Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:49

Смак домашньої кави.


Василь Плоскіна

Угорщина, 19 липня 2005 – Мешканець південно-угорського міста Печ ( читається як Пейч) Матяш Крес не простий фанат кави. Він настільки полюбляє цей напій, що навіть взявся вирощувати в умовах міської квартири екзотичний кавовий кущ. Тропічна рослина справно зацвітає на початку літа і вже дала перший врожай – півтора кілограма кавового насіння. Кавоман-любитель переконаний, що напій із зерен домашньої кави є найкращим з-поміж усіх відомих йому досі.

Знайомі Матяша Креса, які побували у Вічному Місті і скуштували мініатюрну порцію найкращої в Римі кави в “Каза делла кафе” за 65 центів, відомому кафетерії по праву руку від Пантеону античного зодчого Аґріппи, кажуть, що напій Матяш-бачія, чи дядька Матвія, мало чим поступається італійському. Коли ж їх запитали, в чому це проявляється, вони коротко пояснили: "Ну, він просто такий… домашній.” Для скромного пенсіонера Матяша Креса з м. Печ це не просто комплімент. Він розцінює його як своєрідну спонуку й далі займатися улюбленою справою.

П’ять років тому цей квітникар-любитель, слід додати - один з кількох мільйонів, адже в Угорщині чи не половина населення кохається в квітах, був єдиним, хто наважився експериментувати в себе на квартирі з вирощуванням кавових кущів. Кілька років рослина набирала сили, сягнувши заввишки до 1,5 метра а торік зацвіла і дала дбайливому господарю аж півтора кілограма відбірних зерен. Ось що розповідає про свою тендітну зелену тропіканку сам Матяш Крес: Зазвичай кущ зацвітає білими суцвіттями на початку літа, приблизно у червні-липні. А вже у вересні можна побачити, як гарно зав’язуються плоди. Спочатку вони жовтенькі на колір, а згодом червоніють. Це означає, що настав час збирати врожай. Кавовий кущ досить вибаглива рослина, яка потребує багато вологи й сонячного світла”.

Якимось чином він примудряється вправно обсмажувати зерна, а вже приготувати з них добрий напій є справою техніки. Кавування в Угорщині прижилося ще з часів османської навали. Турки панували в Буді і Пешті 150 років, приблизно до середини XVII століття. Вже тоді вони з успіхом перейняли арабську традицію вживати міцну каву. Турків давно вигнали з Угорщини, а східний звичай добре прижився, пустивши глибокі коріння в Центральній Європі. Більше того, він перемістився незабаром і на Західну Україну.

Деякі угорці, наприклад, переконані, що коли людина зранку не вип’є доброї кави, то працівник з неї ніякий. Навіть хронічні мігренники визнають, що цей напій натщесерце послаблює головний біль. Одне знайоме подружжя готує каву за дуже старовинним рецептом, можливо, навіть турецьким. У товстостінній невеликій посудині гріють 100-150 мілілітрів води. Перед закипанням додають в неї меленої кави з розрахунку 2 кавові або чайні ложки на одну порцію ( хто як любить – слабку чи сильнішу каву). Як здійметься шумовиння, влити трохи холодної води або посипати сіллю. Почекати, поки закипить вдруге і повторити. Затим слід зняти каву з вогню і впродовж кількох хвилин дати трохи настоятися, прикривши верх посудини кришкою, щоб осівся кавовий осад. Після цього напій можна вживати з цукром, вершками або окремо з холодною водою. Приємного вам кавування!
XS
SM
MD
LG