Чи не найзапекліші дебати вже довгий час тривають навколо долі атакуючого стратегічного крейсера “Україна”. Цей крейсер стоїть у Миколаєві біля заводської стіни на приколі у стані готовності понад 90%. Потенційно він здатен своїми ракетами знищувати морські, і не тільки морські цілі на відстані 600 і більше кілометрів. Ряд фахівців вважає, що цей корабель застарів, що його електроніка створювалася 10 років тому, що він має бути списаний і взагалі – такий корабель не потрібен державі, виходячи з її військової доктрини. Інші експерти, навпаки, вважають за потрібне провести негайну добудову крейсера (це коштуватиме 35-40 мільйонів гривень) і наголошують, що ще 15-20 років він зможе бути цілком “на рівні” флотів сусідніх країн. Водночас ніяк не добудують на українських заводах закладені наприкінці 1980-х років фрегат “Байда Вишневецький”, корвети “Луганськ” та “Львів”, на що потрібні буквально кілька десятків мільйонів гривень. Ці кораблі також могли б успішно плавати ще 15-20 років, вважають експерти.
При цьому, як пише преса, український військово-промисловий комплекс розробив справді унікальні кораблі – корвет “Гайдук” із використанням “стелс-технологій” та бронекатер “Фаланга”. Корвет цього типу, який має артилерійсько-ракетне озброєння, торпеди, підводні бомби й оснащений вертольотом, може випускатися у двох варіантах: під стандарти НАТО і під російські (отож китайські, індійські, арабські) стандарти. Швидкісний бронекатер “Фаланга”, призначений для дій на мілководді, має також комбіноване ракетно-артилерійське озброєння і цікавий не тільки для України, а і своїм експортним потенціалом. За умови належного фінансування перші втілені в метал й електроніку зразки цієї зброї можуть вийти в море вже за три роки, стверджують конструктори.
Але чи буде таке фінансування? Невідомо. Тим часом на завершення розпочатого за радянських часів спорудження чергового меморіалу у Севастополі, званого у народі “каракатиця”, п’ять мільйонів гривень у держбюджеті уряд та парламент знайшли.
