зважаючи на те, що ми скоро будемо святкувати практично 15-ту річницю нашої незалежності, а в Україні до сьогоднішнього для немає тої сконсолідованої політичної еліти, яка вміє питання загальнонаціонального, загальнодержавного значення ставити вище, ніж свої політичні, посадові чи міжособисті амбіції.

Бо, наприклад, вступ України в СОТ – це питання загальнонаціонального значення, це можливість нашої гідної інтеграції в економічний як європейський, так світовий простір, підвищення конкурентноздатності держави, залучення інвестицій.

І на цій основі, безумовно, створення більш кращих умов для рівня якості життя громадян України. І те, що парламент не спромігся прийняти пакет законів по вступу в СОТ, на жаль, не прийняв дуже важливий закон, який визначають умови малого і середнього бізнесу. Наприклад, закон про дозвільну систему, який дав нам можливість скасувати біля 1300 нормативних актів, які створюють сьогодні в державі ситуацію державного рекету по відношенню до підприємців.

Не прийняв деякі рішення, які дають нам можливість відновити довіру інвесторів, тому це втрата часу, це втрата динаміки. Я впевнений, що одне з головних завдань на цьому етапі розвитку і демократичного суспільства в Україні, і всіх складових незалежної держави – це необхідність формувати такі умови, такі принципи того справжнього патріотизму, які повинні давати можливість формувати в Україні політичну консолідацію, яка завжди вміє ставити вище загальнонаціональні інтереси перед кон’юнктурними.

Те, що стосується консолідації зусиль, то я хочу внести невеличку поправку. Партія промисловців та підприємців України, яка буде проводити свій з’їзд 16 липня, і, до речі, на з’їзді буде приймати в склад партії 150-тисячного нашого соратника.

Сергій Кисельов

Вітаю Вас.

Анатолій Кінах

Дякую. Це самодостатня партія, яка входить в першу п’ятірку політичних партій України по чисельності, по структурах, має свою, до речі, фракцію в парламенті. Вона не ходить і не буде ходити з простягненою рукою, ми готові об’єднати всіх, хто розділяє з нами принципи професіоналізму, порядності, патріотизму і готові віддати все це українському народу і нашій державі.

Але на з’їзді народного союзу, я ще раз підкреслюю, звертаючись до свого соратників, що революція - це дуже складна справа, а іспит владою набагато важчий.

Ніхто не схопив Бога за бороду. Потрібно наповнювати кредит довіри людей реальними справами, високопрофесійною відповідальною роботою. Маючи на увазі значення парламентських виборів, а я дуже хотів би, щоб результат парламентських виборів в березні 2006 додався до результату 2004, щоб створити умови незворотного розвитку демократичного розвитку держави.

Цієї перемоги на парламентських виборах можна досягти тільки на основі такої же як мінімум консолідації моральних, професійних, політичних зусиль, як це було у нас в 2004 році. І ми готові об’єднуватися з усіма тими, хто розділяє ці принципи, нашу волю, наші можливості, і разом будувати чесну, справедливу державу.

В тому числі з НСНУ і іншими, хто вміє працювати, в першу чергу, маючи на увазі пріоритет, ще раз повторюю, загальносуспільних державних інтересів.

Сергій Кисельов

Анатолію Кириловичу, продовжимо цю тему про стосунки соратників помаранчевих. Сподіваюсь, Ви не образитесь на мене, але не можу не пригадати, що дехто із ваших недоброзичливців згадує щодо Вас старий анекдот, коли вся рота йде не в ногу, й лише один старшина – в ногу.

В такий спосіб натякають про те, що Ваша власна позиція не завжди співпадає з думкою інших членів уряду. Одне ваше висловлювання під час російсько-українського інвестиційного форуму 21 червня чого варте.

Я цитую: "Я хочу вас поінформувати, що ми робимо певні висновки. Й ніколи, я сподіваюся, – принаймні це й моя особиста позиція – ніколи не допустимо подібних рецидивів, що сталися останнім часом в Україні, коли найскладніші проблеми держава спробувала вирішувати методами ручного керівництва економікою, директивних цін або ж, що ще гірше, методом пошуку ворогів".

Ні для кого не було секретом, що йшлося про прем’єр-міністра. Отже, скажіть будь ласка, чи не потерпаєте Ви від того, що наживаєте собі впливових ворогів в уряді? А по друге, так би мовити, що взагалі відбувається в уряді? Чому ті, хто ще недавно стояв на одній трибуні під снігом на майдані, тепер по різні сторони цієї сцени?

Анатолій Кінах

Повірте моєму досвіду, що за останні 10 років, я вже працюю в 4 –му уряді, прочинаючи з віце-прем’єр-міністра і прем’єр-міністром, в уряд прийшло дуже багато високоморальних людей, які щиро бажають працювати в інтересах держави, виконувати високоефективно свою справу.

Але в той же час не всі ще розуміють, що Кабмін в Україні – це вищий виконавчий орган влади держави. І кожне рішення Кабміну впливає на всі складові життя нашої України, на умови життя, праці, мільйонів українських громадян. І кожне рішення повинно прийматися на основі дуже високого професійного системного підходу, техніко-економічних розрахунків, прогнозів наслідків рішення, прямого високопрофесійного діалогу як в уряді, так і за межами уряду, особливо, коли мова йде про діалог уряду і бізнесу, діалог уряду і суспільства.

Я буду робити все, щоб уряд приймав рішення якраз на такій основі, і складні системні проблеми вирішувалися на основі дискусії, щоб кожен міністр чи віце-прем’єр знав, що його участь в цій дискусії, його позиція не впливає на його політичну чи посадову позицію. Розмова повинна бути щирою, рішення уряду повинні бути прозорими і обґрунтованими. Я намагаюся, щоб це так і було.

Те, що стосується питань вирішення системних проблем, таких, як енергетична безпека країни, продовольча, питання, які стосуються взаємовідносин з інвесторами, то я дуже стурбований тим, що дуже часто рішення приймається по принципу революційної доцільності.

Складні проблеми роблять спробу вирішувати спрощеними методами. Я ще раз можу сьогодні повторити, що неприпустимо приймати рішення на основі популізму чи спроби підвищувати свій особистий політичний рейтинг. Я абсолютно не сприймаю методи силового тиску, фіскального тиску чи ручного управління чи тих же директивних цін. Це буде додавати тільки від’ємний результат.

Я дуже стурбований тим, що сьогодні ми можемо втратити інвестиційний рік. Ми в односторонньому порядку ліквідували умови для інвесторів. В технопарках, вільних економічних зонах через державний бюджет внесли більше, ніж 100 поправок податкового законодавства з грубим порушенням бюджетного кодексу без розрахунків та прогнозів наслідків.

Ми ледве встигли виправити ситуацію по малому та середньому бізнесу, коли виникла загроза, практично, ізоляції бізнесу від спрощеної системи оподаткування, від системи оподаткування, яка дала сотні тисяч робочих місць.

Я дуже вдячний Президенту держави Віктору Ющенку, який підтримав підприємців і підписав дуже важливий закон, який виправив ситуацію.

Більше того, уряд, я це відношу і до себе особисто, повинен ніколи не забувати, що мудра і сильна влада повинна бути спроможною визнавати і виправляти свої ж власні помилки, не допускаючи глибоких негативних наслідків.

Моя позиція з цього приводу не змінюється, і я впевнений, чим вища буде професійність та прозорість дискусії в уряді, тим вищим будуть результати.

Але після того, як уряд прийняв рішення, всі повинні виконувати. Тут уже мова йде про рівень державного менеджменту, дисципліни, відповідальності. Без цих складових не працює жодна система управління, не зважаючи на назву держави. І уряд також це повинен розуміти.

І міністри, і віце-прем’єри особливо, повинні розуміти, що слово, яке сказане на мітингу, і слово міністра чи віце-прем’єра мають дуже різне значення. І необхідно відчувати і свою відповідальність за оцінки політичні, завжди думати, що це дасть, як це вплине на позицію держави, на ефективність в цілому політики України.

Це також та міра відповідальності, яка повинна бути в нас завжди, особливо, коли мова йде про такий орган державної влади як уряд. Це мої вимоги і до мене особисто, і до моїх соратників, інше я просто не бачу.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок від пана Володимира з Вінниччини. Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір, Анатолію Кириловичу. Я два рази був на Ваших зустрічах, коли Ви приїжджали у Вінницю. Навіть нещодавно Ви були, я Вас слухав, на 99 відсотків я Вас підтримую.

Анатолій Кінах

Ми там розглядали будівництво для села.

Слухач

Я підприємець, для мене як Божий день зрозуміло, що найбільшим гальмом для розвитку суспільства є комуністична фракція. Як зробити так, щоб цих антиукраїністів, антидержавників усунути з політичної арени? Тільки не говоріть, що їх вибирає народ, їх народ не вибирає.

Анатолій Кінах

Я впевнений, що їх час вже давно минув. Я думаю, що вони це також розуміють. А чому вони ведуть таку популістську безвідповідальну риторику? Я думаю, вони якраз розуміють, що ніколи не будуть при владі, ніколи не будуть відповідати за соціально-економічний і суспільний розвиток держави.

І дуже важливо, я вас тут повністю підтримую, щоб це, в тому числі відсунення раз і назавжди їх від влади, було на основі прозорої політичної конкуренції, в тому числі на парламентських виборах.

І тому дуже важливо, щоб суспільство, громадяни України розуміли суть і логіку подій через інформаційний простір, через доступ до об’єктивної інформації. Я впевнений, що тут перемога буде, в першу чергу, за тим, що відповідає цивілізованому, демократичному розвиткові України.

А ми з нашим талановитим, працездатним народом з величезними можливостями технічними, промисловими, інтелектуальними, кадровими впевнений, на разі консолідації наших зусиль, абсолютно будемо мати всі шанси займати гідне місце в світі. Іншого просто не дано, інших варіантів я просто навіть не розглядаю.

Сергій Кисельов

Анатолію Кириловичу, повертаючись до питання прозорості дій уряду. Весь час в уряді спалахують скандали: то з освітою Романа Зварича, то з поїздкою пана Червоненка в Монако, коли він сказав, що він домовився...

До речі, дістала Україна ту нафту, про яку він там домовився? Відомо, що Монако – це взагалі країна, де багато нафти...

Раз Ви перемовчали, то я гадаю, що це й була відповідь.

Але ще таким важливим, так би мовити, скандалом, була історія зі списком Кінаха. Московська газета “Комерсант” надрукувала цей список, а ми все ще нічого не знали.

Скажіть будь ласка нашим слухачам, чи існує цей список Кінаха? Чи справді там 29 позицій? Чи це ті позиції, які були видрукувані в газеті “Комерсант” і передруковані українськими ЗМІ?

Анатолій Кінах По першому блоку питань, я абсолютно впевнений, що нам необхідно дуже серйозно підсилити якість кадрової політики в нашій державі. Я захищав і буду захищати принцип, який, до речі, зафіксований, як один з пунктів нашої угоди по співпраці з Віктором Ющенком, яку ми підписували ще в минулому році, не знаючи ще навіть результату виборів президента держави.

Кадрова політика, в першу чергу, повинна спиратися на професійні і моральні якості фахівців, на їх бажання та вміння працювати в інтересах народу в межах Конституції та наших законів. Моральні та професійні якості.

І тут є над чим працювати, бо перша кадрова хвиля, яка пройшла по Україні, на жаль, у великій кількості випадків рішення приймалося, на жаль, не згідно принципу професіоналізму та моралі, моральної планки.

Тут потрібно буде ситуацію виправляти, я попереджаю всіх по всій вертикалі, що ніхто з політичних керівників не взяв ще Бога за бороду. Зараз відпрацьовується за дорученням Президента дуже серйозна система критеріїв.

Не якісь там абстрактні відсотки зростання ВВП чи виробництва, а, в першу чергу, кожен керівник, починаючи з обласного рівня, з районного (це стосується, до речі, і уряду), буде оцінюватися, як змінюється ситуація на його території.

На скільки збільшилася кількість нових робочих місць, на скільки зміцнюється фізичне здоров’я людей на території, доступ до послуг медичних, освітянських, культурних, як змінюється динаміка реальної заробітної плати, динаміка цін. Тобто все те, що формує реальне життя людини, і це будуть головні критерії оцінки кожного керівника на його рівні.

І ми будемо підводити підсумок розвитку нашої держави на перше півріччя за участю Президента держави, це планується наприкінці липня, і там будуть діяти вже ці критерії. Я дуже би хотів, щоб ми далі покращували кадрову політику на основі моральних принципів і професіоналізму.

Те, що стосується так званих списків. Мова йде про дискусію з приводу результатів приватизації в нашій державі. Я абсолютно впевнений, що ми не можемо допустити, і це жорстка позиція Президента держави, і в нас тут позиція повністю співпадає, ми ніколи не допустимо, щоб в Україні розпочався черговий перерозподіл власності за межами законів і прозорої конкуренції. Бо це основа довіри інвесторів, довіра до нашої держави, бажання співпраці з нами.

І той список, про який ви кажете, це список проблемних питань на деяких стратегічних підприємствах після їх приватизації. Цей список формувався на основі діяльності в надії сьогодні спеціально міжвідомчої групи, за участю фахівців, Генеральної прокуратури, СБУ, міністерства юстиції, ФДМ тощо.

Ситуація різна. От, наприклад, “Криворіжсталь”. Однозначно приватизація “Криворіжсталі” відбувалася з грубим порушенням законів, непрозорий конкурс... І що ще більш гірше? Це занижена вартість підприємства в рази по відношенню до її реальної ринкової вартості.

Коли підприємство, яке виробляє 20 % всього нашого металургійного комплексу, було приватизовано за 750 млн. доларів, це мінімум на той час в 4-5 разів нижче, ніж його реальна вартість. Тобто український народ був ошуканий на мільярди гривень.

Сергій Кисельов

Але ошуканий не інвесторами, на разі, де-юре. Відповідно, він був ошуканий керівництвом ФДМ. Але щось я не чув, щоб керівництво ФДМ якось притягалося за це до відповідальності? Чи якщо керівництво каже, що це злочинна влада, як тепер називають Кучму, давала такі вказівки, то можна й злочинну владу притягати.

Анатолій Кінах

Погоджуюся з Вами повністю. Зараз процес йде по двох напрямках. Перший – в нас є рішення суду, яке дає нам можливість готувати повторний прозорий конкурс на приватизацію “Криворіжсталі”, і ми це будемо робити жорстко, в межах діючого законодавства, відновлювати і законність, і інтереси суспільства по відношенню до всього стратегічного підприємства.

І Генеральна прокуратура вже прийняла рішення по деяким кримінальним справам, які стосуються і керівників ФДМ, зараз це направлено для відповідного впровадження.

Але повертаючись до списку, я б дуже хотів, щоб всі чітко розуміли. До речі, ця інформація значно раніше була до “Комерсанта” в прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, і у Президента Віктора Ющенка...

Сергій Кисельов

Той самий список, він відповідає дійсності?

Анатолій Кінах

Абсолютно. Це список проблемних питань з прив’язкою до конкретних підприємств. Але ми повинні чітко розуміти, що останні рішення в таких питаннях повинні приймати тільки суд, і тільки на основі суду можна приймати рішення про ліквідацію там конкурсу, повторний конкурс, ті чи інші претензії і вимоги до інвесторів, до тих, хто був причетний до приватизації стратегічного підприємства.

Нам дуже важливо, щоб це відбувалося жорстко в межах закону, щоб одночасно з боротьбою проти корупції, контрабанди, тіньової економіки ми підсилили безпеку бізнесу, захист прав власника, прав інвестора, створювали умови рівноправної конкуренції.

Бо це якраз іде і в інтересах прозорого бізнесу. І тільки так Україна може і залучати інвестиції, і розглядатися як надійний партнер, який формує прозорі прогнозовані правила гри в економіці, в залученні інвестицій, в веденні підприємницької діяльності. Це дуже важливо для нас.

Сергій Кисельов

Може цей список не дійшов до Юлії Тимошенко, коли вона сказала, що вона про нього не чула ніколи. Може це канцелярія погано працює?

Анатолій Кінах

Я з врахуванням ділової етики не буду поглиблювати відповідь на цю тему, але хочу сказати, що цей список був одночасно і в неї, і в Президента України. Інше я не коментую.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок слухача з Києва, пан Олександр. Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Шановний Анатолію Кириловичу, у мене два маленькі запитання. Що це за сила влади або така влада, яка не здатна справитися з хуліганами у ВР? Це ж вся Україна бачить, як треба жити, як треба робити?

І друге питання. Що це за така мораль, коли влада до нитки пограбувала сиріт війни, інвалідів, забрала в неї все, що можна було забрати, і сьогодні купує майбутні голоси у бомжів, у злодіїв, у спекулянтів і так далі подачками, незаробленими пенсіями, субсидіями і тому подібне. Будь ласка.

Анатолій Кінах

З приводу подій у ВР, я повністю поділяю Ваші висновки, бо це не тільки втрата можливості ефективного розвитку держави, це дуже серйозний удар по авторитету нашої держави, коли відбуваються такі події у вищому законодавчому органі державної влади.

Я часто вів дискусії у тій же ВР і запитував, от шановний народний депутате, ти вважаєш себе патріотом своєї держави? Він каже, що так. От ти розумієш, що якщо ми приймаємо чи не приймаємо, як зараз це відбувається, той же податковий кодекс, а в Росії його прийняли вже 3 роки тому. Ти розумієш, що якщо ми несвоєчасно приймаємо закони про покращення умов для залучення інвесторів, це знову ж таки б’є по конкурентноздатності нашої держави.

Кожен закон, несвоєчасно прийнятий ВР, це страшний удар по нашій конкурентноздатності, по можливості гідної конкуренції, захисту наших внутрішніх та зовнішніх інтересів.

На жаль, коли я бачу, що дорогоцінний час у ВР використовується не на прийняття розумних, мудрих законів, які є працюють в інтересах держави, суспільства і економіки, а на ці бійки, то я ще раз роблю висновок, що нам потрібно бути дуже уважними, дуже відповідальними, бо наші рішення якраз впливають на склад ВР.

І той шанс, який у нас буде 30 березня 2006 року, ми не можемо знову ж таки втратити. Я б дуже хотів, щоб ми, об’єднуючи зусилля, сформували в майбутній ВР більшість не методами перерозподілу портфелів чи торгівлі економічним фінансовим ресурсом. Там повинна бути більшість, яка сформована, в першу чергу, на бажанні працювати в інтересах держави і народу, на відповідній ідеології, на формуванні демократичної держави і конкурентноздатної економіки.

Тільки така більшість, яка об’єднана на таких принципах, може формувати ефективний уряд, і разом, до речі, з урядом відповідати перед українським народом за результати своєї роботи. І тут я дуже просив би нас об’єднати зусилля, бо світ навколо нас дуже динамічно йде вперед.

І коли середня заробітна плата в Україні сьогодні вже поступається Казахстану, Білорусі, Росії, я вже не кажу по Центральну Східну Європу. Це просто гріх, коли в такій державі, як Україна, ми маємо таку глибоку проблему бідності, а це також результат неконсолідованої дії як законодавчої, так і виконавчої влади. І це потрібно змінювати, і ми будемо робити все, щоб разом з вами змінити цю ситуацію.

П другому питанню я хотів би сказати щиро, що проблема стосується дуже серйозних підходів, які повинні формувати в нашій державі принцип, який я сам поділяю. Я коли чую, коли той чи інший політик закликає, що “давайте, давайте нагодуємо народ”, я вважаю, що це образа для людей.

У нас працездатний, талановитий народ. Ми вміємо працювати, це визнають всі світові експерти, високий рівень освіти, кваліфікації людей. Не заважайте людям працювати, і люди зроблять все, щоб жити гідним життям і впевнено дивитися в завтрашній день.

Це моя позиція. Я впевнений, що ми повинні всі працювати на те, щоб Україна, а вона має всі можливості, займала дуже гідне місце і ми пишалися своєю державою.

Сергій Кисельов

Питання таке. Зараз літо, тепло, а от восени, взимку чи будуть українці жити в теплі. В цьому комплексі запитання: російський газ – 7,8 мільярда кубометрів: він все ж таки кудись подівся? І як ви, до речі, ставитесь до висловлювання російського президента Владимира Путіна, який позавчора, у п’ятницю заявив, що Росія готова розширювати співпрацю в газовій сфері з Україною, якщо вона, як він не надто шанобливо висловився на адресу України, – цитую – "не будет тырить у нас газ", – кінець цитати. Тобто, не буде "цупити". Що відбувається з газом?

Анатолій Кінах

Це, що стосуєтсья Росії, то я впевнений, я сам розпочинаю переговори на любому рівні з головного принципу, що готові розглядати питання, але на умовах рівноправної і взаємовигідної співпраці без подвійних стандартів, без економічного чи політичного тиску.

Ця позиція незмінна, незважаючи на напрямок: Захід чи Схід, ми повинні удосконалювати всі методи в волю по захисту українських економічних і політичних інтересів прозорими сучасними діями, професійними аргументами. Цей принцип якраз і визначає, на яких умовах держава Україна співпрацює зі своїми партнерами.

Я абсолютно не поділяю цей вислів з приводу того, що Україна, як було сказано “тирить” природний газ. Починаючи десь з 2000 року з уряду Віктора Ющенка, потім мій уряд підсилив цей результат, у нас практично знята проблема, яка стосується так званих несанкціонованих відборів природного газу.

Ми підписали з Росією дуже серйозний довгостроковий договір, який ратифікований в парламенті України, який визначає на 10 років вперед умови транзиту російського газу через територію України. Ми виконуємо чітко ці умови.

Я впевнений, що нам необхідно зняти політичну емоційну складову. Ми вимушені будемо, я наполягаю на цьому і в уряді, суттєво підсилити і сконсолідувати політичні і дипломатичні, економічні зусилля по захисту інтересів у цьому енергетичному секторі природного газу.

Ні яких там 7,8 млрд. кубометрів газу безконтрольно не було використано. Всі докази, що цей газ є в підземних сховищах природного газу України. Єдине, по технології одномоментно не можна вибирати. Цей процес, який тягнеться декілька місяців. Ми готові віддати його росіянам, коли буде це необхідно.

Ми абсолоютно повинні жорстко відстоювати, щоб на наступний 2006 рік не змінювались умови транзиту природного газу через територію України. Я абсолютно не підтримую ту пропозицію, яка лунає з російської сторони, щоб ми одномоментно перейшли на оплату за транзит у коштах, а Росія буде нам продавати природний газ по світовим європейським цінам.

Це асболютно неприпустимо, маючи на увазі енергоємність української економіки. Це процес, який повинен поетапно йти, маючи на увазі, з паралельним впровадженням програм енергозбереження і інших, які впливають на конкурентноздатність української продукції.

Ми будемо чітко системно професійно захищати свої позиції. Я думаю, що не тільки у нас, але і в президентів України і Росії вистачить мудрості, витримки вирішити це питання на основі рівноправної співпраці, безумовно, взаємної вигоди. Іншого не повинно бути. Ми не дозволимо, щоб тиск був головним принципом прийняття рішень по відношенню до України.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок нашого слухача. Пан Олександр, місто Знамянка. Прошу говоріть, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір!

Анатолій Кирилович, в мене до Вас таке коротеньке питання. Чи планує нинішня влада змусити сепаратистів-комуністів заплатити з власної кишені за зламані мікрофони і в такий спосіб поповнити бюджет ВР?

Анатолій Кінах

Абсолютно це необхідно зробити. Я знаю, що там вже є ряд доручень, вже підрахована сума збитків. Але я хочу підреслити слідуюче. Можна компенсувати матеріальні і фінансові збитки, але те, що вони своїми діями нанесли нещадний удар по авторитету держави, по довірі людей до влади як такої, то це так. Ці моральні, психологічні, суспільні збитки дуже тяжко компенсувати.

На мій погляд, люди, які бачили це неподобство, наші рідні співвітчизники повинні також зробити висновок, хто щиро бажає створити гідні умови життя в країні, так щоб потім можна було достойно передати державу в руки нашим дітям і внукам, а хто використовує загальнодержавні проблеми для підвищення брудними методами політичного піару, дивідендів політичних, тощо.

Я абсолютно не підтримую такі дії. Маю надію на мудрість людей, щоб вони робили свої висновки і потім приймали мудрі рішення, коли будемо визначатися, в тому числі під час парламентських виборів. Не можна, щоб ми пролонгували такі дії і політичне майбутнє тих депутатів, які допускали собі такі брудні події в нашому вищому законодавчому органі України ВР.

Сергій Кисельов

Анатолій Кирилович, ще повертаючись до газової теми, скажіть, будь ласка, що відбувається і які перспективи розвитку стосунків з Туркменістаном? Чому раптом Сапармурат Ніязов так відвернувся від України, попри те, що навіть наш президент робив певні паси до нього, нагородивши посмертно орденом його покійного батька, що було на разі для української інтелігенції дещо дивно виглядало, але було зрозуміло, що газ потрібний, тим не менше, не подіяло?

Анатолій Кінах

Україна – це потужна держава, яка є невід’ємною часткою енергетичної безпеки Європи. Через території України щорічно, через нашу, підкреслюю унікальну газотранспортну систему, постачається в Європі мінімум 120-125 млрд. кубометрів природного газу. В тому числі на території України є унікальна можливість для республік Середньої Азії, маючи на увазі і Туркменістан, вийти на дуже привабливий європейський ринок енергоносіїв.

Це якраз наша головна тема наших переговорів. Ми запропонували Туркменістану, Узбекістану, Казахстану, безумовно, разом з Росією, мова йде і про її участь формувати умови постачання енергоносіїв з Азії через територію України в Європу. Я впевнений, що це буде обов’язково поступово тільки підсилюватися.

Нас з Туркменістаном взаємопов’язує стратегічна співпраця. Туркменістан постачає в Україну мінімум 30-35 млрд. кубометрів природного газу щорічно. В тому числі наші підприємства, наші компанії щорічно на сотні мільйонів доларів інвестують в економіку Туркменістану, виконують дуже серйозні інвестиційні проекти.

До речі, на наступний рік у нас мінімум 6 млрд. кубометрів природного газу з Туркменістану буде постачатися в рахунок виконаних наших інвестиційних проектів в Туркменістані, де будуться дороги, інфраструктура, нафтогазовий комплекс і т.д.

Ми розглядаємо співпрацю з Туркменістаном як довгострокову, взаємовигідну. Ті рішення, які прийняті в останній час тільки підтверджують. Ми пішли на те, щоб з 1 липня поточного року природний газ з Туркменістану буде постачатися в Україну по ціні замість 58 доларів як було по ціні 44 долари за тисячу кубометрів. Але ми пішли на те, щоб розрахунки були тільки грошима, щоб створити прозору систему ...

Сергій Кисельов

А не колошами, як раніше.

Анатолій Кінах

Аналогічно, що дуже знижувало і довіру між державами і давало величезні можливості для корупції і зловживань. Ми вийшли на чисті прозорі розрахунки. Це в інтересах і України і Туркменістану. Ми вдячні Туркменістану, що він одночансо і знизив для нас ціну газу з 58 доларів за тисячу кубічних метрів до 44 доларів.

Ми будемо це підсилювати. В вересні поточного року ми будемо очікувати візит нашого партнера шановного президента Туркменістану Ніязова в Україну, де ми готуємо підписати з Туркменістаном на 25 років вперед довгострокову угоду про співпрацю в енергетичному секторі, маючи на увазі і обсяги постачання і участь у формуванні сучасної інфраструктури нафтогазового комплексу Туркменістану. Готується дуже потужна низка інших рішень по співпраці. Ми будемо тільки підсилювати, щоб наша співпраця з Туркменістаном також була на рівноправних умовах на основі високої взаємної вигоди і взаємної довіри.

В вересні, я впевнений, будуть прийняті дуже серйозні рішення, які дадуть нам можливість тільки підсилювати цю співпрацю.

Сергій Кисельов

Ще до важливої дуже теми, яка турбує українців, то це питання цін на нафту, на бензин. Прицитую: "З урахуванням динаміки цін на нафту на світовому ринку, безумовно, певне підвищення ціни на нафтопродукти в липні в Україні відбудеться. Ми розраховуємо на те, що це будуть буквально лічені відсотки. При цьому, з огляду на насиченість ринку нафтопродуктами, ми абсолютно не передбачаємо й не прогнозуємо їхнього дефіциту".

Це – ваші слова. Позаминулої п’ятниці ви зробили саме такий прогноз, хоча деякі експерти з питань ПЕК віщують 10-відсотковий стрибок цін на бензин. І чи не здається вам, що коли ми раніше в сільському господарстві все валили на важкі погодні умови, то тепер цапом-відбувайлом став світовий ринок, із яким Україна за відсутності власного біржового ринку перебуває певною мірою у віртуальному зв’язку? Все-таки, що буде з бензином і світовим ринком?

Анатолій Кінах

По-перше, необхідно відзначити, що в Україні є величезна проблема – це високий рівень залежності від зовнішнього постачання енергоносіїв. 70% природного газу, 80% нафти, які ми споживаємо постачаються в Україну ззовні по імпорту. Це безпрецедентно високий рівень економічної, політичної залежності. Нам необхідно цю проблему вирішувати в першу чергу через диверсифікацію постачання, пошук нових маршрутів постачання нафти і природного газу як в Україну, так і через нашу територію до інших держав.

Це повинно бути одним із найголовніших пріоритетів і політичного керівництва держави і фахівців. Ми над цим зараз працюємо.

Безумовно, нафта 80%, якої ми споживаємо по імпорту, і з нами ж торгують по цінам світового ринку, тут ми дуже залежимо.

В тому числі та ж РФ, яка постачає більшу частину сирої нафти раз на 2 місяці переглядає експертно-вивізне мито. Збільшуються ціни на світовому ринку – збільшується вивізне мито. Загальні розрахунки показують, що десь з 1 серпня воно буде мінімум 140 доларів на тону, зараз 136 доларів.

Ціна нафти на світовому ринку, на жаль, має тенденцію до підвищення. Вона вже перейшла рекордний рівень 60-61 долар за один барель. Це також впливає на внутрішні ціни на Україні.

Але завдяки тим висновкам, які були зроблені після штучного нафтового кризису, коли був прийнятий дуже своєчасний указ президента держави, який чітко заборонив використовувати ручні, директивні методи ціноутворення, то у нас є дуже позитивний процес насичення внутрішнього ринку як нафтою так і нафтопродуктами.

По суті у нас зараз ринок насичений, є відповідний баланс пропозицій і попиту, необхідні обсяги. Ніяких дефіцитів ми не пронгозуємо. Зараз головне на основі високопрофесійної політики забезпечити баланс попиту і споживання, контроль над тим, щоб не було монопольних змов, контроль за тим, щоб не виникало штучного дефіциту.

В цих умовах я абсолютно підтримую висновки експертів, ми зможемо тримати стабільну ситуацію з точки зору наявності нафтопродуктів, а зростання цін буде в першу чергу залежати від динаміки цін на світовому ринку. Воно буде коливатися максимум, як було сказано, 8-10%, а, можливо, менше, якщо ми відпрацюємо ще більш точно такі питання як товарні інтервенції, як зняття напруги, як створення в тому числі перевищення пропозиції над попитом, що дуже позитивно впливає на зниження цін.

Це повинно бути в основі і урядової політики і постійного діалогу влади і бізнесу з розумінням взаємної відповідальності.

Сергій Кисельов

Ще питання, яке дуже справді турбує українців, то це те, що упродовж останньої декади червня 2005 року середній рівень роздрібних цін на цукор підвищився майже на 13%. Далі дивні речі відбуваються в уряді. Прем’єр-міністр, секретар РНБО, міністр економіки і здається, хтось іще виступають за те, щоб завести в Україну дешеву цукрову тростину, запустити її у виробництво й тим самим здешевити цукрові ціни. Але ви і міністр АПК знову крокуєте не в ногу.

Тобто, як на Ваш погляд, треба виходити з цукрової кризи? Зрештою, чому вона несподівано сталася в країні, яка виробляє бурякового цукру стільки, що на разі повинно вистачати їй самій?

Анатолій Кінах

Це абсолютно так. Україна має всі можливості за рахунок власного виробника, українських селян в першу чергу забезпечити всі свої внутршні потреби в цукрі. Ми щомісяця споживаємо десь в середньому десь 150-160 тис. тон цукру. По стану на сьогодні в країні є ресурси мінімум під 700 тис. тон. Нам достатньо ресурсів для продукції нового урожаю.

Однозначно повинні бути відповідні резерви в держави. Коли ми бачимо, що в країні на ринку цукру створюються штучні умови зростання цін, в першу чергу, на основі змови монополістів, то держава повинна за рахунок інтервенцій гасити цю ситуацію і не допускати різкого зростання цін.

На жаль, той же парламент не прийняв дуже важливий закон, який стосується якраз товарних інтервенцій, хоча ми зверталися до нього. По-друге, у нас по суті держава втратила контроль над оптовими постачальниками цукру. За рахунок цих штучних дій, стримання ресурсів в Україні ціна на цукор зростає.

Я наполягаю і буду наполягати, щоб діяльність оптових постачальників цукру була в умовах ліцензування їх діяльності, тобто тільки на основі відповідних ліцензій. По-друге, ми повинні чітко розуміти, що ввезення цукру-сирцю, особливо з урахуванням технології його переробки, коли цей товар з’явиться перед новим врожаєм і нещадно вдарить по інтересам українських селян в першу чергу, які виробляють цукор і відповідну сировину.

Я категорчино проти того, щоб такими методами створювати насиченість ринку, коли по суті будемо створювати робочі місця закордоном і поповнювати закордонні бюджети. Робочі місця треба створювати в своїй державі. Це основа для розвитку економіки і добробуту людей.

Нам необхідно робити дуже серйозні висновки. На основі чітких дій, не допускаючи монопольних змов на ринку цукру наводити там порядок за участю АМКУ, інспекції по цінам, і не допускати того зростання.

Ми впевнені, що цей пік уже проходить. Особливо по мірі появи цукру нового врожаю динаміка цін піде вже в протилежному напрямку. Ціни будуть знижуватись. Але ми повинні не руйнувати наш внутрішній ринок і не руйнувати свого власного українського виробника. Це головний пріоритет.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок слухача. Це пан Олександр з Києва.

Прошу говоріть, Ви в ефірі.

Слухач

Здрастуйте!

Я от хотів Вас запитати. Шановний Анатолій Кирилович, скажіть мені, будь ласка, коли вже помінялася влада після помаранчевої революції, то я пам’ятаю, що Ви їздили в Москву.

Анатолій Кінах

Так, було діло.

Слухач

Я що хотів дізнатися. Чому Ви вибачалися перед Росією? Якщо взяти з історії, то Росія наш найгірший ворог. Ви мені пробачте. Ви згадайте, як Катерина розорила Запорізьку Січ.

Анатолій Кінах

Перед Росією ніхто не вибачався, в тому числі і я. Це перше. Але головне. Я дуже просив би Вас зрозуміти слідуюче. Україна і Росія – це дві братні держави, сусіди. Знаєте, є в народі дуже гарний вислів, що хороший сусід набагато кращий, ніж далекий родич.

Сергій Кисельов

Це якраз про Плачкова.

Анатолій Кінах

Тому Україна і Росія – це дві братніх держави. Однозначно вони повинні формувати свої відносини на основі рівноправної співпраці, взаємної довіри і без всяких там подвійних стандартів і тиску.

Нас взаємопов’язує сотні років історією, культурою, родинні зв’язки, економіка. Це не можна забувати, не можна руйнувати. Ще раз повторюю, що це повинно бути збережено як довіра між народами.

А те, що стосується економічних відносин, то тільки на рівноправних умовах без економічного чи політичного тиску. Це головний принцип.

Але коли в час тої штучної нафтової кризи, про яку ми тільки що мали розмову з шановним ведучим, деякі високопосадові українські політики допускали собі такі заяви, що Росія, яка незадоволена якби результатами президентських виборів в Україні створює штучні кризи.

Цього не можна допускати. Взаємовідносини між державами, незалежно від їх назви повинні будуватися на основі взаємної поваги і відповідальності за кожне слово. Взаємовідносини між державами ніколи не повинні вибудовуватись на емоційно-політичних висловах чи заявах, особливо, коли мова йде про високих посадовців.

Ось суть того і моєї позиції. Я її не буду змінювати, бо тільки так можна забезпечити повагу для себе і тільки так можна гідно сучасними методами там де необхідно жорстко захищати свої власні інтереси. Тоді нас будуть і поважати і слухати в світі і не тільки в Росії.

Сергій Кисельов

Пару тижнів тому віце-прем''єр Олег Рибачук повідомив, що на рішення питання про надання Україні статусу ринкової економіки вплинули адміністративні методи вирішення бензинової й "м''ясної" кризи. При цьому Рибачук підкреслив, що в нього "немає ніяких сумнівів", що Україна одержить ринковий статус. А Ви що думаєте і коли це можливо на Ваш погляд?

Анатолій Кінах

Я впевнений, що Україна має всі можливості скасувати поправку Джексона-Веніка, яка, на жаль, ще існує в США по відношенню до України. Я постійно американцям про це нагадую, що поправка Джексона-Веніка по відношенні до України – це релікт холодної війни. Ми сьогодні абсолютно не відповідаємо тим зауваженням, які були зараз зроблені, коли була введена поправка Джексона-Веніка.

Для слухачів скажу, що та поправка дуже серйозно ускладнює нам доступ до передових технологій, до просування українського експорту. Я думаю, що Україна як держава повинна підсилити свої вимоги і пропозиції, щоб ця поправка Джексона-Веніка була скасована в стислі терміни.

Статус держави з ринковою економікою має принципове значення. Це б дало нам можливість ефективно захищати наших експортерів, уникати тої великої кількості антидемпінгових розслідувань штучних. Ми втрачаємо сотні-сотні мільйонів доларів на цьому як держава, як український експорт.

Ми наполягаємо на цьому. Ми зробили відповідні заявки. Іде серйозна дискусія. Але в той же час я погоджуюся з висловами мого колеги віце-прем’єра Рибачука, що ми часто даємо самі привід. От оці останні події, оці директивні ціни, силовий тиск на економіку якраз і стримував прийняття відповідного рішення, яке ми очікували ще буквально в червні місяці по статусу держави з ринковою економікою.

Тому я сказав не так давно, що ми повинні зробити висновки і веж ніколи не допускати таких рецидивів як силовий тиск на економіку, фіскальний тиск і директивне ціноутворення.

Нас не зрозуміють ні наша економіка, ні наші промисловці і підприємці, ні світ, який нас оточує. Я впевнений, що в України є всі можливості, концентруючи свою політичну волю, наполегливість, щоб мати статус країни з ринковою економікою. Ми зараз над цим працюємо, ведемо дуже серйозні переговори як з ЄС, так із США.

Сергій Кисельов

Анатолій Кирилович, скажіть, будь ласка, те, що ця сесія не встигла прийняти всі потрібні для вступу до СОТ закони? Чи означає це, що Україна цього року може і не вступити до СОТ? Який Ваш прогноз?

Анатолій Кінах

Шанси в нас є. Нам треба вступати в СОТ. Я нагадую, в тому числі і для опонентів, що СОТ – це світова організація, яка об’єднує сьогодні 148 держав світу, які виробляють 90% всієї світової продукції.

Нам, безумовно, потрібно вступати. Це є можливітсь залучення інвестиції, ефективного захисту українського експорту. Безумовно, є ризики особливо для внутрішнього ринку. Тому кожна умова вступу України в СОТ повинна бути оптимальним балансом інтересів української економіки, цивілізованого захисту внутрішнього ринку і норм міжнародних правил торгівлі.

Ми будемо вступати в СОТ. Я маю надію, що після 6 вересня, коли ВР відновить свою діяльність, ми зараз працюємо над цим, то приймемо ті законопроекти, які залишилися і необхідні для вступу в СОТ. Будемо працювати таким чином, щоб в грудні поточного року, а це буде в Гонконзі, де буде чергое засідання СОТ, ми мали можливість отримати статус члена СОТ. Це буде тільки на користь і на ефективну інтеграцію нашої держави в економічний і політичний світовий простір.

Сергій Кисельов

Анатолій Кирилович, таке незручне запитання руба. Як високопосадовець, який майже 6 місяців стоїть біля керма влади, то як Ви вважаєте, чи покращилося життя за цей час українців чи погіршилось?

Анатолій Кінах

Я думаю, що ситуація не проста. Величезна кількість проблем отримана в тому числі в спадщину від минулого періоду. Хоча я часто нагадую своїм соратникам, що вже пора перестати показувати пальцем назад, а почати відповідати за свою діяльність, за наші результати.

За 5 місяців поточного року, це реальна статистика, реальні доходи громадян в Україні зросли на 26%. Ми плануємо за рік підвищити в цілому середню заробітну плату для бюджетних установ, включаючи медицину, освіту, культуру на 57%.

З 1 липня мінімальна заробітна плата 310 гривень, з 1 вересня 332 гривні. Тобто йде позитивний процес. Але головне, щоб це спиралося на ефективну працюючу економіку, щоб зростання цін не випереджало зростання зарплати і пенсії. Це суть соціальної політики держави.

Ми будемо намагатися, щоб виконати це і люди відчували відсотки зростання ВВП на покращення свого життя.

Сергій Кисельов

Наш час, на жаль, уже зовсім добігає кінця, і нам залишилося лише нагадати, що ви слухали в прямому ефірі радіо "Свобода" передачу "Про і контра" – "За і проти". Гостем Київського бюро радіо "Свобода" був перший віце-прем’єр-міністр Анатолій Кінах.

Дякуємо за участь у передачі, Анатолію Кириловичу.

Спасибі слухачам радіо "Свобода" за запитання, які вони ставили в прямому ефірі.

За режисерським пультом працював

Вів передачу Сергій Кисельов.

На все добре, до наступної неділі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG