Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 17:10

Щастя: суб’єктивні відчуття і об’єктивні критерії.


Інна Набока

Київ, 19 липня 2005 року - За даними соціологічних опитувань, які були проведені у 68-ми країнах світу, найбільше щасливих людей живе у Латинській Америці та Західній Європі. Найщасливішими себе вважають мешканці Нігерії, Мексики і Венесуели. А от найменше щасливих – у пострадянських країнах. Україна в цьому рейтингу посідає одне з останніх місць, поруч з Росією, Вірменією і Молдовою.

Навряд чи можна точно виміряти таку делікатну субстанцію як щастя. Тож, „рівень щастя на душу населення” – поняття дуже й дуже умовне. Адже в кожної людини своє розуміння того, що вона називає щастям. В одному старому совєтському фільмі героїня стверджує: щастя – це коли тебе розуміють. Здебільшого ж, для того, щоби почуватися щасливим, людині потрібне саме те, чого у неї немає. Хворому вершиною щастя видається здоров’я, бідному – багатство, самотньому – кохання. Але і тут не все просто. Одна моя колежанка мешкає з чоловіком і трьома дітьми у двокімнатній квартирі, відпочиває в батьківському селі на городі, а на роботу їздить виключно метро. І почуває себе щасливою. Інша ж, попри розкішне помешкання, чоловіків „мерседес” із водієм і закордонні курорти, постійно скаржиться на своє нещасне життя. І жодна з них не кривить душею. Адже йдеться не про якісь об’єктивні оцінки, а про суто суб’єктивні відчуття.

Втім, на думку науковців, можна визначити і об’єктивні чинники, які визначають так званий „рівень щастя”. Насамперед це генетична схильність людини відчувати себе щасливою. Далі – щасливий шлюб, дружба, віра в Бога або інша система моральних цінностей, здоров’я, матеріальний достаток. Допомагають почуватися щасливими також певні життєві установки: вміння тверезо оцінювати свої можливості і розумно обмежувати бажання, прагнення робити добро іншим, відсутність почуття заздрості, страху перед старістю. І тут, наголошують психологи, багато що залежить від нас самих, нашої налаштованості та „правильних” психологічних установок. Як тут не згадати Козьму Пруткова і його мудру пораду: якщо хочеш бути щасливим – будь ним! У заклику незабутнього Козьми є свою слушність. І справді, існує безліч рецептів якщо й не досягнення щастя взагалі, то хоча б збільшення його кількості на одну окремо взяту душу.

Одна моя юна і скептична знайома мріяла стрибнути з парашутом. Стрибнула. А коли приземлилася, зрозуміла: щастя у житті таки є. Я зовсім не пропоную всім, аби відчути себе щасливими, негайно зайнятися парашутним спортом. Кожен шукає свій оптимальний варіант. Для мене, наприклад, це – зустріч з гарною, нечитаною досі книжкою. Деякі мої друзі у пошуках щастя тікають подалі від цивілізації. Для одного це – спорт, а для іншого – похід по крамничках. Дуже дієвий спосіб – щось у собі змінити. На думку психологів, люди, які не міняються, використовують один і той самий діапазон можливостей, і бути щасливими для них стає все складніше. Та, мабуть, найкращий спосіб стати щасливим – це зробити хоч трохи щасливішим іншого. Щоправда, нерідко саме цей спосіб і є найскладнішим.
XS
SM
MD
LG