Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:29

Князь Володимир Великий


Віталій Пономарьов


Саме у цей день 990 років тому у Києві помер князь Володимир Святославич. Згодом Київська церква прозвала його Хрестителем і визнала рівноапостольним. А нинішній малий державний герб України вже тисячоліття називається “тризубом Володимира Великого”.

Я запитав перехожих біля фундаментів Десятинної церкви на Старокиївській горі: “Як Ви вважаєте, чому князь Володимир Святославич був прозваний Великим?”

Респондент 1

Напевне, тому що він охрестив Київську Русь.

Респондент 2

Він привів Україну до християнства. Він охрестив український народ, і його прозвали Великим.

Віталій Пономарьов

Сина київського князя Святослава Ігоревича та ключниці Малуші Володимира ще замолоду запросили правити у Новгороді його мешканці. Після смерті батька він, остерігаючись загибелі від рук свого брата Ярополка, втік до Швеції і повернувся звідти вже із загоном варягів. Незабаром Володимир переміг Ярополка і став великим князем Київським. Ось як пише про перші роки його правління Нестор-літописець у “Повісті врем’яних літ”:

І почав княжити Володимир у Києві один, І поставив кумирів на горі за теремним двором: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, І Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош, І жертви їм приносили, називаючи богами.

Володимир уперше в українській історії об’єднав Наддніпрянщину, Волинь, Поділля, Підляшшя, Закарпаття, Галичину та частину Криму у величезній державі між Балтійським і Чорним морями. Для захисту її від набігів печенігів Володимир звів оборонну лінію з фортецями на Десні, Острі, Трубежі, Сулі, Стугні та Ірпені. Говорить науковець Національного історичного музею України Світлана Корецька.

Світлана Корецька

Це була дуже мужня сильна людина, якому було під силу об’єднати велику територію від півночі до причорноморських степів і навіть одержати вихід до Чорного моря.

Віталій Пономарьов

На прохання візантійських імператорів Василія Другого та Константина Восьмого князь Володимир надіслав своє шеститисячне військо проти армії заколотника Варди Фоки. В обмін на це Василій та Константин погодилися на шлюб своєї сестри Анни з Володимиром, проте не виконали своєї обіцянки. Володимир захопив місто Корсунь (Херсонес), що належало Візантії, і погрожував взяти та сплюндрувати її столицю Константинополь. Нарешті, “багрянородна” Анна прибула до Корсуня і одружилася з Володимиром, що перед тим прийняв хрещення під іменем Василія. Повернувшись до Києва, він зруйнував язичницький пантеон на Старокиївській горі та охрестив киян, а згодом і все населення Київської держави. Говорить історик Світлана Корецька.

Світлана Корецька

Це був політичний акт – акт виходу на міжнародну арену великої держави. Християнство було прийняте в Києві. Це проходило на Хрещатицькій долині, де була невеличка річка Хрещатик, також омовеніє християн провели на річці Почайні.

Прийнявши християнство, Володимир вивів свою державу на міжнародну арену, підвищилися зв’язки із Польщею, із Німеччиною, із далекою Францією, із північною територією Італії, Візантійською імперією.

Віталій Пономарьов

Неподалік від свого палацу на Старокиївській горі Володимир звів мурований храм в ім’я Богородиці і по закінченню будівництва сказав: “Оце даю церкві сій, святої Богородиці, од маєтності своєї і од городів моїх десяту частину. Якщо це одмінить хто – нехай буде проклятий!”. Говорить історик Світлана Корецька.

Світлана Корецька

На честь прийняття християнства вирішено було побудувати величний храм тут же, на Старокиївській горі, який в народі було названо Десятинна церква. Це головний храм князів київських, а потім він став головним храмом Київської Русі.

Віталій Пономарьов

Наприкінці життя Володимир посварився із своїм сином Ярославом, згодом прозваним Мудрим. Ярослав правив у Новгороді і несподівано відмовився платити Києву традиційних 2 тисячі гривень данини. Володимир почав готуватися до походу, щоб покарати сина, але раптом захворів і помер: “Володимир помер у липні місяці, у п’ятнадцятий день, на Берестові, і смерть його приховали. І вночі розібрали поміст між клітями, і в килим загорнули, і рідні спустили на землю його, і на сани возложили його, і повезли, і поставили його в церкві святої Богородиці, яку він сам і збудував. Та люди довідалися про це, зійшлися без ліку і плакали за ним. І поклали його в гріб мармуровий, і поховали тіло його, блаженного князя, з плачем великим. Це новий Костянтин великого Рима, що охрестився сам і людей своїх охрестив”.
XS
SM
MD
LG