Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 04:49

Журналісти і президент складають “спільний іспит”.


Марія Щур


Прага, 26 липня 2005 – Українські журналісти та президент України Віктор Ющенко демонструють новий для молодої держави стандарт стосунків влади і преси. Так іноземні журналісти та журналістські організації оцінюють обмін відкритими листами між відомими українськими журналістами та президентом Ющенком з приводу його реакції на публікації преси про стиль життя його сина.

Як не парадоксально це може звучати, але західні журналісти вважають позитивними для України та її демократії наслідки скандалу навколо публікацій про сина президента Ющенка. Як зауважує Олівер Монікерл, експерт з питань України в Міжнародній Федерації Журналістів, “вражає реакція журналістів на перший емоційний випад президента Ющенка, а також і примирливий тон листа самого президента Ющенка на їхній лист. Це добрий знак з обох боків, бо політики усвідомили, що вони не можуть публічно ображати засоби масової інформації та очікувати, що їм це зійде з рук, а з іншого боку, дії українських журналістів свідчать про те, що вони навчилися з попереднього досвіду, що вони не можуть спочивати на лаврах. І якщо вони хочуть захистити свої права, їм потрібно діяти швидко та ефективно. Саме так вони і зробили”.

Нагадаємо, що на понеділковій прес-конференції журналіст “Української правди” Сергій Лещенко попросив президента Ющенка прокоментувати стиль життя його сина. Напередодні “Українська Правда” у подробицях описувала предмети розкоші, які полюбляє Андрій Ющенко. Ось, як пояснює журналіст свої мотиви: “Поведінка сина президента викликала певні запитання з точки зору того, чи може він дозволити собі дорогий автомобіль та інші аксесуари, які коштують набагато більше, ніж це можна зробити з тої декларації, яка є в родини президента”.

І ось яку реакцію президента Ющенка мав репортер: “Така форма спілкування ніколи в мене поваги не викличе. Це журналіст, який не працюючи хвилини на свободу преси, сьогодні є кілером”.

Образа колеги викликала обурення журналістського цеху. За підписом відомих українських журналістів до президента надійшов лист, в якому репортери і редактори впливових українських видань, теле- і радіоканалів назвали ці слова президента “ляпасом усім журналістам України”. Вони звинуватили президента у тому, що він відходить від проголошених раніше принципів та нехтує свободою слова. Принагідно вони пригадали президентові і інші, на їхню думку, недружні стосовно до журналістів, кроки. Серед них - звинувачення у заангажованості, спроби взяти під контроль інтренет-видання та затягування влади з перетворенням державної телерадіокомпанії на суспільну.

До здивування багатьох, і як кажуть західні журналісти, до честі самого президента, у своєму листі у відповідь він повністю відійшов від емоційного тону своїх попередніх висловлювань та простягнув руку примирення до журналіста “Української Правди” і в його особі до решти пильних українських журналістів. У листі Віктор Ющенко підтвердив свою прихильність принципам свободи слова і сказав, що історія з публікацією “Української Правди” стала “спільним іспитом на готовність влади і преси жити у нових умовах, готовність поважати право журналіста на інформацію і поважати право громадянина на приватне життя”.

Та західні журналісти кажуть, що життя членів президентської родини може становити громадський інтерес і до цього українському президентові, якщо він хоче дотримуватися принципів ліберальної демократії, доведеться звикати. Говорить британський журналіст Саймон Піранї:

“Повідомлення про фінансові справи політиків та їхніх дорослих членів родини є звичайним явищем у британській пресі. А у кодексі поведінки британських журналістів про це мовиться так: можна повідомляти про широке коло питань, які становлять громадський інтерес. Тобто, якщо якась проблема непокоїть громадськість, про неї потрібно повідомляти”.

Наслідки таких повідомлень не завжди бувають приємними для політиків, але такими є правила гри у демократичних країнах, говорить відома чеська публіцистка Петра Шустрова.

“У Чехії ми нещодавно були свідками того, що саме через нез’ясовані фінансові справи свої дружини повинен був піти у відставку чеський прем’єр. Якби йому вдалося як слід пояснити ситуацію, громадськість не мала б сумнівів у легальності справ його родини та його моральних правил, тоді нічого б не сталося. Я думаю, що у цих випадках журналісти допомагають політикам, а не шкодять, і що політики мали б це усвідомити”.

А на закінчення представник Міжнародної Федерації Журналістів додає, що ставити гострі запитання популярному президентові, яким є Віктор Ющенко в Україні, вимагає від журналістів особливої сміливості, бо у цьому випадку вони не завжди можуть розраховувати на підтримку громадської думки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG