Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:48

"Про і Контра": Нововведення в житловій сфері.


Сергій Кисельов Гість: Голова Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.


Київ, 17 липня 2005 року.

Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Сергій Кисельов

Говорить радіо "Свобода", 20 годин за київським часом, добрий вечір. У прямому ефірі — щотижнева недільна передача "Про і контра".

Сьогодні у нас в гостях – голова Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. Вітаємо вас, пане Олексію.

Олексій Кучеренко

Добрий вечір.

Сергій Кисельов

Ще один учасник передачі — це слухач радіо "Свобода". Він може ставити запитання нашому гостеві в прямому ефірі, подзвонивши до київської студії за телефоном 490–2905, код Києва — 44, код України — 380.

За режисерським пультом працює Світлана Коломієць, автор і ведучий передачі Сергій Кисельов.

Нагадаю, що наша передача зветься "Про і контра", а це означає, що думки, які в передачі звучать, не завжди співпадають, й інколи в цьому незбігові справді народжується істина.

Сьогодні роль опонента, сказати б, "контра", візьму на себе я. І, сподіваюсь, наші радіослухачі також долучаться до цієї ролі. Але перше запитання нашому гостеві, голові Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства Олексію Кучеренку буде цілком чемним.

Отже, пане Олексію, звичайно, наша розмова насамперед торкнеться питання, яке дуже сьогодні хвилює, здається, 60% населення України, чи більше, чи менше, Ви скажете, які живуть у 5-поверхових будинках, так званих “хрущовках”. Про те, що на їх місці споруджуватимуться нові сучасні нові житла.

Нагадаю нашим слухачам, що історія панельної “хрущовки” почалася у 1955 році, коли вийшла постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР "Про ліквідацію надмірностей у проектуванні будівництва". Були розроблені тоді типові проекти, що мали різко здешевити і збільшити кількість житла. Все для того, аби до 1980 року (тобто, за Хрущовим, уже при комунізмі) кожна радянська родина мешкала у власній квартирі.

1957 року з''явилися перші будинки масових серій. Чи не в кожному місто слідом за Москвою з’явилися свої "черьомушки". У таких будинків не було ліфтів, сміттєпроводів, ванна з’єднувалася із вбиральнею, кімнати та кухні були мініатюрними.

Але, тим не менше, це були окремі помешкання. І спасибі Микиті Сергійовичу Хрущову, тому що для людей, які десятиліттями за радянської влади жили у підвалах та комуналках, це виглядало не так вже й погано. Тим більше, що через 25 років планувалося все це знести. Але заходилися робити це зараз, коли минуло понад 60 років.

Отже, запитання до Вас, пане Олексію Кучеренко. Як планується проводити цей процес: знесення і надання?

Олексій Кучеренко

Ви знаєте, це дійсно дуже і дуже актуальне питання. Якщо взагалі його аналізувати, то я хотів би, по-перше, визначити, що давайте будемо об’єктивними. Свого часу дійсно процес, який розпочав Микита Сергійович Хрущов – це був дійсно певний прорив, бо дійсно велика кількість наших громадян отримала житло. Хай воно не було за європейським стандартом, але вони отримали житло.

Більше того, я хотів би зазначити, що був і інший аспект цієї проблеми. Процес будівництва потягнув за собою прорив в економіці країни на той час. Є такі цифри, які на сьогодні актуальні. Одна одиниця коштів, яку ми вкладаємо сьогодні в будівництво, вона так чи інакше тягне за собою 3-4 грн., які в інших галузях підтягуються під це. Це є робочі місця і галузь будівництва.

Але сьогодні ми зіткнулися з проблемою, що пройшло майже 50 років. Ці будівлі вже не просто не сучасні за умовами свого існування, але найближчим часом вони можуть стати просто аварійними. Треба вирішувати питання: що далі робити?

Були прийняті свого часу дві-три урядові програми, які, на жаль, не спрацювали, і я можу сказати, чому. Бо вони передбачали бюджетні кошти, а бюджет цих коштів не давав.

І сьогодні уряд пропонує мешканцям, які проживають в цих “хрущовках”, інший варіант. Якщо ми не можемо залучити бюджетні кошти, то пропонується механізм залучення приватних інвестицій для того, щоб вирішити цю проблему.

І враховуючи інтереси мешканців, які проживають в “хрущовках”, а я хочу сказати, що це дуже і дуже цікаві умови. Тобто їм за законопроектом, який, на жаль, не було прийнято, не встигли просто депутати за нього проголосувати в другому читанні, пропонується житло в тому ж самому мікрорайоні з полуторним коефіцієнтом.

Тобто якщо маєш квартиру 40 метрів, то пропонується 60 метрів, в 1,5 разів більше в новому сучасному будинку.

Але з іншого боку, всі умови прописані для того, щоб приватний капітал, інвестори прийшли і дійсно з якоюсь рентабельністю для себе ці інвестиційні проекти реалізували.

Хочу зазначити, що ми тільки даємо механізм, але конкретні питання, конкретні проекти інвестиційні будуть прийматися на місцевому рівні в Києві, в Одесі, в Дніпропетровську, в Запоріжжі. І місцева влада буде приймати рішення, яким чином далі поводитися з цим житлом.

Сергій Кисельов

Я хочу нагадати якраз про те, що пан Кучеренко згадав цей законопроект. 17 червня цього року на сесії Верховної Ради України 230 голосів депутатів у першому читанні прийняли проект закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду".

Цей законопроект визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади з проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) із зміною нежитлового та застарілого житлового фонду.

Але, пане Олексію, погодьтеся, що 230 голосів – це не та цифра, яка свідчить про одностайність парламентської думки щодо того, що цей законопроект повинен мати легітимність і пройти. Як Ви гадаєте, що буде надалі з ним? Чому так мало депутатів його підтримали?

Олексій Кучеренко

Я, на жаль, не є родичем Глоби чи інших астрологів, я не можу передбачити, який чином далі буде парламент приймати ті чи інші законопроекти. Я хочу сказати чітко одне: в нас просто немає іншого виходу. Захоче прийняти цей законопроект чи не захоче парламент, рано чи пізно, в цьому році чи в наступному, але треба буде вирішувати цю проблему.

Тому що на сьогодні 23% нашого житла є ветхим. Через 5 років воно може стати аварійним. І тоді ми будемо вимушені залучати інші примусові механізми вирішення цієї проблеми. Тому уряд буде робити зі свого боку все можливе, щоб проблема була вирішена, щоб дійсно цей законопроект був прийнятий.

Більше того, я хотів би зазначити, що мова йде не про один законопроект, а про пакет законопроектів, тому що дуже важливим механізмом вирішення цієї проблеми є і розв’язання питань іпотечного кредитування. Це дуже цікава, актуальна тема.

Слово іноземне, але насправді про що йдеться мова? Мова йдеться про те, що держава врешті повинна визначитися, що таке черга на житло і які обов’язки держави по відношенню до тих, хто стоїть на цій черзі. Тим більше, я переконаний, що її треба інвентаризувати і розібратися, хто там стоїть.

Бо у нас такі комуністичні умови у тій черзі, що сьогодні вони дають можливість людині, яка може мати дві чи три квартири, і вона може стояти в черзі і очікувати, коли ж держава мені ще надасть додаткову житлову площу.

Саме тому, я переконаний, постановка завдання буде така. Будь-яка людина в нашій державі, яка має руки, розум, професію, має змогу заробляти кошти, держава їй повинна забезпечити одну умову: надати можливість сьогодні, ще раз хочу підкреслити, не через 20 років, не через 30, а сьогодні отримати довгостроковий, пільговий, іпотечний кредит для того, щоб сьогодні людина вирішила свою житлову проблему. А потім вона розуміла, що протягом 15 чи 20 років вона буде із своїх доходів розраховуватися за своє житло.

Ця норма не є якимось винаходом українським, вона працює в усіх країнах світу. Я переконаний, що такий же механізм буде застосований і в Україні.

Тим більше, хочу звернути Вашу увагу, що буквально тиждень тому, коли Президент України Віктор Ющенко виступав на першому з’їзді “Нашої України”, він сказав, що до 1 вересня оприлюднить президентську програму вирішення ось цієї житлової проблеми.

Я думаю, що треба просто трохи почекати, і ми всі зрозуміємо, що хоче держава, що хоче Президент, що вона запропонує суспільству.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, оскільки я обіцяв бути Вашим опонентом, до певної міри, то хотів би сказати, що стосується програм, то в усіх наших лідерів були програми. Ми пам’ятаємо і програму “кожному окрему квартиру”, і “горбачовська програма”, “продовольча програма”, і інші. Але не в тім річ.

Але ж як тоді все це кореспондується з конституційними зобов’язаннями держави перед громадянами щодо забезпечення житлом?

І по друге, скажіть, як, на Ваш погляд, з цього виходити? 20 років тому молодий спеціаліст закінчив інститут. За розподілом він поїхав в інший регіон України, скажімо. Там йому обіцяла держава, бо тоді держава мала зобов’язання обов’язково надати йому житло. Житло йому не надали.

Після того він став бізнесменом і купив собі ту ж саму одну і другу квартиру, і третю. Але ж держава однаково взяла перед ним зобов’язання. Як з цього виходити?

Олексій Кучеренко

Я вважаю, коли обговорюємо цю ситуацію, ми повинні бути максимально об’єктивними і чесними, давайте поглянемо правді в очі. На сьогодні 1,5 мільйонів наших родин, тобто це біля 5 мільйонів наших громадян, стоять на черзі. Кожного року ця черга рухається.

От я Вам даю запитання, на скільки, як Ви думаєте?

Сергій Кисельов

Уявити не можу...

Олексій Кучеренко

На 1,5%. Тобто, якщо рахувати, то за 60 років людина може отримати це житло. Ми розуміємо, що таким чином не буде вирішена ця проблема.

До речі, я хочу звернути і Вашу увагу, і увагу наших слухачів, що на останньому тижні роботи ВР було прийнято дуже і дуже важливий документ “Житловий кодекс України”. І там, до речі, описані механізми, що таке соціальне житло, тобто це житло, яке буде держава брати на себе, щоб забезпечити людей, які не можуть просто, вони не можуть за рівнем свого матеріального достатку самі себе забезпечити.

А де інші механізми будуть саме такі, про які я сказав. Іпотечне кредитування. Я переконаний, що президентська програма повинна в собі включати дуже важливий механізм, не тільки механізм надання іпотечних кредитів, але й обмеження максимальної ціни на житло.

Те, що ми сьогодні маємо, коли за реальною собівартістю, я хочу це підкреслити, 350, максимум 400 доларів, якщо переходити до гривень, то можна підрахувати, 2000 – 2300 гривень за 1 кв.м., а сьогодні ми бачимо, що на ринку ціни просто шалені.

І це свідчить про те, що держава поки що не є гравцем на цьому полі. Тому саме це обмеження максимальної ціни і буде тією, вибачте, квінтесенцією, яку запропонує держава суспільству.

Сергій Кисельов

Дякую. Ми маємо телефонний дзвінок, в ефірі слухач радіо “Свобода”.

Слухачка

Добрий вечір. Це Тетяна з Києва. Я, шановний Олексію Кучеренко, не вірю Вашим всім запевнянням, Вашим обіцянкам, тому що поки реально ми бачимо зовсім інше.

Результат – це Майдан Незалежності, реконструкція. Ніхто не запитував у Киян, чи потрібно це робити, чи не непотрібно. Зробили фантасмагорію, інакше не назвеш.

Потім знищили будинок, в якому був ресторан “Київ”. І ці ж інвестори, що вони планують? Вони планують 30-ти чи 50-типоверховий будинок-монстр. І так далі, і все в такому ж плані. Біля костелу побудував дорогий, великодосвідчений, висококультурний пан Табачник побудував банк, це пряме порушення.

Вирубують дерева, щоб побудувати теж якісь будинки. Іде боротьба цих загарбників, які хочуть отримати надприбутки, з населенням Києва.

Олексій Кучеренко

Пані Тетяно, я із задоволенням відповім на Ваше питання. Я абсолютно переконаний і підтримую Вашу точку зору. Я дійсно погоджуюсь, що ця хаотична забудова, в першу чергу, центра міста Києва, але я переконаний, що такі ж процеси є і в Одесі, і в Дніпропетровську, і в інших містах, де є попит. На жаль, нам з цим треба боротися.

Але це є результатом непрозорих механізмів прийняття рішень, які сьогодні, на жаль, існують в тому ж Києві, де наші з вами депутати, де наш з вами шановний міський голова приймають такі рішення.

Я сам, як і Ви, киянин, і я не можу погодитися з багатьма рішеннями, які приймаються. Але коли ми говоримо про проекти державні, про проекти індустріального будівництва, а мова йде про розбудову нових мікрорайонів, то я хотів би зазначити, що це не є проблема Хрещатику. Це проблема Нивки, Соцмістечко, Вітряні Гори - саме там, я переконаний, є всі можливості, щоб держава включила важелі відповідні, але вирішила цю проблему, яка на сьогодні існує. Це різні проблеми.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, людей тривожить насправді така проблема. Що буде, коли хтось відмовиться виселятися з 5-поверхівки? Були такі пропозиції, що, мовляв, це буде взагалі вирішуватися більшістю голосів мешканців будинку.

Хто буде гарантом прав кожного мешканця 5-поверхівки?

Олексій Кучеренко

Це дійсно саме актуальне питання, яке стосується законопроекту, який ми сьогодні обговорюємо. Я хотів би зазначити, що ми зробили все можливе, щоб врахувати всі думки, всі права громадян, які проживають в наших 5-поверхівках, мова йде про застаріле житло.

Але давайте будемо реалістами. В будь-якому під’їзді чи в будь-якому будинку завжди знайдеться один чи два, чи три родини, бабусі, які скажуть нам з Вами, що “Ні, шановні! Я хочу (вибачте) померти в цьому будинку!”. Дай Бог їм життя, щоб вони жили 50 чи 100 років.

І ось тут постає питання. Якщо, наприклад, 90% людей розуміють, що в них шанс радикально вирішити своє житлове питання, але одна чи дві людини кажуть, що ні, не будемо нічого робити.

Давайте вирішимо, що ж далі робити? Я хочу сказати, що є в Конституції норма, яка передбачає, що за суспільної потреби можуть прийматися рішення про примусове (зверніть увагу: не вилучення), а примусове надання іншої житлової площі.

Ось саме цю норму ми спробували прописати в цьому законопроекті. Більше того, я хочу все зробити, щоб ми обговорили цей законопроект з громадянами і Києва, і інших міст, але щоб це було свідоме рішення, щоб ми зрозуміли, чиї права ми відстоюємо.

Чи ось цієї однієї чи двох бабусь, чи бомжа, який проживає там, чи взагалі невідомо, кого, хто вже давно не живе в цій квартирі і здав її в оренду? Чи ми відстоюємо права тих 90%, які хочуть скористатися цією нагодою

Саме в цьому є квінтесенція цього законопроекту.

Сергій Кисельов

Дякую. Зараз ми маємо дзвінок нашого слухача, прошу.

Слухачка

Добрий вечір. Місто Севастополь, Яковлєва. Пане Кучеренко, чи Ви даєте гарантію того, що послугами іпотеки можуть скористатися люди, які зараз без житла?

Моєму сину 39 років, з сім’єю мешкає в найманому житлі. Я стою на черзі 30 років, на розширення нічого не отримала. Чи зможемо ми скористатися іпотекою, чи цим скористаються дуже хитрі люди, які мають кілька одиниць житла. Дякую.

Олексій Кучеренко

Я розумію Ваше запитання, воно дійсно є цілком реалістичним. У Вашому запитанні є і частина відповіді. 30 років Ви вже стоїте на черзі, Ви бачите, як вона рухається.

Я Вам можу сказати відверто, більше того, я переконаний, що врешті сьогодні влада повинна відверто, без, вибачте, “сюсюканя” розмовляти з громадянами України і казати реальні речі.

Не буде в державному бюджеті коштів, щоб вирішити ці проблеми. Частково можна забезпечити тих, хто не може взагалі сам себе забезпечити.

От що стосується механізмів, то тут іде мова про довіру до влади. Влада немає просто права ще раз обманути людей. На жаль, і свого часу наша з вами держава і на заощадженнях наших в Ощадбанку, і на приватизації, і на трастах, і на інших проблемах. Сьогодні просто не може такого бути.

Ми з вами, як громадяни України, я зараз хочу вам говорити не як урядовець, а як громадянин України повинні зробити все, щоб механізми суспільного контролю були такими, щоб влада не змогла нас ще раз просто розчарувати, бо далі немає куди буде рухатись.

Я переконаний, що ті механізми які пропонуються в тих законопроектах, які, я переконаний, будуть прийняті ВР, то передбачать максимальні гарантії. Ще раз хочу підкреслити, що ніякого українського винаходу тут немає. Ці механізми сьогодні працюють в Росії, в Казахстані, в США, в Німеччині. Вони також аналогічно будуть працювати в Україні.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, але повернімося про питання про права і обов’язки. Звичайно, одна чи дві бабусі на весь будинок, то це мало порівняно з 90% тих, хто хотів би переселитися. Але все-таки, погодьтеся, і ті бабусі мають права, гарантовані їм Конституцією, особливо, якщо їх житло є їхньою приватною власністю. Тут просто є ще і гарантія власності, недоторканості.

Олексій Кучеренко

Сергію, я хотів би ще раз зазначити, що ми не викидаємо тих бабусь на вулицю. Ми цим шановним бабусям даємо, причому попередньо, можливість заселитися в нове житло, яке буде на 50% за загальною площею більше, воно буде сучасним житлом. Я не можу зрозуміти, що тут поганого.

Сергій Кисельов

Все добре, але вона не хоче. Що далі?

Олексій Кучеренко

Ви знаєте, ось це і є механізм реалізації нашого з вами конституційного права, яке прописане в ст. 41 Конституції – суспільна потреба, коли в суспільства є потреба. То я хочу Вас запитати, чи ми будемо слухати бабусю, чи ми будемо слухати суспільство?

Суспільство повинно прийняти, можливо, це рішення буде жорстким, але воно має бути прийняте. Якщо воно буде прийнятим і підтриманим переважною більшістю наших людей, то я переконаний, що це треба робити.

Хочу підкреслити, що якщо ця бабуся буде сперечатись і буде казати, що не зрушить з цього місця, то через 3 роки цей будинок стане аварійним. За тією ж самою Конституцією за тих же самих умов ця бабуся вже буде вимушена виїхати, але вже ніхто не буде зобов’язаний їй надати житло.

Сергій Кисельов

Тобто відкривається, що правота, то це принцип в більшості не завжди правильний?

Олексій Кучеренко

Я Вас переб’ю. Свого часу Джон Кеннеді сказав дуже і дуже цікаву фразу. Вона так звучить: “20% населення проти чого б то не було, де б то не було, коли б то не було”.

Але процес йде. Тому ми сьогодні говоримо, що давайте в законі пропишемо норму, за якою все ж таки 75% чи 90%, це можна обговорити з людьми, але якщо більшість вирішує, що треба рухатись так, то повинні бути якісь важелі впливу.

Ми маємо ж такі механізми в ВР, я вибачаюсь. Там є 450 депутатів. Частина з них комуністи і нічого не хочуть, і кажуть, що давайте повертатися в Радянський Союз, частина опозиційна, частина ні, але 226 – це 226.

Наприклад, ми маємо акціонерне товариство. Уставом, статутом прописано, що може вирішувати 50+1 акція, що може вирішувати 75% акціонерів.

Сергій Кисельов

Тобто прописати в законі?

Олексій Кучеренко

Так.

Сергій Кисельов

Зрозуміло.

Ми маємо ще дзвінок нашого слухача. Прошу, Ви в ефірі.

Слухач

Нащо ці розмови про бабусю, яка не хоче відселятись? Якщо бабусю будете переселять кудись, а потім ще раз, то вона не захоче. А якщо ви їй скажете, щоб переїжджала в нову квартиру, для неї вона готова, так люба баба туди поїде. Нащо ці пусті розмови?

Олександр моє ім’я.

Олексій Кучеренко

Так ми про це і говоримо, шановний.

Пане Олександре, ми говоримо про те, що цій бабусі, чи дядьку, чи ще комусь буде запропоноване нове житло в новому будинку.

Слухач

Правильно, так вона переїде.

Олексій Кучеренко

Будемо сподіватись, що так воно і буде.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, чи буде якась різниця в отриманні нового житла для людей, хто має приватизовані квартири і хто має державні квартири, хто не приватизував своє житло у старих будинках?

Олексій Кучеренко

Пане Сергію, ось Ви зачепили таке питання, що я хочу Вам одразу відповісти. Погано Ви читаєте Житловий кодекс. Взагалі на сьогодні таке поняття як державна квартира практично не існує. Бо чи є квартира, яку наші люди приватизували, у нас 75% людей приватизували квартиру, чи вона лишається комунальною власністю. У нас практично немає державної власності.

Сергій Кисельов

Тобто це ваша власність?

Олексій Кучеренко

Чи то приватна власність чи то власність комунальна. В цьому законопроекті ми передбачили, що ми не ліземо в ці питання. Якщо людина має власність в старому будинку, то їй у власність буде запропонована квартира в новому будинку. Якщо людина має в найм квартиру, то їй в такий же найм буде запропонована квартира в новому будинку.

Сергій Кисельов

Але вона її там зможе приватизувати?

Олексій Кучеренко

Це її бажання, її право конституційне, яке законом передбачене. Безумовно, такі ж права на приватизацію квартири лишаються.

Сергій Кисельов

Скажіть, будь ласка, ціни на квартири, кажуть, в цих п’ятиповерхівках зараз різко піднялися вгору. Чи означає це, що на ринку житла ціни стрибнули вгору, просто це штучно, виявилося, зроблено?

Олексій Кучеренко

По-перше, я хотів би зазначити, що важко передбачити, що сьогодні на цьому спекулятивному ринку відбувається, на жаль. По-друге, хотів би сказати, що вже сьогодні мешканці і власники житла в цих хрущовках, якщо ціни дійсно полізли вгору, то вони стали багатше. Що в цьому поганого, скажіть мені, будь ласка?

Але по-третє, хотів би сказати, що я нікому не раджу лізти в ці спекулятивні операції, враховуючи, що через рік чи через два вони щось зароблять, бо невідомо яким чином йде цей процес.

В нас немає ейфорії, рішення буде прийматися міською радою. Це буде такий хвильовий процес, він буде по окремих мікрорайонах. Тому якщо хтось хоче ризикнути своїми власними коштами, то будь ласка, це як казино, пробуйте. Але я особисто нікому не раджу.

А ось тим нашим шановним мешканцям, які живуть в цих квартирах, які дійсно реально мають можливість поліпшити свої умови, то я хочу сказати, що дуже спокійно треба очікувати, коли ці проекти будуть обговорені. А в законопроекті передбачена дуже широка публічна процедура громадських обговорень.

Коли вони будуть обговорені, коли люди зрозуміють, що їм пропонує влада, коли це буде рішення саме громади, то тоді вони будуть вирішувати, що далі робити зі своїм житлом: продавати його, очікувати нове житло і все таке інше.

Сергій Кисельов

Скажіть, будь ласка, пане Олексію, хоч Ви і не родич Глоби, але за Вашим, так би мовити, прогнозом, а не передбаченням, якщо восени цей закон буде прийнятий у другому читанні, таке може бути?

Олексій Кучеренко

Думаю, що є всі підстави для цього.

Сергій Кисельов

Скажіть, будь ласка, як далі, кажучи по-горбачовські, піде процес? Реально, коли це може все початися і коли перші ці “хрущобники” можуть дістати нове житло?

Олексій Кучеренко

Знаєте, якщо ми вже згадали М.С.Горбачова, то я Вам можу повторити його цитату: “Процес вже пішов”. І на сьогодні і в Києві, в першу чергу, і в інших містах вже готується і іде практична робота з мешканцями, з населенням по підготовці цих інвестиційних проектів.

Я можу сказати, що вже сьогодні, наприклад, в Києві Соцгород, це біля станції метро “Чернігівська”, компанія “Житлоінвест”, яку очолює дуже порядна людина, це заступник київського міського голови пан Голиця, то там вже йде цей процес. Вже йде таке добровільне спілкування з людьми. Їм пропонуються варіанти для того, щоб на цьому місці побудувати новий мікрорайон.

Але якщо буде прийнято цей законопроект і він стане законом, то просто місцева влада зможе більш обґрунтовано, підґрунтя буде законодавче для того, щоб дійсно реально зробити такий прорив.

Хоча я хотів би підкреслити, що ось ця програма, яка має назву “Територія нового життя”, не претендує на вирішення всіх житлових проблем, які є сьогодні в суспільстві. Я переконаний, що вона має стати однією з співпрограм, які найближчим часом будуть оприлюднені.

Вони будуть оприлюдненні в першу чергу, я думаю, Президентом України взагалі, що нашим людям робити, які зобов’язання бере на себе держава, які зобов’язання мають взяти на себе люди, які можливості для них повинні бути, щоб вирішити житлову проблему. А ось ці “хрущовки” так звані, застаріле житло, то це одна із підпрограм, яка буде працювати в цьому аспекті.

Сергій Кисельов

Я все-таки навертаю на конкретику. Коли це може розпочатися знесення цих п’ятиповерхових будинків, і отримання житла людьми, які там жили в нових будинках? Рік, два, три?

Олексій Кучеренко

Ми місто Київ обговорюємо. Давайте, щоб не ображалися інші міста. Повірте мені, що ми також опікуємося і проблемами інших міст. Але так буде, я так відчуваю, що Київ буде першим, лідером, будуть такі пілотні проекти застосовані тут.

Я переконаний, що якщо міська влада реально захоче вирішити цю проблему. Бо я хочу сказати, що свого часу, наприклад, я балотувався по 220 округу, це було в 2002 році. Там Нивки були в цьому окрузі. Я пам’ятаю зустріч з виборцям, я там програв, на жаль чи на щастя, пану Асадчеву, я не жалкую про це, я багато зустрічався з мешканцями Нивок. Вони казали, що нам Омельченко обіцяв це зробити ще на виборах 1999 року.

В першу чергу, це буде залежати від позиції і міського голови і депутатів. Якщо вони реально захочуть вирішити цю проблему, то проекти можуть піти вже цього року. Ми обраховували можливі варіанти. Скажімо, на такий великий мікрорайон, скажімо, Вітряні гори, Нивки знадобиться десь 5-7 років, щоб реально на цьому місці був абсолютно новий сучасний мікрорайон, побудований за новими сучасними нормами будівництва.

Люди реально жили в умовах, які ми сьогодні можемо назвати “європейські”. Але воля політична не тільки від уряду залежить, а й від лідерів місцевого самоврядування.

Сергій Кисельов

Наскільки я знаю, то вивезення сміття, переробки і все, що з цим пов’язано, лежить на Держкомунгоспі. Що діється у цій царині?

Олексій Кучеренко

Це одна із найболючіших тем, і я не хотів би, не можу це підтвердити, що це лежить на Держкомунгоспі, бо ми на сьогодні розробляємо методологію, але все це є проблеми конкретних міських голів і депутатів, це проблеми місцевого самоврядування. Я можу сказати, що практично по всій Україні стан один і той же. Не займалися цією проблемою.

Сьогодні ми бачимо певні спроби у Києві вирішити цю проблему. Місяць тому наш міський голова відкривав нову лінію по переробці сміття. Але хочу зазначити, що це 10% від того, що реально треба буде зробити. Яким чином це буде робитися? Що для цього потрібно? Це тема окремої розмови. Ми готові до цієї розмови, але в першу чергу ми хочемо почути чи готові до цієї розмови депутати і голови наших міст.

Але також хотів би зазначити, що у будь-якому випадку вирішення цієї проблеми буде залежати і від нас з вами. Рано чи пізно ми повинні прийти до так званого роздільного сортування сміття вже у наших квартирах. В усьому світі намагаються цю проблему вирішити не в кінці, а на початку. Тобто, якщо ми з вами, розумні сучасні люди, дбаємо про наше майбутнє, про наших дітей, то для нас не так важко покласти пляшки в один пакет, органічне сміття в інший пакет, пластик в інший пакет і все це здати.

Для цього треба, з одного боку, створити економічні умови, але повинна бути дуже серйозна ідеологічна, психологічна робота з населенням. Коли це буде? Я просто боюся це передбачити. Це буде залежати від нас з вами. Але колись це буде. Через 2 роки, через 10, через 20... Поживемо – побачимо.

Сергій Кисельов

Квартплата. Десь я читав, здається, лише 60% витратного отримання житла компенсується киянами. Що це означає?

Олексій Кучеренко

Це означає, що наші з вами будинки приходять в аварійний стан. Рано чи пізно ми з вами зрозуміємо, що сьогодні ми не сплачуємо квартплату, а завтра ми будемо жити в будинках, які стануть аварійними і просто ми з вами втратимо те, що маємо.

Яким чином вирішувати цю проблему? Знову ж таки це повинна бути відверта, об’єктивна професійна розмова місцевих влад із громадами. Треба пояснити людям, що не може бути такого: держава не несе зобов’язань по ремонту тих чи інших будинків.

До речі, у Житловому кодексі, який прийнято у другому читані, передбачено, що витрати на капітальний ремонт будуть включатися з 2008-го року у квартплату. Іншого варіанту немає, у світі не існує. Ми просто повинні до цього з вами звикнути.

Сергій Кисельов

Ми маємо дзвінок слухача.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Мене звати Сергій. Я вам дзвоню з Іспанії.

Закордоном, приміром, дають іноді навіть подеколи 80% від вартості (слово незрозуміле) квартири. 30% тих, що не вистачає. Малозабезпечені сім’ї звідки їх можуть взяти, і чи держава буде їм, наприклад, позичати свої гроші під менший відсоток або якусь інакшу умову?

Дякую.

Олексій Кучеренко

Я хочу сказати про те, як на сьогодні передбачаються механізми іпотечного кредитування. По-перше, мова буде йти про довгострокові, на 15-20 років, кредити. По-друге, все треба зробити для того, щоб ці кредити максимум були 6% чи 8% річних. Цього абсолютно реально досягнути. По-третє, стартовий внесок має бути не більше, ніж 10% від вартості житла, яке планується побудувати. Я думаю, що такі умови будуть сприйняті великою кількістю наших громадян.

А ось надалі держава повинна подбати і сказати, що якщо ми плануємо, наприклад, цільову програму підтримки молоді. Добре, можна конкретно за бюджетні рахунки передбачити фінансування і покриття відсоткової цієї ставки. Інваліди, ветерани, військовослужбовці – це вже конкретні державні програми, які будуть обговорюватися і прийматися на рівні ВР.

Ось такі базові умови, я переконаний, будуть справедливими, об’єктивними і єдино реальними, які на сьогодні можуть бути.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, Ви згадали, що Ви балотувалися по мажоритарному округу. Нагадаю нашим слухачам, що перед тим Ви були народним депутатом. Ви маєте намір ставати народним депутатом на найближчих парламентських виборах? Якщо так, то у який спосіб? Здається, Ви тісно пов’язані з промисловцями і підприємцями.

Олексій Кучеренко

Я є віце-президентом Української спілки промисловців і підприємців, але як громадської організації. В плані політичному я на сьогодні є членом політичної ради “Народного Союзу “Наша Україна”. На сьогодні це мене влаштовує, хоча є певні проблемні моменти і в цій політичній силі. Я буду все робити для того, щоб вона не зробила ті помилки, які вже робили так звані провладні політичні сили.

Щодо майбутнього, то поживемо-побачимо, але переконаний, що будь-яка людина, яка сьогодні реально хоче впливати на процеси, які відбуваються в державі, повинна подбати і про своє політичне майбутнє чи у ВР, чи у відповідних міських радах. Це дуже добре.

Я на сьогодні бачу, як на сьогодні дуже велика кількість людей, які мають громадську позицію, намагаються собі знайти місце, вони йдуть в політичні процеси. Я хочу сказати, що це одне із основних досягнень, які ми з вами отримали після президентських виборів, після того, як Президентом став В.А. Ющенко. Є всі можливості, щоб ми з вами проявилися. Як буде далі? Поживемо і побачимо.

Сергій Кисельов

Колись Ви близько опікувалися газотрейдерством, тому Ви наразі є фахівцем і можете об’єктивно сказати, оскільки Ви сьогодні не є у владних структурах, що стосується постачання чи транзиту газу. Наскільки правильними є нинішні кроки нового газового керівництва України в перемовинах і у Туркменістані, і в Росії? Що взагалі відбувається у цій царині?

Олексій Кучеренко

Ви мені таке важке питання задали, що я зараз спробую справді дуже обережно і дуже об’єктивно, і чесно відповісти.

Щоб ми не хотіли б, є Росія, є Туркменістан, ми на сьогодні енергозалежна держава, і ми повинні будувати свою хоча б тактику, я не кажу про стратегію, враховуючи інтереси цих держав. Це по-перше.

По-друге, нічого поганого не було в тому, що ми мали можливість поставляти товари і в Туркменістан, і в Росію.

До речі, я на початку передачі почув, що ми з Росією розраховувалися товарами, то це не так. З Росією ми вже давно не розраховувалися товарами, у переважній більшості це були гроші чи відповідно газ за транзит.

Щодо Туркменістану, то я знаю, що велика кількість наших заводів, наших промисловців вже налагодили промислові процеси на постачання товарів, які йшли відповідно 50% до Туркменістану. Перехід на виключно грошові форми рано чи пізно мав би відбутися.

Але на сьогодні наскільки ми до цього готові? Я думаю, що треба було б якось протягнути і якось приготуватися до цього процесу, бо виключно перейти на грошові розрахунки, думаю, що багато наших виробників просто до цього не готові і сьогодні вони будуть просто зобов’язані шукати собі інші ринки збуту своєї продукції.

Наскільки вони готові до цього? Це важко сказати. Але я вважаю, що не треба було поспішати.

Сергій Кисельов

А з нафтою, оскільки це близько до теми паливно-енергетичного комплексу, і Ви були заступником голови Комітету з ПЕК у ВР, що відбувається з нафтою і головне, що буде відбуватися з нафтою, бензином, на Ваш погляд, хоч Ви і не є родичем Глоби?

Олексій Кучеренко

Що відбувається з нафтою? Є світовий ринок, є світові тенденції зростання чи коливання цих цін. Ми не живемо у якомусь ізольованому просторі, більше того, ми сьогодні, на жаль, враховуючи транспортні коридори, залежимо від конкретних нафтових потоків. Треба все зробити, щоб ми були диверсифіковані.

Як це зробити? Я вважаю, що сьогодні і РНБО опікується, і Мінпаливенерго. Мене єдине турбує, що сьогодні дуже багато людей, урядовців опікується цією проблемою. Ось це мене і лякає. Не буде з кого запитувати, коли буде проблема.

Я хотів би почути одне: хто конкретно відповідає за цю проблему в державі? А коли і держсекретар, і секретар РНБО, і Мінпаливенерго, і НАК “Нафтогаз України”, і прем’єр-міністр, і перший віце-прем’єр... Ви знаєте, мій досвід підказує, що навряд чи в цій ситуації треба очікувати результат.

Я наполягав би на тому, що дуже чітко треба в ході адміністративної реформи, яка в першу чергу має розставити, яке ж міністерство, які компанії державні за що відповідають, треба прийняти закон про Кабмін. Ось ці питання на сьогодні, на жаль, не вирішені в державі. І це не може не турбувати мене.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, Ви все ж таки людина, яка близька до уряду. Чому, на Ваш погляд, в уряді дуже часто спалахують скандали? То з освітою Романа Зварича, то так званий “список Кінаха”, то заява про відставку того ж таки Романа Безсмертного. Що взагалі відбувається в уряді? Наскільки це триватиме далі? Кажуть, що до виборів. А після?

Олексій Кучеренко

Я переконаний в одному, допоки не будуть законодавчо формально врегульовані механізми взаємовідносин між Президентко і ВР, між Президентом і урядом, між урядом і ВР, до тих пір ми приречені просто на скандали. Треба чітко розуміти – буде більшість у ВР законодавчо оформлено, буде коаліційний уряд, уряд, який буде відповідати перед всією більшістю, більшість буде відповідати перед народом, а інших механізмів я на сьогодні просто не бачу.

Щодо цієї ситуації, то, на жаль, ми потрапили в таку ситуацію. Коли з виборів 2004-го року ми відразу почали готуватися до виборів 2006-го року. Ми з вами перманентно знаходимося в ось цьому виборчому стані, тому, на жаль, ми приречені на ці скандали. Все залежить від того, чи вистачить нашим шановним лідерам: і прем’єр-міністру, і голові ВР, і іншим посадовцям, чи вистачить їм розуму, щоб у цій ситуації свої амбіції десь трохи заховати і дійсно попрацювати ці півроку до виборів конструктивно, нормально на державу.

Але це я дуже оптимістично говорю, бо, на жаль, я бачу, що так не відбувається. А зараз літо, а восени, на жаль, я думаю, розпочнеться чергова серія скандалів, політичних наїздів, і ми потрапимо у виборчу кампанію 2006-го року. Це реалії України і треба до них готуватися.

Сергій Кисельов

Зараз багато говорять і борються за зарубіжні інвестиції. А наскільки Ви як колишній підприємець вірите в те, що ці інвестиції підуть? Наскільки ці інвестиції стосуватимуться царини саме побудови житла?

Олексій Кучеренко

Не тільки про житло, а і про комунальне господарство... Без інвестицій ми не вирішимо жодного питання. На сьогодні, коли ми говоримо чи про житлову програму, чи про програму інвестування житлово-комунального господарства, мова йде про мільярди доларів США. Теоретично я переконаний, що ті гроші є, і є ті інвестори, які могли б прийти з цими грошима сюди. І з-закордону, а також наші гроші, які чесно були виведені з нашої країни, вони також готові попрацювати на країну.

На жаль, деякі поспішні політичні популістські кроки, які, на жаль, ті чи інші посадові особи дозволяють собі, вони не сприяють цьому. Безумовно мова йде і про питання реприватизації, яке, на жаль, дуже налякало велику кількість інвесторів потенційних.

На жаль, і ці спроби, революційним більшовицьким шляхом вирішити земельні проблеми, також налякали інвесторів.

Треба заспокоїтися, треба дуже чітко зрозуміти, що гроші люблять тишу, спокій і прогнозованість. На жаль, цього у нас на сьогодні немає.

Сергій Кисельов

А Ви коли-небудь жили у хрущовці? Чи маєте Ви хоча б одного знайомого, який би мешкав у такій квартирі?

Олексій Кучеренко

Я жив колись у хрущовці, але це було давно, мені тоді було 10 років. Я ніколи не приховував, що я людина з достатками: в мене є майно, в мене є квартира, в мене є дача, в мене є задекларовані мої доходи, і я живу не тільки на зарплату держслужбовця, бо я в житті не прожив би на цю зарплату. Я це відверто кажу. Я живу ще на певні доходи, які офіційно отримую, сплачую податки і пишаюся цим.

Але це проблема, яку я не для себе збираюся вирішувати, це проблема, яку ми хочемо чи не хочемо, але ми маємо її вирішувати. Якщо ми зробимо це цього року, то нам буде легше. Не зробимо цього, то в наступному, але буде важче. Ще через п’ять років, то це вже буде надзвичайний стан, і, на жаль, цією проблемою буде опікуватися не Держжитлокомунгосп, який я сьогодні очолюю, і навіть не міністерство, яке створене указом Президента, а буде опікуватися МНС. Ось у чому різниця сьогодні. Тому треба спокійно, нормально робити свою справу.

А найголовніше – це йти до людей і пояснювати їм, бо будь-яка реформа, якщо вона не спирається на розуміння людей, якщо люди просто не розуміють, а навіщо це робиться, то вона просто приречена. Саме в цьому я бачу свою місію і завдання.

Як це вдасться? Будуть оцінювати люди, буде оцінювати Президент.

Сергій Кисельов

Пане Олексію, а хто, на Ваш погляд, у ВР є супротивником, які сили є супротивником прийняття цього законопроекту?

Олексій Кучеренко

Я не сказав би, що хтось конкретно, але мені не дуже сподобалася ситуація у ВР, коли ті чи інші політичні сили навіть не намагаються вникнути у суть законопроекту, а відразу починаються елементарні торги. Мовляв, де я в цьому процесі, а давайте якусь компанію запустимо у той чи інший процес. Ці торги недоречні у цій ситуації.

Саме тому, я вважаю, що Ю.В.Тимошенко взяла на себе сміливість зробити, може і різку, але таку заяву.

Треба все робити, щоб примирити ситуацію, щоб ефективно попрацювати разом з переважною більшістю депутатів. Я думаю, що вони готові до цього.

Сергій Кисельов

Наш час добігає кінця. Нам лише залишилося нагадати, що ви слухали в прямому ефірі радіо “Свобода” передачу “Про і контра” – “За і проти”.

Гостем київського бюро радіо “Свобода” був голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

Дякуємо вам за участь в передачі, пане Олексію.

Спасибі слухачам радіо “Свобода” за запитання, які вони ставили в прямому ефірі.

За режисерським пультом працювала Світлана Коломієць. Вів передачу Сергій Кисельов.

На все добре! До побачення! До наступної неділі!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG