Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 13:50

Відпочинок і оздоровлення: цьогорічні можливості.


Кирило Булкін Гості: Ігор Приставський, заступник міністра культури і туризму; Олександр Степанович, голова правління Всеукраїнської громадської організації “Дитячий альпійський рух України” та Ігор Симчич, заступник голови крайової управи Спілки української молоді в Україні.


Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 22 липня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Протягом найближчої години говоритимемо ми про можливості для відпочинку й оздоровлення, які відкриті сьогодні перед пересічними українцями. Взагалі-то не дуже люблю це словосполучення – “пересічні українці”, але тут маю на увазі тільки пересічні за рівнем статків.

Моїми гостями є заступник міністра культури і туризму Ігор Приставський; голова правління Всеукраїнської громадської організації “Дитячий альпійський рух України” Олександр Стефанович; заступник голови крайової управи Спілки української молоді в Україні Ігор Симчич. Вітаю вас, панове.

Дякую за те, що зголосилися взяти участь у програмі й нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Чекаємо на ваші дзвінки після 20.30 год.

Отже, де можуть відпочити українці цього літа? Які можливості відкриті перед ними, насамперед – перед молоддю? Адже небагато хто може дозволити собі коштовні закордонні тури, пропозиціями про які рясніють оголошення туристичних фірм. Утім, є й альтернативні варіанти.

Тож поштовхом для нашої розмови нехай стануть голоси людей, які просто на вулицях Києва відповідали на запитання про те, де вони відпочивали чи збираються відпочивати цього літа. Прошу.

Респондент

Кирилівка на Азовському морі. Більш менш на свій заробіток вистачає. Повна вартість з їжею, з усім – 75 грн. в добу.

Респондент

В Києві на дачі.

Респондент (переклад з російської)

Пропрацювала 41 рік, не відпочивала, і зараз не маю можливості. Ну грошей немає, на що я відпочину? На що поїду, на 340 грн.?

Респондент

Я вдома відпочиваю. У мене є город, у мене своє господарство у Броварах. Я вже не їжджу відпочивати з часів радянської влади.

Респондент

В Криму, в Коктебелі, в Судак, в будь-який район, не має ніякого значення. Головне, щоб була гарна компанія, обстановка і погода. А головне - температура моря.

Респондент

Мої наміри відпочивати в Ялті, тому що мені там подобається дуже.

Респондент

У мене немає часу відпочивати, у мене така робота, що я не можу відпочивати.

Респондент

Я працюю, я не знаю. Може на річку десь поїду. Це неділя – максимум.

Респондент

В цьому році не планую, багато роботи.

Респондент

Поки не знаю, роботи дуже багато.

Кирило Булкін

Ось так на вулицях Києва звичайні перехожі відповідали на запитання, де вони відпочивали чи збираються відпочивати цього літа. Власне, насторожує, що у багатьох людей є забагато роботи, що вони навіть не можуть відпочити, але все-таки, я думаю, кожен якусь можливість намагається знайти чи знаходить. А може наша програма дасть комусь нові ідеї щодо цього, адже в туристичній галузі сталися великі зміни.

Вже немає Держкомтуризму, натомість міністерство культури отримало туристичну галузь до себе у підпорядкування, в назву навіть.

Тож моє перше запитання до заступника міністра культури і туризму, пана Приставського: що дала ця реформа? Які нові можливості вона відкрила для української туристичної галузі?

Ігор Приставський

Це поєднана не лише адміністративна реформа, це поєднання має великий навіть філософський сенс. Мова йде про те, що туристи до цього часу були ніби відірвані від об’єктів культурної спадщини України. Це коли говорити про внутрішній туризм, про в’їздний туризм.

Ідея Віктора Андрійовича Ющенка полягала в тому, щоб кожен українець, якщо він є туристом, якщо він здійснює подорож, отримав доступ до наших українських святинь, духовних святинь, святинь української культури, української історії і української природи. В цьому і полягає.

А взаємне збагачення тут очевидне. Якщо ми говоримо про те, що об’єкти культурні, культурні заклади, об’єкти нашої культурної спадщини стануть прекрасною базою для розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, то, у свою чергу, процвітання туристичного бізнесу стане хорошою підпорою, хорошою підтримкою культури.

Кирило Булкін

Дякую, пане Ігорю. Можна Вашу відповідь розуміти так, що акцент переноситься з таких загальновизнаних курортів, як кримські, карпатські, на зовсім інші, нові, ще не розроблені не тільки галузі туризму, але й місця, міста, містечка, може навіть села України.

Ігор Приставський

Кириле, це і є те нове, про що Ви згадали. Тому що, звичайно, насамперед ми запрошуємо усіх відпочивати в Україні. Звичайно, люди і далі будуть їздити і до Криму, і до Карпат, але окрім цього у нас є ще багато міст і містечок.

Зокрема я міг би сказати, що нещодавно затверджена програма туристичного розвитку Кам’янець-Подільського, це прекрасне українське місто, яке далеко не кожен українець побачив.

Таких міст в Україні багато. Якщо українці побачать всі ці місця, міста, містечка і села, фортеці українські, яких є понад 200, то зрозуміють, що нам варто пишатися своєю Батьківщиною ще більше.

Кирило Булкін

Ми маємо якраз матеріал з Кам’янець-Подільського, який Ви згадали, як приклад такого міста, що зараз активно розвиває туристичну галузь, і мабуть це приклад справді альтернативних видів туризму – зокрема історичного.

Я думаю, що коли наші слухачі почують пана Віктора Травінського, начальника управління міжнародних зв’язків та Кам’янець-подільської міської ради, то багато хто, не знаю, чи вперше, чи не вперше, але подумають про те, що можна цікаво й змістовно відпочити не лише в Криму чи Карпатах. Отже, Віктор Травінський.

Віктор Травінський

Можна казати, що туризм для міста Кам’янця-Подільського – пріоритетний напрям розвитку, тому що це є в стратегічному плані розвитку міста.

Тут ви ознайомитеся із загадковою історією народження міста, тут кам’яний острів, який оточує каньйон висотою 40 метрів, і на цьому острові кількість пам’яток архітектури, яка поступається лише Києву і Львову. Тут переплелися культури різних народів, тут проводяться різноманітні фестивалі, починаючи з повітряних куль та лицарських турнірів. Все це приваблює і по своєму дає пізнати в кожен куточок нашої держави.

Нещодавно ми прийняли комплексну програму розвитку туризму на 2005-2015 роки, яка передбачає різні види туризму, різні програми. В першу чергу, має бути Кам’янець-Подільський фестиваль в місті.

І в другу чергу, сьогодні туризм ми розглядаємо як сферу не розваг, а як сферу економіки, як одна із сфер економіки, яка має давати до бюджету великі кошти.

Кирило Булкін

У нас на зв’язку Ігор Симчич. Пане Ігорю, як іде співпраця між державним і недержавним секторами в галузі туризму, відпочинку, оздоровлення?

Ігор Симчич

Ми як громадська організація позиціонуємо в молодіжному секторі. Ми співпрацюємо з державними установами, які відповідають за молодь, за молодіжну політику.

Із сектором туристичним ми зараз не співпрацюємо, тому що його вивели з підпорядкування єдиного міністерства. Коли мова йде про міністерство справ сім’ї та молоді, то в принципі, у нас давно склалися нормальні партнерські відносини в цих нових умовах сучасної влади, навіть ще краще стало, ніж було раніше.

Ми очікуємо, що воно буде розвиватися, що державні установи будуть прислухатися і з більшою охотою йти до нас на зустріч, на співпрацю.

Сьогодні, до речі, відбувається засідання громадської колегії при міністерстві справ сім’ї та молоді, яка покликана поліпшити співпрацю якраз державних органів та громадських.

Кирило Булкін

Пане Ігорю, чи плануєте Ви з міністерством культури та туризму співпрацювати? Оскільки такі питання як оздоровлення і відпочинок якраз тут можуть бути тісно розглянуті і якісь нові форми знайдені?

Ігор Симчич

Я думаю, що це цілком реальна штука, ми можемо співпрацювати і з міністерством культури, і з структурою, яка відповідає за туризм в цьому міністерстві.

Справа в тому, що головне, щоб руки дійшли до цього. Ми - громадська організація, ми все робимо за межами нашої роботи, за межами нашого професійного обов’язку. Це основна наша проблема, ми не можемо все обійняти.

Хоча сферу, де ми можемо співпрацювати, я вже точно знаю. Ми вже тут напряму почали робити. Наприклад, ми співпрацюємо з нашими молодими українцями, які мешкають поза межами України, якраз через ті канали міністерства культури.

Наприклад, фестиваль у Сопоті, який організовує об’єднання українців в Польщі. Ми їздили туди не один раз, і співпрацюємо з українцями в Польщі якраз через канали міністерства культури.

Кирило Булкін

Дякую, пане Симчич. Може наша передача якраз відкриє нові можливості, оскільки тут можуть конкретно поговорити про можливі види співпраці представник громадської організації і високий державний службовець, який опікується туризмом, нагадаю, пан Ігор Приставський.

Пане Приставський, як Ви співпрацюєте як державна установа з громадський організаціями? Чи може у вас якісь зараз можуть виникнути пропозиції до пана Симчича, до інших громадських організацій, які теж готові долучитися до цієї туристичної справи, до оздоровлення, відпочинку людей, молоді?

Ігор Приставський

Я дякую Ігорю за готовність співпрацювати з нашими міністерством культури і туризму. І сенс в цьому великий, тому що найбільш активний турист – це молодий турист або пенсіонер. Тому, в даному випадку, ми говоримо про молодь і, звичайно, той туризм і та співпраця, яку я пропоную Ігореві, в його особі – усій українській молоді, не можливий без участі громадських організацій.

Я запрошую Ігоря, і він сам визначиться, кого ще з своїх колег, до міністерства культури і туризму України, для того, щоб ми обговорили можливі умови, види розвитку саме молодіжного туризму.

Зокрема у всьому світі, я не знаю, чи Ігор знає, я думаю, що знає про те, що в усьому світі дуже практикується такий вид туризму, як автостоп.

Це не просто слово, коли стоїть і показує вулицю чи місто, куди треба доїхати, а видається спеціальна путівка, корінці, квитанції, від цієї путівки видаються водіям, які підвозять молодих туристів, а потім водій отримує певні пільги від держави, здаючи ці квитанції.

Кирило Булкін

Дуже цікаво, у мене було досі таке побутове уявлення, про яке Ви говорили.

Ігор Приставський

На жаль, воно у нас не розвинуте поки що. Сподіваюся, що буде, тому що нова влада, нове міністерство культури та туризму, яке щойно у квітні утворене, має дуже конкретні соціальні аспекти, має насамперед перед собою такі пріоритети, як соціальний туризм.

Кирило Булкін

Пане Симчич, чи Ви чули цю пропозицію? Чи Ви знаєте про такий туризм автостопом? І чи Ви готові співпрацювати?

Ігор Симчич

Про туризм автостопом я знаю, дуже багато наших членів подорожували автостопом. Очевидно, без таких путівок і квитанцій, а звичайним народним методом. І досить успішно це робили як в Європі, так і в Азії. Наші члени навіть до Тибету пробували добиратися, в Індію, де їх тільки не було. Є такі шибай-голови, які їздять.

Але про такі путівки я вперше чую. Мені цікаво, чия це програма, в якій країні, чи це міжнародна програма?

Ігор Приставський

Зокрема, у Польщі.

Ігор Симчич

В Польщі є? Це досить добре було б зробити ширше “публісіті” для таких програм, щоб люди могли цим користуватися.

Ігор Приставський

Давайте поїдемо і побачимо польський досвід.

Ігор Симчич

Єдине, з чим я стикався, наприклад, з тим, що система “Айсік” в Україні не працює, бо Україна не підписала цілий ряд якихось спеціальних договорів.

Кирило Булкін

Що таке система “Айсік”?

Ігор Симчич

Це своєрідна організація, яка сприяє студентам. За допомогою членства в цій організації люди дістають суттєві пільги в подорожах, є знижки на транспорт, на відвідування музеїв дуже серйозні знижки, на ночівлю, на проживання в дорозі.

Воно досить розширене в цивілізованому світі. В Україні, я знаю, що цілий ряд організацій займається поширенням подібних членських квитків, які дають можливості закордоном. Але насправді в Україні ще немає тих умов для реалізації саме на нашій території цих можливостей.

Я думаю, якби Україна стала членом невідомих мені конкретно яких угод, якби Україна приєдналася до цього, то і потік молодих туристів з багатих країн в Україну збільшився б.

Кирило Булкін

Будемо сподіватися на це, оскільки, власне, ми рухаємося до Європи.

Зараз я хотів би навести ще один приклад співпраці влади – цього разу муніципальної – і неурядових організацій. Йтиметься про відпочинок і оздоровлення студентів. Тобто це для Вас якраз, пане Симчич, буде теж актуально, і про співпрацю з Київською міською держадміністрацією для радіо “Свобода” розповів голова студентської профспілкової асоціації міста Києва Олександр Яцун.

Олександр Яцун

В 2001 році ми підписали угоду про співпрацю з Київською міською державною адміністрацією. Згідно цієї угоди, щорічно ми оздоровлюємо 1000 студентів взимку – це район Карпат, а влітку – це Затока Одеська область.

Ми оздоровлюємо насамперед студентів кризових категорій, студентів із багатодітних та не повних сімей, дітей, які залишилися батьківського піклування, сиріт, а також студентські сім’ї з дітьми.

Звичайно, що по рекомендаціям студентських профспілок ми оздоровлюємо і активістів, які приймають активну участь у громадському житті того чи іншого Університету міста Києва, а також відмінників.

Ми їх оздоровлюємо на базах відпочинку. Вони живуть у дерев’яних будиночках, мають можливість користуватися гарячою водою , як мінімум 3-х разовим гарячим харчуванням, а також культурною програмою.

Коштами забезпечує Київська міська адміністрація. Повністю безкоштовно, це для студентів сиріт та студентів інвалідів, а для всіх інших, це пільгові путівки 10-ти%. За рахунок тих відсотків ми намагаємося ще охопити певну кількість студентів.

Кирило Булкін

У мене запитання до обох гостей програми. Позитивний бік такої співпраці очевидний, а все ж таки чи не може бути тут якогось простору для зловживань, зокрема, в тому, хто саме утримує пільгові путівки чи на рівні як держави так і громадських організацій, продумані ці фільтри, пане Приставський?

Ігор Приставський

Щодо зловживань, це швидше не до нас, а до правоохоронних органів. А якщо говорити про суть соціального туризму, то це нове словосполучення в нашій державі. Раніше, до цього часу в жодних нормативно-правових актах в законі України про туризм не згадується про соціальний туризм.

Що ми маємо у підсумку? Ми маємо у підсумку те, що за роки майнового розшарування нашого суспільства більшість українського народу позбавлена можливості користуватися туристичними подорожами, тобто брати участь у туристичних подорожах. Все, що ми чули сьогодні на самому початку нашої передачі, коли люди говорили, що не їздять, тому що не мають грошей.

Тому, головне завдання, яке я перед собою ставлю – це зробити туризм доступним для само забезпечених громадян України. Яким чином? Розвиваючи соціальний туризм.

Ми насамперед звернемося не до державного бюджету, а до спонсорів, які готові, коли їдуть на Канари, дати 100 доларів дитині-сироті умовно через відповідний механізм, звичайно, не на пряму для того, щоб ця сирота оздоровилася, хоча б в Карпатах, а львів’янин побачив, наприклад, Канів і Київ, а киянин побачив Крим і Одесу.

Кирило Булкін

Пане Ігор Симчич, яка Ваша думка, щодо почутого і, зокрема, щодо продуманості механізмів?

Ігор Симчич

Я маю кілька думок. Перше, саме слово оздоровлення і те, що вкладається в цей зміст. Я вважаю, що оздоровленням громадян повинні займатися санаторії і лікарні з студентами, які нормально ходять вчитися не треба оздоровлювати, вони здорові люди, не треба їх ображати.

Кирило Булкін

Власне, там йшлося про сім’ї з дітьми, там йшлося про студентів, скажімо, сиріт і так далі. Тобто, можливо, хтось потребує цього?

Ігор Симчич

Пан Яцун очолює формальні профспілки. Подібні структури дуже сильно одержавлені і вони завжди користуються риторикою, скажімо, бідні сім’ї з потребами, сироти і так далі. Все це є.

Але кожен з нас, хто вчився в Університеті був напевне й членом студентської профспілки формальної і напевно студентських якихось організацій, і ще декотрі люди були членами. Вони знають, які там є відносини. Коли в Києві є понад 100 000 студентів, то 1000 студентів, яких оздоровив пан Яцун за рік на підставі договору з Київською міською адміністрацією, це крапля в морі.

Кирило Булкін

Тобто, Ви вважаєте, що проблема є все-таки?

Ігор Симчич

Проблема в тому, що є обмежена кількість коштів і за ці кошти така структура чи будь-яка структура не може абсолютно всіх задовольнити або значну частину.

Є інша проблема, що немає системи, яка стимулює приватну ініціативу або громадську ініціативу в цьому напрямку. Є певні програми в яких, наприклад, наша організація бере участь... Нам допомагає також Київська міська адміністрація в цьому через управління у справі сім’ї та молоді, яке очолює Олександр Кулик. Ми з ними співпрацюємо.

Кирило Булкін

Дякую.

Пане Стефанович, кілька слів, будь ласка, про Вашу громадську організацію, основний напрямок її діяльності і, можливо, про співпрацю з державними установами, як вона йде добре чи не добре?

Олександр Стефанович

Ми не від доброго життя створили свою дитячу громадську організацію. Раніше, в молодості, я працював в Палаці “Піонерів” ім. Островського. Тут треба трішки зробити в минуле.

Була в Радянському Союзі одна дитяча громадська організація, яка опікувалася дітьми, в кожному лісі був піонерський табір, шкіряні м’ячі...

Кирило Булкін

Ми знаємо і плюси і мінуси.

Олександр Стефанович

Як поламався Радянський Союз, то те все разом з водою виплеснуло і дитину, і дитячих організацій не стало. Натомість, появились діти сироти при живих батьках.

Кирило Булкін

Як так дитячих організацій не стало. В нас є тепер і “Пласт” і багато інших дитячих організацій?

Олександр Стефанович

“Пласт” – це не дитяча організація, як “ОХМАДИТ” є Міністерство освіти, яке гарно працює з дітьми, але воно не є дитячою громадською організацією. Так от Радянський Союз уже 15 років (фраза нерозбірлива), а дитячі громадські організації лише в основному існує 3-4 роки назад.

Мій дитячий альпійський рух одна вже з самих старих організацій, ми 7 років існуємо. Треба констатувати, що Незалежна Україна знищила дитячий громадський рух і зараз будуємо це з нуля повністю на громадських засадах.

Хоч ця піонерська організація була заангажована, політична, багато її чого критикують, але діти були при ділі. Зараз тим дітям нема куди подітися. Тому, міністр Павленко у ВР розказує скільки там (200 000) безпритульних дітей...

Але це не лишнє повторювати кожний день для того, щоб наші чиновники бачили цю проблему також, тому що вони мають мільйони державних грошей, м’яко кажучи, їх там... між своїми, друзями і знайомими, доживають свій депутатський час останні місяці чи останній рік, а діти шатаються по вулицям, і віддати їх куди-небудь на відпочинок літом (дешевий) дуже проблематично.

Кирило Булкін

Одним словом, пане Олександре Ви незадоволені, як держава співпрацює з громадською організацією?

Олександр Стефанович

Я констатую, що цієї співпраці зараз немає абсолютно.

Кирило Булкін

Взагалі немає, на Вашу думку?

Олександр Стефанович

В місті Києві існує 50 дитячих громадських організацій. Той же Кулик в цьому році збирається надати допомогу лише 3-м із 50-ти, це фактично нічого. На рівні Міністерства фінансова допомога трошки є, але вона в 3-4 рази менша, ніж для молодіжних організацій. Дитячі організації якраз літом займаються відпочинком, туризмом і так далі.

Я почав з того, що нашим дітям нема куди податися. Коли а працював в Палаці “Піонерів” вів гурток юних туристів, альпіністів. Ми водили дітей кожні канікули по Карпатах від притулку до притулку.

Кирило Булкін

Так чому не можна зараз цього робити?

Олександр Стефанович

Притулків нема. Притулки знищилися і їх просто в Карпатах не існує.

Кирило Булкін

У нас на зв’язку пані Оксана з Києва. Будь ласка, слухаємо Вас.

Слухач

Добрий вечір!

Хочемо запитати у пана Ігоря, який попередній досвід роботи саме в напряму туризм має, і які можуть бути перераховані досягнення в цьому напрямку саме в пана Ігоря?

Друге запитання. Те, що ми почули, які напрямки роботи зараз готуються, то трішки абсолютно незрозуміло, в який бік ми зараз рухаємося чи не назад?

Кирило Булкін

Чому Ви вважаєте, що назад, оскільки було сказано про розвиток нових галузей туризму?

Слухач

Соціальний туризм, як на наш погляд, це вже етап, який був навіть в радянські часи.

Кирило Булкін

Пане Приставський, що Ви скажете?

Ігор Приставський

Спочатку відповім, можливо, з поваги до пані Оксани на перше запитання. Досвіт в туристичній галузі в мене є з 1992-го року. Я особисто отримував двічі ліцензію на здійснення туристичної діяльності.

Про заслуги мені говорити не зручно, тому скажу лише про те, що мене нагородили почесної відзнакою, яка називається (нагрудний знак) “Почесний працівник туризму” в 1999-му році, тобто 6 років тому.

Що стосується пріоритетів і напрямків я ще не встиг, бо ми ще не вели про це розмову. Ці пріоритети в нас дуже чіткі, вони викладені у новій стратегії розвитку туризму.

Що стосується соціального туризму я дозволю собі не погодитися з шановною слухачкою, оскільки те, що було в Радянському Союзі саме в цьому плані позитивного, то ми повинні це якраз відродити, розвинути і поставити на новий якісний рівень.

Якщо це раніше мали можливість малозабезпечені, незахищені верстви населення користуватися туристичними послугами молодь насамперед діти, то що в цього поганого. Це потрібно відродити.

Кирило Булкін

Тобто, Ви відроджуєте те, що було позитивного і все-таки додаєте щось історичне, зокрема?

Ігор Приставський

Безсумніву на новий рівень через нові механізми.

Кирило Булкін

Зараз панове, я хотів би запропонувати для, так би мовити, невеликої розрядки рубрику “Інтернет-театр”, що стосується звісно теми нашої розмови. Це озвучена моїми колегами дискусія з форуму сайту “Майдан”. Крім голосів - усе решта документально. Саме так писали відвідувачі форуму.

Ну а темою для обговорення цього разу стало повідомлення про те, що хтось організовує туристичні поїздки на батьківщину Президента Ющенка і заробляє на цьому гроші. Цю інформацію форумчани “Майдану” оцінили по-різному.

Отже послухайте, будь ласка.

Сергій Собуцький

Щойно у новинах 1-го національного була новинка про комерційні тури на батьківщину Президента. Щось згадується журнал "Корея": "а отут великий кормчий Кім Ір Сен сидів, замислившись біля цього каменя, і розробив теорію чучхе. Поклонімося цьому каменю".

У Хоружівці начебто поклони не передбачені, але тим, хто після екскурсії по президентських місцях затримається у селі, покажуть ведмедика, а ще покатають на водних лижах у ставку. Клас!

Зрозуміло, що роботи на селі обмаль, люди намагаються заробити будь-яким способом, проте ж є якісь межі пристойності чи то пак непристойності. Президент з ведмедиком на водних лижах... Називається це “зеленим туризмом”.

Сергій Грабовський

Перепрошую, пане, а Ви можете щось конкретніше сказати, аніж Хоружівка та чучхе?

Сергій Собуцький

Та куди вже конкретніше? У новинці сказано, що вчительки Ющенка розповідатимуть про його шкільні роки за 30 гривень на день, туристам покажуть ліс, куди Віктор Андрійович у дитинстві ходили по гриби. Ну і ведмедика покажуть і на лижах покатають.

Чи не тхне від цього ідиотизмом навпіл з торгівлею віртуальними пам''ятками, пов''язаними з Президентом, на щастя, ще живим? І тим же журналом "Корея", щоб не сказати, що ще гіршим?

Скільки коштують сьогодні спогади про президентське босоноге дитинство? "Их сиятельство ушли-с, но пиджак ихний висят-с".

Звісно можна і з живої людини зліпити ікону, але як би та ікона не перетворилася на карикатуру.

Сергій Грабовський

Перепрошую, журнал “Корея” це буде нагадувати, коли в Хоружівку будуть возити автобусами в обов''язковому порядку, а якщо не побуваєш, то з роботи вигонять. А поки все це для охочих, то галасувати нема чого.

Вірно Ви сказали, що люди щось заробляють. Я дивився вчора цю інформацію про тури до Хоружівки, там такий собі дядечко пив воду з криниці, що на ющенківському подвір''ї, і казав щось про наснагу рідної землі. Він від цього кайфує, може ще хтось кайфуватиме. То чому б і не поїхати?

Марина Пирожук

Про межі пристойності чи непристойності можемо говорити, якщо в цьому бізнесі задіяний сам Ющенко чи його найближчі родичі. І, звісно, Мінкульт.

Поки це сторонні люди, то, вибачте, ніхто не має навіть морального права заборонити ці тури. Є попит, є пропозиція. Нічого відмінного від екскурсій до Овального кабінету.

Я туди не поїду, Ви не поїдете. Це все, що можна зробити.

Ющенко теж не в праві вплинути. Може тільки попросити. Але що він запропонує натомість своїм землякам, як заробляти?

Сергій Грабовський

Хай люди заробляють, якщо є на чому. Радіти за них треба.

Кирило Булкін

Пане Приставський, чия позиція з озвучених Вам ближча? Чи відомо Вам про такий бізнес, як тури на батьківщину Президента?

Ігор Приставський

Про ці тури мені нічого невідомо. А найближча мені позиція, яка тут прозвучала, про те, що якщо є попит, то і буде пропозиція, оскільки насамперед у туристичній галузі у центрі стоїть турист. А його воля – це воля для туристичного оператора і туристичного агента. Якщо вони скажуть, що їм це цікаво, то будемо організовувати тури і на батьківщину Президента.

Кирило Булкін

І у нас є слухач, пан Володимир.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

У мене питання до всіх учасників сьогоднішньої розмови. Невже вам не соромно демонструвати свою абсолютну безпорадність у тому, про що ви взялися говорити?

Коли держава повернеться обличчям до дітей, до молоді, до пенсіонерів, до всіх тих людей, які змогли б взяти путівку за копійки туристичну і поїхати? Що не можна по школах організувати для дітей перебування у тих самих Карпатах, у тому ж Кам’янці-Подільському, де-завгодно? Невже не можна возити усіх дітей з усієї України до Києва, показувати їм столицю? Невже не можна ті хатинки ваших “медведчуків” усіх в Карпатах віддати дітям?

Олександр Стефанович

Ми якраз цим і займаємося. Ми беремо дітей, у першу чергу тих, які у нашому полі зору, а це діти наших друзів, наших старих колег по роботі, по туристичній станції, вчителі знайомі по школах – це ті, кому від дзвінка до дзвінка відпрацювати мало, вони хочуть ще щось і на канікулах з дітьми. Ми беремо цих дітей і вивозимо у наші українські гори. Україна багата країна у порівняні з Білорусією чи Латвією. У них немає нічого, а у нас дві гірських системи... Але, на жаль, без державної підтримки.

Ігор Симчич

Я не підтримую такого песимізму, який має пан Стефанович і наш шановний слухач. Мене, наприклад, у наше світле радянське минуле нічого вже не тягне і ніколи не тягло. Це я психологічно позиціоную так, що люди у той час були молоді, здорові і їм було добре, а зараз вони стали старі, сиві і хворі і, напевне, це їм не подобається.

Щодо туризму, то мені близька теза громадської ініціативи. Ніхто не зобов’язаний в державі організувати для когось якісь тури, для цього є приватна ініціатива і громадська ініціатива.

Я особисто вже об’їздив цілу Україну тільки завдяки тому, що я є членом молодіжної організації. Я ганяю по цілій Україні, тому що це мені цікаво і моїм друзям також цікаво.

Ігор Приставський

Я з цим закидом абсолютно погоджуюся, оскільки до цього часу за старої влади, за всі роки незалежності України не було такого поняття в нашій державі, як соціальний туризм. Вперше нова політична влада держави сказала, що в державі повинен бути такий вид туризму, як соціальний, коли мова йде про доступ до туризму, до туристичних послуг, доступ до туристичних подорожей соціально малозабезпечених верств населення, насамперед вихованців шкіл-інтернатів, дітей, сільської молоді, які без допомоги держави, без допомоги спонсорів, меценатів ніколи не дозволять собі у зв’язку з відсутністю коштів виїхати у найближчу навіть туристичну подорож.

Тому я поділяю оптимізм Ігоря, який молодий, і ми ще всі молоді, але те, що ми маємо собі можливість дозволити, враховуючи наш соціальний статус і нашу молодість, і можливість заробити собі кошти, то повинні подумати, що поруч ще є такі члени нашого суспільства, як дітки, особливо діти-сироти, діти з інтернатів, пенсіонери з будинків престарілих, сільська молодь, які не можуть, не мають можливості, тому держава повинна про них подбати. Тому вперше нова політична влада заявляє, що у нашій державі повинен бути і буде соціальний туризм.

Кирило Булкін

Цей інцидент зі сходженням на Говерлу, він теж має відношення до Президента і до туризму. Внаслідок поганої організації там сталася трагедія. Хто винен у цьому? Чи понесе хтось відповідальність за те, що сталося, пане Приставський?

Ігор Приставський

Можу стверджувати, що насправді цей інцидент до Президента жодного стосунку немає. Тому, що якщо так стверджувати, то можна вважати, що будь-який інцидент, який у нашій державі, має відношення до Президент таким чином.

Мова йде про трагічний збіг обставин, що у цей час там ще дійсно перебував Президент України. Тільки таким чином можна якось поєднати ці два імені.

А про погану організацію не тільки можна, а й повинні говорити, тому що один з пріоритетів, який стосується нової стратегії туризму України, - це безпека туриста. Поруч зі мною знаходиться мій колега, який займається альпійським туризмом, і він краще за мене знає і розповість, про що йдеться. Мова йде про те, що у нас навіть немає такого поняття офіційного, як навігація туриста, питання сертифікації практично не піднімається до цього часу, ніхто не розписується за ознайомлення з правилами техніки безпеки.

Кирило Булкін

Але хто ж має це робити? Це ж якраз те, чим Ви маєте у Міністерстві займатися.

Ігор Приставський

Ми повинні цим займатися і будемо цим займатися.

Я хочу ще раз нагадати, що наше Міністерство утворене тільки у квітні 2005-го року. Зараз ми говоримо про стратегію і про пріоритети. Безпека туриста як українського, так і іноземного... Я, користуючись нагодою, хочу сказати, що іноземці, які хочуть їхати в Україну, почули, що безпека туриста – це один із пріоритетів української держави від сьогодні.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пан Володимир із Закарпаття.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Це Володимир Шемет із Міжгір’я.

У нас курортне містечко і також район. У нас є можливість, у владоможців приймати дітей. Зараз пустують приміщення, а діти можуть приїжджати з усієї України. Але ця так звана нова влада, хоча вона стара, ніякої нової її немає, принаймні на Західній Україні, нічого не робить.

Чи може Міністерство культури і туризму розробити якийсь план відпочинку дітей з усієї України у Карпатах?

Ігор Приставський

Чудова ідея. Це те, з чого ми розпочали свою передачу, де відпочивати українцеві. Українець і українська дитина повинні насамперед відпочивати в Україні.

Кирило Булкін

Пане Олександре, я просив би відповісти Вас на попередню тему щодо Говерли і організації, яка там хромала, якої бракувало.

Олександр Стефанович

Те, що сталося на Говерлі, - це ніякий не збіг обставин, це закономірний бардак, який робиться у нашій країні.

Говерла – це, до речі, перша вершина, на яку я зійшов у 1966-му році. З тих пір і ходжу на вершини. У мене їх більше 200.

Кирило Булкін

Ви вважаєте, що мають бути такі сходження загальні на Говерлу чи треба її закрити зараз?

Олександр Стефанович

У нас в Україні є Федерація альпінізму, членські внески у неї платять десь 300-400 людей. У Німеччині Федерація альпінізму – 600 тисяч. В Японії - 1 мільйон. У маленькій Австрії - 300-400 тисяч. Тобто, наша кількість людей, які ходять на вершини у гори, - це практично нічого, що робиться в усьому світі.

Люди ходили на гори, ходять і будуть ходити. І ходять вони нормально, там все це організовано. У нас цим ніхто не займається, тому трапляються такі речі.

Говерла – це тільки квіточки. За останній рік чоловік 20 з Кавказу не приїхало наших альпіністів.

Ігор Симчич

Я вважаю, що ніяка держава, ніякий державний міністр чи ще хтось не організує всіх дітей на Закарпаття. І не повинен – це не його робота. Вони створять концепцію, а згідно цієї концепції приватна і громадська ініціатива все зробить. Треба буде тільки людям не заважати. Єдине – це те, чим може держава допомогти на перших початках, можливо рекламою цих можливостей приватного туризму чи зеленого.

Кирило Булкін

На жаль, час добігає кінця, і я можу лише нагадати, що тему розвитку української туристичної галузі обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості “Вечірньої Свободи”: заступник міністра культури і туризму Ігор Приставський; голова правління Всеукраїнської громадської організації “Дитячий альпійський рух України” Олександр Стефанович; заступник голови крайової управи Спілки української молоді в Україні Ігор Симчич.

Дякую вам, панове, за участь в передачі! Дякую усім, хто телефонував, і хто просто слухав нас!

До зустрічі!

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG