Талант, технологія, толерантність - ці три великих Т, на думку американського економіста і соціолога Річарда Флоріда, є двигунами будь-якого поступу і розвитку в сучасному світі. Ірена Тіналіі, співробітниця професора в Пітсбурзькому університеті Карнеґі Мелона, розповідає про концепцію трьох Т в італійській пресі і розглядає перспективи своєї батьківщини.
За підрахунками іншої дослідниці С.Мартін, понад 150 мільйонів чоловік живе і працює в наші дні поза країною свого народження. Ніколи досі світ не був ще таким рухливим. 30 мільйонів з тих переселенців стали громадянами США і важливим складником їхньої могутності. Йдеться не лише про кваліфіковану робочу силу, а ні, навпаки, про престижну еміграцію Нобелівських лауреатів, знаменитих письменників, режисерів, але і про багатонаціональний табун талановитої молоді в усіх ділянках: від мистецтва до інформатики, від музики до економіки і інженерії.
Однак свобода пошуку і вибору так розповсюдилася, що й навіть США, донині місце паломництва амбітних мрійників з усіх кутків землі, потроху тратять паломників.
Після введення жорсткішого контролю над еміграцією після 11-го вересня 2001-го року найпрестижніші університети Америки не дораховуються 30% іноземних студентів.
Тривожний дзвінок для штатів звучить однак веселіше і закличніше для інших міст та країн.
В глобальному індексі креативності, складеному Ричардом Флорида та Іреною Тіналієр, Скандинавські країни на чолі зі Швецією, Голландією та Фінляндією займають перших 10 місць за всіма трьома “т”: талантом, технологією і толерантністю.
Італія у тому списку із 45 країн посідає лиш 26 місце. Випереджена не лише країнами Центральної та Північної Європи, але і середземноморськими, такими як Іспанія, або Естонією, на диво енергійною в технологічній модернізації.
Виходять у нові лідери культурно-суспільного та економічного розвитку також Канада з Австралією. До традиційної когорти динамічних, відкритих і киплячих життям Нью-Йорка, Сан-Франциско і Бостона приєднуються на рівних правах Сідней і Мельбурн, де аж половина робочої сили належить до творчих професій. Копенгаген і Монреаль, Шанхай та інші метрополіси - найприродніше середовище для розвитку і утвердження талантів, носіїв невпинного оновлення.
Італія, на думку дослідниці, має дивовижні, культурні багатства минулого, та й за наявністю талантів займає в Європі, принаймні задовільне, 14-те місце. Але ті таланти, каже Ірена Тіналія, як глина: залежать, у які руки потраплять.
Про кошти і розбіжності європейського формування тієї глини наступного разу.
За підрахунками іншої дослідниці С.Мартін, понад 150 мільйонів чоловік живе і працює в наші дні поза країною свого народження. Ніколи досі світ не був ще таким рухливим. 30 мільйонів з тих переселенців стали громадянами США і важливим складником їхньої могутності. Йдеться не лише про кваліфіковану робочу силу, а ні, навпаки, про престижну еміграцію Нобелівських лауреатів, знаменитих письменників, режисерів, але і про багатонаціональний табун талановитої молоді в усіх ділянках: від мистецтва до інформатики, від музики до економіки і інженерії.
Однак свобода пошуку і вибору так розповсюдилася, що й навіть США, донині місце паломництва амбітних мрійників з усіх кутків землі, потроху тратять паломників.
Після введення жорсткішого контролю над еміграцією після 11-го вересня 2001-го року найпрестижніші університети Америки не дораховуються 30% іноземних студентів.
Тривожний дзвінок для штатів звучить однак веселіше і закличніше для інших міст та країн.
В глобальному індексі креативності, складеному Ричардом Флорида та Іреною Тіналієр, Скандинавські країни на чолі зі Швецією, Голландією та Фінляндією займають перших 10 місць за всіма трьома “т”: талантом, технологією і толерантністю.
Італія у тому списку із 45 країн посідає лиш 26 місце. Випереджена не лише країнами Центральної та Північної Європи, але і середземноморськими, такими як Іспанія, або Естонією, на диво енергійною в технологічній модернізації.
Виходять у нові лідери культурно-суспільного та економічного розвитку також Канада з Австралією. До традиційної когорти динамічних, відкритих і киплячих життям Нью-Йорка, Сан-Франциско і Бостона приєднуються на рівних правах Сідней і Мельбурн, де аж половина робочої сили належить до творчих професій. Копенгаген і Монреаль, Шанхай та інші метрополіси - найприродніше середовище для розвитку і утвердження талантів, носіїв невпинного оновлення.
Італія, на думку дослідниці, має дивовижні, культурні багатства минулого, та й за наявністю талантів займає в Європі, принаймні задовільне, 14-те місце. Але ті таланти, каже Ірена Тіналія, як глина: залежать, у які руки потраплять.
Про кошти і розбіжності європейського формування тієї глини наступного разу.