Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 18:45

Зміни на Першому національному: картинка нова, коли буде новий зміст?


Кирило Булкін Гості: перший віце-президент НТКУ Олег Кузан, оглядач Інтернет-видання “Телекритика” Борис Бахтєєв та голова Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко (телефоном).







Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 18 липня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні глядачі Першого Національного побачили оновлені новини: на сіро-біло-бордовому тлі студії випуск прочитав особисто Андрій Шевченко. А що змінилося, крім оформлення? Які найближчі плани розвитку державного телебачення? Коли вже стане, і чи стане воно фундаментом громадського мовлення? Саме про це говоритимуть гості програми.

Сьогодні з нами перший віце-президент Національної телекомпанії України Олег Кузан та оглядач інтернет-видання “Телекритика” Борис Бахтєєв. На телефонному зв’язку також голова Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.

Телефон нашої студії 490-29-05, ми чекатимемо на ваші дзвінки після 20.30 год. Отже, пане Олеже, перше запитання до Вас як до першого віце-президента Національної телекомпанії України, яка сьогодні є не тільки постачальником новин, а й, певною мірою, н’юс-мейкером, оскільки новини вийшли в оновленому форматі.

А все-таки, що змінилося, крім оформлення? Ми бачили нову заставку, нове музичне оформлення. Наскільки ці зміни торкнуться змісту та якості програм?

Олег Кузан

Я хотів би сказати, якщо говорити про новини, то я не є кращий адресат для цього запитання, бо безпосередньо займаюся більш музиційними функціями та реформою телебачення взагалі, а в новинах, як на мене, змінилося.

Суть самих змін полягає не в зовнішньому оформленні, все це накладається, а в тому, що закладені нові принципи висвітлення подій і висловлення фактів, тенденцій, яких на УТ 1, а великою мірою й на багатьох інших телеканалах, не було.

Це об’єктивність, це незаангажованість, намагання продемонструвати різні точки зору на ту чи іншу проблему, це новий імідж, який не дозволяє нікому звинувачувати в тому, що ця компанія служить кому-небудь, а не служить глядачу, щоб максимально об’єктивно він був ознайомлений.

Кирило Булкін

Але Ви сказали, що до Вас більше не про новини, отже, я Вас і запитав: чого, крім новин, стосуватимуться ці зміни? Як загалом вони вплинуть на весь імідж, на всю політику УТ 1?

Те, що Ви сказали, це стосується не лише інформаційних програм, я щодо інших?

Олег Кузан

Абсолютно. В компанії на сьогодні прийняті і схвалені менеджментом і редакційною частиною, керівником редакції, основи засад редакційної політики, де саме ці принципи досить детально аргументуються, доводяться до кожного журналіста.

І зараз триває процес якби усвідомлення журналістами цих принципів, які дають для нас новий імідж. Це що стосується основи і наповнення.

Якщо говорити про компанію в цілому, то ми менеджмент каналу розглядаємо як велике підприємство, і в компанії відбуваються дуже багато інших процесів. Тут основний процес виробництва програм забезпечується великою масою інших бізнес-процесів.

Кирило Булкін

Я думаю, що про деталі цих процесів ми обов’язково сьогодні поговоримо, а зараз хочу звернутися до пана Бориса Бахтєєва, який представляє інтернет-видання, що безпосередньо аналізує ситуацію в українському медійному просторі.

Я знаю, що “Телекритика” багато уваги приділяла подіям на УТ 1, його реформуванню. Часто там є опитування відомих фахівців у галузі медійній...

Пане Борисе, що казали фахівці під час таких опитувань про свої очікування від УТ? Чи є віра взагалі в те, що таку “махіну”, яка багато років була відома як досить ортодоксально-нерухома вдасться зрушити з місця, оновити, реконструювати...

Борис Бахтєєв

Взагалі невдячна вправа переказувати, переповідати думки та висновки інших, але я просто хочу відіслати слухачів до сьогоднішнього числа “Телекритики”, де, зокрема, є стаття Олександра Зиріна “НТКУ наказують погодитися (репліка жорстка)”.

Де пан Зирін зазначає, що дуже мало ефірного часу відводиться на новини, і взагалі те, що можна зробити за 10, 15 чи навіть 20 хвилин, враховуючи титри, вступне слово та заключення, це дуже важко назвати публіцистикою, бо дуже важко, скажімо, провести якусь дискусію, дійшовши спільної думки. Це я в розвиток теми.

Взагалі я сьогодні, ідучи на ефір, обрав для себе роль крайнього скептика, яку й намагатимуся відігравати, бо мій візаві фахово скаже про всі переваги, які на телекомпанії очікують від тієї самої зміни сітки мовлення.

Я ж скажу поки що перше своє враження, що ця нова сітка, ідея блочного мовлення дуже нагадала мені, даруйте на слові, такого старого англійського педантично-нудного пенсіонера, який, от хоч там землетрус, хоч що, але рівно о 2 по обіді він мусить сісти в крісло біля каміну, розгорнути “Файненшл Таймс” і рівно за годину прочитати з газети рівно три сторінки, хоч би що там було.

Тобто насправді в житті немає нічого більш хисткого, ніж раз і назавжди заздалегідь виписані плани. Життя завжди різноманітне, життя завжди вносить в них корективи...

Кирило Булкін

Тобто Ви вважаєте, що більш гнучким треба бути Першому Національному в цілому?

Борис Бахтєєв

Я до цього дійду ще... Боюся, що в підсумку це може призвести до тієї самої вади, до того самого гріха, на який страждав Перший Національний, правда, тут лаври першості він успішно поділяв з каналом Інтер, тобто не те, що коли розгортаєш анонс програми на день чи на тиждень, це ще зовсім не гарантія того, що в зазначений час ти побачиш саме цю програму, яку зазначено, і не виявиться, що вона або скасована, або вже закінчується в той час, коли вона мусить починатися.

Кирило Булкін

Ну, всіляке буває...

Борис Бахтєєв

Я вважаю, що взагалі-то блочна система має право існувати як основа, але саме, як основа. Тобто вона, як на мою думку, мусить бути гнучкішою.

Візьмемо інший аспект. Скажімо, культурі відведено денні години, що називається прайм-тайм.

Ну добре, а якщо мене зацікавило щось із культури, ну вирішив я нарешті поглянути, а що ж це таке культура? Я журналіст, людина, яка, значною мірою, сама визначає собі початок і закінчення робочого дня, я однаково міркую, мені дуже проблематично підгадати, щоб бути перед телевізором саме серед робочого дня.

Тобто треба або спати до опівдня, викинувши початок дня, або чимось так півдня нашвидкуруч позайматися, потім, переглянувши телевізор, лягти спати, бо далі вже я нічого зробити не встигну. Це перше.

Друге. Скажімо, от я – молодь: чи студентська, чи робітнича, чи навіть старшокласник. Я перепрошую, якщо програми для мене пропонують за північ, то у мене є дуже невеликий вибір: або відіспатися завтра на лекціях, на уроках чи на робочому місці, або просто забути про те, що для молоді на телеекрані щось таке взагалі існує.

Кирило Булкін

Пане Олеже, пропоную відповісти на першу частину того, що сказав пан Борис. Бо ми також пізніше перейдемо до другої частини, щоб по кроку рухатися.

Олег Кузан

Я хочу сказати, що Ви абсолютно праві щодо гнучкості сітки. Ми, напевно, могли б Вас на завтрашній день запросити працювати в нашій програмній службі разом з нашими програмістами, але не можна зараз звинувачувати нашу сітку в негнучкості, коли вона починає працювати з сьогоднішнього дня, і їй ще не було, куди гнутися. І гнути ми її будемо далі.

Робота над сіткою – це процес маркетингу, якому, на жаль, до останнього часу ніхто не приділяв уваги на нашому каналі. І протягом цих місяців, що він працює, тиха непомітна робота над сіткою велася.

Ми пробували різні програми в різний час ставити, шукали їхне місця для них, і певних результатів цього совання цих цеглинок по ефірному простору ми вже сьогодні досягли, ми вже знаємо, де і що грає.

Кирило Булкін

Але, очевидно, в майбутньому треба буде дивитися на результати...

Олег Кузан

Абсолютно. Це такий складний інтимний процес, бо кожна компанія – це тихенька закрита інформація, бо, не дай Бог, дізнаються конкуренти, вони поставлять контрпрограму іншу... Таким чином нас один канал, наприклад, трохи інший погасив.

Але ми схиляємося до того і підтримуємо вашу програму, що цей процес творчий. Він надалі буде розвиватися, рухатися, в залежності від того, як глядач хоче подивитися на аудиторію, що ми повинні йому показати і так далі.

Кирило Булкін

У нас на зв’язку пан Віталій Шевченко. Пане Віталію, хотілося почути Вашу думку про те, чим має бути державне телебачення? Чи, перш за все, інформувати людей неупереджено про те, що відбувається в світі, чи якусь культурно-просвітницьку місію нести, чи ще якусь?

Віталій Шевченко

Ви знаєте, хоча я зараз на вулиці, мені вдалося сьогодні почути анонсований випуск перших нових новин. Мені б не хотілося говорити ні про сітку, ні про форми, оскільки я розумію, що, по-перше, вони ще нащупуються, і тривалий час будуть пошуки.

А по-друге, не в цьому суть. Будь-яка форма, будь-яка сітка, будь-які схеми прийнятні і можливі у творчості журналіста взагалі, якщо вони начинені добротним матеріалом, і це, мабуть, основне.

Кирило Булкін

Ви побачили цей добротний матеріал у першому випуску оновлених новин?

Віталій Шевченко

Знаєте, ми там нічого не могли побачити, тому що зрозуміло, що можна зробити прекрасне оформлення і навіть заготувати кілька найгеніальніших сюжетів, але це ні про що не свідчитиме.

Основне, що мене втішило з цих новин, що були журналісти, які публічно заявляли, яких стандартів журналістики вони хочуть дотримуватися, і присягали, що їх не вдасться втягти у якусь чи то політичну кон’юнктуру, чи якісь вузько специфічні речі. Це дуже важливо! Тому що задекларована думка – це вже дуже великий зачин гарної справи.

Зрозуміло, що всі журналісти, принаймні більшість, дорожать своїм професійним ім’ям, ім’ям взагалі. Але, тим не менше, багато хто ухиляється від декларації своїх позиційних принципів, і тим самим як би підсвідомо лишається шлях для відступу у певних ситуаціях, коли до цього змушуватиме життя чи політичні обставини. І це дуже суттєвий нюанс!

Кирило Булкін

Дякую, пане Віталію, це був голова Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко. Протягом подальшої нашої розмови цікаво буде почути Вашу думку, зокрема стосовно кореляції Першого Національного, як він є зараз, з майбутній суспільним телебаченням.

От ми почали про культуру говорити. Пан Борис сказав, що культура зовсім поза прам-таймом зараз перебуває на Першому Національному.

Пане Олеже, чи Ви збираєтеся змінювати цю ситуацію? Яке місце відводиться культурним програмам?

Олег Кузан

Це трохи такий механічний підхід: культурницький чи не культурницький. Телебачення – це цілісний продукт і він сам по собі повинен мати культуру. Адже новини теж говорять і про культуру, і про політику, і про економіку, і про спорт, і про будь-який інший продукт, тому що культура присутня у будь-якому часі на прайм-таймі.

Але якщо це про спеціальні програми, які там присвячені більш культурним... І знову ж таки в слово культура ми вносимо не як “масова культура”, бо знову ж таки художні фільми, концерти, які в нас ідуть прайм-тайм, вони теж є культура, але це якісь інші береги.

Кирило Булкін

Ну є просвітницька, скажімо, програма.

Олег Кузан

Ми розуміємо нашу місію, вона полягає не тільки в тому, як більшість інформаційних каналів, щоб задовольняти смаки і потреби, щоб певним чином і давати якісь стандарти.

Тому для того, щоб оці програми, оцю високу культуру, про які зараз ідеться ми могли показувати в добрий час, то потрібно якийсь час, щоб ми їх зробили на тому ж рівні високому, про яке високе мистецтво йдеться в цих програмах.

Тобто, ми звичайно, бачимо їх в добрий час, в доброму місці, але тоді, коли прийде час для того, що вони будуть настільки готові професійно і фахово.

Те саме стосується і молодіжних програм, які знову ж таки частково в прайм-таймі присутні, частково і в денний час. Там вони в районі з 15 до 16 години приблизно орієнтовані.

Але я не хочу, щоб ми говорили про реформу на телеканалі як тільки про окремі елементи, про окремі програми чи про сітку, тому що сітка – це один з елементів руху і нормалізації процесів на телебаченні.

Кирило Булкін

Тобто ця реформа глобальна?

Олег Кузан

Абсолютно. Тому що сітка – це видимо, і програмно це видимо. Але за тим стоїть сама система виробництва, яка в дуже багатьох принципових речах неправильно була організована до сих пір.

У нас процес виробництва відбувався і відбувається ще до сих пір таким чином. От є творчі об’єднання, продакшн-студії, вони нам щось замовляють, це поступає в програмну службу, програмна служба робить з неї такий мікс, тому що і сітки не було, цей мікс якимось чином розміщався на телебаченні. Щось було прив’язане до часу, щось не було. Зрозумілі мотиви, чому там чи інакше.

Кирило Булкін

Тобто ви в усьому зараз цьому намагаєтесь навести якійсь лад?

Олег Кузан

На сайті “Телекритиці” є інтерв’ю Романа Рабіновського, одного з наших директорів, з яким ми зараз працюємо над організацією виробництва по схемі, яка потрібна.

У нас є сітка, у нас є завдання те, що ми бачимо. Ми вже виступаємо замовниками для виробників, чи від наших виробників, чи від виробників, які називаються продакшн-студія. Це нормальний процес.

Наступний процес, який дуже важливий для телебачення, то це оптимізація самої структури, реорганізація її в тому, щоб вона виконувала ті сучасні актуальні завдання, які перед нами стоять, щоб не тільки були представлені перед ними 20 років тому, та структура, яка на сьогодні забезпечує.

Кирило Булкін

Пане Олеже, я хотів би зараз запропонувати Вам, можливо, такий погляд зі сторони. Сьогодні було здійснено просто опитування на вулиці, де люди говорили про те, яким би вони хотіли бачити УТ-1. Я не сумніваюся, що ви в свою чергу теж проводили опитування, але давайте послухаємо думки звичайних перехожих на Хрещатику і потім, можливо, прокоментуємо. Чи почуєте Ви щось нове для себе, чи це було знайоме для Вас?

Респондент 1

Щоб правди було трошки побільше. Ви знаєте, я так рідно дивлюсь телевізор саме із-за того, що воно неякісне і нецікаве.

Респондент 2

Мене то взагалі влаштовує як він зараз показує. Нормально, я вважаю.

Респондент 3

УТ-1 повинен бути українським каналом, пропагувати українську музику, українське слово, культуру, щоб передачі велися українською мовою, щоб були такі передачі, які б виховували патріотизм в молоді, щоб виховували в людей моральні якості, щоб доступ мала більша кількість людей до цього каналу. Цей канал повинен бути реформований повністю. Там не все в порядку.

Респондент 4

Я дуже рідко дивлюся, тому що там в основному або щось розважальне або якісь теми нецікаві. Що люблю? Аналітичні передачі, пізнавальні. А таких, по-моєму, мало.

Респондент 5

Я його не дивлюся, чесно, бо там не має нічого цікавого.

Респондент 6

УТ-1 повинен бути дійсно центральним каналом української держави. А інколи буває, мені здається, незрозуміло національні інтереси якої держави там представляються. Побільше, щоб було на патріотичну тему, піднімали національну свідомість, героїчні сторінки нашої історії, щоб розповідалися і показувалися. Взагалі, події в світі і на Україні розповідати з позиції національних інтересів української держави.

Респондент 7

По-перше, українським, по-друге, напевно, щоб дійсно там було більше правдивої і якоїсь конкретної інформації. Це, мабуть, претензія не тільки до УТ-1, а до більшості каналів.

Респондент 8

Я не дивлюся телевізор.

Респондент 9

Я його не дивлюсь.

Респондент 10

Хіба що новини дивлюсь майже постійно. Хотілося, щоб все ж таки, щоб дотягувало до якихось норм. Принаймні, рівень “Євроньюз” був би гарним, але навряд чи таке вийде найближчим часом.

Кирило Булкін

Отже, повертаємося до нашої розмови. Я хочу запропонувати всім нашим трьом гостям таке коротке запитання для короткої відповіді. Виходячи з того, що сказали перехожі на Хрещатику, зокрема, остання жінка про рівень “Євроньоюз”, то як Ви думаєте, коли реально буде досягти рівня “Євроньюз” на УТ-1? Пане Віталію Шевченко, яка Ваша думка?

Віталій Шевченко

Я переконаний, що тільки тоді, коли ми перетворимо УТ-1 на суспільне мовлення, на систему суспільного мовлення. В демократичних державах державне телебачення – це те, де суспільство знайшло, якби саме суспільство керувало оцією інформаційною системою.

В тих державах, які тільки вчаться демократії, говорять про те, що може бути якесь державне телебачення, де є хороші чиновники, які намагаються максимально враховувати інтереси людей. Тому ця теза теперішня дуже популярна, що може бути паралельно суспільне, паралельно державне, то вона хибна в самому корені своєму. Ми повинні на базі державного телебачення і радіо створити наші суспільні аудіовізуальні ЗМІ.

Кирило Булкін

До пана Бориса і пана Олега теж таке запитання, але у світлі того, що пан Віталій сказав, бо це дійсно одна з тем, яку сьогодні важливо обговорити. Дійсно, Ви вважаєте теж, що запорукою такого рівня як “Євроньюз”, принаймні наближення до нього може стати створення тільки суспільного мовлення на базі УТ-1? Чи є порозуміння щодо цього в керівництві Першого національного, пане Олеже?

Олег Кузан

Перший національний підтримує створення суспільного телебачення, але водночас не зупиняє роботу над добрим державним телебаченням, тому що це є наша функція, наша робота. Ми більше в цьому процесі є об’єктом, на який має перетворюватися, ніж суб’єктом, це політичні діячі, громадськість, хоча нашу думку також вислуховують.

Але для того, щоб досягти високих професійних стандартів, то якби це не виключна умова суспільне телебачення, хоча, звичайно, це все добре і набагато вищий рівень незалежності телебачення при тій організації, яка дає можливість, то що ми маємо на увазі під суспільним телебаченням, багато людей по-різному мають на увазі, то дає великий плюс.

Кирило Булкін

Зараз у нас на зв’язку слухач пан Петро з Києва.

Пане Петре, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір!

Почну з кінця, що один УТ-1 ситуацію з нашим телебаченням не поправить. Чому я так кажу? От “плюси”, я слухав по радіо. У нас є охват, але території прийому немає. “Інтер”, у на є охват, а прийому теж немає. Я хочу сьогодні почути як охвачує УТ-1 і чи вони згодні з тим, що УТ-1 всю ситуацію з ТБ України не покращить?

Олег Кузан

Ми не беремо на себе непосильний тягар покращувати всю ситуацію з телебаченням України, ми хочемо виконати функції, які нам покладені. Звичайно, наш глядач дуже правий в тому, що першочерговим є наша можливість, щоб нас дивились. А для того, щоб нас дивились, то нам треба добрі програми, відповідно, які забезпечені необхідними процесами, програмуванням і іншим. Це для нас ключова проблема.

Не проблема зробити добрі програми про культуру, про мистецтво, аналітичні програми про політику, чого у нас дійсно може не вистачати, а проблема, щоб донести до глядача. Цей процес в глядача є достатньо консервативний. Навіть якщо ми сьогодні зробимо дуже класний канал, то наша доля на ринку суттєво не збільшиться, вона буде збільшуватися тільки поступово і потрошки, що дасть нам гроші, за які ми знову зможемо робити цікаві програми.

Кирило Булкін

Такий погляд від УТ-1, а погляд, можна сказати, від незалежного експерта пана Бориса щодо того як покращити ситуацію. Чи УТ-1 тут може докорінно змінити взагалі ситуацію?

Борис Бахтєєв

Я гадаю, що одна відмінність суспільного телебачення від державного саме в тому і полягає, що канал суспільного телебачення не відповідає за телебачення в державі як таке. Тобто це не галузеве міністерство, не главк, не мусить керувати галуззю в славетних радянських традиціях.

Він відповідає і мусить відповідати за свій продукт, за свій канал, а далі справу зробить така загальновідома річ як конкуренція. Тобто, якщо буде цей канал краще за інших, то інші підтягнуться. Не буде він краще за інших, то буде та стеля, яку ми маємо і яка всіх, окрім глядачів, звичайно, влаштовуватиме. Це звичайні закони ринку, звичайні закони будь-якої галузі, будь-якої діяльності людської, які мусять спрацювати.

Тут єдине, що державне телебачення досі існувало багато в чому для галочки, аби відзначитися, що є в нас державне телебачення, і держава зможе, коли захоче в будь-що звідти провіщувати, як колись за сталінських часів, через репродуктори на площах. Мені здається, що іншої функції на державне телебачення і не було покладено. Все інше було просто наповнювачем для того, щоб глядачі взагалі не забували, що таке існує.

От і все. В цьому сенсі, мабуть, і полягає теж перевага суспільного телебачення над державним, що суспільне телебачення мусить орієнтуватися саме на суспільство, воно мусить знаходити шлях до глядача.

Інша річ, що воно не мусить при цьому копіювати комерційні канали, воно не мусить перетворюватися на ще один комерційний під патронатом держави.

Кирило Булкін

У нас на зв’язку слухач пан Олександр з Києва.

Будь ласка, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий день!

В мене таке запитання. Коли національне телебачення буде висвітлювати теми, які загрожують національній безпеці України?

Кирило Булкін

Наприклад.

Слухач

Тему сіонізму, масонства.

Кирило Булкін

Пане Олександре, Ваше запитання зрозуміло.

Я хотів би повернутися до розмови з паном Віталієм Шевченком, який є головою Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який у нас на телефонному зв’язку. Я хотів спитати Вас, пане Віталію, оскільки ми зачепили тему суспільного телебачення. Водночас прозвучало тут в нашому ефірі думка уже неодноразово протягом цих хвилин, про те, що суспільне і державне це зовсім різні речі. То як же все-таки, ми зараз реформуємо державне телебачення, а хочемо потім створювати суспільне? Може б одразу треба було в інший бік рухатись, чи немає тут суперечки?

Віталій Шевченко

Я наполягаю на цьому, що насправді це підміна понять. (Речення нерозбірливо)

Комерційне орієнтується на найбільший глядацький попит, а суспільне на всі попити суспільства. На сьогоднішній день у нас державне, яке орієнтується на точку зору державних інституцій. Я вважаю, що в Україні прийнятне державне мовлення, але воно повинно бути мовлення на зарубіжжя, щоб доносити політику держави для міжнародного співтовариства.

Що стосується держави, то український глядач чи слухач повинен одержувати той кредит, який відбирає суспільство через свої самоврядні механізми, як тільки оплату завдяки незалежності інформаційної системи від бюджету, чи від сплати якимись комерційними ринками або приватними особами. Лишається тоді кілька мізерів, які ми можемо досягнути, що суспільство одержуватиме неякісний продукт, який зорієнтований на всі верстви населення, але не, скажімо, на “Бандитський Петербург”.

Кирило Булкін

Пане Віталію, скажіть, а чи має Нацрада якісь важелі для того, щоб сприяти суспільному телебаченню?

Віталій Шевченко

Ми чекаємо. Через те, що законодавством відведена певна роль Нацраді, (фраза нерозбірливо). Взагалі політичний наш бомонд не боїться прийняти політичне рішення і запустити систему суспільного мовлення. Не вистачає політичної волі для цього.

Якщо це станеться і відповідний законодавчий масив буде напрацьований, то Нацрада, безперечно, підтримає ці процеси. Вона це вже засвідчувала.

Кирило Булкін

Пане Олеже, питання про рекламу, на яку доводиться дуже часто чути скарги від слухачів. Можливо, не стільки на її засилля, а можливо, всі розуміють, що без реклами сьогодні неможливо, скільки агресивний характер на те, що вона апелює до ледь не тваринних інстинктів і навіть культивує їх. Чи на УТ-1 як на державному телебаченні будуть запроваджені якісь моральні фільтри чи критерії щодо реклами?

Олег Кузан

У світі чи суспільні чи державні канали, які існують, свідомо не включають рекламний блок і рекламних повідомлень. Це і для каналу дуже вигідно, бо не дратує багатьох глядачів, це підвищує його рейтинг, це не спотворює суть телебачення, бо телебачення мало б нести якусь об’єктивну інформацію, правду чи різні точки зору показувати. А тут, зрозуміло, що це куплене, що це меседж, йде якесь повідомлення...

Кирило Булкін

Так, але ж Ви сказали самі, що УТ-1 працює, як підприємство, тобто теж треба заробляти гроші...

Олег Кузан

Підприємство може працювати, і не працюючи з рекламою, як працюють суспільні і державні канали в окремих країнах закордоном. Тобто, держава чи суспільство дають якесь замовлення у якійсь формі, і канал не заробляє на рекламі.

Кирило Булкін

Ви бачите таке майбутнє щодо зменшення реклами?

Олег Кузан

Це ідеально. Мабуть, більшість телевізійних журналістів і телевізійників про це б мріяли. Конкретно в умовах УТ-1 це на сьогодні неможливо, себто в умовах того фінансування, яке ми маємо, б держбюджет забезпечує по розрахунках і по потребах. Навіть того року, як і минулого року, приблизно 25% від того, що можна було б робити, щоб випускати якісний продукт...

Кирило Булкін

Тобто, вона має бути. Але чи є якісь критерії, які б дозволяли відмовитися від реклами, якщо якась рада фахівців буде вважати, що вона негідна?

Олег Кузан

Ми у багатьох випадках відмовляємося від рекламних меседжів, якщо вони суперечать моралі, закону. Але ж Ви самі розумієте, що в умовах фінансової нестачі цей рівень опірності, цей рівень моральності важко витримувати, коли грошей не вистачає.

Багаті канали і в Україні, і закордоном собі дозволяють вибирати окремі реклами. Хоча до великих рекламодавців всі ставляться з великою повагою.

Кирило Булкін

У нас на зв’язку пан Олександр зі Знамянки.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Мені хотілося б, щоб на каналі УТ-1 була така передача, як на радіо “Свобода”, “Споконвіку було Слово”, яка висвітлювала б релігійне життя в Україні. Це у свою чергу зміцнило б патріотизм і УПЦ. Чи планується найближчим часом створити таку подібну передачу?

Дякую.

Олег Кузан

Це дуже цікаве запитання, бо в нас є цілий ряд програм, які висвітлюють релігійне життя. Це велика проблема. Проблема полягає у чому? У нас так вийшло, що одна програма під впливом УПЦ КП, друга програма під впливом УПЦ МП. І ми сьогодні перед собою поставили завдання, а саме, інтегрувати програми у сенсі організовано-цілеспрямованому, який широко показував би духовне життя в Україні і не був би заангажований у ту чи іншу конфесію.

Кирило Булкін

Пане Борисе, чи Ви знаєте, може, про світовий досвід висвітлення релігійних проблем на телебачення? Як у поліконфесійних країнах, на Вашу думку, правильно поводитися державному телебаченню у цих тонких питаннях, де можна легко образити почуття якоїсь частини громадян?

Борис Бахтєєв

У багатьох поліконфесійних європейських країнах за цим дуже ретельно стежать. Головне, що всі програми, присвячені релігійному життю, мусять бути винятково ознайомчими і ні у якому разі не пропагандистськими, не агітаційними, не проповідувальними.

Коли ми вже заторкнули питання реклами, тобто казали, що реклама не моральна, то є ще один різновид реклами, проти якого я завжди протестував, - це реклама у стилі “Носіть краватки від Кацапетівської трикотажної фабрики, а інакше який же ви чоловік?”

Отака агресивна реклама, яка виокремлює певну групу людей за незначущими ознаками з інших. Саме на такий підхід дуже часто страждають передачі, присвячені саме релігійному життю, що ми і спостерігаємо по Національному радіо. Ще більш-менш виважена програма католицька.

Мені здається, що нехай краще таких програм не буде, аніж вони будуть робитися в той саме спосіб, як робиться дуже багато програм на радіо.

Кирило Булкін

Мені хотілося б запропонувати нашим поважним гостям прокоментувати думку голови ВР В.Литвина, який в інтерв’ю газеті “Дзеркало тижня” сказав, що свободи слова в Україні загалом немає, і що процес монополізації змінився, перейшовши в перемонополізацію.

Спікер зазначив, що нові власники дивляться на газети, на канали, як на свої удільні князівства, як на інструмент політичної і економічної боротьби.

Пане Шевченко, чи Ви можете погодитися з такою оцінкою?

Віталій Шевченко

Я не погодився б. Нещодавно озвучувалися результати соціологічних опитувань, які показали, що до 90% журналістів (фраза незрозуміла). Це результати дуже прикметні, якщо про це журналісти вже говорять, то при таких результатах сумніватися не доводиться. Можливо, це найбільший здобуток політичних перемін минулорічних в Україні у царині свободи слова. Фактично ми зараз можемо говорити все.

Разом з тим пан Литвин правий, що приватні ЗМІ лишаються приватними, вони відбивають точку зору своїх власників. Тут є питання, і є проблеми.

Борис Бахтєєв

Щодо свободи слова, то казати, що її не існує, то для того, мабуть, треба бути головою парламенту.

Для мене згадки про те, що було ще рік тому, - це згадки про дуже далеке і, можливо, не дуже правдиву історію, бо це інша ситуація.

З іншого боку, це стосується не лише ЗМІ, це стосується взагалі української економіки, коли торжествує така форма власності, яку оглядачі називають “анонімна власність”, тобто коли існують якісь товариства з обмеженою чи необмеженою відповідальністю, дочірні підприємства, якісь групи, за якими взагалі не проглядає коло фізичних осіб, які несуть відповідальність за той чи інший економічний об’єкт в силу юридичного права власності на нього. У цьому аспекті, якщо зміни відбуваються, то надто повільно, не лише у сфері ЗМІ, а загалом в Україні.

З іншого боку, можна було б поставити запитання, а чи можна було б за півроку зламати систему, яка і була економічною базою тієї держави, яка існувала всі ці роки, принаймні до кінця минулого, тобто така собі квазісоціалістична держава, позбавлена персоналій, відповідальності, де держава відповідає нібито за все і ні за що?

Кирило Булкін

Давайте повернемося до УТ-1.

УТ-1 – це державний канал, але все ж таки і там була досить заплутана структура і система з різними об’єднаннями, зокрема деякі виробляли і деякий комерційний продукт. Чи вдалося розплутати цю структуру?

Колись, здається, А.Шевченко в інтерв’ю саме “Телекритиці” говорив, що дуже важко було розібратися, а хто ж за що відповідає, яким чином всі ці механізми працюють. Якось вона зараз більш прозорим стає, пане Олеже?

Олег Кузан

За цей час, який був потрачений на підготовку змін, то ми вже бачимо і відчуваємо перший етап, це йдеться про сітку мовлення, про новини... Вони підготували, а ми вивчили ці процеси.

На сьогодні доводяться до закінчення проекти змін і організації, що стосується організації виробництва, про що Ви і говорили. У нас на сьогодні буде трошки інша схема виробництва, де ми виступаємо не каналом, де сходяться всі бажаючі, які хочуть щось показати на УТ-1, а ми знаємо, що ми хочемо в ефірі. Цей простий процес ламає все, що до цих пір було на телебаченні, бо виходять зовсім інше.

Ми показуємо те, що ми можемо, виходячи з наших функцій державного телебачення, бо державне телебачення – це те ж часткова форма суспільного телебачення, виконуючи наші державні і суспільні завдання. Ми хочемо бачити, до речі, це ми кажемо і творцям, а вони нам це зобов’язанні подати, бо ми це замовляємо і платимо гроші від імені держави.

Кирило Булкін

Наскільки вдається легалізувати всі прибутки, всі фінансові механізми?

Олег Кузан

Це структура проста, яка за собою тягне все решту, вона - реалізація, оптимізація всіх процесів. Будь-хто з перевіряючих і журналістів, які пишуть про телебачення, можуть прийти і побачити, і це буде відкрито і показано. Це буде тривати якийсь час, бо психологія людей, які були у цьому процесі, мусить деякий час тривати.

Ваші слухачі-респонденти сказали три слова: “правда”, “патріотизм”, і “цікаве телебачення”. Ці три слова є на сьогодні ключовими нашими пріоритетами.

Кирило Булкін

Сподіваюся, що слухачі будуть оцінювати, наскільки успішно вдається рухатися у цьому напрямку саме за результатами. Ми також з нетерпінням чекатимемо оновленого УТ-1.

Наш час добігає кінця. Мені лишається нагадати, що у “Вечірній Свободі” тему оновлення на Державному телебаченні обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості передачі: перший віце-президент УТ-1 Олег Кузан, оглядач видання “Телекритика” Борис Бахтєєхв та голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко.

Дякую вам, панове, за участь у розмові! Дякую всім, хто нам телефонував, всім, хто нас слухав!

До нових зустрічей!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG