Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 13:51

Світова організація торгівлі як індикатор внутрішньополітичної взаємодії влади.


Марина Пирожук Гості: Іван Бокий - народний депутат України (СПУ); Михайло Волинець - народний депутат України (БЮТ); Сергій Соболєв - представник Президента України у ВР (телефоном).











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 12 липня 2005 року.

Марина Пирожук

Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Вечірня свобода”, перед мікрофоном Марина Пирожук.

Світова організація торгівлі як індикатор внутрішньополітичної взаємодії влади - така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з народними депутатами України. Соціалістом Іваном Боким та БЮТівцем Михайлом Волинцем. З нами також буде на зв’язку представник Президента України у ВР Сергій Соболєв.

Тож, СОТ як індикатор взаємодії між різними сегментами політичних еліт. Хто в дискусіях стосовно вступу України в СОТ переймається національними інтересами?

Вітаю шановних гостей і дякую вам за участь у нашій програмі. Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефонуйте до нас за номером 490-29-05.

Україна ухвалила близько 80% законів, необхідних для вступу до Світової організації торгівлі. Про це заявив сьогодні журналістам міністр економіки України Сергій Терьохін.

За словами міністра, якби Кабінет Міністрів справді був єдиною командою, Україна сьогодні була б набагато ближче до СОТ. Втім, міністр налаштований оптимістично і прогнозує швидке членство України у цій організації, попри гарячі дискусії довкола цього питання і спротив з боку лівих політичних сил.

На прес-конференції побував мій колега Сергій Собуцький. Сергій Собуцький

За словами Сергія Терьохіна, Україна має всі шанси вступити до СОТ ще у нинішньому році. Наразі ухвалені вісім базових законів, які необхідні для вступу до цієї організації.

Серед них міністр назвав три найголовніші: закон щодо дотримання прав інтелектуальної власності, а також зміни до митних тарифів на деякі види сільгосппродуктів і майже 10 тисяч позицій по електротехніці, машинобудуванню.

Сергій Терьохін висловив надію, що навіть, якщо восени не будуть ухвалені деякі з 19 законів, необхідних для вступу до СОТ, це не вплине на підсумки цьогорічної грудневої Конференції СОТ у Гонконгу, і Україна стане повноправним членом цієї організації. Далі - Сергій Терьохін.

Сергій Терьохін

Чому я можу говорити так впевнено? Тому що тільки минулої п’ятниці закінчилося проміжне засідання робочої групи в Женеві, де таку впевненість висловив голова цієї робочої групи, посол Канади при СОТ пан Маркі, мотивуючи своєю розмовою з генеральним секретарем СОТ і генеральним директором СОТ.

Сергій Собуцький

Коментуючи двосторонні переговори з учасниками робочої групи щодо вступу України до СОТ, Сергій Терьохін сказав, що найбільш складно вони проходять з Австралією, яка вимагає зниження мита на імпорт цукру до 10%.

Міністр з цього приводу пожартував, що у відповідь Україна може тільки зажадати від Австралії здійснити самовивезення брухту, на який перетворяться українські цукрові заводи.

За словами міністра, певні проблеми є в переговорах з Китаєм, який вимагає визнати його країною з ринковою економікою, як це вже зробила Росія. Однак такий крок, за словами Сергія Терьохіна, суперечитиме зобов''язанням, які взяла Україна перед ЄС.

Як поінформував міністр, з Японією підписання двостороннього протоколу очікується в липні під час візиту до цієї країни Президента Віктора Ющенка, а зі США - восени.

Окремо міністр економіки торкнувся питань єдності в урядовій команді щодо вступу до СОТ. Сам процес ухвалення законопроектів у Верховній Раді він назвав ганьбою.

Сергій Терьохін

Що відбулося у ВР? Чому сталася така ганьба, коли Президента України такою поведінкою деяка частина, слава Богу, менша частина ВР просто принизила? Де є роль уряду в цій ситуації?

Так, я виступав і сказав, що треба визначитися: або діяти командою, якщо команда вирішила, коли прийняте рішення, коли поставлені візи, тоді треба виступати, або йти, інакше не може бути.

Сергій Собуцький

Сергій Терьохін також поінформував, що уряд ухвалив рішення про створення Центру обробки торгової інформації, який опікуватиметься проблемами вступу України до СОТ зараз, і моніторингом відносин України із СОТ уже після вступу до цієї організації.

Сергій Собуцький, радіо “Свобода”, Київ.

Марина Пирожук

Шановні колеги, ми спостерігали битву депутатів у парламенті довкола ухвалення законів щодо СОТ. Боротьба, як нам видалося, йшла дуже серйозна, депутати викручували один одному руки, шиї. Урядовці і проурядові фракції агітували за ухвалення цих законів, а ліві фракції, як твердять противники, робили усе можливе, аби цього не сталося. За що боролися реально депутати? Пане Волинець, почнемо з Вас.

Михайло Волинець

Оскільки я профспілковець, то це питання для мене є не досить просте. Я опинився у вирі бійки саме в той час, коли розглядався навіть не сотовський законопроект, а зміни до бюджету, де передбачалося виділити додаткові кошти на дитячу лікарню “Охматдит”, де передбачалося виділити кошти на погашення заборгованості по зарплаті, яка виникла 10 років тому у гірників. Також цілий ряд соціальних питань передбачалося профінансувати цим законопроектом.

Але під час голосування, під час розгляду законопроектів там таке шумове оформлення було створене комуністами, що багато хто не чув, що ж обговорюється, наприклад.

Марина Пирожук

А чому комуністи, по Вашому, протистоять цьому? Чому не хочуть, щоб ці законопроекти були ухвалені?

Михайло Волинець

Комуністи знову ж не голосувати за законопроект про внесення змін до бюджету України, а вони боролися конкретно проти прийняття сотівських законопроектів. Зрозуміло, що відпрацьовували певне замовлення.

Марина Пирожук

Чиє?

Михайло Волинець

Ми всі вважаємо і схильні вважати, що це замовлення йшло з Росії.

Марина Пирожук

Пане Бокий?

Іван Бокий

Я можу сказати одне, що трішки не точно було сказано, що боролися з сотівськими законами ліві фракції. Ліва фракція в парламенті одна.

Марина Пирожук

Але ж соціалісти не голосували.

Іван Бокий

Ліва фракція в парламенті одна – комуністи, фракція соціалістів – лівоцентристська, тобто це далеко не одне і те ж.

Далі – соціалісти голосували за 4 закони, які встановлюють загальні правила гри у СОТ, і за закон, умовно кажучи, про диски. За це ми голосували. За решту ми, звичайно, не голосували і ми не можемо голосувати.

Марина Пирожук

А чому? Що Вас не влаштовує?

Іван Бокий

Дуже просто, тому що, наприклад, закон, скажімо, який прийнятий по олійних культурах, по вивезенню їх і зниженню на 1% кожного року створює для України не рівноправні умови.

По суті, Україна буде виступати як сировинний придаток, і з своєї сировини буде отримувати дорожчу продукцію олії. Значно вигідніше для України, якби вона не вивозила насіння, а переробляла його тут і продавала туди...

Марина Пирожук

Це принципові речі для Вас?

Іван Бокий

Це абсолютно принципові речі.

Марина Пирожук

Але ж несхвалення законопроекту може відтягувати сам процес вступу в СОТ.

Іван Бокий

Скажіть будь ласка, а для хворого, який лежить на ліжку, що важливіше: догодити якомусь конкретному лікареві і його методиці чи за звичайною методикою зробити йому операцією і врятувати йому життя?

Марина Пирожук

Дякую, пане Бокий. У нас на зв’язку вже є Сергій Соболєв. Пане Соболєв, вітаємо Вас.

Ми говорили про битву депутатську в парламенті довкола законопроектів щодо СОТ. Говоримо про те, за що боролися реально депутати, чому відбувалися ці протистояння? Бо ми знаємо, що Ви також були жертвою разом з паном Волинцем, оскільки Вас там чубили, як нам видалося, найбільше.

Пане Соболєв, чому питання доцільності вступу України в СОТ досі порушується, на Ваш погляд?

Сергій Соболєв

По-перше, там нікого не чубили, а той, хто хотів, щоб його чубили, того й чубили, це таке, це окреме питання.

А стосовно того, чому ми так наполягали на цьому, тому що ми хочемо бути серед 147 країн світу, а не серед 30 країн-ізгоїв, яких не приймають в жодну міжнародну організацію, і перш за все, в СОТ.

Ми хочемо, щоб для нас були відкриті 147 ринків світу, так само ми хочемо, щоб наша продукція вільно мала доступ на ці ринки, так само ми хотіли, щоб була здорова конкуренція всередині нашої країни.

Ми хотіли, щоб це дійсно дало можливість вже цього року Україні вступити в СОТ, а не чекати, поки туди вступить Росія і далі буде диктувати свої умови стосовно тієї ж олії, стосовно того ж експорту або імпорту автомобілів.

Я просто переконаний в тому, що вступ України цього року в СОТ відкриває для нас чудові можливості і ринки. При чому, коли я кажу про ринки, це не лише ринки для товарів, а це ринки послуг, це ринки робочої сили.

Не секрет, що від 5 до 7 мільйонів наших співгромадян працюють закордоном, і саме вони підпадають під захист цих угод СОТ, які гарантують вільне пересування і товарів, і послуг, і робочої сили.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, чому питання доцільності вступу України в цю структуру досі обговорюється? Туди прагнуть усі. Киргизтан, до прикладу, є членом цієї організації ще 1998 року. Членами цієї організації є інші пострадянські країни, за деякими випадками, Україна, Росія і ще кілька прикладів.

Чому це питання досі обговорюють?

Сергій Соболєв

Давайте розставимо акценти. 12 років йдуть переговори по вступу України до СОТ. За цей час ця організація встигла вже навіть змінити свою назву. За 12 років були врегульовані, якщо я не скажу тисячу, то принаймні сотні протоколів, бо є така умова, що будь-яка країна, яка вже є членом СОТ, має право виставляти умови країнам, які вступають в цю організацію.

Ви уявляєте, скільки ми втратили за ці 12 років? Ми вже давно могли бути членами СОТ, і вже диктувати свої умови іншим країнам, а в нас постійно були суперечки, чи треба, чи не треба.

Комуністичний Китай вже давним давно є членом СОТ, а наші комуністи блокують вступ в СОТ. Комуністична Молдова є вже давно членом СОТ, а наші комуністи ще розмірковують: чи треба нам, чи ні.

Я почув край розмови щодо тієї ж олії. Давайте розберемося. Закон вступає в дію лише після вступу України в СОТ. Зменшення мита, яке відбувається, на 1% в рік. Я хотів би нагадати, що на сьогодні діє мито 17%, тобто за 7 років буде зменшуватися мито по 1%, і не нижче 10 %.

Я не хочу в ефір інші аргументи вживати, але, на мій погляд, це абсолютно робить конкурентноздатним наше середовище, яке мало в свій час захист і 24 % , яке мало в свій час захисті і 7%, я хотів би нагадати часи.

Тобто на сьогодні це не є проблема. На мій погляд, проблема стоїть набагато ґрунтовніша. Чи ми будемо ще роками далі вести переговори з СОТ і залишимося з 3-4-ма африканськими країнами поза цією організацією, чи ми дійсно цього року вже станемо членами СОТ.

Марина Пирожук

Пане Соболєв, чому, на Ваш погляд, комуністи і соціалісти бояться цієї організації?

Сергій Соболєв

Я не думаю, що соціалісти бояться цієї організації. Я чув виступ Олександра Мороза, який чітко заявив про те, що їх фракція виступає за вступ в СОТ, тільки на умовах, які вони вважають прийнятними.

Єдине, що я хотів би, щоб всі розуміли. Вступ в СОТ – це рух, який є рухом 147 країн, які одночасно ведуть переговори з нами. Залишилися непогодженими 14 пунктів, з яких 8 були зняті на попередній сесії, 6 ще залишися непогодженими.

Чим довше ми будемо тягнути, тим кількість тих пунктів буде зростати черговими вже не одиницями, а десятками.

Марина Пирожук

Гаразд, а хто зволікав? Хто винуватий в тому, що ці 6 пунктів не проголосовані вчасно?

Сергій Соболєв

Це залежить від кожного конкретного голосування. А комуністів позиція, на мій погляд, абсолютно прозора. Вони не хочуть дійсно вступу України до СОТ. При чому вони не можуть пояснити це ніякою логікою, бо заяви Симоненка про розвал товарного ринку в Україні, про захист власного товаровиробника, це все є, вибачте, тільки розказані, а не аргументи.

Більше того, комуністи чітко стоять на тому, щоб спочатку Росія вступила до СОТ, почала диктували свої умови, а це означає, що Україна ніколи не буде членом СОТ. От в цьому різниця позиції комуністів та соціалістів.

Марина Пирожук

У нас є коментар лідера фракції комуністів Петра Симоненка. Давайте послухаємо версію пана Симоненка щодо цього.

Петро Симоненко

По-перше, ми, комуністи, не проти вступу до тих чи інших європейських світових організацій, ми за те, щоб Україна могла відстоювати свої національні інтереси, захищаючи свій же внутрішній ринок, це по-перше.

По-друге, я хотів би порекомендувати уряду українському бути урядом українського народу. В першу чергу, ознайомитися з тим же досвідом вступу в СОТ республік чи держав Балтії.

Я бачу, що сьогодні боротьба за дозвіл на вивіз кольорових металів, кольорового металобрухту - це національні інтереси. Я хотів би тоді, яку ціну буде коштувати нам той метал, який буде реалізовуватися у нас на внутрішніх ринках.

Ми що, будемо завозити той же самий прокат кольорових металів з-за кордону, вони будуть значно дорожчі, там будуть мати робочі місця люди, а у нас що, жебраків тільки будемо мати в державі і відправляти мільйонами знову за кордон?

Марина Пирожук

А хто від цього найбільше постраждає? Від вступу України в СОТ?

Петро Симоненко

Постраждає проста людина, якщо вступ до СОТ буде простим відкриванням дверей, а не захистом націнтересів.

Марина Пирожук

Зараз проста людина має щось від цього металобрухту, про який Ви говорили?

Петро Симоненко

А це вже інша справа, це проблема наведення порядку в державі. До речі, що обіцяли нинішні політики, хто рвався до влади. Так будь ласка, наводьте порядок, щоб не вивозили металобрухт за безцінь, а тут у державі він використовувався для виробництва.

А потім давайте подумаємо, чому ми ті самі олійні культури, насіння, вивозимо, а потім олію будемо ввозити. Нам що не потрібно, щоб працювали масложиркомбінати, щоб свій майонез виробляли, а не завозили закордонний мотлох на територію України?

Ось про що ми ведемо розмову. Давайте ми з вами спочатку спитаємо в уряду, а що вони зробили, щоб у нас була програма на суднобудівних заводах? До речі, на маріупольському заводі “Азовмаш”, який виробляв 95% цистерн всього Радянського Союзу, то що зробили, щоб цей завод працював?

Ось це я хочу в першу чергу поставити питання до наших урядовців. А все решта, я вибачаюсь, то просто балаканина. Вони самі не розуміють, що відкриваючи двері, зменшуються надходження до бюджету. Треба тоді сказати, а звідки вони будуть брати гроші до бюджету.

По-друге, треба сьогодні подумати, що у нас інтелект нації, молодь поїде на заробітки, якщо у нас не буде робочих місць, поїдуть закордон.

Марина Пирожук

Вам закидали і в парламенті тоді, коли йшла ця боротьба, що, мовляв, комуністи і соціалісти лобіюють інтереси Росії.

Петро Симоненко

Це дурня, якої світ давно вже не бачив. Коли такі подібні є заяви, то тоді ми питаємо в кого шапка на голові горить. Я вибачаюсь, це не входження, це просто здача національних інтересів в надугоду транснаціональних корпорацій і західним товаровиробникам. Це знищує вітчизняного товаровиробника. Тоді знову Росією лякають.

Марина Пирожук

Шановні гості в студії, що скажете на такі заяви?

Михайло Волинець

Комуніст Симоненко навмисно впадає в риторику, він не називає ні одної цифри, просто звинувачує і все. А Сергій Соболєв конкретно назвав цифри, що вивізне мито на насіння льону, соняшнику має поетапно щорічно зменшуватись на 1%. Якщо зараз 17%, то в наступному 2006 році буде 16%. Таким чином це розтягнеться на протязі 10 років, але не менше 10%.

Або відносно металобрухту. Зараз вивізне експортне мито складає 30 євро, в наступному році передбачається 25 євро, а потім буде зменшуватись до 18 євро. Конкретні цифри і ми таким чином захищаємо власного товаровиробника, власні товари. Це головне.

Марина Пирожук

Але комуністи говорять, що будуть завозити майонез, олію. Це що маніпуляції, чи справді Україна на першому етапі втрачатиме від цього? Пане Бокий, прошу.

Іван Бокий

Я зараз про олію нічого говорити не буду.

Марина Пирожук

Почнемо з того, чи солідарні Ви з позицією Вашого колеги Симоненка?

Іван Бокий

Я хотів би сказати ось про що. Я думаю, що тут даремно ставиться знак рівності при чому так нав’язливо між позицією соціалістів і комуністів.

Марина Пирожук

Спростовуйте. Ви для цього в студії.

Іван Бокий

Соціалісти не раз заявляли, і зараз я знову заявляю про те, що ми за вступ до СОТ. Але мова не йде про відтягування чи не відтягування. Я повинен сказати про те, що розгляд цього так званого пакета СОТівських законів був кинутий на останній тиждень сесійної роботи. Це величезний недолік в роботі уряду. 12 років вести переговори і в останній тиждень тоді, коли сесія має закриватись депутатам пропонують пакетом прийняти закони, які мають величезне значення для країни, як позитивне так і негативне. Давайте не приховувати двох речей, що вступ до СОТ ...

Марина Пирожук

Ми про цей конфлікт поговоримо трохи далі.

Іван Бокий

Який конфлікт?

Марина Пирожук

Який виник між урядовцями і соціалістами.

Іван Бокий

То зовсім інше.

Марина Пирожук

Ми про це поговоримо трошечки згодом. Я хотіла, щоб прокоментував в ефірі, що сказав пан Симоненко, пан Соболєв і пояснив нашим слухачам чи справді Україна має якісь ризики? Чи справді вступ в СОТ може бути невигідний Україні? Чи справді є якісь небезпеки, пане Соболєв?

Сергій Соболєв

Я так розумію, олію ми вже пройшли і всі погодились з тим, що не може бути диктату ніякого. Бо так само я б дуже переживав би, якщо був диктат, наприклад, тих же світових транснаціональних корпорацій, які скуповують зараз за безцінь насіння того ж соняшника, а потім пропонують це ж насіння соняшника по завищеним цінам нашим заводам, які його переробляють.

Тому я вважаю, що повинна бути якраз конкуренція між власним товаровиробником і повинна бути золота середина. Перш за все повинен отримувати той, хто виробляє це насіння, хто його вирощує, а потім вже посередники. У нас так сталося, що посередники завжди набагато краще живуть, ніж безпосередні виробники.

Стосовно кольорових металів, то я хочу лише єдиний аргумент навести. Остання версія законопроекту, яка, на жаль, так і не була проголосована в остаточній редакції в сесійній залі, була підтримана Асоціацією виробників кольорових металів. Тобто це асоціація безпосередньо кабельників, які використовують цю продукцію, це асоціація всіх, хто безпосередньо причетний до цього. Бо вони розуміють, що це відкриває їм ринки тієї ж кабельної продукції для світу, але в той же час це дає можливість абсолютно чітко захищати наш внутрішній ринок.

Останній аргумент. Я там можу ще розуміти позицію комуністів, які вже 15 років забули, що таке влада і знають, що таке критиканство лише. Але, наприклад, коли ж за ті законопроекти не голосує фракція Регіонів, а я попросив уряд, щоб підібрали скільки протоколів по СОТ було підписано урядом Януковича. Десятки таких протоколів підписано.

Давайте візьмемо попередні всі уряди, уряд Пустовойтенка, які підписували. Буквально у нас немає жодного уряду за ці 12 років, які б не підписували десятки протоколів при вступі в СОТ, бо це був дуже довготривалий процес.

Сьогодні не голосувати тільки тому, що ти вважаєш, що краще бути і дружити з Москвою, яка швидше вступить в СОТ і далі буде диктувати умови, то я цієї аргументації взагалі не сприймаю.

Тому, на мій погляд, є абсолютно чітка зрозуміла позиція. 30 країн не в СОТі, це в основному африканські країни, Україна і Росія, і 147 країн в СОТі. От давайте вибирати, де ми хочемо краще торгувати і де цей ринок є набагато більшим.

Я думаю, що ризики, які пов’язані з тим, що це останній тиждень, то всі чудово розуміють, що восени повинна бути заявка офіційна остаточна по виконанню всіх абсолютно протоколів по переговорам з усіма країнами, які є зараз в СОТ.

Якщо восени ми цю заявку не зможемо реалізувати, то це означає, що ми відкинуті на 2006 рік, а далі з чим це буде пов’язане, то я просто не прогнозую, навіть і не берусь прогнозувати.

Марина Пирожук

Я хочу посилити нашу дискусію ще одною думкою економіста-міжнародника Олексія Плотникова.

Олексій Плотников

Безперечно, в середній і довготерміновій перспективі Україна отримає певні переваги від вступу до СОТ: це вільний доступ на світові ринки, це можливість ввезення в Україну світових товарів, це перспективне використання новітніх західних технологій.

Якщо дивитись на конкретні позиції, що дійсно харчова промисловість, сільське господарство, деякі галузі будуть потребувати переорієнтації, адаптації до СОТ і багато чого іншого. Тобто, дійсно, в короткотерміновій перспективі ці галузі будуть страждати, але в середній та довготерміновій перспективі, я вважаю, що не будуть проблеми в харчовій, в сільськогосподарській галузі і в цілому в національній економіці.

Марина Пирожук

Пане Бокий, хотілося б почути від представника фракції СПУ відповідь на це запитання. Що, на Ваш погляд, виграють від вступу в СОТ пересічні українці? Зазвичай говорять про великий бізнес, про національного товаровиробника. Загалом, що від цього виграють прості громадяни?

Іван Бокий

Ви знаєте, питання про те, що виграють українські громадяни, то уряд повинен був тривалий час доводити цим громадянам. Він не доводив цього ні депутатам, ні громадянам. Тому я і кажу, що коли це було кинуто в останній тиждень, то це було вже, вибачте, насильство над парламентом. Парламент вважали вже за дівку за викликом, яка має обов’язково служити начебто уряду.

Марина Пирожук

Цю думку озвучував вже пан Литвин.

Іван Бокий

Пан Литвин дуже правильно про це сказав, тому я повторюю цю думку.

Взагалі, звичайно, Україна матиме і вигоди і втрати.

Марина Пирожук

Почнемо з вигод.

Іван Бокий

Треба про це свідомо казати. Вигоди: це відкриття світових ринків, треба про це, безумовно, казати. Багато світових ринків буде відкрито для України. Не буде антидемпінгових процесів.

Марина Пирожук

Ви можете окреслити як це позначиться на простих громадянах?

Іван Бокий

Таким чином Україна зможе додатково одержувати за рахунок тільки закриття антидемпінгових процесів 8 млрд. гривень.

Безумовно, це і позначиться на добробуті кожного українця. Але при цьому ми повинні пам’ятати, що ми матимемо і дуже тяжкі наслідки, зокрема, для аграрного сектора. Це переживають дуже багато країн, які недавно вступили туди. Візьміть Угорщину, аграрне виробництво дуже тяжко переживає через те, що продукція наша не витримуватиме конкуренції із аналогічними товарами в Європі. А при вільному пересуванні товарів на ринках, безумовно, занепадатиме наш внутрішній ринок.

Як наслідок Україна втратить 1,5 млн. робочих місць. Тобто в на добавиться 1,5 млн. безробітних. Ми не могли не враховувати такі речі. Ми партія соціальної справедливості, ми партія, яка обстоює соціальні орієнтири. Ми свідомо повинні йти на такі речі і пояснювати людям. 1,5 млн. безробітних – це надто велика ціна.

В даному випадку ми говоримо не про те, щоб не вступати до СОТ, а про те, щоб провести на більш високому кваліфікованому рівні переговори із країнами-членами СОТ.

Марина Пирожук

А чи не затягнеться знову вступ України до СОТ?

Іван Бокий

Так почекайте, мова йде не про відтягування, мова про те, що втрачено багато часу. Ми ставимо це не тільки нинішньому уряду, але і попереднім урядам.

В Україні виявилися погані переговорники. Коли ми зараз вже метушливо вирішуємо це питання, то ми одержуємо і відповідний наслідок у парламенті.

Тут не треба, як кажуть особливо багато знати у розрахунках, а потрібно їх просто називати. Уряд не дав розрахунків. Він не дав цих розрахунків депутатам і суспільству. А раз так, то всякі силові прийоми щодо парламенту наткнулися на опір тих, хто бився (ми не билися, ми спокійна фракція), але ми твердо стояли на своєму: дайте нам такі розрахунки, які б довели нам, що ми тут виграємо, а не програємо.

Марина Пирожук

Шановні гості, наскільки важливим є бізнес-фактор? Багато хто твердить, що українські товаровиробники дуже багато втратять від цього. Хто ці товаровиробники? В мене запитання до пана Волинця і Соболєва. Який бізнес передовсім постраждає від вступу в цю організацію: чесний, нечесний, великий, малий? Пане Волинець.

Михайло Волинець

Пані Марино, я хотів би доповнити пана Бокия і в першу чергу наголосити на тому, що як позитив до вступу в СОТ, то це рух до прозорості в економіці, боротьба з корупцією, побудова конкурентних ринкових відносин, легалізація нелегальної робочої сили, яка в кількості 5-7 млн. уже виїхала закордон. А загалом це рух вперед, це прогрес. Зрозуміло, що той негатив, який також при цьому спостерігається, то ми мусимо навчитися конкурентним відкритим відносинам.

Марина Пирожук

Тобто постраждає з цього, я так зрозуміла з огляду на сказане Вами, нечесний бізнес?

Михайло Волинець

В першу чергу буде поборена корупція, тіньова економіка в нашій країні, яка зараз складає 57% ще, на жаль.

Сергій Соболєв

Я все-таки люблю аналізувати те, що прийняв парламент, а не якісь загальні розсуди про те, що відбувається.

Хто постраждає від закону про приєднання до угоди нас до “тріп-СОТ”, яка стосується безпосередньо боротьби з контрабандою компакт дисків? Безпосередньо контрабандист український і той, хто завозить сюди продукцію неліцензійну.

Хто виграє?

Виграють наші виконавці, виграють виробники, легальні виробники, виграють українські програмісти, які, до речі, є одні з найкращих в світі і чиї програмні продукти є запатентовані. Тому тут тіньовий ринок безсумніву буде зникати.

Я абсолютно згодний, наприклад, з паном Боким в тому плані, що нам треба продумувати абсолютно чітку систему дотування сільського господарства, бо останні цифри, які показала війна за бюджет ЄС. Франція з’їдає, фактично, дві третини всіх дотацій ЄС по сільському господарству.

Мені здається, що якраз ті завдання уряду полягає в тому, щоб, з одного боку максимально відкрити ринки для наших товарів, але, з іншого боку зробити все можливе, щоб конкурентноздатність нашої продукції була можливою при конкуренції відкритій, при вступі в СОТ.

Я думаю, що ці етапи є паралельними. Тут немає того, що спочатку в СОТ, а потім ми робимо якісь реальні кроки по захисту, по дотуванні сільського господарства.

Подивіться, в останніх рішеннях. Прямі дотації на кожний кілограм птиці, прямі дотації на кожний кілограм яловичини, свинини, я думаю, що цей взаємний замінник, який робить на сьогодні аграрний блок уряду, економічний блок уряду якраз і врівноважить конкурентне середовище, як в Україні, але буде давати можливість просувати нашу продукцію на Захід.

Знаєте, тут трошки невдало, бо якраз в студії ви зібрали, якщо мене ще брати. Це всі представники урядових фракцій. Подивіться, кожний має по два, три, чотири представника в уряді. Тому, тут важливо все-таки послухати точку зору “Регіонів”, але на жаль, вони просто не голосують не виголошуючи жодних аргументів ні за, ні проти.

Марина Пирожук

“Регіони” так само не дуже, як Ви висловилися, хочуть ходити на прямі ефіри. Дякую.

Ми маємо слухача.

Добрий вечір, будь ласка.

Слухач

Пане Бокий, хіба Ви рахуєте цю Конституційну реформу на часі?

Іван Бокий

Я її не рахую, я вважаю, по-перше. Я вважаю її не тільки на часі, а це шлях у Європу, а відступ від Конституційної Європи, це шлях в Азії. Тому що Конституційна реформа забезпечує європейську модель управління, а повернення до кучмостану, це і є повернення, вибачайте, у тоталітарне наше минуле.

Марина Пирожук

Шановні гості, ми пам’ятаємо, що у ВР йшли також дискусії, стосовно законопроектів про митні ставки на певну сільськогосподарську продукцію. Ви народні депутати, Ви добре про це знаєте. Уряд твердив, що ухвалення такого закону потрібне українцям для того, аби ті їли м’ясо за низькими цінами.

Знову ж таки комуністи і соціалісти частково були проти цього. Чому?

Іван Бокий

Дуже просто. Ми стояли за те, щоб митні тарифи не руйнували наше виробництво, не стримували наше нарушення, скажімо. В нас почалося нарушення виробництва м’яса-птиці, а якщо ми будемо завозити сюди дешевенькі ніжки Буша, каркаси і так далі. Це не вихід із становища.

Марина Пирожук

Але уряд пояснює, що наразі в Україні дефіцит м’яса і українському споживачеві хочеться справді їсти м’ясо не за 40 і 50 гривень, а за 20.

Іван Бокий

Ми ж не проти того, щоб наші люди їли дешеве м’ясо. Але в нас є всі можливості налагодити швидко виробництво тієї ж курятини і доволі дешевої. Якщо ми будемо завозити по цінах нижчих...

Марина Пирожук

Як довго будете налагоджувати це виробництво?

Іван Бокий

Це виробництво буквально справа кількох місяців у нинішніх умовах. Щодо свинини і яловичини там, звичайно, речі складніші. Ви врахуйте, що в нас зараз поголів’я у тричі менше, я маю на увазі, великої рогатої худоби, а ніж воно було до цього.

Якщо ми почнемо завозити сюди надто багато і надто дешевої продукції із закордону, то ми доведемо скидання нашого поголів’я до того, що не буде нічого нарощувати...

Марина Пирожук

Пане Бокий, знову ж таки українці хочуть їсти м’ясо сьогодні і всі хочуть їсти, і не зависокими цінами, а за низькими цінами. Що в цій ситуації робити?

Іван Бокий

А хто ж вам каже, що ми проти низьких цін. Ми проти того, щоб ці ціни регулювалися так, щоб вони не вбивали наше виробництво, щоб вони стимулювали наше виробництво. Ось про що мова.

Ніхто ж не говорить про те, що люди не повинні їсти. Ми не проти того, щоб можна було завести, але повинна бути рівновага. А не просто так, щоб людям підсунути дешеве для того, щоб вбити те, що в нас є.

Марина Пирожук

Давайте дамо слово пану Волинцю, який вже втричі підводить руку, мабуть, в нього є якісь контра-аргументи.

Михайло Волинець

З цього питання в Україні склалася специфічна ситуація. Взагалі-то в рік завозиться в Україну біля 1-го мільйона тон м’яса і в першу чергу, це із-за того, що не відлагоджений контроль на митниці.

Марина Пирожук

Тобто, воно завозилося завжди в Україну, а метушня почалася від тоді, коли уряд почав боротися з контрабандою?

Микола Волинець

Так. Я розмовляв ще в свій час, коли Пустовойтенко був прем’єр-міністром. Він виїхав у Крим і бачив по такій ціні американські окорочки і нібито намагалися границю закрити, але ніколи цього реального не відбувалося.

А реально сьогодні в Україні не вистачає приблизно 500 000 тон м’яса і його потрібно ввозити, але тут повинні бути раціональні митні податки, що зараз і намагається зробити уряд.

Марина Пирожук

Скажіть, будьте ласкаві, чи примусить світова організація торгівлю в разі вступу туди України жити за ринковими, цивілізованими правилами, які унеможливлять такі ситуації, які Україна нещодавно переживала. Мова йде про нафтопродукти, м’ясо, цукор і таке інше.

До речі, в Європі немає проблем, ані з салом, ані з м’ясом воно там не дорожчає. Існують якісь загальні, цивілізовані правила і всі їх дотримуються, пане Бокий?

Іван Бокий

Знаєте, Україна дуже специфічна держава. За часів кучмівщини вона стала країною суцільних проблем. Скажімо, зараз розгорнулася битва. Завезли в Україну тростинну цукру-сирцю.

Здавалося б диво. У цукрову державу, яка ще недавно виробляла 5,6 мільйона тон цукру, а зараз виробляє втричі менше. Треба завозити цукор.

Марина Пирожук

Це справді парадокс.

Іван Бокий

Це не просто парадокс, а це величезна дурниця, якщо ми будемо це робити.

Марина Пирожук

Але з іншого боку ми маємо дефіцит цукру?

Іван Бокий

Який дефіцит? Я ще раз кажу на складах лежить 700 000 тон цукру. Нам потрібно до 1-го вересня 300 000 тон враховуючи те, що зараз іде консервація і так далі.

Марина Пирожук

Чому його немає в магазинах?

Іван Бокий

Чого його немає, це вже питання ефективності діяльності нашого уряду і нашого бізнесу. В нас виходить залишається до нового сезону цукроваріння зайвих 400 000 тон цукру і ми ще хочемо завести 200 000 чи 300 000 тон. Тут абсолютно зрозуміло, що тут ділки хочуть на цьому нажитися.

Марина Пирожук

Бачите, з одного боку, коли уряд починає втручатися в цю ситуацію, його звинувачують у тому, що він діє у неринковий, регуляторний спосіб. З іншого боку є дефіцит цукру. Як врегульовувати цю проблему?

Іван Бокий

Дефіциту цукру нема. На складах він є.

Марина Пирожук

Спостерігачі на склади не ходять, вони ходять у магазини. Пане Волинець, будь ласка.

Михайло Волинець

З цукром в нашій країні сталася спекулятивна ситуація, коли трейдери скупили за дешевими цінами цукор, а зараз намагаються продати за завищеними цінами. Тут уряд має негайно втрутитися.

Стосовно ж регуляторної політики уряду, то в тій же благополучній Європі завжди це відбувається, там є обмеження. І в Україні це доведеться робити, не зважаючи на вступ до СОТ. Окремі закони доведеться виправляти і робити це на користь української економіки.

Марина Пирожук

Пан Бокий згадував про бізнес часів Кучми. Чи не виходить так, що за Кучми окремі бізнесмени вибили собі комфортні умови для ведення бізнесу, розділили ринок, нічого не вклавши у виробництво, а тепер кричать, що нам не треба СОТ, вони також кричать, що не треба нам регуляторної політики, з боку уряду, ми будемо жити за старими правилами. А які ці правила, хто з вас може пояснити? Чи не боїться ця категорія найбільше вступу до СОТ?

Іван Бокий

Я єдине, що хочу додати, що за часів Кучми бізнес розділив сфери впливу і ми прекрасно знаємо, як цей же самий цукор завозився, як ми добивали своє виробництво, бо не просто так собі втричі впало і посів від цукрових буряків, виробництво цукру і так далі. Само по собі нічого не буває.

І зараз ви дивіться продовжується. Де в якій країні міністр економіки лобіює завезення цукру-сирцю та ще й вимагає за непокору в цьому питанні зняття іншого міністра.

Марина Пирожук

Бачите, Ви знову критикує міністра, але ж Ви маєте соціаліста там 3-х представників.

Іван Бокий

Після того, як президент якраз схвалив таку лінію Міністерства аграрної політики... Це дуже інтересна позиція.

Марина Пирожук

Тобто, Ви нарікаєте на уряд?

Іван Бокий

Я не на уряд, я на конкретного міністра. Міністр економіки, який лобіює сьогодні завезення цукру-сирцю, який Україні зовсім сьогодні не потрібний. А потрібний тільки для того, щоб наповнити кишеню одного бізнесмена 150-ма мільйонами доларів. Все.

Марина Пирожук

Ці сварки ми теж спостерігали в середині команди і Терьохін, до речі, вимагав відставки пана Баранівського і можливо він має рацію, бо якщо партія, яка має представників в уряді не погоджується з економічним курсом уряду, то за правилами вона має відкликати своїх міністрів.

Пане Волинець, Ваша думка.

Михайло Волинець

Я притримуюся думки, що тут повинен бути виважений підхід. Наприклад, в Одеській області діють сьогодні 3 потужних заводи, які змонтовані на привізну сировину, на цукор-сирець. Їх також не можна зупиняти і в той час, коли дійсно не достатньо цукру сьогодні в Україні, завозиться також велика кількість і з Білорусії.

Марина Пирожук

На цьому мусимо завершувати нашу розмову, одначе наші програми тривають і надалі. Залишайтеся з нами.

Це була “Вечірня Свобода”, в якій ми з паном Іваном Боким і Михайлом Волинцем говорили про перспективи вступу України в Світову організацію в торгівлі.

Програму готувала і вела Марина Пирожук.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG